Справа № 638/11391/26
Провадження № 1-кп/638/1764/26
26 травня 2026 року м. Харків Шевченківський районний суд міста Харкова
у складі: головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12014220480005658 від 23 жовтня 2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України на підставі п. 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, -
Прокурор Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження № 12014220480005658 від 23 жовтня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України на підставі п. 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.
Потерпіла ОСОБА_4 була у належний спосіб повідомлена про час та дату судового розгляду.
Заслухавши пояснення прокурора ОСОБА_3 , вивчивши клопотання, а також дослідивши долучені в його обґрунтування матеріали, суд вважає, що клопотання до задоволення не підлягає виходячи з наступного.
У провадженні СВ Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12014220480005658 від 23 жовтня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.10.2014 у період часу з 17:40 годин до 20:30 годин невстановлена особа, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , таємно, шляхом пошкодження вікна, проникла до квартири АДРЕСА_2 та викрала звідти побутову техніку, чим спричинила ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 9598 грн. 34 коп. Відомості по даному факту 23.10.2014 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220480005658 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
У ході досудового розслідування проведено огляд місця події, допитану потерпілу сторону, проведені судові експертизи, оперативному підрозділу надавались доручення, зокрема, щодо встановлення осіб, причетних до вчинення злочину, за результатами виконання яких причетну особу встановлено не було. Всі вказані дії проведені протягом 2014-2015 років. Доручення та рапорти, долучені до матеріалів кримінального провадження хоча і датовані 2022-2025 роками, проте містяться на ідентичному папері, мають ідентичний шрифт, мають ідентичний зміст, з якого вбачається, що «встановити потерпілу» не представилось можливим. Натомість матеріали кримінального провадження містять допит і повні дані потерпілої. Під час призначення справи до судового розгляду у суду не виникло проблем з встановленням місця знаходження потерпілої. З огляду на це суд констатує формальний підхід щодо розслідування вказаного кримінального провадження. Доручення та рапорти датовані різними роками, один рапорт на рік з однаковим змістом.
Встановлено, що кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, вчинене 22 жовтня 2014 року та відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином.
Як стверджує прокурор, під час досудового розслідування не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення та не встановлені підстав для повідомлення жодній особі про підозру.
Відповідно до п. 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 284 КПК закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 3-1 ч.1 цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Законність як засада кримінального провадження з огляду на ч. 2 ст. 9 КПК полягає у тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Тобто із зазначених норм кримінально-процесуального закону слідує, що кримінальне провадження за п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України може бути закрито після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин та оцінки слідчим усіх зібраних та перевірених доказів.
Аналогічна правова позиція викладено у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10.04.2023 у справі № 190/829/21 (провадження № 51-4239 км 22).
З 2016 по 2022 роки не проведено жодної дії. Лише після призначення слідчого у кримінальному провадженні, постановою від 12.09.2022 року слідча ОСОБА_5 26.09.2022 надала доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій.
Слідча ОСОБА_6 після цього також спромоглася 15.02.2023, 03.07.2024, 05.03.2025 надати доручення оперативному підрозділу, які ідентичні за змістом. А оперативний співробітник ОСОБА_7 надав ідентичні за змістом рапорти.
Тобто, органом досудового розслідування у кримінальному провадженні за за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України не проведені усі необхідні слідчі дії, спрямовані на всебічне, повне і неупереджене дослідження всіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення передбачених ст. 2 КПК України завдань кримінального провадження.
За змістом закріпленого у ст. 25 КПК України принципу публічності прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини по справі «Євген Петренко проти України» (заява № 55749/08 від 29.01.2015) п. 65 "…для того, щоб розслідування могло вважатися «ефективним», воно має в принципі призвести до встановлення фактів у справі та встановлення і покарання винних. Державні органи повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для збереження доказів, що стосуються події, включаючи показання свідків, висновки судових експертиз тощо. Будь-які недоліки розслідування, які підривають його здатність до встановлення причин заподіяння ушкоджень або винних осіб, ставлять під сумнів дотримання цього стандарту та вимог оперативності й розумної швидкості".
Як вбачається з п. 40 рішення Європейського суду з прав людини «Юрій Іларіонович Щокін проти України» від 03.10.2013, заява № 4299/03 «…державні органи мають вживати усіх заходів, які було б розумно від них очікувати, для зібрання доказів щодо ходу подій. Якщо розслідування містить недоліки, які не дозволяють встановити причину смерті або визначити винних осіб, які є безпосередніми виконавцями злочину або особами, які його фінансували чи організовували, то таке розслідування може не відповідати вимозі ефективності (див. вищезгадані рішення у справах «Начова та інші проти Болгарії» (Natchova et autres c. Bulgarie), пункт 113, та «Рамсахай та інші проти Нідерландів» (Ramsahai et autres c. Pays-Bas), пункт 324).
Разом з тим, як вбачається із зазначених правових норм, кримінальне провадження може бути закрите з підстав, вказаних у п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, за наявності декількох обов'язкових умов, а саме:
1) доведеності самої події злочину, тобто діяння, передбаченого Особливою частиною КК України;
2) доведеності всіх об'єктивних та суб'єктивних ознак відповідного складу злочину;
3) відсутності відомостей про особу, яка вчинила злочин;
4) об'єктивної неможливості встановити особу, яка вчинила злочин;
5) закінчення визначених у ст. 49 КК України строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
При цьому відсутність будь-якої з цих умов виключає можливість закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 3-1 ч. 1ст. 284 КПК України.
За такого, суд приходить до висновку, що формальний сплив строків досудового розслідування та пролонгована на понад десять років бездіяльність органу досудового розслідування виключає можливість закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
З врахуванням наведеного, у задоволенні клопотання прокурора про закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України слід відмовити.
Керуючись ст. 2, 9, 25, 318, 369-372, 376, п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, ст. 49 КК України, суд, -
У задоволенні клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12014220480005658 від 23 жовтня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України на підставі п. 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів.
Повний текст документу складено 26 травня 2026 року.
Суддя ОСОБА_8