Справа № 642/3953/26
Провадження № 2/642/1874/26
Іменем України
26 травня 2026 року м. Харків
Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Вікторов В.В., розглянувши матеріали позовної заяви Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,-
Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, в особі директора Н.Бєлікової, звернувся до Холодногірського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій просить: позбавити відповідачів батьківських прав відносно малолітньої доньки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з кожного з відповідачів аліменти на утримання дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі по 1/4 частині усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи приходжу до висновку, що зазначена позовна заява не може бути прийнята до розгляду Холодногірським районним судом м. Харкова та підлягає направленню за підсудністю, з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 27 Цивільного процесуального кодексу України (далі- ЦПК), позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не визначено законом.
Відповідно до частини десятої статті 28 ЦПК України позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
Стаття 28 ЦПК України не передбачає альтернативної підсудності для позову про позбавлення батьківських прав, тому територіальна юрисдикція позову про позбавлення батьківських прав визначена імперативно тільки за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Для випадків, коли невідоме зареєстроване місце проживання відповідача, то для цього закон встановлює певні правила (ч.9, ч.10 ст.28, ст.29 ЦПК). Інших випадків зміни територіальної підсудності, тобто інших підстав для недотримання та відступу від загального правила, встановленого статтею 27 ЦПК України- процесуальний закон не передбачає.
У позовній заяві зазначено фактичне місце проживання відповідачів: АДРЕСА_1 .
Водночас, згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 26.05.2026 року відповідач 1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Дата зняття з реєстрації 29.01.2021.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 26.05.2026 року відповідач 2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , що не відноситься до юрисдиції Холодногірського районного суду м. Харкова. Дата зняття з реєстрації 28.01.2021.
Іншого зареєстрованого місця проживання відповідачів не встановлено.
Підстав, які б згідно ст. 28, 29, 30 ЦПК України дозволили позивачу обирати підсудність в Холодногірському районі м. Харкова з урахуванням спору, який виник у сторін, суд не вбачає.
Таким чином, в даному випадку, підсудність справи має визначатись згідно з ч. 10 ст. 28 ЦПК України за останнім відомим зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачів.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1ст.378 ЦПК України).
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для передачі вказаної справи за підсудністю до належного суду, яким є Основ'янський районний суд м. Харкова, за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача 1 - ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст. 27, 28, 30, 31, 32, 260, 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України,-
Цивільну справу за позовом Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини - передати за підсудністю до Основ'янського районного суду м. Харкова (майдан Героїв Небесної Сотні, 36, м.Харків, 61611).
Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення її копії особі.
Суддя В.В. Вікторов