26 травня 2026 року
Справа № 642/3586/26
Провадження № 3/642/791/26
Іменем України
26 травня 2026 року суддя Холодногірського районного суду міста Харкова Пашнєв В.Г., розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої реалізатором, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.156 КУпАП,
24.02.2026 до суду надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.156 КУпАП.
Постановою судді від 27.03.2026 вказаний адміністративний матеріал повернуто до Відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області для належного оформлення у зв'язку з тим, що у складеному протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє посилання на будь-який нормативно-правовий акт, оскільки диспозиція статті 156 КУпАП є бланкетною, не додані відповідні докази, що доводять той факт, що ОСОБА_1 є суб'єктом правопорушення за ч.1 ст.156 КУпАП, відсутні відомості щодо наявності виручки одержавної від продажу предметів торгівлі, реалізацію яких здійснювала ОСОБА_1
11.05.2026 після доопрацювання до суду повторно надійшов вказаний протокол з частково усуненими недоліками, вказаними в постанові суду.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №697174 від 12 лютого 2026 року вбачається, що 12.02.2026 о 14:20 годині гр. ОСОБА_1 здійснювала роздрібну торгівлю електронними сигаретами без марки акцизного податку на станції метро «Холодна гора» у підземному пішоїодному переході біля виходу № 6 кіоск Б № 2120010922303 за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 146, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 156 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про дату та час слухання справи була повідомлена своєчасно та належним чином. При цьому згідно ч.2ст.268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1ст.156 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, відповідно до ч.2 ст. 268 КУпАП суд вважає можливим розглянути дану справу у відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, та приходить до висновку про провадження у справі підлягає закриттю з таких підстав.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Частиною 2 ст. 38 КУпАП передбачає, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.
Отже, зазначеними положеннями КУпАП передбачено, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії та відповідно, унеможливлюється здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Триваюче правопорушення це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку з відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Вказана правова позиція щодо застосування норм права викладена у Постанові Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 804/401/17.
Згідно з вимогами п. 7 ст. 247 цього ж Кодексу, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Дана норма є імперативною і не передбачає обов'язку суду визначати питання винності чи невинності особи оскільки по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.
Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.
Дане правопорушення мало місце 13.01.2026, більше трьох місяців тому, даний протокол надійшов до суду 16.04.2026, на даний час сплинув строк накладення адміністративного стягнення.
Суддя вважає за необхідне зазначити, що адміністративний матеріал був направлений судом для дооформлення та повернувся до суду за день до спливу строку притягнення до адміністративного стягнення.
Суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (StubbingsandOthers v. theUnitedKingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Отже у відповідності зі ст. 247 п. 7 КУпАП, провадження по справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 283-285 КУпАП, суд
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст.156 КУпАП закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Суддя Вячеслав ПАШНЄВ