просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
26 травня 2026 року м.Харків Справа № 913/72/26
Господарський суд Луганської області у складі судді Злепко Н.І., розглянувши матеріали позовної заяви
Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» в особі філії -Луганського обласного управління АТ “Ощадбанк», м. Київ
до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙДАР МИЛАМ», смт. Новоайдар, Новоайдарський район, Луганська область,
відповідача-2- фізичної особи ОСОБА_1 , м. Київ,
відповідача - 3 - фізичної особи ОСОБА_2 , м. Харків,
про солідарне стягнення 1852482 грн 68 коп.
22.05.2026 Акціонерне товариство “Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ “Ощадбанк» (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товарства з обмеженою відповідальністю «АЙДАР МИЛАМ» (далі ТОВ «АЙДАР МИЛАМ», відповідача-1), відповідача-2 - фізичної особи ОСОБА_1 , відповідача - 3 - фізичної особи ОСОБА_2 про солідарне стягнення 1852482 грн 68 коп. що є простроченою заборгованістю перед державою, оскільки дані кошти залучені під державну гарантію на портфельній основі, за Договором кредитної лінії № 427_018 від 01.07.2021 (далі кредитний договір), укладеним між Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙДАР МИЛАМ» та акціонерним товариством «Державний ощадний банк України».
Позивач звернувся з позовом до відповідачів також на підставі укладених договорів поруки з метою забезпечення належного виконання ТОВ «АЙДАР МИЛАМ» зобов'язань за кредитним договором, між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 від 01.07.2021 № 427_018/31 (далі - Договір поруки 1); між АТ «Ощадбанк», ТОВ «АЙДАР МИЛАМ» та ОСОБА_2 від 01.07.2021 № 427_018/32 (далі Договір поруки-2).
Для забезпечення співпраці сторін, пов'язаної з наданням державної підтримки, між Міністром фінансів України Марченко С.М., який діяв від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України, на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (далі - Гарант) та АТ «Ощадбанк» (далі - Бенефіціар) укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010- 05/271 від 31.12.2020 (далі - Договір гарантії).
У зв'язку з чим кредит був включений АТ «Ощадбанк» до портфелю кредитів, зобов'язання за якими частково забезпечені гарантією, та з метою виконання вимог розділу 6 Договору гарантії, 01.07.2021 АТ «Ощадбанк» уклав з Позичальником додатковий договір № 1 (далі - Додатковий договір) до Договору, в якому сторони погодили наявність гарантії.
Враховуючи наявну прострочену заборгованість та невиконанням відповідачем своїх зобов'язань 05.01.2024 Гарант перерахував АТ «Ощадбанк» суму у розмірі 2 535 401 грн 41 коп.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором, згідно з умовами договору гарантії та норм ст. 17 Бюджетного кодексу України позивач звернувся за захистом прав до суду, з позовом про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості перед державою у розмірі 1852482 грн 68 коп.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана на розгляд судді Злепко Н.І.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд зазначає, що вона має бути залишена без руху у зв'язку із наступним.
Одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.
За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов'язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов'язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.
У пункті 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" (Заява № 65518/01) від 06.09.2005 року викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos). Тобто, невід'ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Пунктом 3 частини 3 статті 162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Суд звертає увагу Позивача, що для дотримання принципу змагальності та рівності сторін розрахунок має бути таким, щоб відповідач міг його перевірити, співставити з фактично здійсненими оплатами, верифікувати. Суд також не повинен займатися математичним моделюванням замість позивача. Якщо для розуміння вказаних у розрахунку сум суду чи відповідачу потрібно самостійно вираховувати проміжні періоди - Позивач перекладає свій процесуальний обов'язок на суд чи інших учасників справи. Розрахунок - це похідний документ, відповідно він не може бути декларативним, а повинен містити посилання на конкретні виписки з особових рахунків (із зазначенням дат та платіжних документів), які підтверджують кожну зміну сальдо. Тобто Позивач повинен чітко показати зарахування платежів з урахуванням специфіки порядку надання портфельних гарантій. Відповідач в свою чергу не повинен бути позбавлений можливості реалізувати своє право на подання контррозрахунку. Таким чином в розрахунку повинна бути зрозумілою методика та логіка нарахування заборгованості. Також даний позов пред'явлено і до фізичних осіб (поручителів), вимоги до яких розглядаються за правилами Господарського процесуального кодексу України (через солідарний характер), відповідно розрахунок має чітко розмежовувати обсяг відповідальності кожного, з урахуванням дат укладення договорів поруки та моменту виникнення прострочення.
Узагальнюючи суд звертає увагу Позивача, що в розумінні п.3 ч.3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України та в розрізі даної позовної заяви і додатків до неї, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються це процесуальний документ та невід'ємна складова змісту позовної заяви, що являє собою послідовну, математичну та логічно завершену калькуляцію кожної складової грошових вимог, яка базується виключно на релевантних первинних документах, відображає безперервний хронологічний рух коштів і забезпечує можливість її повної перевірки судом та іншими учасниками справи без необхідності самостійного збору інформації.
Однак суд констатує, що позивачем у позовній заяві зазначено, що Гарант (держава) перерахував АТ «Ощадбанк» суму у розмірі 2535401 грн 41 коп., а заборгованість, за стягненням якої звертається позивач становить 1852482 грн 68 коп.
Також у розрахунку простроченої заборгованості за основним боргом, наданому позивачем до позовної заяви, зазначено про суму погашення 04.01.2024 у розмірі 2535401 грн 41 коп., а залишок боргу вказаний у розмірі 1835980 грн 33 коп., однак відсутня інформація та обґрунтування природи відмінності зазначених сум.
Отже позивачу необхідно, на виконання пункту 3 частини 3 статті 162 ГПК, надати обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, з зазначенням всіх оплат (у разі їх наявності) та дати їх здійснення. Або у разі їх відсутності надати пояснення наявних розбіжностей.
Відповідно до частини 1 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» в особі філії -Луганського обласного управління АТ “Ощадбанк» без руху з наданням заявникові десяти днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 162, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ “Ощадбанк» про стягнення 1852482 грн 68 коп. залишити без руху.
2. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у строк десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху та подати до суду заяву про усунення недоліків.
3. Роз'яснити позивачу, що якщо він усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду (ч. 3 ст. 174 ГПК України); якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).
Інформацію щодо справи, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 26.05.2026 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Н.І. Злепко