65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"14" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/280/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.
при секретарі судового засідання Задорожному А.О.;
за участю представників:
від позивача: Шемет О.В.;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ" (вул. Антоновича, буд. 127, місто Київ, 03150; код ЄДРПОУ 00032112);
до відповідача Акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ ПРИПОРТОВИЙ ЗАВОД" (вул. Заводська, буд.3, м. Южне, Одеська обл., 67560; код ЄДРПОУ 00206539);
про стягнення 34 136 330,54 грн, -
1. Суть спору.
29.01.2026 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№297/26) АТ "ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ" до АТ "ОДЕСЬКИЙ ПРИПОРТОВИЙ ЗАВОД" в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 34 136 330,54 грн.
У якості обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в порушення умов Кредитного Договору №22-1КО0005 від 01.03.2022 відповідачем залишив непогашеними кредитні кошти за Овердрафтом у розмірі 34 136 330,54 грн, які підлягають стягненню на користь позивача.
2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.
Ухвалою суду від 03.02.2026 було відкрито провадження у справі №916/280/26 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 26.02.2026 об 16:00.
04.02.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№4200/26).
Ухвалою суду від 10.02.2026 було задоволено клопотання позивача про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судове засідання 26.02.2026 з'явився представник позивача, відповідач в судове засідання не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив.
У судовому засіданні 26.02.2026 суд, без оформлення окремого процесуального документа постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 16.03.2026 об 11:45.
16.03.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про залучення доказів (вх.№9160/26).
У судове засідання 16.03.2026 з'явився представник позивача, відповідач в судове засідання не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив.
У судовому засіданні 16.03.2026 суд, без оформлення окремого процесуального документа, постановив ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті на 13.04.2026 о 12:00.
13.04.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про залучення доказів (вх.№12560/26).
У судове засідання 13.04.2026 з'явився представник позивача, відповідач в судове засідання не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив.
У судовому засіданні 13.04.2026 суд, без оформлення окремого процесуального документа, оголосив перерву в розгляді справи по суті до 14.05.2026 о 14:30.
У судовому засіданні 14.05.2026, за участі представника позивача, суд проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення у справі та відклав складення повного рішення на строк до 25.05.2026.
3. Аргументи учасників справи.
3.1. Аргументи АТ "ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ" (далі - АТ "УКРЕКСІМБАНК").
У якості обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що між Банком та акціонерним товариством «Одеський припортовий завод» укладено кредитний договір №22-1КО0005 від 01.03.2022 про надання кредиту на умовах овердрафту, за яким відповідачу було надано кредит у розмірі 100 000 000,00 грн.
Позивач вказує, що відповідачем у порушення умов укладеного кредитного договору не у повному обсязі здійснено погашення суми кредиту, у зв'язку з чим у відповідача наявна заборгованість за Кредитним договором, станом на 19.01.2026 становить 34 136 330,54 грн, що складається з суми простроченої заборгованості за основним боргом.
Вказану суму грошових коштів позивач просить стягнути з відповідача.
3.2. Аргументи АТ "ОДЕСЬКИЙ ПРИПОРТОВИЙ ЗАВОД" (далі - АТ "ОПЗ").
АТ "ОПЗ" про відкриття провадження у справі повідомлено належним чином, а саме шляхом направлення копій ухвал суду до Електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС, проте своїм правом передбаченим ст. 165 ГПК України, на подання відзиву по суті справи не скористалося, жодних доказів у якості спростування наведених позивачем обставин відповідачем до матеріалів справи не додано.
Згідно положень ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відтак суд вирішує спір, який виник між АТ "УКРЕКСІМБАНК" та АТ "ОПЗ" за наявними в матеріалах справи доказами.
4. Фактичні обставини справи встановлені судом.
Між АТ "УКРЕКСІМБАНК", як Банком, та АТ "ОПЗ", як Позичальником, укладено Кредитний договір №22-1КО0005 від 01.03.2022 про надання кредиту на умовах овердрафту (далі - Кредитний договір).
Відповідно до умов п.1.1 Кредитного договору, Банк надає Позичальнику Кредит у формі Овердрафт на поточний рахунок, в межах визначеного Кредитним договором Ліміту Овердрафту за Кредитним договором (далі - Кредит або Овердрафт), а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити/сплачувати Плату за Кредит (проценти за користування кредитними коштами та комісії, розмір, порядок та строки сплати яких встановлюється Кредитним договором), інші платежі на умовах та в строки (терміни), визначені цим Кредитним договором та належним чином виконувати інші умови цього Кредитного договору.
На підставі п.1.2 Кредитного договору, встановлено ліміт Овердрафту в розмірі 100 000 000,00 грн.
Згідно умов пп.1.4.1 п.1.4 Кредитного договору, Ліміт Овердрафту за Кредитним договором відкривається, з урахуванням умов п.1.2 Кредитного договору, з дати підписання Кредитного договору по 31 серпня 2022 року (включно). Кінцевий термін погашення Овердрафту Позичальником «31» серпня 2022 року.
Відповідно до п.2.1 Кредитного договору, надання Позичальнику Овердрафту здійснюється в безготівковій формі шляхом оплати з Поточного рахунку, розрахункових документів Позичальника у сумах, що перевищують залишок грошових коштів на такому рахунку, але в межах Ліміту Овердрафту, визначеного п.1.2 Кредитного договору, та у відповідності із цільовим призначенням Овердрафту.
Згідно з п. 3.1 3.1. Позичальник сплачує Банку Плату за Кредит, що складається з процентної ставки за користування кредитними коштами на строкову заборгованість за Овердрафтом та комісії, розмір, порядок та строки сплати які встановлюється Кредитним договором.
Пунктом 4.2.2 Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний, здійснювати погашення Овердрафту у відповідності до п.1.4 Кредитного договору та повністю погасити заборгованість по ньому перед Банком не пізніше строку зазначеного у п. 1.4 Кредитного договору.
Даний Кредитний договір підписаний сторонами, підписи скріплено печатками.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії довідки по рахунку АТ "ОПЗ" вбачається, що 01.03.2022 АТ "УКРЕКСІМБАНК" здійснило надання кредиту АТ "ОПЗ" в розмірі 100 000 000,00 грн.
Крім того з даної копії довідки по рахунку АТ "ОПЗ", вбачається повернення відповідачем кредиту в розмірі 65 863 669,46 грн.
Згідно з копією Довідки АТ "УКРЕКСІМБАНК" №0023608/1678-26БТ від 21.01.2026, сума заборгованості за Кредитним договором №22-1КО0005 від 01.03.2022 станом на 19.01.2026 становить суму 34 136 330,54 грн.
Вказане також вбачається із наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості АТ "ОПЗ".
Також у матеріалах справи наявна копія листа АТ "ОПЗ" №150 від 15.01.2025, яким відповідач повідомив АТ "УКРЕКСІМБАНК", що за Кредитним договором протягом 2024 року АТ «ОПЗ» було погашено 12 290 тис грн основного боргу та своєчасно сплачено 5 998 тис грн відсотків, та що станом на 31.12.2024 року заборгованість за основним боргом перед АТ «Укрексімбанк» склала 34 136 330,54 грн.
Також відповідачем повідомлено, що АТ «ОПЗ» має намір і надалі своєчасно у повному обсязі щомісячно погашати нараховані відсотки за кредитом, а також у 1 півріччі 2025 року спрямовувати на погашення заборгованості кошти у наступному розмірі: у лютому 1 млн. грн, березень 2 млн. грн, квітень 1 млн. грн, травень 1 млн. грн, червень 1 млн. грн. У разі покращення фінансового становища АТ «ОПЗ» після отримання дозволу для пуску виробничих потужностей в умовах безпеки, гарантуємо збільшення обсягів погашення заборгованості за Кредитним договором.
Однак матеріали справи доказів погашення суми кредиту відповідачем не містять.
Також у матеріалах справи наявний розрахунок процентів по Кредитному договору нарахованих на заборгованість АТ «ОПЗ», з якої вбачається нарахування Банком процентів у сумі 25 962 210,16 грн та які були погашені АТ «ОПЗ» у повному обсязі.
5. Позиція суду щодо встановлених обставин справи.
За змістом статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу приписів ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Статтею 1055 ЦК України унормовано, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як було встановлено судом, позивач свої зобов'язання за Кредитним договором №22-1КО0005 від 01.03.2022 виконав належним чином, перерахувавши 01.03.2022 АТ «ОПЗ» кредитні кошти у розмірі 100 000 000,00 грн, що підтверджується довідкою по рахунку АТ "ОПЗ" призначення платежу - надання кредиту (АТ "ОПЗ") відп. До кред. Over№22-1КО0005 від 01.03.2022.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» унормовано, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 18.06.2003 за №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Такого ж змісту норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 за №75.
Відтак із вищенаведених норм законодавства, суд доходить висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Аналізуючи вищенаведені норми законодавства, КГС ВС у постанові від 20.07.2023 по справі №910/15194/20 (п.56-59) дійшов такого ж висновку.
Таким чином суд зазначає що вказаними матеріалами справи підтверджується надання відповідачу суми кредиту в розмірі 100 000 000,00 грн.
Як вбачається з наданої позивачем виписки по рахунку АТ «ОПЗ» за Кредитним договором здійснювалося погашення заборгованості, з яких позивачем в рахунок погашення суми кредиту враховано 65 863 669,46 грн.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом положень статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до приписів ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України, припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Так Кредитним договором визначено, що АТ "ОПЗ" зобов'язане здійснити погашення заборгованості за кредитом до 31.08.2022, згідно умов пп.1.4.1 п.1.4 Кредитного договору.
Матеріалами справи підтверджується, що АТ "ОПЗ" свої зобов'язання по погашенню кредиту не виконало, внаслідок чого у відповідача станом на 19.01.2026 існує заборгованість у розмірі 34 136 330,54 грн, яку станом на момент звернення з позовом до суду погашено не було.
Натомість відповідачем під час розгляду справи своїх заперечень та зокрема, свого контррозрахунку суми заборгованості заявленої до стягнення до суду надано не було. Між тим у матеріалах справи наявна копія листа АТ "ОПЗ" №150 від 15.01.2025, яким відповідач підтверджує про наявність у нього заборгованості за Кредитним договором у заявленому до стягнення розмірі.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п.29). Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" своєму рішенні від 18.07.2006 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку що позовні вимоги Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ" до Акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ ПРИПОРТОВИЙ ЗАВОД" про стягнення 34 136 330,54 грн за Кредитним договором №22-1КО0005 від 01.03.2022 є обґрунтованими, такими що відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст. 129 ГПК України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ ПРИПОРТОВИЙ ЗАВОД" (вул. Заводська, буд.3, м. Южне, Одеська обл., 67560; код ЄДРПОУ 00206539) на користь Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ" (вул. Антоновича, буд. 127, місто Київ, 03150; код ЄДРПОУ 00032112) заборгованість за кредитним договором №22-1КО0005 від 01.03.2022 у розмірі 34 136 330/тридцять чотири мільйони сто тридцять шість тисяч триста тридцять/грн 54 коп. а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 409 635/чотириста дев'ять тисяч шістсот тридцять п'ять/грн 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Повне рішення складено 25 травня 2026 р.
Суддя Ю.М. Невінгловська