Справа № 302/572/26
Провадження № 2/302/394/26
25 травня 2026 року селище Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області
в особі головуючого судді Кривка В. П.,
з участю секретарка судового засідання Липей В.В.,
без участі сторін та їх представників,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Гренджа В.Ю., до Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом,-
Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача
01.05.2026 року представниця позивача в інтересах ОСОБА_1 подала до суду позов про визначення позивачу як спадкоємцю за заповітом додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили. Цей позов обґрунтований таким.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який доводиться позивачу батьком. За життя ОСОБА_2 склав заповіт, яким розпорядився після його смерті передати належний йому за життя житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розміщені в АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, а також все те, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом буде мати право, своєму синові ОСОБА_1 , 1970 р.н. (позивачу). Заповіт не змінений та не скасований. У Спадковому реєстрі відсутня інформація щодо відкриття спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Про складений батьком заповіт позивач ОСОБА_1 довідався випадково під час прибирання старого батьківського будинку, знайшовши заповіт у особистих документах батька схованих у шафі. Заповіт ОСОБА_2 складав самостійно, за участі секретаря Присліпської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, про наявність заповіту ОСОБА_2 свого сина ОСОБА_1 не повідомляв. Після смерті ОСОБА_2 позивача до спадщини ніхто не закликав та про заповіт секретар ради його не повідомляв. Позивач ОСОБА_1 в квітні 2026 року звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом до майна померлого батька,однак Дунаєв Ю.М., приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу, надав позивачу роз'яснення, відповідно до яких прийняти його заяву та відкрити спадщину неможливо, у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини, визначеного ст. 1270 ЦК України, оскільки на час смерті батька він з ним не проживав та не був зареєстрований. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина до майна померлого, до якого входить житловий будинок під АДРЕСА_1 , та земельні ділянки. ОСОБА_2 , 1931 р.н., був постійним мешканцем с.Присліп, Міжгірського району Закарпатської області, разом з ним на день його смерті в зазначеному житловому будинку ніхто не проживав і не був зареєстрований. Дружина ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач, є спадкоємцем за заповітом померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , однак у зв'язку із необізнаністю про заповіт пропустив строк для прийняття спадщини, визначений ч.1 ст. 1270 ЦК України, оскільки на час смерті не проживав та не був зареєстрований за одним адресом із спадкодавцем та не подав протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця заяву про прийняття спадщини за заповітом до майна померлого батька ОСОБА_2 . За вищенаведеного, позивач з метою захисту свого спадкового права вимушений звернутися до суду із позовом про встановлення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Винесені в справі процесуальні рішення
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 04.05.2026 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження в справі в порядку загального позовного провадження.
Позиції сторін за змістом процесуальних заяв
Сторона позивача в підготовче судове засідання на розгляд справи не з'явилася, проте представниця позивача подала суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача з позицією підтримки позову.
Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області в особі уповноваженого представника в підготовче судове засідання не з'явилася, проте ОСОБА_4 подала суду заяву про розгляд справи за відсутності представника селищної ради з позицією відсутності заперечень щодо задоволення позовних вимог.
Оцінивши позиції сторін, подані в справу докази, суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти та позов ОСОБА_1 задовольнити, виходячи з такого.
Встановлені судом обставини
Мати позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 79 років у с.Сенечів Долинського району Івано-Франківської області, про що 02.01.2015 року виконкомом Сенечівської сільради Долинського району Івано-Франківської області складено відповідний актовий запис №1, що вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .
Батько позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 86 років у с.Присліп Міжгірського району Закарпатської області, про що 05.01.2018 року виконкомом Присліпської сільради Міжгірського району Закарпатської області складено відповідний актовий запис №2, що вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 .
Згідно з довідкою за №158 від 20.04.2026 року, видана Присліпським старостинським округом Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області, померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , 1931 р.н., був постійним мешканцем с.Присліп, Міжгірського району Закарпатської області, разом з ним на день його смерті в зазначеному житловому будинку ніхто не проживав і не був зареєстрований.
За життя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , склав заповіт, який посвідчений 09.08.2011 року секретарем виконкому Присліпської сільради Міжгірського району Закарпатської області Чолинець Л.І. та зареєстрований в реєстрі за №87, де на випадок його смерті зробив таке розпорядження: один цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розміщені в АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, а також все те, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом буде мати право, заповів його синові ОСОБА_1 , 1970 р.н. (позивачу). Цей заповіт не змінений та не скасований, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру № 84939056 від 21.04.2026 року.
Спадкові справи до майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилися, а свідоцтва про право на спадщину - не видавалися, що вбачається з витягу зі Спадкового реєстру №84939131 від 21.04.2026 року.
Згідно з випискою з погосподарської книги №4 Присліпського старостинського округу Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області №11-09/35 від 20.04.2026 року забудовником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за житловим будинком облікуються земельні ділянки 0,07 га, 0,53 га та 0,72 га, 1 га було взято в оренду.
Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до ст.ст.1216, 1217 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст. 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини суд визнав поважними.
Такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі N 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року N 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі N 565/1145/17 (провадження N 61-38298св18), від 17 жовтня 2019 року у справі N 766/14595/16 (провадження N 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі N 487/2375/18 (провадження N 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі N 450/1383/18 (провадження N 61-21447св19).
Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.11.2023 по справі № 333/8115/21.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17.03.2021 по справі № 638/17145/17 .
Позивач не знав про існування заповіту ОСОБА_2 , тому і не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк. Про існування заповіту свого батька позивач дізнався під час прибирання будинку, знайшовши заповіт у особистих документах батька. Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що необізнаність позивача про існування заповіту його батька ОСОБА_2 є поважною причиною для визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 .
За вищенаведених обставин суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення в повному обсязі, при цьому визнання позову відповідачем не суперечить вимогам закону та не порушує права та інтереси інших осіб. Адже мати позивача ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , при цьому спадкові справи до майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилися, а свідоцтва про право на спадщину - не видавалися.
Також суд зазначає, що саме в його дискреції є визначення, який строк є достатнім для подання заяви про прийняття спадщини, тому суд вважає, що достатнім строком є один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили.
Розподіл судових витрат
Суд враховує те, що позивач за подання цього позову сплатив судовий збір у сумі 1331 грн 20 коп та ту обставину, що відповідач визнав позов до розгляду справи по суті.
Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи вищенаведене, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого ним при поданні цього позову до суду, що становить грошову суму 665 грн 60 коп.
Керуючись ст.ст. 200, 206, 263-265, 273 ЦПК України, суд,
Визнання позову відповідачем прийняти.
Позов задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканцю АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , як спадкоємцю за заповітом додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Присліп Міжгірського (теперішнього Хустського) району Закарпатської області, актовий запис про смерть № 02 від 05.01.2018 року, тривалістю один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову до суду, що становить суму 665 грн 60 коп.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.
Рішення складено 26.05.2026.
Суддя В. П. Кривка