Справа№ 953/12404/25
н/п 3/953/143/26
"21" травня 2026 р. м.Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Демченко С.В., за участю представника Харківської митниці Державної митної служби України - Тупікової О.О., захисника - адвоката Ломакіна Е.В., розглянувши справу про порушення митних правил, що надійшла з Харківської митниці Державної митної служби України стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 6 ст. 481 МК України
Відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0039/80700/2025 від 23 жовтня 2025 року, 23 жовтня 2025 року об 11 годині 30 хвилин до зони митного контролю митного поста «Барабашово» Харківської митниці (м. Харків, вул. Беркоса, 27) прибув транспортний засіб комерційного призначення, реєстраційний номер НОМЕР_2 / НОМЕР_3 з вантажем «кондитерські вироби», поданим до митного оформлення відповідно до митної декларації типу ЕК 10 АА № UA807200/2025/015955 від 23 жовтня 2025 року під керуванням громадянина України ОСОБА_1 .
Під час проведення митних процедур щодо водія ОСОБА_1 , який керував вказаним транспортним засобом, спрацювало орієнтування Львівської митниці від 28 квітня 2025 року № 28-03/28-03-01/182 за фактом перевищення ОСОБА_1 строку тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу комерційного призначення з VIN: НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 .
Згідно з даними автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор», 27 січня 2023 року громадянином України ОСОБА_2 ввезений транспортний засіб комерційного призначення з VIN: НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 (країна реєстрації - Грузія) на митну територію України через пункт пропуску «Шегині» Львівської митниці в митному режимі тимчасового ввезення (до 20 днів). До закінчення строку тимчасового ввезення транспортний засіб комерційного призначення з VIN: НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , громадянином ОСОБА_1 з митної території України не вивезений, в інший митний режим не поміщений. Інформація щодо звернень громадянина України ОСОБА_1 до митний органів із заявами щодо продовження строку тимчасового ввезення або факту аварії або настання дії обставин непереборної сили, які б перешкоджали вивезенню вищезазначеного транспортного засобу з митної території України в митниці відсутня.
Дії ОСОБА_1 орган митної служби кваліфікував за ч. 6 ст. 481 МК України.
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 12 січня 2026 року за клопотанням захисника Ломакіна Е.В. витребувано з Львівської митниці Державної митної служби України копії орієнтування № 28-03/29/08/182 від 28 квітня 2025 року та витяги з документів, матеріалів, дані з інформаційних систем, які стали підставою для складання зазначеного орієнтування щодо громадянина ОСОБА_1 стосовно перевищення строку тимчасового ввезення транспортного засобу з VIN: НОМЕР_6 , р.н. НОМЕР_5 , а також інформацію про те, коли було складене та направлене до виконання Львівською митницею орієнтування № 28-03/29/08/182 від 28 квітня 2025 року. Витребувано з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетину державного кордону України на виїзд та в'їзд громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , закордонний паспорт НОМЕР_7 , в період з 28 квітня 2025 року до 24 жовтня 2025 року, із зазначенням дати та часу таких виїздів та в'їздів.
Представник Харківської митниці Державної митної служби України Тупікова О.О. у судовому засіданні підтримала наведені у протоколі обставини, вказала, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, підтверджується зібраними у справі доказами. Вказала про неможливість при наявності орієнтування посадовими особами митниці тривалий час ідентифікувати особу ОСОБА_3 під час неодноразового перетину ним кордону у зв'язку зі зміною ним закордонного паспорта на новий. Представник Тупікова О.О. в обґрунтування своїх доводів надала суду дані щодо перетину кордону ОСОБА_3 та дані орієнтувань, внесених до Єдиної бази щодо ОСОБА_3 .
Захисник - адвокат Ломакін Е.В. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, посилаючись на те, що складення протоколу про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 відбулося з порушенням строків, установлених чинним законодавством, а митним органом не доведено належними та допустимими доказами факт своєчасного виявлення правопорушення. Акцентував увагу на тому, що інформація щодо ввезення транспортного засобу та строків його тимчасового ввезення містилась у ЄАІС митних органів з моменту ввезення транспортного засобу на митну територію України, а тому митний орган мав об'єктивну можливість своєчасно виявити можливе порушення та скласти відповідний протокол. Відповідно до ч. 1 ст. 467 МК України адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладене не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. З огляду на дату первісного орієнтування 28 липня 2023 року та дату надходження справи до суду - 20 листопада 2025 року, строки притягнення до адміністративної відповідальності закінчилися.
Суд, вислухавши доводи сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності в результаті всебічного повного та об'єктивного їх дослідження, вивчивши матеріали справи дійшов такого висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, ст. ст. 486, 489 МК України, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта , іншими документами.
Оцінка доказів, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
За змістом ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, що містить протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 467 МК України справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Частина 1 ст. 494 МК України визначає, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 481 МК України перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.
Згідно зі ст. 103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Відповідно до ч. 2 ст. 108 Митного кодексу України строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється митним органом з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені.
Згідно з ч. 3 ст. 108 Митного кодексу України з урахуванням мети ввезення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення, особливостей транспортних операцій та інших обставин попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товарів відповідно до частини першої цієї статті та/або транспортних засобів комерційного призначення відповідно до частини другої цієї статті за письмовою заявою утримувача митного режиму може бути продовжений відповідним митним органом. У разі відмови у продовженні строку тимчасового ввезення митний орган зобов'язаний невідкладно письмово (у паперовій або електронній формі) повідомити особі, яка звернулася із заявою про продовження строку тимчасового ввезення, про причини та підстави такої відмови.
Пунктом 2 ч. 4 ст. 108 МК України передбачено, якщо транспортні засоби комерційного призначення, поміщені у митний режим тимчасового ввезення, не можуть бути своєчасно вивезені за межі митної території України: внаслідок дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; у разі зберігання таких транспортних засобів під митним контролем (за умови інформування митного органу, який контролює їх переміщення); у разі здійснення інших операцій з такими транспортними засобами у випадках, передбачених цим Кодексом (за умови інформування митного органу, який контролює їх переміщення); у разі накладення на них арешту (за винятком арешту внаслідок позовів приватних осіб) або вилучення у справі про порушення митних правил, перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється на час дії таких обставин, зберігання, арешту (вилучення) або здійснення таких операцій.
Суд встановив, що 27 січня 2023 року ОСОБА_1 ввіз на митну територію України транспортний засіб з VIN: НОМЕР_4 , р.н. НОМЕР_8 ?? через пункт пропуску «Шегині» Львівської митниці в митному режимі тимчасового ввезення (до 20 днів).
Таким чином, встановлений митним органом строк тимчасового ввезення зазначеного транспортного засобу сплив 16 лютого 2023 року включно.
Відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0039/80700/2025 від 23 жовтня 2025 року, підставою для виявлення інкримінованого правопорушення визначено орієнтування Львівської митниці від 28 квітня 2025 року №28-03/29/08/182.
З наданої представником митниці роздруківки відомостей з АСМО Інспектор вбачається, що 28 липня 2023 року до АСМО Інспектор було додано орієнтування на підставі доповідної записки 7.4.-28-03/36-1970 про встановлення особи ОСОБА_1 та/або транспортного засобу з VIN: НОМЕР_4 для складання протоколу про порушення митних правил.
За таких обставин суд погоджується з доводами сторони захисту, що саме 28 липня 2023 року митним органом був зафіксований факт можливого порушення строків тимчасового ввезення транспортного засобу ОСОБА_1 , що у розумінні ч. 1 ст. 467 МК України є моментом виявлення правопорушення.
Разом з тим протокол про порушення митних правил складений лише 23 жовтня 2025 року, тобто зі спливом значного проміжку часу з моменту як фактичного виявлення обставин можливого правопорушення, так і з моменту наявності у митного органу інформації, достатньої для його фіксації, а отже і з порушенням строку притягнення особи до відповідальності.
Доводи представника митниці щодо неможливість своєчасної ідентифікації особи ОСОБА_4 у зв'язку зі зміною останнім паспортних документів, суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Суд бере до уваги, що паспорт громадянина є лише одним з ідентифікаційних засобів особи та не виключає можливості її встановлення за іншими обліковими даними, зокрема ідентифікаційним номером платника податків, VIN-кодом транспортного засобу, даними митного оформлення, інформаційними даними ЄАІС митних органів, а також відомостями прикордонного контролю.
Так, з наданих митним органом до матеріалів протоколу доказів вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово перетинав державний кордон України як до, так і після зміни паспортного документа, що об'єктивно виключає твердження представника митниці про неможливість його ідентифікації.
Згідно з даними диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску ОСОБА_1 (паспорт № НОМЕР_9 ) після ввезення транспортного засобу 27 січня 2023 року здійснював перетин державного кордону України у такі періоди:
21.04.2023 в'їзд - 06.06.2023 виїзд;
11.06.2023 в'їзд - 26.06.2023 виїзд.
Після заміни ОСОБА_1 паспортного документа № НОМЕР_9 на паспорт № НОМЕР_7 , останній здійснював перетин державного кордону:
26.07.2023 в'їзд - 31.08.2023 виїзд;
15.10.2023 в'їзд - 13.11.2023 виїзд;
06.12.2023 в'їзд - 17.12.2023 виїзд;
30.12.2023 в'їзд - 29.01.2024 виїзд;
29.02.2024 в'їзд - 10.04.2024 виїзд;
02.05.2024 в'їзд - 09.06.2024 виїзд;
19.06.2024 в'їзд - 05.07.2024 виїзд;
30.07.2024 в'їзд - 13.08.2024 виїзд;
03.09.2024 в'їзд - 21.09.2024 виїзд;
13.10.2024 в'їзд - 29.10.2024 виїзд;
25.11.2024 в'їзд - 04.12.2024 виїзд;
26.12.2024 в'їзд - 27.01.2025 виїзд;
11.02.2025 в'їзд - 19.03.2025 виїзд;
17.04.2025 в'їзд - 08.08.2025 виїзд;
03.09.2025 в'їзд - 29.10.2025 виїзд;
25.11.2025 в'їзд - 17.12.2025 виїзд;
13.01.2026 в'їзд - 09.02.2026 виїзд;
06.03.2026 в'їзд - 27.03.2026 виїзд;
23.04.2026 в'їзд.
Аналіз наведених вище даних свідчить про систематичний та багаторазовий перетин державного кордону ОСОБА_1 після виявлення митними органами обставин можливого правопорушення, що виключає доводи митного органу щодо неможливості встановлення місцезнаходження особи та її ідентифікації у зв'язку зі зміною паспорту.
За таких обставин суд доходить висновку, що зміна паспортного документа не могла об'єктивно перешкоджати митному органу у своєчасному встановленні особи порушника, оскільки у розпорядженні органу доходів і зборів перебували інші належні ідентифікаційні дані, достатні для здійснення контролю та процесуального реагування, зокрема прізвище, ім?я та дата народження особи.
Отже, доводи представника митниці про неможливість після первинного орієнтування, внесеного до ЄАІС первинного орієнтування від 28 липня 2023 року, тривалий час ідентифікувати особу у зв'язку зі зміною паспорта є такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, суперечать наданим доказам та спростовуються матеріалами автоматизованих інформаційних систем митних і прикордонних органів.
Крім того, суд бере до уваги, що повторне орієнтування Львівської митниці № 28-03/29/08/182 датовано 28 квітня 2025 року, тоді як справа надійшла до суду лише 20 листопада 2025 року.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Суд звертає увагу, що особливості виконання митних формальностей при поміщенні товарів у митні режими, передбачені Митним кодексом України, та під час перебування товарів у відповідному митному режимі визначені Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 за № 657.
Розділом ІІ Порядку визначені особливості виконання митних формальностей відповідно до митного режиму тимчасового ввезення. При цьому, главою 5 цього Розділу врегульовано питання щодо здійснення контролю за дотриманням вимог митного режиму тимчасового ввезення, та частиною першою передбачено, що контроль за дотриманням умов митного режиму тимчасового ввезення покладається на митницю оформлення.
Так, пунктом 5 глави 5 Розділу ІІ Порядку передбачено, що для забезпечення контролю за товарами, що перебувають у митному режимі тимчасового ввезення, а також обміну інформацією між митними органами стосовно таких товарів використовується ЄАІС.
До ЄАІС вноситься інформація про митні формальності, що виконуються відносно тимчасово ввезених товарів, зокрема про:
- поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення;
- засоби, застосовані для ідентифікації товарів;
- дозволи, надані митним органом на неодноразове переміщення через митний кордон України товарів протягом строку дії митного режиму тимчасового ввезення;
- дозволи (загальні дозволи) на тимчасове ввезення контейнерів, пiддонiв, упаковок без оформлення МД або книжки А.Т.А.;
- продовження строку тимчасового ввезення;
- строк, установлений митним органом для реекспорту;
- передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення;
- проведення митного огляду;
- складення протоколу про порушення митних правил;
- накладення арешту або тимчасове вилучення тимчасово ввезених товарів у справі про порушення митних правил;
- завершення режиму тимчасового ввезення;
- припинення режиму тимчасового ввезення.
Інформація до ЄАІС вноситься посадовою особою митного органу, яким здійснюється відповідна митна формальність, невідкладно після її виконання.
Пункт 4 глави 5 Розділу ІІ Порядку передбачає, що наявність, стан товарів, що перебувають у режимі тимчасового ввезення, а також їх цільове використання контролюються митними органами із застосуванням форм митного контролю, визначених ст.336 Кодексу. Вибірковість та періодичність здійснення митного контролю визначається відповідно до положень ст. 320 Кодексу, характеристики товарів, мети, строку та інших умов перебування товарів у режимі тимчасового ввезення.
Частиною 1 ст. 320 МК України визначені форми та обсяги митного контролю, які обираються посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або автоматизованою системою управління ризиками. Не допускається визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.
Відповідно до ч. 4 ст. 337 МК України контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань митної справи.
Глава 77 МК України регулює взаємовідносини митних органів з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, суб'єктами підприємницької діяльності.
Так, за ч. 1 ст. 558 МК України митні органи при виконанні покладених на них завдань взаємодіють, у тому числі шляхом обміну інформацією, з правоохоронними органами в порядку, встановленому законодавством.
Суд звертає увагу на те, що положеннями ч. 5 ст. 558 МК України передбачений обов'язок митних органів надавати Державній прикордонній службі України доручення щодо інформування митних органів про факт наміру перетинання державного кордону України особами, стосовно яких митними органами було виявлено порушення митних правил, якщо особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не були присутні при складенні протоколу про порушення митних правил.
Частиною 6 зазначеної статті передбачено, що митні органи зобов'язані передавати Державній прикордонній службі України та органам Національної поліції інформацію щодо транспортних засобів та осіб, стосовно яких митними органами виявлено порушення строків тимчасового ввезення транспортних засобів та/або строків переміщення транспортних засобів у митному режимі транзиту, якщо особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не були присутні при складенні протоколу про порушення митних правил.
Частиною 7 ст. 558 МК України передбачено, що з метою контролю за державною реєстрацією транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами, у строки, встановлені законодавством, а також контролю за цільовим використанням та/або передачею транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України чи поміщених у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такі транспортні засоби на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту, митні органи у автоматизованому режимі зобов'язані передавати органам Національної поліції інформацію щодо:
- транспортних засобів особистого користування із зазначенням строків їх тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту та із зазначенням відомостей про осіб, які тимчасово ввезли такі транспортні засоби чи помістили їх у митний режим транзиту;
- транспортних засобів особистого користування, щодо яких порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме порушено строки їх тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, із зазначенням відомостей про осіб, які тимчасово ввезли ці транспортні засоби чи помістили їх у митний режим транзиту.
Суд враховує, що інформація щодо перевищення строку тимчасового ввезення транспортного засобу з VIN: НОМЕР_4 , р.н. НОМЕР_10 ??, містилась у програмно-інформаційному комплексі ЄАІС ДМС України та була доступною митним органам з моменту спливу встановленого строку тимчасового ввезення, а саме з 17 лютого 2023 року.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що митними органами упродовж тривалого часу після спливу строку тимчасового ввезення вживалися передбачені законом заходи, спрямовані на своєчасне виявлення та документування порушення митних правил, зокрема на виконання положень ч.ч. 5-7 ст. 558 МК України щодо взаємодії з Державною прикордонною службою України та органами Національної поліції, передачі відповідної інформації, а також забезпечення контролю за особою, яка ввезла транспортний засіб.
Слід зазначити, що положення ч. 7 ст. 558 МК України передбачають автоматизований контроль за державною реєстрацією транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами, у строки, встановлені законодавством.
Однак, митними органами таких дій щодо ОСОБА_1 вчинено не було, а протокол про порушення митних правил стосовно нього складений лише 23 жовтня 2025 року, тобто більше ніж через 2 роки з моменту порушення строку тимчасово ввезення транспортного засобу комерційного призначення з VIN: НОМЕР_4 , р.н. НОМЕР_10 ?? (країна реєстрації - Грузія), що, на переконання суду, вказує на порушення строків накладення адміністративного стягнення.
З огляду на викладене, суд вважає, що на час отримання судом матеріалів справи (20 листопада 2025 року) щодо ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 481 МК України закінчився шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч. 1 ст. 467 МК України.
Положеннями п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та Митного кодексу України, наслідком закінчення строку є неможливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинене нею діяння
Враховуючи, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч. 1 ст. 467 МК України, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 245, 251, 252, 268, 280, 283-285, 287, 288, 294 КУпАП, суд
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 6 ст. 481 МК України стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП України у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної протягом 10 днів з дня винесення такої постанови.
Повний текст постанови складений 25 травня 2026 року.
Суддя С. В. Демченко