79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
13.05.2026 Справа № 914/3910/25
За позовом: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача: Громадської організації “Плечі побратимів», м. Львів
про стягнення 7 602, 46 грн, розірвання договору оренди та виселення
Суддя Никон О.З.
Секретар судового засідання Тарас Ю.Р.
За участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився
На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває позовна заява Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Громадської організації “Плечі побратимів» про стягнення 7 602, 46 грн заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди № Ф-11900-19 від 06.09.2019 та виселення відповідача з нежитлових приміщень напівпідвалу під індексами № 12-1, 12-2, 12-3, 12-4 загальною площею 42,2 кв.м., що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Є. Коновальця, 10.
Хід розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.01.2026 відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою суду від 15.04.2025 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 13.05.2026.
У судове засідання 13.05.2026 представники сторін не з'явились.
Слід зазначити, що поштова кореспонденція, яка скеровувалась на адресу відповідача повернута суду із зазначенням причин: “адресат відсутній».
Суд надсилав ухвалу на юридичну адресу відповідача, на адресу засновника юридичної особи та на адресу об'єкта оренди, проте поштова кореспонденція повернулась із зазначенням причин: “за закінченням терміну зберігання».
У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.
Враховуючи викладене, суд вчинив усі дії для належного повідомлення відповідача.
Аргументи сторін.
Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач систематично не вносив орендну плату, що є істотним порушенням договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ф-11900-19 від 06.09.2019. Тому позивач просив стягнути заборгованість з орендної плати на суму 7 602, 46 грн, розірвати договір та виселити відповідача з нежитлових приміщень.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, щодо позову в установленому порядку не заперечив.
Обставини справи.
06 вересня 2019 року Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (далі - Орендодавець) та Громадська організація «Плечі побратимів» (далі - Орендар) уклали договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Ф-11900-19 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого Орендодавець на підставі Наказу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської від 09 серпня 2019 року № 380-О/і передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (далі - Об'єкт оренди), що знаходяться на балансі Львівського комунального підприємства «Львівський ліхтар» (ідентифікаційний код юридичної особи - 20807029), надалі «балансоутримувач», відповідно до довідки Балансоутримувача від 10.06.2019 № 3.
Об'єкт оренди - нежитлові приміщення (напівпідвал) під індексом № 12-1, 12-2, 12-3, 12-4, загальною площею 42,2 м2, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Є. Коновальця, 10.
Згідно з пунктом 2.1 договору Об'єкт оренди Орендар буде використовувати для здійснення статутної діяльності.
Відповідно до пункту 5.1 договору розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на час укладення цього Договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради №897 від 07.06.2007 (зі змінами та доповненнями) і складає (314600,00*0,02) /12=524,33 грн. без ПДВ за перший місяць оренди.
Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік) (пункт 5.2 договору).
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається коригуванням орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць (пункт 5.3. договору).
Згідно з пунктом 5.4 договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством України.
Орендну плату Орендар сплачує не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок Орендодавця (пункт 5.6 договору).
Відповідно до пункту 5.8 договору несплата орендної плати в повному обсязі протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди.
Розділом 9 договору оренди визначено порядок повернення орендодавцю об'єкта оренди.
Згідно з пунктом 9.1 договору повернення Орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії цього Договору або дострокового його припинення чи розірвання.
Пунктом 9.3 договору передбачено, що об'єкт оренди повинен бути переданий Орендарем та прийнятий Орендодавцем (чи за його дорученням - Балансоутримувачем) протягом 15 днів з часу настання однієї із подій, вказаних в п. 9.1. цього Договору.
У разі припинення або розірвання Договору, Орендар повинен повернути Орендодавцю об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцю збитки у разі погіршення стану об'єкта оренди з вини Орендаря.
Відповідно до пункту 4.1 договору, термін договору оренди визначений на 5 років: з «6» вересня 2019 року до « 6» вересня 2024 року включно.
Згідно з актом приймання-передачі № 369 від 06.09.2019 приміщення загальною площею 42, 2 кв.м. передано відповідачу в задовільному стані.
01 вересня 2020 року згідно з актом приймання-передачі ЛКП «Львівський Ліхтар» передав на баланс ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради» нежитлові приміщення напівпідвалу під індексами № 12-1, 12-2, 12-3, 12-4 загальною площею 42,2 кв, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Є. Коновальця, 10.
В подальшому, на підставі рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №116 від 17 жовтня 2023 «Про вирішення питання балансового обліку нежитлових будівель та нежитлових приміщень» ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради» передало, а ЛКП «Львівське міжміське бюро технічної інвентаризації» прийняло на баланс нежитлові приміщення напівпідвалу під індексами № 12-1, 12-2, 12-3, 12-4 загальною площею 42,2 кв., що знаходиться за адресою: вул. Є. Коновальця, 10, м. Львів.
28.04.2020 Львівська міська рада прийняла ухвалу №6464 «Про заходи підтримки суб'єктів підприємницької діяльності на період дії карантину», п.п.1.1 якої встановлено: «На період з 17.03.2020 і до завершення карантину, передбаченого відповідними постановами Кабінету Міністрів України, рішеннями Львівської міської ради та її виконавчих органів, на території м. Львова, не нараховується та не сплачується орендна плата за користування нежитловими приміщеннями, цілісними майновими комплексами, які належать до власності територіальної громади м. Львова». В ухвалі також передбачено перелік винятків, які відповідача не стосуються.
В подальшому, ухвалою Львівської міської ради №121 від 25.02.2021 внесено зміни до ухвали міської ради №6464 "Про заходи підтримки суб'єктів підприємницької діяльності на період дії карантину" від 28.04.2020, в пункті 2.1. якої зазначено, що: «Дія цієї ухвали поширюється з 17.03.2020 до 28.02.2021 включно».
Тому позивач не здійснював нарахування орендної плати з 17.03.2020 по 28.02.2021.
17.06.2021 Львівська міська рада прийняла ухвалу №977 «Про додаткові заходи підтримки суб'єктів підприємницької діяльності на період дії карантину», пунктом 1.6. якої встановлено, що на період з 19.03.2021 до 26.04.2021, не нараховується та не сплачується орендна плата за користування нежитловими приміщеннями, цілісними майновими комплексами, які належать до власності Львівської міської територіальної громади, а саме для розміщення: 1.6. Громадських організацій.
Оскільки цільове призначення нежитлового приміщення за договором оренди призначалося для здійснення статутної діяльності громадської організації, орендна плата за період з 19.03.2021 по 26.04.2021 не нараховувалась.
За період з 01.09.2019 по 01.03.2020 позивач нарахував відповідачу 4 036, 68 грн орендної плати.
Відповідач у квітні 2020 року сплатив позивачу 4 036, 72 грн, тобто з переплатою на 0, 04 коп.
Тому предметом спору є нарахування орендної плати за період з 01.03.2021 по 18.03.2021, яке становило 403,11 грн, однак враховуючи переплату, заборгованість становить 403, 07 грн, також заборгованість за період з 27.04.2021 по 30.04.2021 на суму 93,21 грн та заборгованість з 01.05.2021 по 01.02.2022 на суму 7 106, 18 грн, що загалом становить 7 602, 46 грн.
Позивач ствердив, що несплата орендної плати у повному обсязі впродовж 12 місяців є істотним порушенням договору та слугує підставою для його розірвання та виселення відповідача із займаних приміщень.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України).
Сторони у справі уклали договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ф-11900-19 від 06.09.2019.
Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
У пункті 5.1 договору сторони погодили розмір орендної плати - 524, 33 грн, яка підлягає коригуванню з урахуванням індексу інфляції.
Згідно з довідкою позивача, заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за період з 01.03.2021 по 23.02.2022 становить 7 602, 46 грн.
Останню проплату відповідач здійснив у квітні 2020 року.
Тому впродовж року відповідач не сплачував орендну плату.
Згідно з пунктом 4.1 договору термін дії договору сторони погодили - до 06.09.2024.
Водночас указом Президента України №64 від 24.02.2022 на усій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та залишається чинним станом на дату ухвалення рішення у справі №914/1504/25.
Відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» (у редакції, чинній на момент закінчення строку дії договору), договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону.
Договори оренди державного та комунального майна в період воєнного стану можуть бути достроково припинені за заявою орендаря, поданою ним орендодавцю на адресу електронної пошти, зазначену в договорі оренди. Заява вважається належно поданою, якщо вона підписана уповноваженою особою орендаря, а її PDF-копія надіслана з електронної адреси орендаря, зазначеної в договорі оренди.
Суд також враховує, що згідно із пунктом 4.7 договору у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.
У матеріалах справи відсутні докази того, що одна зі сторін договору заявляла про припинення або зміну його умов протягом одного місяця після закінчення терміну його дії. Тому підставним є висновок про те, що договір слід вважати продовженим та таким, що зберігає чинність станом на момент ухвалення цього рішення.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що систематичність невиконання договірних зобов'язань - це два та більше випадки невиконання таких зобов'язань.
Більше того, сторони у договорі погодили, що несплата орендної плати в повному обсязі протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди.
Тому суд встановив, що відповідач систематично порушував умови договору та не сплачував орендну плату за користування нерухомим майном, що є істотним порушенням договору.
У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (частини 2-4 статті 653 Цивільного кодексу України).
Положеннями частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Враховуючи дострокове розірвання судом договору, вимога про виселення відповідача із об'єкта оренди також підлягає задоволенню.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, підтвердженим належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
Щодо судових витрат.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути з Громадської організації «Плечі побратимів» (місцезнаходження: 79014, м. Львів, вул. Букова, 8, кв. 4, ідент. код: 42197963) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, ідент. код: 25558625) заборгованість зі сплати орендної плати на суму 7 602, 46 грн та 9 084, 00 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. Розірвати договір оренди № Ф-11900-19 від 06.09.2019, укладений Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Громадською організацією «Плечі побратимів».
4. Виселити Громадську організацію «Плечі побратимів» (місцезнаходження: 79014, м. Львів, вул. Букова, 8, кв. 4, ідент. код: 42197963) з нежитлових приміщень напівпідвалу під індексами № 12-1, 12-2, 12-3, 12-4 загальною площею 42,2 кв. м, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Є. Коновальця, 10.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 25.05.2026.
Суддя Никон О.З.