8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність
"25" травня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/599/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
при секретарі судового засідання Кончаренко В.Ю.
розглянувши заявуОСОБА_1
про неплатоспроможність ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
за участю:
ОСОБА_1 в режимі відеоконференції (на оголошення не під'єдналася)
представника заявниці - ОСОБА_2 в режимі відеоконференції
арбітражного керуючого Барішевського О.В. в режимі відеоконференції
До Господарського суду Харківської області відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства надійшла заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , в якій заявниця просить суд: прийняти дану заяву; відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність; призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Барішевського Олексія Валерійовича.
У своїй заяві ОСОБА_1 зазначає про те, що вона має кредиторську заборгованість на загальну суму 2 015336,47 грн; є фізичною особою-підприємцем; працевлаштована; має на праві власності рухоме майно - однокімнатну квартиру загальною площею 38,0 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 25.02.2026 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 922/599/26 та визначено її до розгляду судді Прохорову С.А.
Ухвалою суду від 02.03.2026 прийнято заяву до розгляду. Підготовче засідання у справі призначено на 23.03.2026. Також зобов'язано ОСОБА_1 надати суду: всі наявні докази, які підтверджують наявність вказаної заборгованості, у тому числі первинні документи, вимоги про погашення боргу тощо; додаткові докази, які свідчать про неплатоспроможність (за наявності) та виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду, пояснення з необхідності оформлення позик і на які цілі були витрачені отримані кошти з доказами в обґрунтування цих обставин.
Заявницею подані додаткові пояснення у справі (вх. №6824 від 23.03.2026).
Учасники справи 23.03.2026 в засідання не з'явилися.
Від представника заявниці надійшло клопотання (вх. №6920 від 23.03.2026) про відкладення підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 23.03.2026 було відкладено підготовче засідання на 27.04.2026.
В підготовчому засіданні ОСОБА_1 надала суду пояснення щодо обставин її неплатоспроможності та підтримала свою заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в повному обсязі.
Судом було оголошено перерву в підготовчому засіданні до 18.05.2026 для подання заявницею додаткових доказів в обґрунтування її заяви та розміру заборгованості перед кредиторами.
18.05.2026 ОСОБА_1 подано заяву (вх. №11835) про надання додаткових документів. В цій заяві боржницею було вказано про ще двох кредиторів, перед якими вона має заборгованість.
Уточненого списку кредиторів та кредитної історії боржницею надано не було.
Після перерви, в підготовчому засіданні, боржниця та її новий представник підтримали заяву.
У судовому засіданні 18.05.2026 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та дату і час його проголошення - 25.05.2026.
Після перерви, заявниця в засідання для оголошення судового рішення не під'єдналася.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Преамбула Кодексу України з процедур банкрутства визначає, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 926/2987-б/20.
Тобто для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх трьох підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Зазначений правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20.
Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Частиною 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено перелік документів, які мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме: довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця; конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором; копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях; копія трудової книжки (за наявності); відомості про роботодавця (роботодавців) боржника; декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства; докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини; інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Згідно з ч. ч. 1, 3, 4 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; боржник виконав зобов'язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю; боржника визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".
Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства. Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів. Однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Отже, обов'язком суду при вирішенні питання про наявність грошового зобов'язання та визначенні неплатоспроможності є встановлення прострочених грошових зобов'язань боржника перед кредиторами станом на час подання відповідної заяви до суду. Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні.
Згідно з ч. 2 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Аналогічний порядок проведення та мета підготовчого засідання визначені положеннями ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, яка регулює питання відкриття провадження у справі про банкрутство юридичних осіб.
Зокрема, абзацом 1 частини 1 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за результатами проведення підготовчого засідання, дослідивши матеріали відповідної заяви фізичної особи, суд повинен, серед іншого, визначитися з питання наявності грошових вимог до боржника та розміру таких вимог за станом на час подання заяви до суду, несплати боржником на користь кредиторів належних ним коштів.
Поряд із цим, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи суд зобов'язаний дослідити не тільки надану заявником інформацію про кредитні договори, за якими у заявника, як стверджується за його заявою, наявні грошові зобов'язання (зокрема, прострочені) за кредитами (позиками) тощо, але й дослідити та встановити безпосередні докази укладання таких договорів, наявності та розміру заборгованості за такими договорами.
Необхідність аналізу таких договорів пов'язана з визначеною Кодексом України з процедур банкрутства метою проведення підготовчого засідання.
Так, звертаючись до суду, у своїй заяві ОСОБА_1 зазначала про те, що в результаті запозичень грошових коштів та неспроможності здійснювати поточні платежі боржниця заборгувала різним фінансовим установам суму в розмірі 2 015 336,47 грн.
Заявниця вказувала наступних кредиторів:
-Товариство з обмеженою відповідальністю “КЕЙ-КОЛЕКТ» 01103, м. Київ, вул. Менделєєва, буд. 12, офіс 94/1 Код ЄДРПОУ: 37825968
Кредитний договір № 11177785000 від 03.07.2007 укладений боржницею з АКІБ “Укрсиббанк», право вимоги за яким відступлено на користь ТОВ “КЕЙ КОЛЕКТ» згідно до договору факторингу № 1 від 12.12.2011. Строк виконання зобов'язання: до 01.07.2022 Сума неустойки (штрафу, пені) 0,00 грн. Загальна сума заборгованості: 809390,44 грн., що за офіційним курсом НБУ до гривні (1 долар США = 42,81 гривень) станом на 02.02.2026 дорівнює 18906,00 доларів США.
Кредитний договір № 11319701000 від 24.03.2008, право вимоги за яким відступлене на користь ТОВ “КЕЙ КОЛЕКТ» згідно до договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 13.02.2012 Строк виконання зобов'язання: до 23.03.2023 Сума неустойки (штрафу, пені) 0,00 грн. Загальна сума заборгованості: 577721,07грн., що за офіційним курсом НБУ до гривні (1 долар США = 42,81 гривень) станом на 02.02.2026 дорівнює 13494,59 доларів США.
-Акціонерне товариство “СЕНС БАНК» (правонаступник АТ “УКРСОЦБАНК)
03150, місто Київ, вул. Велика Васильківська, 100 Код ЄДРПОУ: 23494714
Кредитний договір №817/4-27/29/7-004 від 11.05.2007. Розмір боргу за основним зобов'язанням (прострочене тіло та проценти) 13319,52 доларів США, що за офіційним курсом НБУ до гривні (1 долар США = 42,81 гривень) станом на 02.02.2026 дорівнює 570208,65 грн. Сума неустойки (штрафу, пені) 58016,31 грн. Загальна сума заборгованості: 628224,96 грн.
Як вже було зазначено вище, обов'язком суду при вирішенні питання про наявність грошового зобов'язання та визначенні неплатоспроможності є встановлення прострочених грошових зобов'язань боржника перед кредиторами станом на час подання відповідної заяви до суду.
В свою чергу, згідно відомостей Автоматизованої системи Діловодство господарського суду, вбачається, що ОСОБА_1 вже зверталася до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність (справа №9224735/25), за результатами розгляду якою було відмовлено у відкритті провадження у справі.
Так, судом встановлено, що в попередній заяві ОСОБА_1 зазначався ширший перелік її кредиторів, а саме, окрім ТОВ “КЕЙ-КОЛЕКТ» та АТ “СЕНС БАНК» боржниця повідомляла про наявну заборгованість перед:
-ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГЕЛЕКСІ»
03083, м. Київ, пр-т Науки, 50 Код ЄДРПОУ: 41229318
Договір № 155843 від 26.03.2020
Строк виконання зобов'язання (здійснення планового платежу): 24.04.2020
Сума кредиту 5000,00 грн.
Сума неустойки (штрафу, пені) 0,00 грн.
Розмір боргу за основним зобов'язанням 25104,50грн. Загальна сума заборгованості: 25 104,50грн.
-Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»
01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306 Код ЄДРПОУ: 44276926
Право вимоги на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926) відступлене за договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 з боку ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 36799749).
Право вимоги на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 36799749) відступлене за договором факторингу № 14-07/21 від 14.07.2021 з боку ТОВ «ІНФІНАНС» 01010, м. Київ, пл. Арсенальна, б. 1-Б Код ЄДРПОУ 39083990
Первісний договір надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 0667144491 від 09.11.2019
Строк виконання зобов'язання (здійснення планового платежу): 09.12.2019
Сума кредиту за договором 10530,00 грн.
Сума процентів 113515,55 грн.
Сума неустойки (штрафу, пені) 0,00 грн.
Розмір боргу за основним зобов'язанням 124 045,55 грн.
-Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН»
03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, буд. 48 Код ЄДРПОУ: 39952398
Договір № 1161086 від 04.02.2020
Строк виконання зобов'язання (здійснення планового платежу): 05.03.2020
Сума кредиту 2500,00 грн.
Сума процентів 139523,25 грн.
Сума неустойки (штрафу, пені) 0,00 грн.
Розмір боргу за основним зобов'язанням 142 023,25 грн.
Однак будь яких пояснень щодо не зазначення цих кредиторів в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, що розглядається судом, на момент її подання, не містилося.
Суд зазначає, що в підготовчому засіданні 27.04.2026 судом було звернуто увагу боржниці на ці обставини.
Після перерви, боржницею подано до суду заява (вх. №11835 від 18.05.2026) в якій вже повідомлено про ще двох кредиторів перед якими у боржниці є зобов'язання:
-Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість перед яким вже стягнуто згідно заочного рішення Зміївського районного суду Харківської області від 10.02.2026 (справа №621/3186/25),
-ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГЕЛЕКСІ», позов якого про стягнення заборгованості з боржниці також розглядається Зміївським районним судом Харківської області (справа №621/3351/25).
Будь яких пояснень щодо заборгованості боржниці перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до суду так і не було надано, пояснень щодо заборгованості за цими зобов'язанням, її розміру та доказів в їх підтвердження, як і оновленого списку кредиторів боржницею також не було подано.
В свою чергу, в разі погашення боржницею заборгованості перед цим кредитором, такі обставини спростовують факт неплатоспроможності боржниці, а в разі приховування під час звернення до суду інших кредиторів, ставить під сумнів добросовісність боржниці щодо її намірів.
Так, згідно ч. 7 ст. 119 КУзПБ ухвала про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не пізніше трьох днів з дня її постановлення надсилається особам, які мають право взяти участь у такій справі. До кола таких осіб відносяться й кредитори, перед якими наявна заборгованість у боржника.
В свою чергу неповідомлення суду про всіх кредиторів та всіх наявних у боржника зобов'язань має наслідком позбавлення таких осіб права на участь у справі про неплатоспроможність.
Також, неповідомлення суду про всіх кредиторів та всіх наявних у боржника зобов'язань позбавляє суд можливості встановити обсяг прострочених грошових зобов'язань боржника перед кредиторами станом на час подання відповідної заяви до суду та реальний фінансовий стан боржника.
В своїй заяві від 18.05.2026 заявниця зазначила, що зобов'язання перед іншими кредиторами не підтверджені у встановленому порядку відповідними документами, через що немає підстав для їх включення до списку кредиторів, а кредитна історія, складена Українським бюро кредитних історій не може бути належним та допустимим доказом.
Враховуючи практику Верховного Суду викладену в Постанові від 08.11.2022 по справі №909/937/21 (надалі - Постанова ВС) необхідне зазначити наступне:
В п. 41 Постанови ВС зазначено, що норми Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» не містять положень щодо порядку формування, форми та обов'язкових реквізитів кредитного звіту, наявність яких надавала б можливість ідентифікувати особу, яка відповідальна за його формування та відповідність даних самій кредитній історії.
В п. 42 Постанови ВС зазначено, що за загальним правилом оформлення документації в частині підтвердження відповідності інформації, яку містить певний (конкретний) документ, відомостям, на підставі яких такий документ складений, відповідним належним підтвердженням є підписання документа відповідальною посадовою особою.
В п. 43 Постанови ВС зазначено, що роздруківка кредитної історії, яка надана боржником в підтвердження наявності договірних зобов?язань, не підписана ані письмово, ані електронним цифровим підписом відповідною посадовою особою Кредитного бюро, а тому не може вважатись доказом у справі, який би підтверджував наявність кредитних зобов'язань.
І саме з огляду на зазначене в п.п. 42, 43 Верховний Суд вже в п. 44 Постанови ВС зазначає, що з огляду на викладене кредитна історія боржника, складена Українським бюро кредитних історій, не може бути належним та допустимим доказом наявності грошових вимог в силу статті 77 ГПК України, оскільки обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними способами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Тобто Верховний Суд не вказував, що кредитна історія боржника взагалі не може бути належним та допустимим доказом наявності кредитних зобов'язань, а лише в тому випадку, коли вона не підписана відповідною посадовою особою Кредитного бюро.
В п. 31. Постанови ВС зазначено, що при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом має підтверджуватись доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Тобто і в п. 31 Постанови ВС не виключається можливість подання в якості належного та допустимого доказу наявності кредитних зобов'язань боржника кредитної історії (Кредитного звіту) за умови її підписання письмово або електронним цифровим підписом відповідною посадовою особою Кредитного бюро.
Також потрібно брати до уваги не тільки фактично надані боржником докази наявності заборгованості в заявленому розмірі перед кредиторами боржника, але й об'єктивну можливість боржника отримати такі докази та дії, які були вчинені боржником для отримання таких доказів.
Однак, боржниця не надала до суду кредитну історія для встановлення повного кола її зобов'язань та кредиторів, а також, маючи договори на правничу допомогу з двома адвокатами, могла змогу й здійснити досудову роботу щодо підготовки її заяви, надіслати відповідні запити до кредиторів, з метою отримання інформації щодо заборгованості за кредитами.
Також боржницею не заявлялися й клопотання до суду про витребування доказів у порядку ст. 81 ГПК України, у зв'язку з неможливістю їхнього отримання самостійно.
Суд звертає увагу на те, що до боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства встановлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Також, як вже зазначалося судом, процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства. Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів. Однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Однак, боржницею не подано повну та достовірну інформацію щодо всіх наявних у неї зобов'язань, розміру заборгованості перед всіма наявними кредиторами, що позбавляє суд можливості встановити наявність кредиторської заборгованості, її дійсний розмір та складові.
Заявницею не доведено належними та допустимими доказами, що вона припинила погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, як того вимагає ч. 2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Нормами Кодексу України з процедур банкрутства на фізичну особу-боржника покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Такий правовий висновок вбачається обґрунтованим також з тих підстав, що лише фізична особа-боржник (яка є єдиним суб'єктом звернення із відповідною заявою) наділена правом на подання відповідних доказів у підтвердження обставин своєї неплатоспроможності чи її загрози. Тому відсутність на цій стадії інших учасників справи, які мають право подати свої доводи чи заперечення щодо таких обставин чи доказів, зумовлює необхідність добросовісного виконання боржником своїх процесуальних обов'язків щодо доказування наявності обставин для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Стандарт доказування "достатність доказів" було виключено із ГПК України, водночас, у справах про неплатоспроможність фізичної особи господарський суд враховує, окрім належності та допустимості, також достатність поданих боржником доказів для підтвердження та доведення обставин неплатоспроможності чи її загрози, як підстави для відкриття провадження у такій справі.
Виходячи зі встановлених вище обставин, суд дійшов висновку, що заявником належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами, в розумінні положень ст. ст. 76-79 ГПК України, не доведено наявність правових підстав для відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд вважає за необхідне у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відмовити.
Також суд зауважує на тому, що згідно з ч. 7 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 113, 115, 116, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, -
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство за наявності підстав, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення - 25.05.2026.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в строки, передбачені ст. 256 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 25.05.2026.
СуддяПрохоров С.А.