79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
22.05.2026 Справа № 914/799/26
Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни Горецької, розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротренд Компані»,
до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Калина 2025»,
про стягнення 1 362 487,61 грн,
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротренд Компані» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Калина 2025» про стягнення 1 362 487,61 грн.
Ухвалою від 23.03.2026 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом і від них не надходило жодних заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи клопотань про її розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін, дослідивши наявні у справі докази та викладені в позовній заяві пояснення, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.
Позиція позивача
Позивач просить стягнути заборгованість в розмірі 1 362 487,61 грн за договором поставки №1 від 16.01.2026. Відповідач не здійснив поставку товару на загальну суму 1 359 247,76 грн. На основну суму заборгованості нараховано 3% річних в розмірі 3 239,85 грн.
Позиція відповідача
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, позовних вимог не спростував, належним чином повідомлений про розгляд справи.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ З МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ
Між ТОВ «Агротренд Компані» (позивачем) та СТОВ «КАЛИНА 2025» (відповідачем) 16 січня 2026 року був укладений договір поставки № 1 (надалі - Договір).
Відповідно до п.п.1.1, 1.2 Договору постачальник (відповідач) зобов'язався передати (поставити) товар покупцю (позивачу) у власність відповідно до Специфікацій, а покупець зобов'язався прийняти й оплатити такий товар. Ціна, кількість товару оговорюються в Специфікаціях, які є його невід'ємною частиною Договору.
Товар поставляється згідно умов, обумовлених в Специфікаціяї (п.2.2 Договору).
Постачальник зобов'язаний передати товар покупцю в термін, вказаний в Специфікації (п.2.2 Договору). Відпуск та відвантаження товару підтверджується видатковою накладною та ТТН (п.2.3 Договору).
За умовами п.п.3.1, 3.2 Договору покупець здійснює оплату товару у формі безготівкового розрахунку платіжним дорученням на поточний рахунок постачальника на умовах, оговорених в Специфікаціях. Покупець сплачує грошову суму в розмірі 86% вартості товару по відвантаженню товару, решту - 14% покупець сплачує постачальнику після реєстрації податкової накладної згідно чинного законодавства.
Товар вважається переданим за якістю та кількістю - відповідно до кількості та об'єму, які зазначені у видаткових накладних та Специфікаціях (п. 4.1 Договору).
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань, які передбачені Договором, сторони несуть повну матеріальну відповідальність (п. 5.1 Договору).
За умовами п.п.7.1, 7.2 Договору усі спори, що виникають з Договору, або пов'язані із ним, вирішуються шляхом переговорів. Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного в Україні законодавства.
16 січня 2026 року сторонами укладена Специфікація №1 до Договору, за якою постачальник (відповідач) зобов'язався продати покупцю (позивачу) партію товару на наступних умовах:
- найменування товару: кукурудза врожаю 2025 року;
- кількість товару: 1 000 т (+/- 10%);
- якість товару: вологість - не більше, ніж 14%, сміттєва домішка - не більше, ніж 2% зернова домішка - не більше, ніж 10%, амброзія - не допускається, інші показники - відповідно вимогам ДСТУ 4525:2006;
- ціна товару при базових показниках: без ПДВ за 1 тонну - 7 500,00 грн, ПДВ 14% за 1 тонну - 1 050,00 грн, всього з ПДВ за 1 тонну - 8 500,00 грн;
- строк поставки товару - до 16 лютого 2026 року включно;
- поставка товару здійснюється на складі постачальника: с. Іванівка, Житомирський р-на, Житомирська обл.;
- витрати на транспортування товаре несе Покупець.
- факт поставки (отримання) товару підтверджується видатковою накладною, ТТН.
Договір, Специфікація до нього підписані електронними підписами та скріплені електронними печатками за допомогою Системи Електронного Документообігу (СЕД) «Вчасно».
На виконання умов Договору Позивач здійснив попередню оплату товару, перерахувавши на поточний рахунок відповідача:
- 19.01.2026 - 1 700 000,00 грн (платіжна інструкція №32912 від 19.01.2026);
- 20.01.2026 - 300 000,00 грн (платіжна інструкція №32914 від 20.01.2026);
- 22.01.2026 - 1 000 000,00 грн (платіжна інструкція №32918 від 22.01.2026).
На виконання умов Договору та Специфікації №1 відповідачем частково здійснено постачання товару - кукурудзи врожаю 2025 року, у наступних обсягах:
- 22.01.2026 - 27 800 кг на суму 226 431,00 грн (198 623,68 грн + 27 807,32 грн ПДВ), (видаткова накладна №1, ТТН №101 від 22.01.2026);
- 23.01.2026 - 28 500 кг на суму 235 581,00 грн (206 650,00 грн + 28 931,00 грн ПДВ), (видаткова накладна №2, ТТН №102 від 23.01.2026);
- 23.01.2026 - 28 640 кг на суму 230 036,48 грн (201 786,39 грн + 28 250,09 грн ПДВ), (видаткова накладна №3, ТТН №103 від 23.01.2026);
- 23.01.2026 - 28 800 кг на суму 242 726,40 грн (212 917,9 грн + 29 808,50 грн ПДВ), (видаткова накладна №4, ТТН №104 від 23.01.2026);
- 24.01.2026 - 28 100 кг на суму 239 102,90 грн (209 739,39 грн + 29 363,51 грн ПДВ), (видаткова накладна №5, ТТН №105 від 24.01.2026);
- 24.01.2026 - 28 940 кг на суму 237 452,70 грн (208 291,84 грн + 29 160,86 грн ПДВ), (видаткова накладна №6, ТТН №106 від 24.01.2026);
- 24.01.2026 - 28 240 кг на суму 229 421,76 грн (201 247,16 грн + 28 174,60 грн ПДВ), (видаткова накладна №7, ТТН №107 від 24.01.2026).
Відповідача поставив товар у кількості 199,02 тони (199 020 кг) замість 1 000 тони згідно Специфікації №1 від 16.01.2026, та всього на суму 1 640 752,24 грн.
29.01.2026 позивач звернувся до відповідача з претензією (вих.№2), в якій запропонував протягом 3 календарних днів з моменту отримання претензії завантажити решту проплаченого товару або повернути кошти.
Відповідача своїх зобов'язань за договором не виконав, пославшись на погіршення погодних умов та ремонт сушки на елеваторі (лист відповідача від 05.02.2026 вих.№05/02/2026).
13.02.2026 позивач звертався до відповідача з повторною пропозицією (претензія, вих.№3) поставити товар на суму авансу або повернути кошти. Претензія була залишена без відповіді.
Після настання граничного строку поставки партії товару згідно Специфікації №1 від 16.01.2026 до Договору (строк поставки - 16 лютого 2026 року включно) позивач 27.02.2026 звернувся до відповідача з претензією-вимогою, за якою відповідно до ст.ст.530, 693 ЦК України вимагав протягом семи календарних днів з дня отримання вимоги повернути суму попередньої оплати за Договором у розмірі 1 359 247,76 грн на свій поточний рахунок. Претензія від 27.02.2026 була залишена відповідачем без відповіді та виконання.
Листування здійснювалось сторонами в електронному вигляді із накладення електронних підписів та печаток за допомогою СЕД «Вчасно».
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) є, зокрема, договір. Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
За змістом ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 662 ЦК України зазначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Статтею 712 ЦК передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Порушенням зобов'язання відповідно до ст.610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
При цьому за приписами ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За положеннями статті 530 ЦК якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно частин 1 та 2 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару (певної партії товару) і виникає нове грошове зобов'язання.
Верховний Суд у застосуванні положень ч.2 ст.693 ЦК України неодноразово наголошував на тому, що умовою їх застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки закон не визначив форми пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах ВС від 15.02.2024 у справі № 910/3611/23, від 09.02.2023 у справі № 910/5041/22, від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17.
Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений у силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова ОП КГС у складі ВС від 05.07.2019р. у справі № 905/600/18, п.70 постанови ВП ВС від 02.07.2025 року у справі №903/602/24).
Нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова ВП ВС від 08.11.2019р. у справі №127/15672/16-ц).
Як встановлено у ст.5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору. Право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права.
У розумінні приписів ст.ст.15, 16 ЦК України та ст.20 ГК України, спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника. Відповідачем порушені умови Договору поставки та норм законодавства, а саме: не поставка товару в обумовленому обсязі та обумовлений термін.
Тому належним способом захисту порушених прав та інтересів позивача є стягнення з відповідача суми попередньої оплати за Договором у розмірі 1 359 247,76 грн.
Судом перевірено розрахунок 3% річних і встановлено, що такий проведено вірно.
Відповідачем належними та допустимими доказами наявність заявленої до стягнення заборгованості не спростовано, доказів погашення не надано.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позовні вимоги підставні та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати в розмірі судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 12, 42, 123, 126, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «КАЛИНА 2025» (ідентифікаційний код юридичної особи 44493023, місцезнаходження: 82402, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Стрий, вул. Т. Шевченка, 179, офіс 209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТРЕНД КОМПАНІ» (ідентифікаційний код юридичної особи 42377757, місцезнаходження: 65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Італійська (колишня назва - Пушкінська), 14/23) суму попередньої оплати за договором поставки №1 від 16 січня 2026 року у розмірі 1 359 247,76 грн, три процента річних у розмірі 3 239,85 грн та 16 349,85 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Горецька З.В.