Справа №613/397/26 Провадження № 2/613/637/26
26 травня 2026 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Харченка С.М., за участю секретаря судового засідання Мізяк М.О., розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №9683442 від 27.12.2023 року.
Представник відповідача - адвокат Тризна Є.М. подав до суду відзив на позовну заяву, за яким в задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» - адвокат Усенко М.І. подав до суду відповідь на відзив, за змістом якої просив відзив на позовну заяву поданий представником відповідача не брати до розгляду, оскільки відповідачем не було обґрунтовано неможливість своєчасної підготовки відзиву на позовну заяву та його подання до суду. Відповідач не навів належні причини пропуску процесуального строку, а отже відзив не повинен братись до розгляду судом.
Крім того представником ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» - адвокатом Усенко М.І. подано клопотання, за яким просив витребувати у АТ «А-БАНК» інформацію про надходження на рахунок банківської картки НОМЕР_1 коштів в розмірі 10 000 грн. в період з 27.12.2023 по 03.01.2024 року.
Клопотання вмотивоване тим, що дана інформація є банківською таємницею і не може бути отриманою Позивачем чи його представником згідно закону, з метою всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, представник позивача звернувся з даним клопотанням.
Суд, оглянувши матеріали справи, вивчивши подане клопотання, дійшов наступного.
Частиною першою статті 49 ЦПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).
Частиною сьомою статті 178 ЦПК України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Згідно статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
У даному випадку у системному зв'язку з наведеними вище приписами застосуванню підлягають також норми статті 126 ЦПК України за якими право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, у разі подання відзиву на позовну заяву поза межами строку встановленого судом для його подання, суд повертає заявнику.
Отже, право на подання відзиву на позовну заяву може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для його подання, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
За приписами статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Суд виходить з того, що обрахування строку на подання відзиву на позов починається відповідно для кожного учасника справи з наступного дня після дати отримання ним ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справі перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків.
З урахуванням аналізу ст.191 глави 3 «Підготовче провадження» ЦПК України, відзив на позовну заяву у справах, які розглядаються в загальному порядку, подається на стадії підготовчого судового засідання.
Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначених ЦПК України часових рамках.
Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ЦПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків.
Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Питання щодо поновлення/продовження процесуального строку безпосередньо пов'язана з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов'язком та спрямоване на реалізацією саме його суб'єктивних процесуальних прав (обов'язків).
Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
Можливість поновлення/продовження процесуальних строків виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації та суд має право поновити/продовжити строк, установлений відповідно законом або судом, за клопотанням конкретного відповідного учасника справи в разі його пропущення з поважних причин. У зв'язку з цим для суду має значення й строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого законом або судом до вчинення учасником справи процесуальної дії, стосовно якої заявлено клопотання.
При цьому, варто зазначити, що ЄСПЛ у своїй прецедентній практиці щодо України неодноразово звертав увагу на норми, що стосуються процесуальних строків, але в аспекті порушення принципу правової визначеності у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, Європейський суд з прав людини у справі у справі Melnik v. Ukraine ЄСПЛ зазначив, що норми, які регулюють строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачу направлено копію ухвали суду про відкриття провадження з копією позовної заяви та додатками та в якій відповідачу було роз'яснено його право подачі відзиву на позовну заяву та строк його подачі - до 20 квітня 2026 року, відзив представником відповідача сформований в системі «Електронний суд» 14.05.2026 року, тобто із значним пропуском вказаного строку його подачі.
Частиною 2 статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи, що строк в межах якого може бути подано відзив на позовну заяву сплив, оскільки відзив подано до суду після закінчення цього строку, клопотання про його поновлення стороною відповідача не подано, матеріали справи не містять, а тому відсутні підстави для прийняття відзиву на позовну заяву.
Щодо клопотання про витребування доказів.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 ст.76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ст.77 ЦПК України).
Предметом позову у справі, що розглядається є стягнення заборгованості за кредитним договором.
Згідно з ч.1,5 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до вимог ч.1,2 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено, який доказ вимагається; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття заходів та (або) причин неможливості самостійного отримання цього доказу.
Як вбачається з матеріалів заяви, між сторонами існує спір з приводу стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №9683442 від 27.12.2023 року року у сумі 15 664,3 грн., з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3700 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків - 10964,3 грн,, прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту - 1000 грн., а також судові витрати у розмірі 2662,4 грн. та 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до копії платіжного доручення №118783798 від 27.12.2023, кошти були перераховані ОСОБА_1 на кредитний рахунок № НОМЕР_1 .
На підставі приписів ст. 84 ЦПК України, враховуючи визначену законодавцем засаду розумності строків розгляду справи судом, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, а також виходячи з предмету та підстав позову, зважаючи на наявну в матеріалах справи копію платіжного доручення, за змістом якого кошти було перераховано відповідачу суд приходить висновку, що клопотання представника позивача про витребування доказів підлягає задоволенню, адже відповідні відомості можуть мати доказове значення у справі.
Суд встановив, що інформація, яку позивач просить витребувати в АТ «А-БАНК» входить до предмету доказування у цій справі, а позивач не має можливості самостійно надати вищевказану інформацію, оскільки остання є банківською таємницею, вказана інформація має значення для розгляду справи, тому суд приходить до висновку, що вимога про витребування доказів є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
У справі в порядку ст.197 ЦПК України проведено підготовче засідання з визначених у законі питань.
Відповідачу надано строк для подання відзиву на позов та направлення його позивачу.
Судом вчинено дії, необхідні для закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.
Керуючись ст.ст.12, 13, 84, ч.2 ст.247, ст.ст. 198-200 ЦПК України , суд, -
Відзив представника відповідача на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без розгляду та повернути представнику відповідача - адвокату Тризні Є.М.
Клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал»» про витребування доказів - задовольнити.
Витребувати в АТ «А-БАНК» інформацію про надходження на рахунок банківської картки НОМЕР_1 коштів в розмірі 10 000 грн. в період з 27.12.2023 по 02.01.2024 року.
Вказану інформацію необхідно надати суду у 10 -денний строк з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що згідно ч. 7 ст. 84 ЦПК України,особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали;
Підготовче провадження в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити.
Призначити справу до судового розгляду на 12 червня 2026 року на 09 год. 00 хв. в приміщенні суду за адресою: м. Богодухів, пл.Незалежності, 17.
В судове засідання викликати учасників справи.
Ухвала в частині витребування доказів набирає законної сили негайно з моменту її підписання та апеляційному оскарженню не підлягає.
Ухвала в частині повернення відзиву може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
.
Суддя