ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.05.2026Справа № 910/2530/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ"
до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ІНТЕР-ПОЛІС"
про стягнення 6343,34 грн
без повідомлення (виклику) учасників справи
Короткий зміст позовних вимог
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УСГ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ІНТЕР-ПОЛІС" про стягнення 6343,34 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УСГ" та Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "ІНТЕР-ПОЛІС" є особами, відповідальними за спричинену у ДТП шкоду власником/водієм транспортного засобу "Chevrolet Lacetti", державний номерний знак НОМЕР_1 , а тому відповідно до приписів Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УСГ" має право на пропорційну компенсацію сплаченого страхового відшкодування.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/2530/26, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
26.03.2026 до суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація по справі.
08.04.2026 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позов.
15.04.2026 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.
18.05.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: доказів направлення заяви про виплату страхового відшкодування.
Відповідно до частин другої, четвертої, п'ятої, десятої статті 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина восьма статті 80 ГПК України).
У постанові Верховного Суду від 28.02.2024 у справі № 910/12005/22 зазначено, що: "відповідно до сталої практики Верховного Суду докази, що підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно із заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем суду та належним чином обґрунтована. При цьому докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (постанови Верховного Суду: від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 27.06.2023 у справі № 910/161/18)".
Позивач звернувся 18.05.2026 через підсистему "Електронний суд" з клопотанням про долучення доказів.
Зазначене клопотання про долучення доказів не містить клопотання про поновлення строку на його подання. Поважних причин пропуску процесуального строку на подання доказів позивач у заявленому клопотанні не навів.
Стаття 118 Господарського процесуального кодексу України, визначає, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, суд залишає без розгляду докази додані до від 18.05.2026.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Частиною 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Позиція позивача.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що внаслідок ДТП, яка відбулася 25.02.2023, за участю транспортного засобу "Chevrolet Lacetti" державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_1 та транспортного засобу "Audi А6" державний номерний знак НОМЕР_2 .
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Chevrolet Lacetti" державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована згідно із полісом №210145542 у ПрАТ "Страхова компанія "УСГ".
Позивач відшкодував власнику транспортного засобу "Audi А6" державний номерний знак НОМЕР_2 завдані дорожньо-транспортної пригоди збитки у розмірі 12686,67 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №76710 від 03.10.2023.
Оскільки цивільна-правова відповідальність власника транспортного засобу - "Chevrolet Lacetti" державний номерний знак НОМЕР_1 застрахована також у відповідача згідно полісу № 208430825 позивач зазначає, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УСГ" та ПрАТ СК "ІНТЕР-ПОЛІС" є особами, відповідальними за спричинену у дорожньо-транспортній пригоді шкоду, та згідно з положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вони мають відповідати за вимогами потерпілої особи, в межах, передбаченої відповідальності.
За таких обставин, позивач зазначає, що має право на пропорційну компенсацію сплаченого страхового відшкодування, у зв'язку із чим, звернувся до відповідача з позовом про стягнення страхового відшкодування у сумі 6343,34 грн.
Позиція відповідача.
Відповідач у відзиві на позов заперечує проти задоволення позову посилаючись на те, що позивач не дотримався Порядку виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема позивач не забезпечив можливість участі відповідача у розслідуванні страхового випадку (в огляді наявних документів та пошкодженого транспортного засобу); не повідомив відповідача про страховий випадок, не подав заяви про виплату страхового відшкодування (підпункти "а", "б", "в" пункту 3.2 статті 3, п.5.1. ст.5 Порядку, затвердженого Протоколом Президії Моторного (транспортного) страхового бюро України № 464/2020 від 26.02.2020).
Згідно із матеріалів справи, 25.02.2023 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля "Chevrolet Lacetti" державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_1 та автомобіля "Audi А6" державний номерний знак НОМЕР_2 .
Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 05.09.2023 у справі №755/11759/23 вище зазначена ДТП відбулася з вини водія транспортного засобу "Chevrolet Lacetti" державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 .
На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом автомобіля "Chevrolet Lacetti" державний номерний знак НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилась ДТП, була застрахована у позивача згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 209586419 (термін дії з 20.06.2022 по 19.06.2023). Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 130000,00 грн та франшизу у розмірі 1500,00 грн.
Заявкою від 27.02.2023 ПрАТ СК "УСГ" повідомлено про страховий випадок.
Власник пошкодженого автомобіля марки "Audi А6" державний номерний знак НОМЕР_2 , звернувся до ПрАТ СК "УСГ" із заявою від 01.03.2023 про виплату страхового відшкодування.
Згідно із Звітом про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ №28078 вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Audi А6" державний номерний знак НОМЕР_2 , що отримав пошкодження під час ДТП, становить 16388,57 грн.
Відповідно до страхового акту №ДКЦВ-28078 від 03.10.2023 розмір страхового відшкодування за розрахунком позивача становить 12686,67 грн.
Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 12686,67 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №76710 від 03.10.2023.
Крім того, на момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Chevrolet Lacetti" державний номерний знак НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилась ДТП, була застрахована у відповідача згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP/208430825 (термін дії з 26.03.2022 по 25.03.2023). Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 130000,00 грн та франшизу у розмірі 2600,00 грн.
Позивач зазначає, що звернувся до відповідача із листом вих.№ДКЦВ-28078/1 від 02.03.2023, в якому просив надати інформацію щодо полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та листом вих.№ДКЦВ-28078/2 від 29.09.2023, в якому повідомляв про виплату страхового відшкодування за вказаним страховим випадком. Однак, докази направлення зазначених листів позивач у матеріали справи не надав.
Також позивач зазначає, що направив відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування (вих.№49428 від 12.10.2023) у сумі 6343,34 грн.
Посилаючись на те, що відповідач, як інший страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та Порядком виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затверджений протоколом Президії Моторного (транспортного) страхового бюро України №464/2020 від 26.02.2020, не відшкодував позивачеві половину вартості виплаченого страхового відшкодування, позивач звернувся з цим позовом до суду про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 6343,34 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Для здійснення відшкодування шкоди, що була отримана внаслідок використання джерел підвищеної небезпеки, насамперед необхідно встановити та підтвердити вину особи, що має відповідати за шкоду, у вчиненні такої дії, отже, цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того, чи є в діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 16.07.2018 по справі №910/20412/16.
Матеріалами справи, зокрема, постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 05.09.2023 у справі №755/11759/23 підтверджено вину водія транспортного засобу "Chevrolet Lacetti" державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 25.02.2023.
Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.
Відповідно до ст.999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За змістом Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Chevrolet Lacetti" державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у позивача згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №209586419 (термін дії з 20.06.2022 по 19.06.2023), а також у відповідача згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP/208430825 (термін дії з 26.03.2022 по 25.03.2023).
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
За змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Таким чином, внаслідок настання страхового випадку - пошкодження транспортного засобу "Chevrolet Lacetti" державний номерний знак НОМЕР_1 , у результаті ДТП, у позивача та відповідачів, як страховиків винної у ДТП особи, виник обов'язок по відшкодуванню потерпілій особі витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.
Стаття 989 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок страхувальника при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об'єкта, який страхується.
При укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику (стаття 17 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди (підпункт 37.1.3 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Відносини між страховиками-членами МТСБУ з питань забезпечення здійснення страхового відшкодування при наявності декількох внутрішніх договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, які були чинними на момент дорожньо-транспортної пригоди, врегульовує Порядок виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затверджений протоколом Президії Моторного (транспортного) страхового бюро України №464/2020 від 26.02.2020 (надалі - Порядок).
Поряд з тим, обов'язок страховика щодо проведення відповідного розслідування страхового випадку, в тому числі встановлення факту наявності у страхувальника інших чинних договорів страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, визначено пунктом 34.1 статті 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" .
У той же час пунктом 2.1 статті 2 Порядку наявність на момент укладення внутрішнього договору страхування в єдиній централізованій базі даних МТСБУ відомостей про інші чинні внутрішні договори страхування, укладені по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу, визнається достатнім доказом виконання страхувальником зобов'язання при укладенні внутрішнього договору страхування повідомити страховика про інші внутрішні договори страхування (обов'язки страхувальника, що передбачені пунктом 3 частини 1 статті 989 ЦК України та пунктом 17.3 статті 17 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Отже, чинне законодавство дозволяє страхувальнику укладати декілька договорів страхування щодо одного об'єкта страхування з різними страховиками.
Відповідно до ст.540 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
За змістом пункту 3.1 статті 3 Порядку виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик при отриманні інформації про настання події, що містить ознаки страхового випадку за укладеним ним внутрішнім договором страхування, зобов'язаний (незалежно від наявності інших внутрішніх договорів страхування, укладених по відношенню до забезпеченого транспортного засобу, та черговості їх укладення) здійснити визначені Законом заходи для забезпечення своєчасного здійснення страхового відшкодування.
Згідно з пунктом 3.2 статті 3 Порядку страховик, який отримав інформацію про подію, яка має ознаки страхового випадку за декількома внутрішніми договорами страхування, для забезпечення участі усіх страховиків за такими договорами страхування повинен:
а) невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дати надходження інформації про страховий випадок, повідомити у письмовій формі (як правило, за допомогою електронної корпоративної пошти МТСБУ) інших страховиків, які внесли до єдиної централізованої бази даних МТСБУ відомості про інші внутрішні договори страхування, які є дійсними на дату настання події, що містить ознаки страхового випадку;
б) забезпечити можливість іншим страховикам, які також застрахували той самий об'єкт, приймати участь в розслідуванні страхового випадку (зокрема, у огляді наявних документів та пошкодженого (знищеного) майна);
в) повідомити у письмовій формі (як правило, за допомогою електронної корпоративної пошти МТСБУ) інших страховиків, які внесли до єдиної централізованій базі даних МТСБУ відомості про інші внутрішні договори страхування, які є дійсними на дату настання події, що містить ознаки страхового випадку, про прийняте рішення та заплановану виплату страхового відшкодування не пізніше ніж за три робочі днів до дати її проведення.
Відповідно до п.4.1. Порядку відповідальним за прийняття рішення за заявою про страхове відшкодування, визначення розміру та виплати страхового відшкодування є страховик, який отримав зазначену заяву
Згідно із пунктом 5.1 Порядку виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик, який на умовах, визначених цим Порядком, здійснив відшкодування, у разі, якщо визначений ним розмір шкоди не сукупного розміру страхових сум, за відповідну шкоду, за усіма чинними на дату страхового випадку внутрішніми договорами страхування, визнається особою, яка надала послуги з відшкодування збитків, і згідно з пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" має право на отримання страхового відшкодування від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу внутрішні договори страхування.
Для реалізації зазначеного у цьому пункті права страховик, який на умовах, визначених цим Порядком, здійснив страхове відшкодування, має подати заяви про страхове відшкодування до решти зазначених страховиків.
Заява про страхове відшкодування та додатки до неї мають відповідати вимогам, передбачених статтею 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". До зазначеної заяви мають також додаватися докази настання страхового випадку, документи на підставі яких визначено розмір шкоди і факт проведення страхового відшкодування заявником. У разі якщо заявник не погодив з усіма іншими страховиками розмір шкоди, то до заяви про страхове відшкодування за шкоду, заподіяну пошкодженням транспортного засобу, обов'язково долучається звіт про оцінку або висновок автотоварознавчого дослідження
Відповідно до п.5.2. Порядку (зі змінами внесеними протоколом Президії МТСБУ від 03.06.2021 №500/2021) розмір страхового відшкодування належного страховику, який здійснив виплату страхового відшкодування, від кожного з інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку інші внутрішні договори страхування по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу, визначається з огляду на положення статті 540 Цивільного кодексу України (виконання зобов'язання, в якому беруть участь кілька боржників, визначається у рівній частці) за формулою: Ск = (Св - Сш/Кс)/(Кс-1) - Ф, де Ск - розмір страхового відшкодування (компенсації) належного страховику, який здійснив виплату страхового відшкодування від кожного іншого страховика; Св - розмір виплаченого заявником страхового відшкодування; Кс - кількість страховиків, які застрахували один об'єкт, на дату страхового випадку; Сш - розмір шкоди, заподіяної внаслідок страхового випадку; Ф - розмір франшизи, визначений страховиком до якого заявником подана заява про страхове відшкодування.
З матеріалів справи вбачається, що сума страхового відшкодування, яку позивач визначив до виплати власнику пошкодженого транспортного засобу "Audi А6" державний номерний знак НОМЕР_2 розрахована позивачем за вирахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез), що дорівнював 0,70. Доказів необхідності застосування іншого значення коефіцієнту фізичного зносу відповідачем не надано.
За розрахунком позивача, за вирахуванням коефіцієнту фізичного зносу та франшизи встановленої полісом №209586419, розмір страхового відшкодування становив 12686,67 грн, яку позивач виплатив власнику пошкодженого автомобіля згідно із платіжною інструкцією №76710 від 03.10.2023.
Як зазначено судом вище, полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP/215093307 (укладеного з відповідачем) встановлено франшизу у розмірі 2600,00 грн.
Розмір страхового відшкодування (компенсації) належного страховику, який здійснив виплату страхового відшкодування відповідно до формули п.5.2. Порядку належить розраховувати таким чином: Св - розмір виплаченого заявником страхового відшкодування складає 12686,67 грн, що підтверджується платіжною інструкцією; Сш - розмір шкоди, заподіяної внаслідок страхового випадку складає 16388,57 грн, що підтверджується Звітом № 28078 від 06.04.2023; Кс - кількість страховиків, які застрахували один об'єкт, на дату страхового випадку складає 2, що підтверджується витягами з бази даних ЦБД МТСБУ; Ф - розмір франшизи, визначений страховиком, до якого заявником подана заява про страхове відшкодування, складає 2600,00 грн, що підтверджується витягом з Централізованої бази даних МТСБУ щодо полісу ЕР/208430825.
Отже, обґрунтована сума страхового відшкодування, яка відповідно до Порядку покладається на відповідача, становить 1892,42 грн ((12686,67 грн - 16388,57 грн/2)/(2 - 1) - 2600,00 грн).
Відповідач посилається на те, що позивачем не дотримано процедури врегулювання, передбаченої Порядком, а саме пп. (підпункти "а", "б", "в" пункту 3.2 статті 3, п.5.1. ст.5 Порядку щодо забезпечення можливості іншим страховикам, які також застрахували той самий об'єкт, приймати участь в розслідуванні страхового випадку.
Надаючи оцінку наведеним запереченням відповідача, суд встановив, що позивачем не дотримано процедури врегулювання, передбаченої Порядком, а саме пп. "в" п. 3.2. ст. 3 Порядку щодо повідомлення відповідача про прийняте рішення та заплановану виплату страхового відшкодування, позивач не забезпечив можливість участі відповідача у розслідуванні страхового випадку, зокрема, у огляді наявних документів та пошкодженого транспортного засобу "Audi А6" державний номерний знак НОМЕР_2 .
Докази направлення листа вих.№ДКЦВ-28078/2 від 29.09.2023, в якому повідомлено про виплату страхового відшкодування за вказаним страховим випадком позивач до матеріалів справи не надав.
Вказане свідчить про недотримання ПрАТ СК "УСГ" вимог, передбачених пунктом 3.2 статті 3 Порядку.
Також судом встановлено, що позивач не дотримався алгоритму виплати страхового відшкодування, передбаченого Порядком, зокрема, не надав до позовної заяви доказів направлення заяви вих.№49428 від 12.10.2023 про виплату страхового відшкодування разом із документами на підставі яких визначено розмір шкоди та факт проведення страхового відшкодування заявником.
Такі висновки суду узгоджуються із позицією Північного апеляційного господарського суду, викладеною у постановах від 01.08.2024 у справі 910/2248/24, від 23.04.2025 у справі №910/10609/24.
Слід також зазначити, що у матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачу копії листа вих.№ДКЦВ-28078/1 від 02.03.2023, в якому просив надати інформацію щодо полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За таких обставин, суд вважає, що ПрАТ СК "УСГ" своєю бездіяльністю в частині виконання покладених на нього обов'язків згідно з вимогами чинного законодавства позбавило ПрАТ СК "ІНТЕР-ПОЛІС" можливості взяти участь у розслідуванні страхової справи та встановлення факту дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставин її настання, а також розміру заподіяної шкоди, а тому самостійно прийняте позивачем 03.10.2023 рішення про виплату страхового відшкодування потерпілій особі у сумі 12686,67 грн за наслідками свого власного страхового розслідування не має для відповідача (як рівноправного страховика) юридичного значення та не є належним доказом у спірних правовідносинах.
Зазначений висновок суду ґрунтується на положеннях пункту 3.2 статті 3 Порядку та пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Водночас, суд враховує приписи підпункту 37.1.3 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідно до яких підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.
За таких обставин, зважаючи на не дотримання позивачем вимог чинного законодавства України в частині забезпечення можливості участі ПрАТ СК "ІНТЕР-ПОЛІС" у розслідуванні страхового випадку, своєчасного повідомлення останнього про прийняте рішення та заплановану виплату страхового відшкодування, а також вимог щодо надання до заяви про страхове відшкодування належних документів, на підставі яких визначено розмір страхового відшкодування в сумі 12686,67 грн, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог ПрАТ СК "УСГ" про стягнення з відповідача частини виплаченого позивачем страхового відшкодування.
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вище встановлені обставини, враховуючи приписи ст.74, 76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ПрАТ СК "УСГ" про стягнення з ПрАТ СК "ІНТЕР-ПОЛІС" страхового відшкодування у сумі 6343,34 грн.
З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ІНТЕР-ПОЛІС" про стягнення 6343,34 грн.
За приписами ст.129 ГПК України судові витрати з розгляду справи покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ІНТЕР-ПОЛІС" про стягнення 6343,34 грн відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано: 26.05.2026.
Суддя С.О. Турчин