вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"25" травня 2026 р. Справа № 918/665/26
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 від 20.05.2026 року про забезпечення позову у справі № 918/665/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про визнання недійсними договору дарування та акту приймання-передачі, а також застосування наслідків недійсності правочину,
без виклику учасників справи.
У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить:
- визнати недійсним договір дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ринок" (код ЄДРПОУ 13991624), укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;
- визнати недійсним Акт приймання-передачі частки розміром 25%, що становить 8 000,00 грн. у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ринок" (код ЄДРПОУ 13991624) до договору дарування, складений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- застосувати наслідки недійсності правочину: скасувати реєстраційну дію номер 1006041070015000235 від 09.07.2025, вчинену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстратором Сарненської міської ради Мельник Наталією Михайлівною.
Крім того у прохальній частині позовної заяви позивач просить витребувати від відповідача договори дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ринок" (код ЄДРПОУ 13991624), укладені "27 червня 2025 року" і "18 червня 2025 року" між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
У вступній частині позовної заяви позивачем зазначено третіх осіб: Товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Ринок" (34500, Рівненська обл., м. Сарни, вул. Польська, буд. 18, код ЄДРПОУ 13991624), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код невідомий).
Ухвалою суду від 25 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п'ять) днів з дня вручення даної ухвали та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів про доплату судового збору за подання даної позовної заяви в розмірі 6 656 грн 00 коп.
Одночасно із позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову, в якій посилаючись на ст. 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить вжити заходів забезпечення позову шляхом:
- заборони приймати рішення загальними зборами щодо набуття ОСОБА_2 частки учасника в розмірі 25% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ринок" до вирішення спору в суді;
- заборони ОСОБА_2 в будь-який спосіб відчужувати частку розміром 25%, що становить 8 000,00 грн. у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ринок", до вирішення спору в суді;
- заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають повноваження щодо внесення відомостей та/або вносити зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ринок", що стосуються ОСОБА_2 , а саме: щодо внесення змін до відомостей про нього, щодо зміни частки такого учасника, щодо відчуження частки (частини частки) такого учасника будь-яким способом, щодо внесення частки такого учасника до статутного капіталу іншої юридичної особи, окрім проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень, що набрали законної сили.
В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає, що 4 липня 2025 року між ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдаровуваний) укладено Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ринок" (код ЄДРПОУ 13991624), у зв'язку з укладенням договору дарування частки розміром 25% статутного капіталу Товариства, на підставі якого державним реєстратором Сарненської міської ради Мельник Н.М. 09.07.2025 до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис номер 1006041070015000235 про зміну складу засновників (учасників) Товариства, а саме, у переліку засновників (учасників) юридичної особи зазначений учасником Товариства ОСОБА_2 замість ОСОБА_3 засновник. В цьому Акті, що посвідчений нотаріально, вказано посилання на дві дати договору дарування: "від 27 червня 2025 року" та "від 18.06.2025 року". Як зазначає заявник, обдарований - ОСОБА_2 , діючи недобросовісно, не надав Товариству доказів вчинення правочину відчуження частки статутного капіталу розміром 25% засновником Товариства ОСОБА_3 , зокрема, не надав Товариству правовстановлюючого документу - самого договору (чи договорів) дарування, та доказу про наявність згоди та/або рішення інших учасників Товариства на уступку ОСОБА_3 своєї частки статутного капіталу третій особі - ОСОБА_2 . Правомірністю набуття майнового права на частку розміром 25% статутного капіталу Товариства ОСОБА_2 вважає той факт, що в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань він вже зазначений як учасник Товариства. Зокрема заявник зазначає, що про факт подання (прийому) документів для проведення реєстраційних дій щодо Товариства та про факт проведення реєстраційних дій, позивачу стало відомо через портал електронних сервісів, оскільки на лист позивача від 28.07.2025 року до Товариства позивач повної інформації від Товариства не отримав. Разом з тим, позивач зазначає, що до порядку денного скликаних на його вимогу позачергових зборів засновників, обдарований, посилаючись на ч. 7 ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оскільки вважає себе учасником Товариства, вносить пропозиції щодо розгляду висунутих ним питань, а директор їх включає до розгляду, ставить такі питання як погодження законності набуття обдарованим частки учасника в розмірі 25%; зобов'язання позивача надати нотаріальну копію паспорта, що на думку позивача, є неприпустимим до закінчення розгляду в суді спору щодо законності набуття відповідачем корпоративних прав та частки статутного капіталу Товариства. Позивач вважає, що відповідач корпоративних прав, в т.ч. й права брати участь в управлінні Товариством, голосувати на загальних зборах не набув, і не має правових підстав користуватись цими правами, зокрема, вносити пропозиції про включення до порядку денного загальних зборів на розгляд питання, які стосуються прав і обов'язків його засновників, в т.ч. щодо визначення кінцевого бенефіціарного власника. На думку заявника, невжиття заходів щодо заборони відповідачу відчужувати майнові права у вигляді частки статутного капіталу Товариства, користуватись корпоративними правами учасника, вносити зміни до відомостей щодо Товариства в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. У зв'язку із чим просить суд задовольнити вищезазначену заяву в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 3 та ч. 4 ст. 140 ГПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
За наслідками дослідження вимог заяви, наведеного заявником обґрунтування вимог та доданих ним до заяви доказів, та відсутність підстав для зустрічного забезпечення (оскільки заходи забезпечення не передбачають значних та не відновлювальних матеріальних втрат для відповідача чи інших осіб, а доказів, що вказували б на можливі збитки, яких може зазнати відповідач, та їх розмір, на момент вирішення питання про забезпечення позову матеріали справи не містять), суд не встановив підстав, які б вказували на необхідність виклику заявника та/або витребування від нього додаткових пояснень або додаткових доказів.
Відтак, наведених у заяві пояснень та доданих до заяви доказів достатньо для розгляду заяви.
Враховуючи наведене, заява розглядається за загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 140 ГПК України, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Таким чином, вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд враховує наступне.
Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 ГПК України, а саме якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктами 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити, зокрема, вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію майна чи підготовчі дії до його реалізації, тощо.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник з обраними заявником заходами забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна (грошових коштів) тощо на момент виконання рішення.
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.03.2018 року у справі № 904/5971/17, постанові від 07.06.2018 року у справі № 910/23468/17, постанові від 04.06.2018 року у справі № 910/23741/17, постанові від 04.05.2018 року у справі № 910/339/18.
Суд зазначає, що оскільки, заявник звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, тому, в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, судом встановлено, що викладені у заяві обставини безумовно та переконливо не свідчать про наявність достатньо обґрунтованого припущення стосовно можливості невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі невжиття такого заходу забезпечення позову в даний час.
Крім того оцінка дій ОСОБА_3 , який відчужив належну йому частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ринок" на користь ОСОБА_2 , на незаконності яких наголошує заявник, судом буде надана за результатом розгляду справи по суті на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів. Тобто, суду не доведено, що описані події свідчать про можливість утруднення виконання судового рішення на даний час.
В силу вимог положень процесуального закону, що стосується забезпечення позову, заявник має надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення в період пред'явлення позову до суду. Проте, у поданій заяві заявник послався лише на потенційну можливість виникнення заявлених у заяві обставин.
Таким чином, заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, заявник не навів обставин, з якими законодавство пов'язує необхідність для їх вжиття та не підтвердив їх належними доказами.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11.03.2019 року у справі № 904/4795/18.
При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. ст. 73, 74, 76-79 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
В поданій заяві про забезпечення позову міститься лише міркування та припущення заявника про можливе утруднення або неможливість виконання рішення суду.
При зверненні із вказаною заявою позивачем не доведено необхідності застосування даного виду забезпечення позову, оскільки, не надано доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, зокрема обставин вчинення відповідачами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.
При цьому, як зазначалося раніше, саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Решта аргументів заявника носять загальний характер, не містять змістовних даних та відомостей із посиланням на докази, які б дозволяли зробити висновок про необхідність забезпечення позову в аспекті вимог ст. 136 ГПК України у запропонований позивачем спосіб.
Оцінивши доведеність та обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заявлених останнім заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і співмірності вимог заявника стосовно забезпечення позову, наявності зв'язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 від 20.05.2026 року про забезпечення позову у справі № 918/665/26.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно з п. 8 ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову покладаються судом на заявника.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 20.05.2026 року про забезпечення позову у справі № 918/665/26 - відмовити.
Ухвала згідно частини 2 статті 235 ГПК України підписана та набрала законної сили 26 травня 2026 року та відповідно до Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя Політика Н.А.