2/130/987/2026
130/387/26
"26" травня 2026 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі судді Костянтина Шепеля,
із секретарем судового засідання Раїсою Буга,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
приходить до такого.
Позиція позивача
Представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» звертається до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 4703208 від 7 вересня 2021 року, укладеного між відповідачкою та ТОВ «Мілоан»; № 84738 від 22 вересня 2021 року, укладеного між відповідачкою та ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс»; № 978447 від 25 вересня 2021 року, укладеного між відповідачкою та ТОВ «Безпечне агентство необхідних кредитів»; № 2657511944-127865 від 29 вересня 2021 року, укладеного між відповідачкою та ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» в загальному розмірі 51 439,85 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу в сумі 16 000 грн (а.с. 1-9).
Позов обґрунтовано тим, що відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитів не виконує, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
На підтвердження позовних вимог представник позивача надав копії кредитних договорів, копії довідок про ідентифікацію, копії доказів отримання грошових коштів, копії розрахунків заборгованості, копії договорів факторингу, копії реєстрів боржників
Позиція відповідача
Відповідач відзиву на позов не надіслала, свою позицію не виклала.
Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання
Справа надійшла до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької 9 лютого 2026 року (т.1 а.с.1).
В порядку частини восьмої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України 10 лютого 2026 року отримано відповідь щодо місця реєстрації відповідача.
Ухвалою суду від 10 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 Цивільного процесуального кодексу України та здійснено повідомлення відповідача про розгляд цієї справи шляхом направлення повістки по місцю реєстрації.
Ухвала про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі, а також копія позовної заяви з додатками були надіслані відповідачу рекомендованим листом за відомою адресою місця реєстрації, підтвердженою інформацією міської ради (т.2 а.с.135).
23 лютого 2026 року на адресу суду повернувся конверт із відміткою на довідці Укрпошти про причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою" (т.2 а.с.39).
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, відповідачка належним чином повідомлена про розгляд справи згідно з положеннями частин сьомої та восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації нею права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.
Відповідачка заяви про неможливість подання відзиву на позов через введення воєнного стану у країні, а також заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подавала.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами. Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.
Відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.
Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин
З матеріалів справи встановлено, що 7 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 4703208, згідно з умовами якого кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, на строк 30 днів надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 2400 грн, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію та проценти у встановлений договором термін до 7 жовтня 2021 року. Цільове призначення Кредиту (мета використання): Споживчі потреби.
Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів, та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користуванням кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту), складають 1 140 грн.
Орієнтована загальна вартість кредиту для позичальника складає 3540 грн. Комісія за надання кредиту 240 грн, проценти - 900 грн, стандартна базова процентна ставка за користування кредитом становить 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (а.с.52).
Анкета-заява, графік розрахунків, що є додатком до договору про споживчий кредит № 4703208 та паспорт споживчого кредиту містять аналогічні умови, що зазначені в кредитному договорі (а.с.57, 65, 66).
Відповідно до довідки ТОВ «Фінансова компанія Елаєнс» від 7 вересня 2021 року було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта на суму 2 400 грн, картка НОМЕР_1 (а. с. 64).
Як видно із розрахунку заборгованості за договором № 4703208, здійсненним ТОВ «Мілоан» станом на 12 грудня 2021 року розмір заборгованості становить 10 123,02 грн, з яких 2 259 грн заборгованість за тілом кредиту та 7 864,02 грн заборгованість за відсотками (а. с. 67-68).
22 вересня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 84738, згідно з умовами якого кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, на строк 1014 днів надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у виді кредитної лінії, розмір якої не може перевищувати 66 233 грн, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію та проценти у встановлений договором термін до 7 жовтня 2021 року. Цільове призначення Кредиту (мета використання): Споживчі потреби.
Орієнтована загальна вартість кредиту для позичальника складає (не перевищує) 228 905,34 грн.
Комісія за надання кредиту 10 166,75 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка не перевищує 14 846,78 % річних (а.с.31-32).
Заява на видачу кредиту, графіки платежів, що є додатком до договору про споживчий кредит № 84738 містять аналогічні умови, що зазначені в кредитному договорі (а.с.34, 36).
Відповідно до платіжного доручення № CRD_337560 від 22 вересня 2021 року було успішно поповнено кошти на платіжну картку ОСОБА_1 на суму 8 000 грн (а. с. 33).
Як видно із розрахунку заборгованості за договором № 84738, здійсненним ТОВ «ФК «Кредіплюс» станом на 15 грудня 2021 року розмір заборгованості становить 14 768,34 грн, з яких 10 6678 грн заборгованість за тілом кредиту та 3 600,34 грн заборгованість за відсотками, а також 501 грн комісії (а. с.35).
25 вересня 2021 року між ТОВ «Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 978447, згідно з умовами якого кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, на строк 30 днів надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 3 000 грн, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію та проценти у встановлений договором термін до 25 жовтня 2021 року. Цільове призначення Кредиту (мета використання): Споживчі потреби.
Відповідно до довідки ТОВ «Фінансова компанія Фінекспрес» від 4 вересня 2021 року було успішно поповнено кошти на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 на суму 3 000 грн (а. с. 44).
Як видно із розрахунку заборгованості за договором № 978447, здійсненним ТОВ «Безпечне агенство необхідних кредитів» станом на 26 червня 2024 року розмір заборгованості становить 10 200 грн, з яких 3 000 грн заборгованість за тілом кредиту та 7 200 грн заборгованість за відсотками (а. с.46-47).
29 вересня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики «Проста позика» № 2657511944-127865, згідно з умовами якого кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, на строк 14 днів надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 1 500 грн, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію та проценти у встановлений договором термін до 13 жовтня 2021 року. Цільове призначення Кредиту (мета використання): Споживчі потреби.
Орієнтована загальна вартість кредиту для позичальника складає 1906 грн. Комісія за надання кредиту 240 грн, проценти - 406 грн, процентна ставка 1,95% за кожен день користування кредитом (а.с.76-82).
Графік розрахунків, що є додатком до договору про споживчий кредит містить аналогічні умови, що зазначені в кредитному договорі (а.с.81 на звор.).
Відповідно до довідки ТОВ «Фінансова компанія Інкасо Фінанс» від 3 грудня 2025 року було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта 29 вересня 2021 року на суму 1 500 грн, картка НОМЕР_2 (а. с.201).
28.12.2021 було укладено договір № 28-12/2021-72, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4703208.
10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4703208.
28.08.2025 було укладено договір № 28-08/25, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4703208.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 4703208.
28.01.2025 було укладено договір № 28012025, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 84738.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 84738.
25.01.2022 було укладено договір № 25/01/2022/1, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 978447.
10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 978447.
28.08.2025 було укладено договір № 28-08/25, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 978447.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 978447.
18.01.2022 було укладено договір № 18-01/22, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2657511944-127865.
10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2657511944- 127865.
28.08.2025 було укладено договір № 28-08/25, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2657511944-127865.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 2657511944-127865.
Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Юридична кваліфікація встановлених обставин
Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України між сторонами виникло зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтями 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною другою статті 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 523 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому, пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно частини 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій саме формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передано новому кредиторові.
Положеннями частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другій стороні (клієнту) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Враховуючи те, що до позивача на підставі договору Факторингу перейшло право вимоги по стягненню із відповідача заборгованості, при цьому належних та допустимих доказів виконання останньою свого грошового зобов'язання зі сплати даного боргу суду не надано, тому позовні вимоги є обґрунтованими.
Суд вважає, що представник позивача надав належні та допустимі докази про факт невиконання відповідачкою узятих на себе зобов'язань за кредитним договором, щодо повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та процентів, а тому порушене право позивача підлягає судовому захисту.
Відповідно до частини першої статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Висновки суду
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем, при зверненні до суду в електронній формі, сплачено судовий збір із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, а тому із відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн (а.с.10).
Крім того, представник позивача в позовній заяві просить стягнути з відповідачки витрати за надання професійної правничої допомоги в сумі 16 000 грн (а.с.212-215).
Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу представник позивача надав суду копію договору про надання правової допомоги від 2 липня 2024 року (а.с.212-21, копію заявки на надання юридичної допомоги (а.с. 214 на звор., 218), копію витягу з акту № 25 про надання юридичної допомоги від 31 грудня 2025 року (а.с. 219).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження №12-171гс19) зауважила, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 Цивільного процесуального кодексу України.
Оцінюючи подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат в суді, судом встановлено, що зазначені позивачем витрати на правничу допомога адвоката, які включають послугу: надання усної консультації та надання письмової консультації, мають організаційний характер та зводяться до формування правової позиції позивача та є складовими підготовки позовної заяви і за своєю суттю не можуть бути віднесені до правової допомоги, як окремі послуги.
Суд зазначає, що розгляд справи було постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
За таких обставин, надавши оцінку доказам щодо понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу у суді, врахувавши складність справи, суть спору, характер послуг, а також необхідність дотримання критерію розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи у суді є розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.
Керуючись статтями 81, 141, 263-265, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 509, 525-527, 610-612, 625-627, 638, 639, 1048, 1054, 1077 Цивільного кодексу України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитними договорами № 4703208 від 7 вересня 2021 року, № 84738 від 22 вересня 2021 року, № 978447 від 25 вересня 2021 року, № 2657511944-127865 від 29 вересня 2021 року - в загальному розмірі 51 439 (п'ятдесят одну тисячу чотириста тридцять дев'ять) грн 85 коп та судові витрати, що складаються з судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 грн та витрат, понесених на правову допомогу у сумі 8 000 (вісім тисяч) грн.
На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ім'я (найменування) сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ