8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
25 травня 2026 року м. ХарківСправа № 922/1359/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
без виклику сторін
розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, б.10)
до Об'єднання співвласників багатоквартироного будинку "Панасівська Слобода" (61017, м. Харків, вул. Велика Панасівська, б. 106)
про стягнення 22217,36 грн.
Позивач, Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Об'єднання співвласників багатоквартироного будинку "Панасівська Слобода", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 22217,36 грн заборгованості за електричну енергію.
Також до стягнення заявлені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №734/050064 від 01.01.2019 в частині здійснення повної та своєчасної оплати поставленої електроенергії.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.04.2026 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
21.05.2026 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про перехід зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (вх. №12208).
Розглянувши заяву відповідача про перехід зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (вх. №12208 від 21.05.26), суд зазначає наступне.
Так, на обґрунтування вищевказаної заяви, відповідач посилається на те, що оскільки у відзиві на позовну заяву зазначається, що позов з боку ОСББ «Панасівська слобода» не визнається, що наявні фактичні розбіжності між сумою вказаною у позовній заяві та дійсним споживанням та розрахунками, які були здійснені між ОСББ «Панасівська слобода» та ПрАТ «Харківенергозбут» у оскаржуваний період, під час розгляду справи може виникнути нагальне питання виклику свідків у даній справі, що в свою чергу неможливе під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань, ми будемо вимушені прохати суд про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, або за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судових засідань. Також зазначає, що представником відповідача - адвокатом Ханом А.О. 05.05.2026 року було подано адвокатський запит із рядом питань, що безпосередньо стосується розгляду даної справи.
При цьому, постановляючи ухвалу про відкриття провадження в даній справі суд виходив з наступного.
Статтею 247 ГПК України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 5 ст. 12 ГПК України). За правилами ст. 250 Кодексу, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Виходячи з критеріїв, визначених ч. 3 ст. 247 ГПК України, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування, враховуючи обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін учасників справи, поданий позов за своїми ознаками є малозначним в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, оскільки є незначної складності, тому суд дійшов висновку, що справа є справою незначної складності, яка визнається судом малозначною та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на підставі ст. 247 ГПК України та під час запровадження на території України воєнного стану, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи, суд дійшов до висновку про необхідність розглянути справу в письмовому провадженні за наявними в матеріалах справи доказами, без повідомлення (виклику сторін).
Як вбачається з наявних у справі матеріалів, предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та є спором незначної складності.
Стосовно аргументів відповідача про те, що адвокатом Ханом А.О. 05.05.2026 року було подано адвокатський запит із рядом питань, що безпосередньо стосується розгляду даної справи, суд зазначає наступне.
При цьому, відповідачем в додатках до зазначеної заяви було надано відповідь ПрАТ "Харківобленерго" на адвокатський запит Хана А.О. від 05.05.2026, в якій зазначено наступне: "Зауважуємо, що документи додані Вами до адвокатського запиту незасвідчені за стандартами "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів" ДСТУ 4163:2020. Враховуючи вищевикладене, у ПрАТ "Харківенергозбут" відсутні правові підстави для розгляду Вашого адвокатського запиту".
Отже, аргументи відповідача стосовно адвокатського запиту мають суперечливий характер та не узгоджуються із наданими відповідачем документами до заяви.
Щодо твердження відповідача про те, що під час розгляду справи може виникнути нагальне питання виклику свідків у даній справі.
Згідно з вимогами частин 1, 2, ст. 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.
Відповідно до ч. 1, ст. 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка.
Частиною 3, 4 статті 88 ГПК України зазначено, що підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.
Згідно ч.1, ст. 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
Як свідчать матеріали справи відповідачем не подано до суду письмових заяв свідків, які мають бути подані у строк, встановлений для подання доказів. Жодних заяв, щодо поновлення строку на подання письмових заяв свідків на час розгляду заяви відповідачем до суду не подано.
Таким чином, твердження відповідача про те, що під час розгляду справи може виникнути нагальне питання виклику свідків у даній справі ґрунтуються на припущеннях та не узгоджуються з вимогами процесуального закону.
Отже, приймаючи до уваги те, що відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про складність цієї справи, а також не наведено обґрунтованих підстав для розгляду справи з повідомлення (викликом сторін) як станом на дату подання заяви, так і на дату постановляння даної ухвали.
За вказаних підстав суд дійшов висновку, що станом на день розгляду даної заяви є недоцільним розгляд справи з повідомлення (викликом) сторін.
Отже, справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), тому у задоволенні заяви відповідача суд відмовляє з підстав, наведених судом вище.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статями 12, 119, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви відповідача про перехід зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (вх. №12208 від 21.05.26) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (25.05.2026) та оскарженню не підлягає.
СуддяЄ.М. Жиляєв