20.05.2026 Справа № 914/222/26
Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Березюка Ю.О., розглянувши матеріали
за позовом Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Львівської обласної ради, м. Львів
до відповідача - 1: Управління майном спільної власності Львівської обласної ради , м. Львів
до відповідача - 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хабітат Рітейл», м. Львів
за участю третьої особи 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунального некомерційного підприємства Львівської міської ради
«Львівський онкологічний регіональний лікувально діагностичний центр», м. Львів
за участю третьої особи 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департаменту охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів
про визнання недійсним договору та повернення майна
за участю представників:
від прокурора: Кульчицький Є.Г.
від позивача: не з'явився
від відповідача 1: Буюклі В.О.
від відповідача 2: П'ятковський А.П.
від третьої особи 1: не з'явився
від третьої особи 2: не з'явився
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Львівської обласної ради до відповідача - 1: Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, до відповідача - 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хабітат Рітейл», за участю третьої особи 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунального некомерційного підприємства Львівської міської ради «Львівський онкологічний регіональний лікувально діагностичний центр», за участю третьої особи 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департаменту охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації, про визнання недійсним договору та повернення майна.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2026, справу №914/222/26 передано на розгляд судді Гоменюк З.П.
Ухвалою суду від 27.01.2026 було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 18.02.2026.
12.02.2026 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 11.02.2026) від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву.
12.02.2026 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 11.02.2026) від представника відповідача 2 надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.
12.02.2026 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 11.02.2026) від представника відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву.
17.02.2026 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 16.02.2026) від прокуратури надійшли відповіді на відзиви на позовні заяви.
17.02.2026 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 16.02.2026) від прокуратури надійшло заперечення на заяву про залишення позову без розгляду.
У судове засідання 18.02.2026 з'явилися представники та третьої особи 1. Представник третьої особи 2 свою явку в судове засідання не забезпечив. Крім того, представник позивача усно заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості належним чином ознайомитися з поданими сторонами документами.
Ухвалою суду від 18.02.2026 розгляд справи було відкладено на 11.03.2026.
10.03.2026 від представника відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості для мирного врегулювання спору.
Ухвалою суду від 10.03.2026 розгляд справи було відкладено на 22.04.2026.
22.04.2026 через систему “Електронний суд» (документ сформовано 21.04.2026) від представника відповідача - 2 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи висновку експерта (вх. №11252/26)
У судове засідання 22.04.2026 з'явилися представники позивача, прокуратури, а також відповідача - 1 та відповідача - 2. Представник третьої особи 1 та третьої особи 2 свою явку в судове засідання не забезпечив.
Під час судового засідання представник відповідача - 2 оголосив попередньо поданий ним висновка експерта та просить долучити його до матеріалів справи.
Представник позивача усно заперечив проти клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, заявив клопотання про відкладення розгляду справи, для надання можливості належним чином ознайомитися з поданими матеріалами, та наданням письмових заперечень.
Ухвалою суду від 22.04.2026 було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 20.05.2026.
29.04.2026 Львівською обласною прокуратурою подано заперечення на клопотання про поновлення строку та долучення до матеріалів справи висновку експерта.
20.05.2026 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість забезпечити явку уповноваженого представника, який відряджений до Верховного Суду.
У судове засідання 20.05.2026 з'явилися представник прокуратури, відповідача - 1 та відповідача - 2. Позивач та треті особи явку своїх уповноважених представників не забезпечили.
Розглянувши клопотання представника відповідача 2 про залишення позову без розгляду, суд зазначає таке.
Позовна заява подана прокурором в інтересах держави в особі Львівської обласної ради та обґрунтована тим, що «органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах (Львівською обласною радою), допущено нездійснення необхідного захисту - не вжито жодних заходів, у тому числі шляхом пред'явлення до суду позову про визнання недійсним Договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації від 04.07.2025, який укладено з порушенням частини четвертої статті 15 Закону України № 2269-VIII «Про приватизацію державного і комунального майна», порушень ч. 1-2 ст. 203 Цивільного кодексу України із застосуванням наслідків недійсності правочину, передбачені ст. 215 цього Кодексу».
Згідно ч. 3 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
За твердженням відповідача - 2, заявлений прокурором випадок представництва у суді інтересів держави в особі Львівської обласної ради не є виключним, він суперечить ст.ст. 6, 8, п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України. Інших підстав для звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі Львівської обласної ради прокурором не наведено. Таким чином, прокурор у позовній заяві не навів належного обґрунтування, як і не надав жодних доказів існування наявності «виключного випадку» (який має бути об'єктивно винятковим, чітко обмеженим, зведеним до мінімально необхідного, обумовленим особливими обставинами та сприймалися стороннім спостерігачем не як загальні правила, а саме як винятки) для представництва інтересів держави в суді, в особі Львівської обласної ради, що в свою чергу свідчить про недотримання прокурором вимог ч. 4 ст. 53 ГПК України.
Розглянувши подане клопотання, суд дійшов висновку відмовити в його задоволенні з наступних підстав.
Так, п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
В силу положень ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Виходячи з вимог ст. 1 Закону України «Про прокуратуру», прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави. Представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави, у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Згідно з рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 за № 3-рп/99 у справі за конституційним поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор або його заступник у кожному випадку самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави в конкретних правовідносинах, які підлягають вирішенню в судовому порядку.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з частковою державною власністю у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності України, гарантування її державної, економічної безпеки, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання.
Як вбачається з пункту 2 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного суду України, під поняттям «орган, уповноважений держаною здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. «Нездійснення захисту» має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень, який обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. «Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. «Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Як роз'яснив Конституційний Суд України в рішенні № 3-рп/99 від 08.04.1999, представництво прокуратурою України інтересів держави в суді є одним із видів представництва в суді. За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки. Представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом представників та колом суб'єктів, інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації. Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства прокурор повинен зазначити: 1) в чому полягає інтерес держави та 2) нездійснення чи неналежне здійснення захисту такого інтересу уповноваженим органом.
Порушення інтересів держави у спірних правовідносинах на думку прокурора полягає у вибутті з комунальної власності територіальних громад Львівської області об'єкта нерухомого майна соціального призначення - будівлі поліклініки за відсутності умов щодо збереження профілю, яка за своїм функціональним призначенням є об'єктом закладу охорони здоров'я та становить складову матеріальної основи забезпечення конституційного права громадян на охорону здоров'я.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Частиною 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, не житлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад (ч. 4 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Частиною 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Львівською обласною прокуратурою відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» листами від 17.10.2025 № 15/4-2797вих-25, від 21.11.2025.
№ 15/4-3139вих-25 та від 11.12.2025 № 15/4-3361 вих-25 поінформовано Львівську обласну раду про встановлені порушення під час проведення приватизації об'єкта малої приватизації, проведеної Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради, та продажу об'єкта приватизації ТОВ «ХАБІТАТ РІТЕЙЛ». У свою чергу, Львівською обласною радою не надано жодної відповіді.
Крім того, цим ж листами прокуратури поінформовано Управління майном спільної власності Львівської обласної ради як уповноважений орган, який забезпечує реалізацію повноважень обласної ради з управління та розпорядження майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Львівської області, про встановлені порушення під час проведення приватизації об'єкта малої приватизації - будівлі поліклініки літ. «А-3» загальною площею 781,8 кв. м за адресою: м. Львів, вул. Єфремова С. академіка, 59, та його продажу ТОВ «ХАБІТАТ РІТЕЙЛ». Однак, згідно відповіді Управління майном спільної власності Львівської обласної ради від 28.11.2025 № 1678 встановлено, що за результатами розгляду листа Львівської обласної прокуратури, правових підстав для визнання недійсними договору купівлі-продажу та повернення майна до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Львівської області не вбачається. Також листом від 15.01.2016 № 57 Управління майном спільної власності Львівської обласної ради повідомило обласну прокуратуру, зокрема, що 22.12.2025 на адресу Управління надійшов лист від ТОВ «ХАБІТАТ РІТЕЙЛ», у якому Товариство поінформувало про перебування на стадії розгляду інвестиційних пропозицій щодо забезпечення функціонування придбаної шляхом викупу будівлі за адресою: м. Львів, вул. акад. С. Єфремова, 59, як об'єкта соціально-культурного призначення зі збереженням профілю закладу охорони здоров'я, зокрема шляхом передачі будівлі в оренду закладам охорони здоров'я. У зазначеному листі Управління також вказало, що відповідно до частини третьої статті 27 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» строк виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу становить до п'яти років, у зв'язку з чим на момент надання відповіді ТОВ «ХАБІТАТ РІТЕЙЛ» перебувало в межах установленого законом строку виконання договірних зобов'язань, а підстави для розірвання договору купівлі-продажу на той час не вбачалися. Таким чином, уповноваженими органами у розумний строк жодних заходів до відновлення порушеного права не вжито, що зумовлює необхідність негайного втручання прокурора для захисту державних інтересів у цих правовідносинах.
Отже, органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах (Львівською обласною радою), допущено нездійснення необхідного захисту - не вжито жодних заходів, у тому числі шляхом пред'явлення до суду позову про визнання недійсним Договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації від 04.07.2025, який укладено на думку прокурора з порушенням частини четвертої статті 15 Закону України № 2269-VIII «Про приватизацію державного і комунального майна», порушень ч. 1-2 ст. 203 Цивільного кодексу України із застосуванням наслідків недійсності правочину, передбачених ст. 215 цього Кодексу.
Як встановлено судом, прокурором повністю дотримано порядок, передбачений у ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». У п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зроблено висновок, згідно з яким прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після одержання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 04.04.2019 у справі № 924/349/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/19. Таким чином, наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в особі Львівської обласної ради шляхом пред'явлення цього позову обґрунтовується: - наявним порушенням інтересів держави у сфері управління комунальним майном охорони здоров'я та необхідністю їх комплексного захисту, оскільки дії посадових осіб, у тому числі представників Управління майном спільної власності Львівської обласної ради та ТОВ «ХАБІТАТ РІТЕЙЛ», призвели до порушення законодавства під час проведення електронного аукціону та укладення договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - будівлі поліклініки літ. «А-3» за адресою: м. Львів, вул. Єфремова С. академіка, 59, що суперечить меті приватизації - забезпеченню ефективного використання комунального майна у сфері охорони здоров'я, збереженню спеціалізованого профілю об'єкта приватизації та наданню населенню необхідної медичної допомоги. - органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, зокрема Львівська обласна рада, будучи поінформованими прокуратурою про встановлені порушення, не здійснили захисту інтересів держави, не вжили заходів для оскарження незаконного правочину та забезпечення повернення комунального майна, що свідчить про їх бездіяльність та неналежне виконання покладених на них повноважень. Тому, прокурором дотримано вимоги абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». На виконання зазначених норм Львівської обласною прокуратурою попередньо, до пред'явлення позову, повідомлено позивача про порушення законодавства та надано строк для самостійного вжиття заходів реагування.
З огляду на наведене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду з підстав відсутності повноважень у прокурора для звернення з позовом.
Щодо клопотання відповідача - 2 про поновлення строку та долучення до матеріалів справи висновку експерта суд зазначає наступне.
Як вказував заявник, обґрунтування позовних вимог прокурора зводиться до того, що будівля поліклініки літ. «А-3», загальною площею 781,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Єфремова, 59 (надалі - будівля) є «об'єктом охорони здоров'я» та/або «закладом охорони здоров'я», а тому на її приватизацію мали поширюватись спеціальні умови приватизації, які передбачені Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна» для об'єктів соціально-культурного призначення. Заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю «Хабітат Рітейл» серед іншого ґрунтуються на тому, що будівля не є ні «об'єктом охорони здоров'я», ні «закладом охорони здоров'я», а тому на її приватизацію не мали поширюватись спеціальні умови приватизації, які передбачені Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна» для об'єктів соціально-культурного призначення. Оскільки у будівлі раніше розміщувалось поліклінічне відділення Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр», яке через невідповідність будівлі інклюзивим вимогам у липні 2020 року було переміщене у реконструйоване поліклінічне відділення КНП ЛОР «ЛОРЛДЦ» за адресою вул. Я. Гашека, 2а у місті Львові, Товариство з обмеженою відповідальністю «Хабітат Рітейл» вирішило встановити чи відповідає будівля державним будівельним, санітарним, протипожежним та іншим нормам, встановленим для розміщення закладів охорони здоров'я. Від відповіді на це питання залежить як правомірність розміщення у будівлі поліклінічного відділення Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр», що впливає на можливість визнання будівлі об'єктом охорони здоров'я, так і від відповіді на це питання залежить можливість розміщення у будівлі будь-якого іншого закладу охорони здоров'я, що впливає на можливість встановлення для будівлі умови збереження профілю діяльності.
Як зазначає відповідач - 2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Хабітат Рітейл» не мало об'єктивної можливості надати суду висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи 994-Е від 02.04.2026 у строк, встановлений для подання відзиву, а тому причини неподання такого доказу відповідач - 2 є поважними.
Cтаття 178 ГПК України передбачає, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Статтею 80 ГПК України передбачено, що у разі якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.01.2026 у справі № 914/222/26 відкрито провадження у справі та встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву. Товариство з обмеженою відповідальністю «Хабітат Рітейл» встановлений судом строк через систему «Електронний суд» подало відзив на позовну заяву, у якому виклало свої заперечення по суті позовних вимог. Питання щодо необхідності проведення судової будівельно-технічної експертизи у зазначеному відзиві не порушувалося. Більше того, відповідач-2 у ході розгляду справи 10.03.2026 заявляв клопотання про відкладення судового засідання з метою врегулювання спору у позасудовий спосіб, при цьому питання щодо необхідності проведення судової експертизи або подання відповідного висновку ним не порушувалося та доказів його отримання до суду не подавалося. Водночас у подальшому, 06.03.2026, відповідач-2 самостійно звернувся до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз із заявою про проведення судової будівельно-технічної експертизи у даній справі.
Так, суд наголошує, що відповідач-2 не був позбавлений можливості самостійно ініціювати проведення експертного дослідження та отримати відповідний висновок експерта з подальшим поданням його до суду в межах строку визначено в ухвалі суду та ГПК України. У клопотанні від 21.04.2026 представником відповідача-2 не наведено жодних обґрунтованих причин, з яких до 18.02.2026 ним не було ініційовано звернення до судового експерта для отримання відповідного висновку, а також не подано жодних доказів, які б підтверджували вчинення ним усіх залежних від нього дій, спрямованих на своєчасне отримання та подання такого доказу до суду.
За таких обставин відсутні підстави вважати причини пропуску строку поважними, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку відмовити відповідачу-2 у задоволенні клопотання про поновлення строку для подання висновку експерта.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Частиною 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Що стосується поданого позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку відмовити в його задоволенні з огляду на наступне.
Так, провадження у даній справі триває з 27.01.2026, розгляд справи неодноразово відкладався, в тому числі і за клопотаннями сторін. Ухвалою суду від 22.04.2026 було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Крім того, суд звертає увагу на те, що сторонами у підготовчому провадженні подано відзиви та відповіді на відзив.
Також у поданому клопотанні позивач не обгрунтовано належним чином необхідності чергового відкладення розгляду справи поза процесуальним строком у підготовчому провадженні.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення підготовчого судового засідання та наявність можливості для закриття підготовчого провадження і перехід до розгляду справи по суті.
Керуючись статтями 2, 177, 183, 185, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області
1. В задоволенні клопотань ТОВ «Хабітат Рітейл» вх. № 4024 від 12.02.2026 та вх. №11252/26 від 22.04.2026 відмовити повністю.
2. В задоволенні клопотання Львівської обласної ради про відкладення розгляду справи вх. №14422/26 від 20.05.2026 відмовити.
3. Закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 17.06.2026 о 13:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128, зал судових засідань №13 (-1 п).
4. Визнати явку представників учасників справи у судове засідання обов'язковою.
Попередити сторони, що відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Гоменюк З.П.