Справа № 129/3613/24
Провадження по справі № 2-о/129/5/2026
"25" травня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
у складі головуючої судді Бондар О.В.,
присяжних Павлюченко Т.А., Жук Ю.П.,
з участю секретаря Швець Т.С.
без участі сторін у судовому засіданні в місті Гайсині розглянув заяву Органу опіки та піклування Гайсинської міської ради Вінницької області, заінтересована особа: ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна над недієздатною особою, -
установив:
20.11.2024 представник Органу опіки та піклування Гайсинської міської ради Вінницької області звернувся до суду із заявою, в якій просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Дівнинське Приазовського району Запорізької області, жителя АДРЕСА_1 , недієздатним та призначити ОСОБА_1 опікуном над недієздатною особою.
Ухвалою судді від 21.11.2024 відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження.
Ухвалою суду від 26.03.2025 за клопотанням представника позивача призначено у справі № 129/3613/24 за заявою Органу опіки і піклування Гайсинської міської ради, заінтересована особа ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки і призначення опікуна судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницької філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України», (21005 м. Вінниця вул. Пирогова, 109), попереджено експертів про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 КК України. Перед експертами порушено такі питання:
1.Чи страждає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Дівнинське Приазовського району Запорізької області, жителя АДРЕСА_1 , на будь-який психічний розлад? Якщо так, то чи є цей розлад хронічним та стійким? 2.Чи здатний ОСОБА_2 за своїм психічним станом усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними? Провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта.
19.03.2026 р. до суду надійшли матеріали цивільної справи № 129/3613/24, експерт визнав проведення судово-психіатричної експертизи неможливим через повторну неявку ОСОБА_2 для проведення експертизи.
Ухвалою суду ві 19.03.2026 провадження у справі відновлено, призначено судовий розгляд на 22.04.2026.
Представник заявника та заінтересована особа, а також особа, щодо якої вирішується заява ОСОБА_2 , у судове засідання 22.04.2026 не прибули, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи шляхом вручення судових повісток.
В судове засідання 25.05.2026 Представник заявника та заінтересована особа, а також особа, щодо якої вирішується заява ОСОБА_2 , повторно не з'явилися, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
З огляду на таку процесуальну поведінку сторін суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з вимогами п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Згідно ч.2,3 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;
5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
3. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки;
3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;
4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Згідно із ст.210 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку.
Розумність строків розгляду справи згідно ст.2 ЦПК України належить до основних засад (принципів) цивільного судочинства і є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.
Необгрунтоване відкладення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування у стані невизначеності учасників процесу, а нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»).
За таких обставин заява підлягає залишенню без розгляду на підставі ч.5 ст. 223, п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України.
Така ж сама позиція висловлена КЦС Верховного суду в постанові від 10.02.2021 у справі № 598/2250/19, де суд роз'яснив, що з аналізу змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з'явився в судове засідання. КЦС звернув увагу, що подібні за змістом висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 756/15271/17 (провадження № 61-14373св19), від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19 (провадження № 61-21428св19).
Керуючись ст. 223, п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України, -
ухвалив:
Заяву Органу опіки та піклування Гайсинської міської ради Вінницької області, заінтересована особа: ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна над недієздатною особою - залишити без розгляду.
Роз'яснити передбачене ч.2 ст.257 ЦПК України право на звернення до суду із такими вимогами після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів до Вінницького апеляційного суду.
Суддя:
Присяжні: