іменем України
"26" травня 2026 р. Справа153/820/26
Провадження3/153/326/26-п
Код суду: 231
Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Дзерин М.М., розглянувши матеріали справ про адміністративні правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , пенсіонера, громадянина України, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.5 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №650323 від 26 квітня 2026 року, 16 квітня 2026 року о 10 год. 17 хв. по вул.Буджатська, 2 в селищі Авангард водій керуючи транспортним засобом здійснюючи виїзд з перехрестя з круговим рухом не зайняв відповідну крайню праву смугу, чим при виїзді порушив дорожній знак 5.16 ПДР України та створив аварійну ситуацію іншому учаснику дорожнього руху, який рухався в крайній правій смузі по перехрестю з круговим рухом.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та заперечував щодо обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Суд, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , вивчивши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №650323 від 26 квітня 2026 року, письмові пояснення ОСОБА_1 , не здобув достатньо доказів доведення вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.5 ст.122 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Частиною 5 ст.122 КУпАП, передбачена відповідальність за порушення, передбачені частинами першою-четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.
Вимогами ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В судовому засіданні встановлено, що до матеріалів справи не додано належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП, зокрема відсутні будь-які відомості про потерпілого. В матеріалах справи відсутні належні докази, а саме: відсутній відеозапис, фотоматеріали, покази свідків, які б підтверджували аварійну обстановку створену ОСОБА_1 . Матеріали справи ґрунтуються виключно на припущеннях, є надуманими та не містять інших об'єктивних доказів на підтвердження складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП, у діях ОСОБА_1 .
Суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти росії» (рішення від 30.05.2013 р., та «Карелін проти росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08).
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Барбера, Мессеге, і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року (п.146) Суд констатував, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, який ставиться йому в провину; обов'язок доведення лежить на обвинуваченні і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Європейський суд з прав людини також підкреслив, що за змістом п.2 ст.6 Конвенції, докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, повинні відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Згідно вимог ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, відповідно до ч.2 ст.62 Конституції України. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частини третьої цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Виходячи з конституційного принципу презумпції невинності, суд має тлумачити недостатньо обґрунтовані обставини на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Таким чином, вищевикладені обставини свідчать про відсутність належних, допустимих доказів, які підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП, а тому провадження підлягає закриттю, відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, тому підстави для стягнення з ОСОБА_1 судового збору, відсутні.
Керуючись ч.5 ст.122,ст. ст. 245, п.1 ч.1 ст. 247, 283, 284, КУпАП, суд -
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст.122 КУпАП, закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Ямпільський районний суд Вінницької області.
Суддя Дзерин М.М.