м. Чернівці
21 травня 2026 року Справа № 926/1610/26
Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В., за участю секретаря судового засідання Терещенко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» (69014, Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. Олексія Поради, 44, код ЄДРПОУ 00222226)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАТОН» (58032, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 23/18, код ЄДРПОУ 22839973)
про стягнення коштів в сумі 15 636,00 грн,
представники:
від позивача - адвокат Нємна Т.І.;
від відповідача - не з'явився.
І. Стислий виклад позовних вимог.
Приватне акціонерне товариство «Запорізький абразивний комбінат» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАТОН» про стягнення коштів в сумі 15 636,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачем було здійснено замовлення у відповідача товару на загальну суму 15 636,00 грн. Згідно рахунку на оплату № 20-12 від 18.12.2025 року та домовленостей сторін передбачено здійснення попередньої оплати у розмірі 100% вартості товару. Позивач здійснив оплату вартості товару 24.12.2025 відповідно до платіжної інструкції № 192345. Проте відповідач не виконав свої зобов'язання щодо поставки товару, відтак попередньо сплачені кошти за непоставлений товар підлягають поверненню.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2026 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.
Ухвалою від 28.04.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив спрощене позовне провадження у справі та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 21.05.2026, установив відповідачу строк для подання заяви з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзиву на позов, а також установив позивачу строк для подачі відповіді на відзив.
Ухвалою суду від 08.05.2026 судове засідання за участю представника позивача вирішено провести в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Відповідач явку свого представника в судове засідання 21.05.2026 не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення ухвали суду від 28.04.2026 в його електронний кабінет, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.
Частиною четвертою статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Відповідно до частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до частини дев'ятої статті 165 , частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин суд вирішив за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.
Суд заслухав вступне слово представника позивача, яка позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, стягнути з відповідача судовий збір. Далі суд перейшов до дослідження матеріалів справи.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
З'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.
Приватним акціонерним товариством «Запорізький абразивний комбінат» (покупець) 18.12.2025 на виконання досягнутої домовленості (усного договору) з придбання товару (картридж SL PP 20 - 5 мкмк в кількості 2 шт., картридж SL PP 20 - 1 мкмк в кількості 2 шт., картридж SL СТО 20 - 10 мкмк в кількості 2 шт., картридж SL СТО 10 - 10 мкмк в кількості 2 шт., картридж NW PH-105 в кількості 4 шт., мембрана типу UPL 30*20 в кількості 1 шт., промивка мембран кількості 2 шт.) на підставі виставленого рахунку-фактури № 20-12 від 18.12.2025 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАТОН» (постачальник) було перераховано 15 636,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 192345 від 24.12.2025.
Однак після здійснення оплати за поставлений товар відповідач свої зобов'язання не виконав та не поставив товар позивачу, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
15.04.2026 позивач направив на електронну пошту відповідача лист № 7/615 від 15.04.2026 з проханням про повернення коштів у розмірі 15 636,00 грн, сплачених за рахунком № 20-12 від 18.12.2025 на зазначений ним розрахунковий рахунок, проте відповідач не повернув позивачу кошти за непоставлений товар.
ІV. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.
Встановивши фактичні обставини, суд дійшов висновку, що спір у даній справі є майновим та зумовлений неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо поставки оплаченого товару та повернення сплачених коштів.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначено статтею 11 Цивільного кодексу України, відповідно до частини 1 якої цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти (пункти 1, 4 частини 2 статті 11 ЦК).
За визначенням частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 4 статті 203 ЦК правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Статтею 205 Цивільного кодексу визначено форми правочину та способи волевиявлення. Так, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
За приписами частини 1 статті 206 ЦК усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів (частини 2 статті 206 ЦК).
Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК).
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Відповідно до статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Таким чином, законодавством передбачена можливість укладення договорів у спрощеному прядку через ділову переписку - шляхом обміну документами, в тому числі електронними; у вигляді конклюдентних дій (прийняття замовлення до виконання).
При цьому, договори, укладені зазначеними способами, вважаються такими, що вчинені у письмовій формі.
Укладення договору не лише у формі єдиного документа, а й у спрощений спосіб за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку, передбачена положеннями цивільного та господарського законодавства.
Укладення договору має місце, якщо зі змісту документів можливо встановити виражений намір особи укласти конкретний договір та розуміння цією особою своїх зобов'язань у разі прийняття її пропозиції іншою особою; істотні умови майбутнього договору; адресата (адресатів) відповідної пропозиції; прийняття пропозиції на запропонованих умовах другою стороною або вчинення нею в межах строку для відповіді на оферту дій відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо).
Таким чином, якщо документи, якими обмінялись уповноважені сторони, містять інформацію, яка за своїм змістом відповідає пропозиції однієї сторони укласти певний договір на визначення умов, та інформацію щодо прийняття такої пропозиції другою стороною або свідчать про вчинення нею дій, що підтверджують прийняття такої пропозиції, договір між сторонами вважається укладеним у письмовій формі.
Рахунок-фактуру, якщо вона містить необхідну інформацію щодо істотних умов певного договору, зокрема умови про предмет, строки та ціну, можна вважати пропозицією укладення договору. Прийняття пропозиції щодо умов, предмет, строку та ціни, зазначеної у рахунку-фактурі має бути підтверджено видатковою накладною постачальника або ж здійсненням оплати рахунку-фактури.
В матеріалах справи наявний складений ТОВ «АКВАТОН» рахункок-фактура № 20-12 від 18.12.2025, в якому зазначено предмет та кількість товару (картридж SL PP 20 - 5 мкмк в кількості 2 шт., картридж SL PP 20 - 1 мкмк в кількості 2 шт., картридж SL СТО 20 - 10 мкмк в кількості 2 шт., картридж SL СТО 10 - 10 мкмк в кількості 2 шт., картридж NW PH-105 в кількості 4 шт., мембрана типу UPL 30*20 в кількості 1 шт., промивка мембран кількості 2 шт.), ціна товару - 15 636,00 грн з ПДВ, платіжна інструкція № 192345 від 24.12.2025 на суму 15 636,00 грн, де платником є ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат», отримувачем - ТОВ «АКВАТОН», призначення платежу - сплата за картриджі, мембрану та промивку мембран по рах. № 20-12 від 18.12.2025, в т.ч. ПДВ 2 606,00 грн.
Зазначені документи засвідчують наявність між сторонами договірних відносин купівлі-продажу з оформленням їх у спрощеному вигляді шляхом вчинення конклюдентних дій без укладення і підписання договору купівлі-продажу як окремого документа.
Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За змістом статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 662, ч. 1 ст. 663 ЦК України).
Частиною 2 статті 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Сторонами не встановлено строку поставки товару, відтак до правовідносин сторін застосовується положення частини 2 статті 530 ЦК України.
Позивачем направлено на адресу відповідача лист № 7/615 від 15.04.2026 з проханням про повернення коштів у розмірі 15 636,00 грн, сплачених за рахунком № 20-12 від 18.12.2025 на зазначений ним розрахунковий рахунок, який отримано останнім на електронну адресу 15.04.2026, відтак право вимоги у позивача настало 23.04.2026.
Суд зазначає, що однозначно право вимоги у позивача виникло на момент прийняття рішення, згідно частини 2 статті 530 ЦК України, оскільки позивачем направлено на адресу відповідача лист № 7/615 від 15.04.2026 з проханням про повернення коштів у розмірі 15 636,00 грн, сплачених за рахунком № 20-12 від 18.12.2025 на зазначений ним розрахунковий рахунок як додаток до позовної заяви, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з частиною другою статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.
Визначене право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем з поставки товару і виникає нове грошове зобов'язання.
Виходячи з аналізу положень статті 693 ЦК України, умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, доведеній до продавця.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач правомірно скористався правом вимагати повернення суми попередньої оплати.
Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів поставки товару або повернення позивачу попередньої оплати в сумі 15 636,00 грн не надав.
Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 15 636,00 грн попередньої оплати за непоставлений товар є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
V. Висновки суду.
За результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку, що позивач на виконання умов усного договору купівлі-продажу здійснив попередню оплату вартості товару, проте відповідач не виконав обов'язку щодо його поставки та не повернув суму попередньої оплати, внаслідок з нього підлягає стягненню 15 636,00 грн.
VІ. Розподіл судових витрат.
Позивачем за подання позову сплачений судовий збір в сумі 3 328,00 грн.
У відповідності до статті 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір слід покласти на відповідача.
Про понесення інших судових витрат учасники справи не заявляли.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАТОН» (58032, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 23/18, код ЄДРПОУ 22839973) на користь Приватного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» (69014, Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. Олексія Поради, 44, код ЄДРПОУ 00222226, НОМЕР_1 у банку АБ «УКРГАЗБАНК») попередньо сплачені кошти (суму попередньої оплати) за непоставлений товар 15 636,00 грн та 3 328,00 грн витрат зі сплати судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Повний текст рішення складено та підписано 26 травня 2026 року.
Суддя І.В. Марущак