Справа № 627/301/26
26 травня 2026 року с-ще Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Каліберди В.А.,
з участю секретаря судового засідання - Коломієць Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутськ Богодухівського району Харківської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Краснокутського районного суду Харківської області засобами системи «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВ «Бізнес Позика», в якій представник позивача Мовчан В.В. просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 536261-КС-001 про надання кредиту від 01.05.2025 у розмірі 16392,00 грн, що складається з 5040,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 7812,00 грн - сума прострочених платежів по процентах, 3000,00 грн - сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України, 540,00 грн - суми прострочених платежів за комісією, а також стягнути суму судового збору у розмірі 2662,40 грн.
Позовні вимоги мотивовано, тим що 01.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»та ОСОБА_1 укладено Договір № 536261-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
ТОВ «Бізнес Позика» 01.05.2025 направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти Договір № 536261-КС-001 про надання кредиту. 01.05.2025 ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №536261-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика»направлено відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-8042, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий було введено/відправлено.
ТОВ «Бізнес Позика»свої зобов'язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 6000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 . До теперішнього часу відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором №536261-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконала.
Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов'язання, а лише частково сплатила кошти в сумі 2460,00 грн за кредитним договором, у неї станом на 15.02.2026 утворилась заборгованість за Договором № 536261-КС-001 про надання кредиту в розмірі 16392,00 грн, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості, а також судових витрат по справі.
Ухвалою судді Краснокутського районного суду Харківської області від 30.03.2026 вказаний позов прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.Задоволено клопотання про витребування у АТ КБ «ПриватБанк» письмових доказів.
Сторони, належним чином повідомлені про розгляд справи, у судове засідання не з'явилися.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у прохальній частині пред'явленої позовної заяви просив про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явилася, причину неявки суд не повідомила, про час та місце розгляду справи була повідомлена завчасно та у встановлений законом строк, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Відзиву на позовну заяву або заяви про розгляд справи у її відсутність відповідач до суду не надала.
Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились в судове засідання без поважних причин.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Зі змісту Договору №536261-КС-001 по надання кредиту (споживчий кредит. Електронна форма) від 01.05.2025 року, укладеного між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем ОСОБА_1 вбачається, що кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: загальний розмір наданого кредиту: 6000,00 грн; строк, на який надається кредит - 24 тижні; стандартна процентна ставка - 1%, фіксована; комісія за видачу кредиту - 1200,00 грн; строк дії договору - до 16.10.2025 року; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 14839,31 грн; загальні витрати за кредитом - 8839,31 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 6918,37%; денна процентна ставка - 0,87 процентів.
Кредитний договір укладено в електронному вигляді шляхом підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Акцепт договору позичальником здійснено у формі одноразового ідентифікатора, що підтверджує факт підписання відповідачем вказаного договору. Враховуючи факт підписання відповідачем електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-8042, суд приходить до висновку, що укладення договору про надання кредиту №536261-КС-001 від 01.05.2025 року узгоджується зі ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем в анкеті клієнта було вказано номер платіжної картки, на яку має бути перерахована сума кредиту, а саме: 5457-0825-2527-1677.
Відповідно до пункту 1.3. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, встановлено, що вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та обов'язкові для виконання ними.
Відповідно до пункту 1.13 вказаної Інструкції, під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись розрахункові документи на паперових носіях та в електронному вигляді. Ця Інструкція встановлює правила використання під час здійснення розрахункових операцій таких видів платіжних інструментів: меморіального ордера; платіжного доручення; платіжної вимоги-доручення; платіжної вимоги; розрахункового чека; інкасового доручення (розпорядження).
Згідно із пунктом 2.14 Інструкції банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача - "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня".
Таким чином, належним та достовірним доказом проведення безготівкового розрахунку є відповідний платіжний документ, передбачений положеннями Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, заповнений відповідно до вимог цього нормативного документу.
З наявної в матеріалах справи довідки ТзОВ «ПрофітГід» вбачається, що товариством було здійснено успішний переказ грошових коштів у розмірі 6000 грн на рахунок отримувача ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 зг. до кредитного дог. №536261-КС-001 від 01.05.2025.
Із витребуваної судом інформації з АТ КБ «ПриватБанк» від 04.04.2026 встановлено, що в Банку на ім'я ОСОБА_1 було емітовано платіжну карту № НОМЕР_2 . Згідно наданої виписки по рахунку № НОМЕР_2 01.05.2025 було зарахування грошових коштів у сумі 6000 грн.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 16392,00 грн, з яких: 5040,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 7812,00 грн - сума прострочених платежів по процентах; 3000,00 грн - сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України, 540,00 грн - сума прострочених платежів за комісією.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст. 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов'язковості виконання договору.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи зміст кредитного договору, слід дійти висновку, що відповідач з моменту підписання цього договору був обізнаний щодо оплатності наданого кредиту, а також щодо свого обов'язку вносити плату за користування кредитом, розміру процентів, порядку їх сплати та відповідальності за прострочення погашення кредиту.
Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі не спростування презумпції правомірності договору, зокрема в частині умов щодо нарахування відсотків, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов'язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору кредиту між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем. При цьому, ТОВ «Бізнес Позика» належним чином виконало свої обов'язки по наданню кредиту, а відповідач отримала кредитні кошти, але належним чином не виконувала свої обов'язки за договором.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач порушила умови договору, неналежно виконуючи взяті на себе зобов'язання. Даних про належне виконання відповідачем умов кредитного договору суду не представлено. Зазначене підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості.
Щодо вимоги про стягнення заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 3000,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, згідно пунктом п. 7.5. передбачено, що у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов'язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суми кредиту у визначені цим договором терміни, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700000 % (Сімсот тисяч) процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України.
Однак, відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку і є чинним на даний час.
Оскільки кредитний договір укладено та зобов'язання за ним прострочено в період дії воєнного стану, тому підстав для стягнення з відповідача заборгованості за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України у позивача не має.
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, є безпідставними, а тому в частині задоволення позову про стягнення заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 3000,00 грн слід відмовити.
Суд на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши такі на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, дійшов висновку, що позов про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором про надання кредиту №536261-КС-001 від 01.05.2025 у розмірі 13392,00 грн, з яких: 5040,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 7812,00 грн - сума прострочених платежів по процентах; 540, 00 грн - сума прострочених платежів за комісією. В задоволенні решти вимог позову слід відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Відповідно ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з платіжною інструкцією №8012 від 24.03.2026 позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір в сумі 2175,18 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.526, 536, 549, 572, 589, 1054 ЦК України, ст.ст.141, 263, 265, 280-282, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (адреса місцезнаходження: б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за Договором № 536261-КС-001 про надання кредиту від 01.05.2025 у розмірі 13392 ( тринадцять тисяч триста дев'яносто дві) грн, з яких: 5040,00 грн - - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 7812,00 грн - сума прострочених платежів по процентах; 540, 00 грн - сума прострочених платежів за комісією.
Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (адреса місцезнаходження: б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 41084239) сплачений судовий збір у розмірі 2175 (дві тисячі сто сімдесят п'ять) грн 18 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», адреса місцезнаходження: б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 41084239.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя Каліберда В. А.