ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.05.2026Справа № 910/7786/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за первісним позовом Державного підприємства "Медичні закупівлі України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пюбе Глобал" (Pube Global LLC)
про стягнення 130 829,37 грн.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пюбе Глобал" (Pube Global LLC)
до Державного підприємства "Медичні закупівлі України"
про стягнення 390 036,93 грн.
Представники сторін:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Шпінь В.І., довіреність № 19 від 18.03.2025;
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Вапельник С.Д., ордер серія АІ № 1987224.
Державне підприємство «Медичні закупівлі України» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пюбе Глобал» (Pube Global LLC) про стягнення 130 829,37 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором про закупівлю № 09/192-07/2024 від 25.06.2024, в частині порушення строків поставки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 судом залишено позовну заяву без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом п'яти днів з дня вручення ухвали суду та спосіб їх усунення.
01.07.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; вирішено звернутись до Міністерства юстиції Республіки Польща через Міністерство юстиції України з проханням про вручення судових документів відповідачу у справі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Пюбе Глобал" (Pube Global LLC); провадження по справі №910/7786/25 зупинено до виконання судового доручення про вручення судового документу чи повідомлення про неможливість такого вручення.
22.08.2025 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
04.09.2025 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, клопотання про витребування доказів та зустрічну позовну заяву про стягнення з Державного підприємства "Медичні закупівлі України" 390 036,93 грн, в т.ч. 53 618,59 грн 3% річних та 336418,34 грн інфляційних втрат.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором про закупівлю № 09/192-07/2024 від 25.07.2024, в частині порушення строків розрахунків.
06.02.2026 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшов лист Міністерства юстиції Республіки Польща з документами, складеними в ході виконання на території доручення Господарського суду м. Києва про вручення судових документів.
27.02.2026 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме нотаріально засвідченого перекладу Листа Міністерства юстиції Республіки Польща від 03.02.2026.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 поновлено провадження в справі № 910/7786/25 та прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пюбе Глобал" (Pube Global LLC) до Державного підприємства "Медичні закупівлі України" про стягнення 390 036,93 грн до розгляду з первісним позовом у справі № 910/7786/25, вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом, розгляд справи №910/7786/25 постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 30.03.2026.
11.03.2026 представником відповідача за зустрічним позовом подано відзив на зустрічну позовну заяву, клопотання про витребування доказів.
19.03.2026 представником позивача за зустрічним позовом подано відповідь на відзив.
19.03.2026 представником відповідача за зустрічним позовом подано клопотання про витребування доказів.
У судове засідання 30.03.2026 представники сторін з'явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2026 підготовче засідання відкладено на 04.05.2026 та витребувано у Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УКРГАЗБАНК»: підтвердження того, що в серпні-вересні 2024 року з боку банку здійснювався фінансовий моніторинг ДП «Медичні закупівлі України» (ідентифікаційний код: 42574629) по взаємовідносинах з нерезидентом ТОВ «Пюбе Глобал» (Республіка Польща) (реєстраційний номер 363197263); інформацію та всі документи про проведення фінансового моніторингу, що відбувся в серпні-вересні 2024 року, а саме листування, що відбулося між банком, а також ТОВ «Пюбе Глобал», ДП «Медичні закупівлі України»; інформацію, що стало причиною проведення фінансового моніторингу з боку ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», що відбувся у межах серпня-вересня 2024 року по взаємовідносинах між ДП «Медичні закупівлі України» (ідентифікаційний код: 42574629) з нерезидентом ТОВ «Пюбе Глобал» (Республіка Польща) (реєстраційний номер 363197263); інформацію чи отримано АТ «УКРГАЗБАНК» від ДП «Медичні закупівлі України» із запитуваним об'ємом інформацію, надану листом ТОВ «ПЮБЕ ГЛОБАЛ» від 16.09.2024 №РО 160924/1 з документами на її підтвердження, і в яку дату?; інформацію чи отримано АТ «УКРГАЗБАНК» від ДП «Медичні закупівлі України» лист АТ «РВС БАНК» від 26.09.2024 №2625/24 щодо підтвердження надання банківської гарантії по укладеному з ДП «Медичні закупівлі України» договору від 25 липня 2024 року №09/192-07/2024 на умовах грошового забезпечення (100% покриття) із банківською випискою по рахунку ТОВ «ПЮБЕ ГЛОБАЛ» що це підтверджує, і в яку дату?; інформацію чи досягнуто АТ «УКРГАЗБАНК» цілей валютного нагляду щодо валютної операції ДП «Медичні закупівлі України» по взаєморозрахунках з ТОВ «ПЮБЕ ГЛОБАЛ», та встановлено наявність/відсутність підстав уважати, що ця валютна операція є сумнівною, і в яку дату?; інформацію про дату надходження (не надходження) грошових коштів з рахунку ДП «Медичні закупівлі України», що відкритий в державному казначействі на рахунок відкритий в АТ «УКРАГАЗБАНКУ» з метою виконання зобов'язань до договору від 25.07.2024 №09/192-07/2024; інформацію про дату заяви на купівлю іноземної валюти ДП «Медичні закупівлі України» для переказу валюти для розрахунку по контракту від 25.07.2024 №09/192- 07/2024 з ТОВ «ПЮБЕ ГЛОБАЛ».
27.04.2026 Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» надано витребувані ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2026 докази.
У судове засідання 04.05.2026 представники сторін з'явились.
Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.05.2026.
У судове засідання 18.05.2025 представники сторін з'явились.
Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні первісний позов підтримав у повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечив.
Представник відповідача за первісним позовом не визнав заявлені первісні позовні вимоги у повному обсязі та просив суд відмовити у задоволенні первісного позову повністю та задовольнити зустрічний позов, підтриманий позивачем за зустрічним позовом у повному обсязі.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 18.05.2026 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
25 липня 2024 року між Державним підприємством «Медичні закупівлі України» (далі - замовник, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пюбе Глобал» (Pube Global LLC) (далі - постачальник, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) укладено Договір про закупівлю № 09/192-07/2024 (далі - Договір), за умовами якого постачальник бере на себе зобов'язання поставити замовнику медичні вироби, асортимент, ціна та обсяг яких вказується у специфікації (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною цього Договору, а замовник - прийняти таку продукцію та оплатити її в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Поставка продукції здійснюється відповідно до Incoterms 2020 (п. 2.1 Договору).
Відповідно до п. 2.2 Договору поставка продукції здійснюється на умовах DAP або DDP - склад замовника (на території України).
Адреса пункту призначення (складу замовника в Києві чи Київській обл.), згідно з п. 2.3 Договору, визначається замовником шляхом заповнення електронних форм в електронному кабінеті постачальника, створеному в інформаційно-аналітичній системі замовника, та/або в заявці на поставку продукції, складеній замовником за формою, встановленою у Додатку № 2 до цього Договору.
Відповідно до п. 2.4 Договору право власності на продукцію переходить від постачальника до замовника після прийняття продукції в пункті призначення та підписання видаткової накладної та/або акта приймання продукції згідно з розділом 6 цього договору.
Усі витрати, пов'язані із транспортуванням (включаючи завантаження та розвантаження продукції (крім кінцевого розвантаження на складі замовника), перебування транспорту на митницях під час проходження митних процедур тощо, доставкою продукції до пункту призначення здійснюється за рахунок постачальника (п. 2.5 Договору).
Відповідно до п. 2.6 Договору постачальник зобов'язаний забезпечити схоронність продукції протягом усього періоду її транспортування, включаючи період її зберігання на складах (крім періоду зберігання на складі замовника до оформлення акта приймання продукції) до моменту передачі замовнику (або його уповноваженому представникові).
Валютою цього Договору, згідно з п. 3.1, є національна валюта України - гривня. Загальна ціна Договору та ціна за одиницю продукції вказується у Специфікації (Додаток № 1).
У відповідності до п. 3.1.3 Договору еквівалент загальної ціни Договору в умовних одиницях згідно з курсом продажу умовних одиниць на міжбанківському валютному ринку України станом на дату визначення переможця процедури закупівлі та вказується у Специфікації (Додаток № 1).
За умовами п. 3.4 Договору якщо інше не передбачено цим договором, за загальним правилом, оплата продукції за цим Договором здійснюється замовником на умовах попередньої оплати з урахуванням положень бюджетного законодавства та нормативно-правових актів, що регулюють питання здійснення попередньої оплати.
Попередня оплата за цим Договором здійснюється замовником протягом 30 календарних днів з дня надання постачальником забезпечення попередньої оплати у формі банківської гарантії та за умови дотримання постачальником вимог, визначених пунктами 3.5 - 3.9 цього Договору.
Датою оплати є дата списання грошових коштів з рахунку замовника, відкритого в органі Казначейства.
Попередня оплата за цим Договором здійснюється на строк, вказаний в пункті 6 Специфікації (Додаток № 1).
У випадку здійснення фінансового моніторингу замовника, постачальник зобов'язаний протягом 5 робочих днів надати замовнику інформацію та документи, що зазначені в запиті банку замовника.
Згідно з п. 3.5 Договору постачальник протягом 20 робочих днів з дати укладення цього Договору зобов'язаний надати замовнику забезпечення повернення попередньої оплати у формі банківської гарантії, наданої обслуговуючим банком постачальника, вказаним у розділі 16 цього Договору, при цьому сума такої банківської гарантії повинна дорівнювати сумі попередньої оплати або її еквіваленту в умовних одиницях, що зазначені у Специфікації (Додаток № 1), за обсяг продукції, попередня оплата за яку здійснюється у відповідному році. Наданий постачальником оригінал безвідкличної і безумовної банківської гарантії забезпечення повернення попередньої оплати повинен бути виконаний у формі автентичного повідомлення системою SWIFT та/або на паперовому носії з урахуванням примірної форми згідно з Додатком № 4 до Договору.
У відповідності до п. 3.10 Договору за умови отримання вмотивованого звернення постачальника та за згодою замовника, може проводитись оплата за партію поставленої продукції за цим Договором (без застосування до постачальника вимог, встановлених в пунктах 3.4, 3.5 цього Договору).
Оплата за партію поставленої продукції за цим Договором здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної та/або акту приймання продукції за умови поставки продукції, відповідно до вимог пункту 4.1 цього Договору, а також за умови відсутності будь-яких зауважень до продукції з боку замовника та/або кінцевого набувача.
Згідно з п. 3.11 Договору у разі затримки бюджетного фінансування замовник не несе жодної та будь-якої відповідальності перед постачальником за несвоєчасне виконання зобов'язань щодо оплати згідно пункту 3.4 та пункту 3.10 цього Договору.
У п. 4.1 Договору сторони погодили, що постачальник зобов'язаний здійснити поставку продукції за цим договором у строк, вказаний в специфікації (Додаток № 1).
Вказані у специфікації (Додаток №1) та/або заявках на поставку продукції строки поставки продукції можуть бути змінені за мотивованим зверненням постачальника та/або рішенням замовника за наявності обґрунтованих на те підстав та/або у разі здійснення замовником попередньої оплати, та/або у випадку, коли дія цього Договору може бути продовжена відповідно до законодавства у сфері публічних закупівель, але у будь-якому випадку - за взаємною згодою сторін (п. 4.2 Договору).
Згідно з п. 4.4.1 Договору, заявка на поставку продукції подається замовником постачальнику не менше ніж за 30 календарних днів до дати поставки, визначеної у специфікації (Додаток №1).
Відповідно до п. 4.5 Договору у випадках коли поставка здійснюється на умовах попередньої оплати, постачальник зобов'язаний здійснити поставку продукції у строк, узгоджений сторонами в Договорі, або зазначений в заявці на поставку продукції, та у межах строку, передбаченого чинним на момент здійснення попередньої оплати законодавством, що регулює порядок здійснення попередньої оплати, та з урахуванням пунктів 4.1 - 4.4 Договору.
Згідно з п. 6.4 Договору приймання продукції здійснюється після перевірки замовником особисто та/або із залученням третьої особи продукції на: відповідність технічним вимогам до даного виду продукції та вимогам нормативної документації та проведення замовником особисто та/або із залученням третьої особи вхідного контролю якості продукції, у т.ч. перевірки товаросупровідних документів, визначених п. 6.7 Договору, візуального огляду кожної серії продукції щодо зовнішнього вигляду, відповідності, цілісності, неушкодженості пакування, дотримання температурних умов транспортування продукції, проведення повного кількісного контролю-перерахунку (інвентаризації) продукції на складі замовника, випробувань (за наявності підстав). Вхідний контроль якості проводиться упродовж 10 (десяти) робочих днів, без урахування терміну, відведеного для випробувань (у разі проведення таких). Строк вхідного контролю якості може бути продовжено за наявності обґрунтованих підстав (відсутності, несвоєчасного отримання, невірного оформлення або невідповідності супровідних документів, передбачених цим договором, вимогам чинних нормативно-правових актів України; проведення випробувань (у разі необхідності проведення за наявності підстав).
Враховуючи специфіку продукції, що поставляється за цим договором, замовник для прийняття її за якістю може залучати третіх осіб за власним вибором, без погодження з постачальником (п. 6.4.1 Договору).
Відповідно до п. 6.4.2 Договору після здійснення перевірки продукції, у разі відсутності зауважень замовника до продукції, замовник підписує видаткову накладну та/або акт приймання продукції, що підтверджує перехід права власності на продукцію від постачальника до замовника, та повертає належні екземпляри постачальнику.
Згідно з п. 8.2 Договору у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) продукції, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % від ціни продукції, строк поставки якої порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданої (несвоєчасно переданої, повернутої) продукції, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за Договором, включаючи день виконання такого зобов'язання. За порушення строку поставки продукції понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни продукції, строк поставки якої порушено. При цьому, відібрані зразки серій продукції для проведення лабораторного аналізу не вважаються непоставленими (неприйнятими).
У пункті 8.4 Договору узгоджено, що у разі застосування пені/штрафу постачальник зобов'язаний сплатити суми пені/штрафу протягом 30 календарних днів від дати направлення замовником письмового повідомлення постачальнику. Сплата пені/штрафів не звільняє постачальника від виконання умов цього Договору.
Керуючись статтею 259 ЦК України сторони дійшли згоди встановити позовну давність до вимог про стягнення штрафу та/або пені тривалістю у три роки (п. 8.7 Договору).
У відповідності до пунктів 9.1 та 9.2 Договору усі спори, що виникають з цього Договору або пов'язані з ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами.
Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується судом України за нормами чинного господарського процесуального законодавства України. Сторони визначили, що судом, який буде розглядати їх спір, є Господарський суд міста Києва, або, в разі ліквідації чи реорганізації визначеного суду, інший, визначений за законодавством України суд, юрисдикція якого поширюється на вирішення господарських спорів із територією обслуговування міста Києва.
Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності після його підписання сторонами з моменту надання згоди уповноваженим органом управління на вчинення даного значного господарського зобов'язання (у разі, якщо надання такої згоди передбачено законодавством) та діє протягом строку, вказаного у Специфікації (Додаток № 1), а в в частині виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договору, у тому числі в частині штрафних санкцій та поставки продукції - до повного виконання (п. 10.1 Договору).
25 липня 2024 року сторонами погоджено Специфікацію (Додаток № 1 до Договору), відповідно до якої поставці підлягає Урготул у кількості 22220 шт. на загальну суму 18 689 908,60 грн.
У відповідності до підпункту 3.1.3 пункту 3.1 Договору еквівалент загальної ціни Договору в умовних одиницях згідно з курсом продажу умовних одиниць на міжбанківському валютному ринку України станом на дату визначення переможця процедури закупівлі складає 415 521 Євро 51 євроцент (3.1 Специфікації).
У відповідності до пункту 4.1 Договору постачальник зобов'язаний здійснити поставку продукції за Договором у строк до 31.01.2025 (п. 4 Специфікації).
Згідно з п. 6 Специфікації попередня оплата за цим Договором за обсяг продукції закупленої за кошти державного бюджету 2024 року здійснюється на строк до 28.02.2025 включно, але не більше ніж на 11 місяців від дати здійснення попередньої оплати замовником за Договором.
У відповідності до пункту 10.1 Договору цей Договір діє до 28.02.2025 включно, а в частині виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором, у тому числі в частині штрафних санкцій та поставки продукції - до повного виконання (п. 7 Специфікації).
На виконання умов Договору 22 серпня 2024 року постачальник звернувся до замовника із Листом-зверненням № PG 220824/1 від 22.08.2024, згідно якого просив провести оплату, долучивши банківську Гарантію забезпечення повернення попередньої оплати № 3477-24Г від 22.08.2024, надану АТ «РВС БАНК».
У зв'язку зі здійсненням фінансового моніторингу, постачальником на запит замовника для АБ «Укргазбанк» листом №PG 060924/1 від 06.09.2024, який направлено замовнику 09.09.2024, надано копію договору між виробником та постачальником, а також листом №PG 160924/1 від 16.09.2024, направленим 16.09.2024, надано підтвердження від виробника Урготул, що ТОВ «ПЮБЕ ГЛОБАЛ» є офіційним дистриб'ютором медичного виробу Урготул в Україні.
Постачальник звернувся до замовника із Листом вих. №260924/1 від 26.09.2024, у якому зауважив, що прострочення здійснення оплати в наслідку призведе до можливого прострочення постачальником строків постачання продукції та просив здійснити оплату згідно наданої банківської гарантії. Також, до листа додано довідку АТ «РВС БАНК» №2625/24 від 26.09.2024 з випискою по розрахунковому рахунку ТОВ «ПЮБЕ ГЛОБАЛ», де знерухомлювався залишок коштів в сумі 415 521,51 Євро, як необхідна умова для покриття виданої банком банківської гарантії.
04.10.2024 постачальник звернувся до замовника із Листом № 041024/1 від 04.10.2024 щодо порушення умов договору в частині оплати за продукцію що поставляється та зазначив, що залишає за собою право застосувати відповідальність передбачену ст. 625 ЦК України.
18.10.2024 постачальник звернувся до замовника із Листом №181024/1 від 18.10.2024, згідно якого просив надати інформацію про дату списання грошових коштів з рахунку замовника, відкритого в органі Казначейства, дату та номер платіжної інструкції до АБ «УКРГАЗБАНК» на перерахунок коштів ТОВ «ПЮБЕ ГЛОБАЛ».
24.10.2025 постачальником отримано проведену замовником передоплату за Договором у розмірі 415 521 Євро 51 євроцент.
07 лютого 2025 року сторонами складено та підписано без заперечень та зауважень Акт приймання продукції № 1, відповідно до якого постачальник передав, а замовник прийняв Урготул у кількості 22220 шт. на загальну суму 18 689 908,60 грн.
Замовник звернувся до постачальника із Претензію № 05/1102-03/2025 від 20.03.2025, згідно якої просив на підставі п. 8.2 Договору сплатити пеню у розмірі 130 829,37 грн за період з 01.02.2025 по 07.02.2025, у зв'язку з порушенням строку поставки, у відповідь на яку постачальник Листом № PG310325/1 від 31.03.2025 повідомив, що укладений Договір є оплатним і обов'язок постачальника поставити товар відповідає зустрічному обов'язку замовника здійснити передоплату, поставка з прострочення встановленого Договором строку на 7 календарних днів відбулась у зв'язку з простроченням замовником строку оплати на 35 календарних днів, тобто не з вини постачальника, в зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволенні претензії.
Замовник, у відповідь на Лист постачальника № PG310325/1 від 31.03.2025 повідомив, що наполягає на добровільній сплаті пені у строку до 20.04.2025.
Звертаючись з позовом до суду, позивач за первісним позовом зазначає, що постачальником порушено умови Договору в частині своєчасної поставки продукції, у зв'язку з чим ДП «Медичні закупівлі України» просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пюбе Глобал» (Pube Global LLC) пеню в розмірі 130 829,37 грн за період з 01.02.2025 по 07.02.2025.
Відповідач за первісним позовом в свою чергу, у відзиві на позовну заяву зазначає, що укладений Договір є оплатним і обов'язок постачальника поставити товар відповідає зустрічному обов'язку замовника здійснити передоплату за продукцію, а отже поставка медичного виробу «Урготул» 07.02.2025 відбулась з простроченням встановленого Договором строку на 7 календарних днів у зв'язку з простроченням строку оплати на 35 календарних днів ДП «Медичні закупівлі України» - тобто не з вини постачальника.
В свою чергу, звертаючись із зустрічним позовом, позивач за зустрічним позовом зазначає, що банківська гарантія надана постачальником 22.08.24, і замовнику достеменно відомо, що від дати подання заяви на купівлю валюти для подальшого здійснення переказу ТОВ «ПЮБЕ ГЛОБАЛ» залежить дата початку валютного нагляду в який банківська установа виконає свою функцію, перед тим як виконає платіжну інструкцію щодо переказу коштів, що в цілому вплине на період всього валютного нагляду - надання замовнику першої відповіді в банк 30.08.2024, свідчить про зволікання замовником із виконанням власних зобов'язань за договором, як і надання замовником відповіді в банк 24.09.2024, при граничній даті оплати 20.09.202, яка в свою чергу надана постачальником листом від 16.09.24, також свідчить про зволікання замовником у виконанні зобов'язань за Договором, а отже оскільки здійснення оплати відбулось на підставі направленої до банку замовником платіжної інструкції №2 від 24.10.2024, що призвело до порушення строків оплати, позивачем за зустрічним позовом заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 53 618,59 грн та інфляційні втрати в розмірі 336 418,34 грн, нараховані за період з 21.09.2024 по 25.10.2024.
Відповідач за зустрічним позовом в свою чергу, заперечуючи проти зустрічного позову, у відзиві на позовну заяву зазначає, що проведення попередньої оплати, у відповідності до пункту 3.4 Договору, було призупинено банком, оскільки проходження фінансового моніторингу є обов'язком для сторін, а терміни його проведення визначаються суб'єктом такої перевірки самостійно. Також у відзиві на позовну заяву, відповідачем за зустрічним позовом заявлено клопотання про зменшення розміру неустойки.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
За приписами ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно ст. 3 Закону України «Про міжнародне приватне право», якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.
Згідно зі ст. 366 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
При цьому, за змістом ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Відповідно до п. 9.2 Договору якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується судом України за нормами чинного господарського процесуального законодавства України. Сторони визначили, що судом, який буде розглядати їх спір, є Господарський суд міста Києва, або, в разі ліквідації чи реорганізації визначеного суду, інший, визначений за законодавством України суд, юрисдикція якого поширюється на вирішення господарських спорів із територією обслуговування міста Києва.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що спір за первісним позовом Державного підприємства "Медичні закупівлі України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пюбе Глобал" (Pube Global LLC) про стягнення 130 829,37 грн та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пюбе Глобал" (Pube Global LLC) до Державного підприємства "Медичні закупівлі України" про стягнення 390 036,93 грн підсудний Господарському суду містка Києва.
Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
В свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Судом встановлено, що між сторонами було погоджено всі істотні умови договору поставки та з урахуванням пунктів 3.4, 3.5, 4.1 Договору, п.4 Специфікації, узгоджено, що передумовою для здійснення замовником попередньої оплати, є виконання постачальником обов'язку з надання забезпечення повернення попередньої оплати у формі банківської гарантії, який має бути виконаний протягом 20 робочих днів, і в подальшому, протягом 30 календарних днів має бути виконаний обов'язок замовника зі здійснення попередньої оплати, в свою чергу, строк поставки сторонами узгоджено до 31.01.2025.
Отже, оскільки Договір сторонами укладено 25.07.2024, постачальник у строк до 22.08.2024 мав надати замовнику забезпечення повернення попередньої оплати у формі банківської гарантії.
З матеріалів справи вбачається, що 22.08.2024 АТ «РВС Банк» було видано Гарантію забезпечення повернення попередньої оплати № 3477-24Г від 22.08.2024, і Листом-зверненням вих. № PG 220824/1 від 22.08.2024 постачальник звернувся до замовника із проханням провести оплату.
Сторонами факт належного виконання постачальником обов'язку з надання замовнику забезпечення повернення попередньої оплати у формі банківської гарантії, і в тому числі у визначений Договором строк, не заперечується.
В свою чергу, оскільки 22.08.2024 постачальником надано замовнику забезпечення повернення попередньої оплати у формі банківської гарантії, замовник зобов'язаний був здійснити попередню оплату у строк до 23.09.2024 включно, з урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи, з урахуванням п. 3.4, датою здійснення попередньої оплати є 23.10.2024, що також сторонами визнається та підтверджується платіжною інструкцією № 17/10/2024№8090 від 23.10.2024 на суму 18 689 908,60 грн.
Отже, замовником здійснено попередню оплату з порушенням строку, визначеного у п. 3.4 Договору.
Однак, замовник зазначає, що проведення попередньої оплати, у відповідності до пункту 3.4. Договору, було призупинено банком, оскільки проходження фінансового моніторингу є обов'язком для сторін, а терміни його проведення визначаються суб'єктом такої перевірки самостійно.
Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2026 витребувано у Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УКРГАЗБАНК»:
- підтвердження того, що в серпні-вересні 2024 року з боку банку здійснювався фінансовий моніторинг ДП «Медичні закупівлі України» (ідентифікаційний код: 42574629) по взаємовідносинах з нерезидентом ТОВ «Пюбе Глобал» (Республіка Польща) (реєстраційний номер 363197263);
- інформацію та всі документи про проведення фінансового моніторингу, що відбувся в серпні-вересні 2024 року, а саме листування, що відбулося між банком, а також ТОВ «Пюбе Глобал», ДП «Медичні закупівлі України»;
- інформацію, що стало причиною проведення фінансового моніторингу з боку ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», що відбувся у межах серпня-вересня 2024 року по взаємовідносинах між ДП «Медичні закупівлі України» (ідентифікаційний код: 42574629) з нерезидентом ТОВ «Пюбе Глобал» (Республіка Польща) (реєстраційний номер 363197263).
- інформацію чи отримано АТ «УКРГАЗБАНК» від ДП «Медичні закупівлі України» із запитуваним об'ємом інформацію, надану листом ТОВ «ПЮБЕ ГЛОБАЛ» від 16.09.2024 №РО 160924/1 з документами на її підтвердження, і в яку дату?;
- інформацію чи отримано АТ «УКРГАЗБАНК» від ДП «Медичні закупівлі України» лист АТ «РВС БАНК» від 26.09.2024 №2625/24 щодо підтвердження надання банківської гарантії по укладеному з ДП «Медичні закупівлі України» договору від 25 липня 2024 року №09/192-07/2024 на умовах грошового забезпечення (100% покриття) із банківською випискою по рахунку ТОВ «ПЮБЕ ГЛОБАЛ» що це підтверджує, і в яку дату?;
- інформацію чи досягнуто АТ «УКРГАЗБАНК» цілей валютного нагляду щодо валютної операції ДП «Медичні закупівлі України» по взаєморозрахунках з ТОВ «ПЮБЕ ГЛОБАЛ», та встановлено наявність/відсутність підстав уважати, що ця валютна операція є сумнівною, і в яку дату?;
- інформацію про дату надходження (не надходження) грошових коштів з рахунку ДП «Медичні закупівлі України», що відкритий в державному казначействі на рахунок відкритий в АТ «УКРАГАЗБАНКУ» з метою виконання зобов'язань до договору від 25.07.2024 №09/192-07/2024;
- інформацію про дату заяви на купівлю іноземної валюти ДП «Медичні закупівлі України» для переказу валюти для розрахунку по контракту від 25.07.2024 №09/192- 07/2024 з ТОВ «ПЮБЕ ГЛОБАЛ».
На виконання вимог ухвали, АБ «Укргазбанк» Листом № БТ-5316 від 23.04.2026 повідомив, що причиною проведення фінансового моніторингу з боку відділу аналізу та контролю валютних операцій управління моніторингу ділових відносин/фінансових операцій департаменту фінансового моніторингу, який відбувся у період серпень-вересень 2024 року, по взаємовідносинах між ДП «Медичні закупівлі України» з нерезидентом ТОВ «Пюбе Глобал» (Польща) було надання на розгляд до Банку нових зовнішньоекономічних контрактів укладених Клієнтом, а саме, №09/192-07/2024 від 25.07.2024 та №910/11895/23 від 11.06.2024.
АБ «Укргазбанк» зазначив, що здійснює аналіз надання на розгляд зовнішньоекономічних контрактів клієнтів відповідно до вимог постанови Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 8 «Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції» та постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».
В означеному Листі АБ «Укргазбанк» зазначив, що пунктом 7 Розділу II Положення про здійснення операцій з валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №2 (зі змінами) визначено, що суб'єкт валютних операцій для здійснення валютних операцій із купівлі/продажу/обміну іноземної валюти/банківських металів подає до банку заяву на купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів. Заява подається в довільній формі.
АБ «Укргазбанк» зазначив, що засобами корпоративної пошти 24.10.2024 Департаментом було отримано заяву Клієнта про купівлю іноземної валюти або банківських металів від 18.10.2024 №1, відповідно до якої 24.10.2024 було куплено 415 521,51 євро з метою здійснення розрахунків за Контрактом.
Також, АБ «Укргазбанк» зазначив про надходження 23.10.2024 грошових коштів з рахунку ДП «Медичні закупівлі України», відкритому в державному казначействі, на транзитний рахунок, відкритий в АБ "УКРГАЗБАНК", в сумі 18 689 908,60 грн для купівлі валюти на МВРУ.
Таким чином, твердження замовника про призупинення попередньої оплати, у відповідності до пункту 3.4 Договору, не відповідають фактичним обставинам правовідносин сторін за Договором, оскільки проведення фінансового моніторингу у даному випадку, є обов'язковим для даних правовідносин, і про що, сторонам було достеменно відомо, як з огляду на існування між сторонами попередніх аналогічних договірних правовідносин, так і узгодження безпосередньо в п. 3.4 Договору обов'язоку постачальника надати замовнику інформацію та документи, що зазначені в запиті банку замовника при здійсненні фінансового моніторингу.
При цьому, жодних домовленостей сторін у Договорі про те, що фінансовий моніторинг є відкладальною обставиною, сторонами досягнуто не було.
Отже, оскільки єдиною умовою, для здійснення передоплати за умовами Договору сторонами визначено надання постачальником забезпечення повернення попередньої оплати у формі банківської гарантії, яка була виконана постачальником, що сторонами визнається, замовник зобов'язаний був здійснити попередню оплату у строк до 23.09.2024 включно, як вже було зазначено судом, а відтак замовником порушено взяті на себе зобов'язання в частині дотримання строків здійснення попередньої оплати.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).
Отже, виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані.
Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання, у тому числі зі здійснення попередньої оплати, у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.
У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення зі здійснення попередньої оплати.
Враховуючи викладене, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат, у межах визначеного позивачем періоду та з урахуванням настання у відповідачу строку з повернення коштів, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 44 426,83 грн та інфляційні втрати у розмірі 336 418,35 грн.
Щодо клопотання відповідача про зменшення неустойки, то суд зазначає таке.
По-перше, позивачем за зустрічним позовом вимог про стягнення з відповідача за зустрічним позовом неустойки заявлено не було.
По-друге, оскільки відповідачем за зустрічним позовом заявлено таке клопотання, а позовними вимогами згідно заявленого позову є вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Згідно із ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
У постанові Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №924/441/20 суд звертав увагу на необхідність врахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та зазначав, що "виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання."
Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 04.10.2019 у справі № 915/880/18, від 26.09.2019 у справі № 912/48/19, від 18.09.2019 у справі № 908/1379/17).
Таким чином, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (аналогічний висновок викладено і у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).
У постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок про те, що з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, з огляду на принципи розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і відсотків річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери кредитора. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають правове значення, та, зокрема, зазначених критеріїв суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
За обставинами справи №902/417/18 у п. 5.5 договору сторони дійшли згоди щодо зміни розміру відсоткової ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, і встановили її в розмірі 40% річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем, та 96% річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення 90 календарних днів.
Врахувавши очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у виді штрафу, пені і відсотків річних, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання, Велика Палата Верховного Суду у справі №902/417/18 вважала справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи та наведеним вище критеріям, обмежити розмір санкцій сумами штрафу і пені, які вже вирішено судами попередніх інстанцій стягнути, та відмовити у стягненні відсотків річних.
Крім цього, як було зауважено у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі №910/14524/22, зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, є правом, а не обов'язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку, за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів. Тому в питаннях підстав для зменшення розміру штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд вирішує це питання на власний розсуд з огляду на конкретні обставини, якими обумовлене таке зменшення.
Виключність випадку для зменшення судом розміру процентів річних нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України має бути підтверджена встановленими судами дійсно надзвичайними обставинами.
Проте, у даній справі позивач заявив до стягнення з відповідача відсотки річних у розмірі, передбаченому законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України), а у справі №902/417/18 відсотки були визначені договором у розмірі 40%.
Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі №903/602/24 зауважено, що три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов'язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних.
Велика Палата Верховного Суду виснувала, що розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.
Отже, суд не може зменшити визначений Цивільним кодексом України мінімальний розмір трьох процентів річних.
Таким чином у справі, що розглядається, розмір процентів річних, становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних, та інший розмір процентів не встановлений ані договором, ані законом, а відтак заявлене відповідачем клопотання задоволенню не підлягає.
При цьому, правових підстав в обґрунтування можливості зменшення інфляційних втрат, відповідачем за зустрічним позовом взагалі не викладено.
В свою чергу, відповідно до ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
У п. 4.1 Договору сторони погодили, що постачальник зобов'язаний здійснити поставку продукції за цим договором у строк, вказаний в специфікації (Додаток № 1).
Відповідно до п. 4.5 Договору у випадках коли поставка здійснюється на умовах попередньої оплати, постачальник зобов'язаний здійснити поставку продукції у строк, узгоджений сторонами в Договорі, або зазначений в заявці на поставку продукції, та у межах строку, передбаченого чинним на момент здійснення попередньої оплати законодавством, що регулює порядок здійснення попередньої оплати, та з урахуванням пунктів 4.1 - 4.4 Договору.
У відповідності до пункту 4.1 Договору постачальник зобов'язаний здійснити поставку продукції за Договором у строк до 31.01.2025 (п. 4 Специфікації).
Таким чином, як вже було встановлено судом, постачальник зобов'язаний був поставити товар за Договором у строк до 31.01.2025.
Посилання ж відповідача за первісним позовом на приписи ч. 3 ст. 538 ЦК України судом відхиляються, з огляду на наступне.
Так, приписами частини 3 статті 538 ЦК України регламентовано, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Така регламентація положень ч.3 ст. 538 ЦК України, щодо права на зупинення виконання зобов'язань, спрямована на захист інтересів насамперед постраждалої від невиконання договору сторони, яка має право (а не зобов'язана) зупинити виконання свого обов'язку або відмовитися від його виконання у разі порушення або очікуваного порушення свого зобов'язання з боку іншої сторони. (такий висновок, викладено у постановах Верховного Суду від 18.08.2023 у справі № 927/211/22, від 22.08.2023 - № 920/845/22).
При цьому, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 611 цього Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання.
Водночас, відповідно до частини 5 статті 692 ЦК України якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Отже, у разі встановлення факту часткової передачі у власність продавцем покупцю товару, який мав бути оплачений останнім, але покупець не виконав свого обов'язку, продавець не відмовляючись від виконання договору, має право на підставі норми закону змінити умови взятого на себе зобов'язання, а саме: зупинити передання іншого товару за договором до повної оплати всього раніше переданого товару, тим самим застосувавши норми про забезпечення виконання зобов'язань (такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 29.05.2018 у справи № 910/23003/16 та від 16.11.2023 у справі № 904/8964/21).
При цьому, проаналізувавши вказані положення необхідно зазначити, що обов'язковою умовою застосування частини 5 статті 692 ЦК України, щодо права продавця зупинити подальше передання товару, крім поставленого, є встановлення належного виконання продавцем своїх зобов'язань до такого зупинення в частині оплати вже переданого товару.
Отже, враховуючи вищевикладене, посилання постачальника на приписи ст. 538 ЦК України не є релевантними у даному випадку до правовідносин сторін, оскільки попередня оплата здійснена замовником задовго до узгодженого строку поставки, а відтак станом на 31.01.2025 - кінцеву дату поставки, у постачальника не могло існувати право притримання, і доказів нездійснення замовником оплати вже поставленого за Договором товару, матеріали справи також не містять.
Згідно з п. 6.4 Договору приймання продукції здійснюється після перевірки замовником особисто та/або із залученням третьої особи продукції на: відповідність технічним вимогам до даного виду продукції та вимогам нормативної документації та проведення замовником особисто та/або із залученням третьої особи вхідного контролю якості продукції, у т.ч. перевірки товаросупровідних документів, визначених п. 6.7 Договору, візуального огляду кожної серії продукції щодо зовнішнього вигляду, відповідності, цілісності, неушкодженості пакування, дотримання температурних умов транспортування продукції, проведення повного кількісного контролю-перерахунку (інвентаризації) продукції на складі замовника, випробувань (за наявності підстав). Вхідний контроль якості проводиться упродовж 10 (десяти) робочих днів, без урахування терміну, відведеного для випробувань (у разі проведення таких). Строк вхідного контролю якості може бути продовжено за наявності обґрунтованих підстав (відсутності, несвоєчасного отримання, невірного оформлення або невідповідності супровідних документів, передбачених цим договором, вимогам чинних нормативно-правових актів України; проведення випробувань (у разі необхідності проведення за наявності підстав).
Враховуючи специфіку продукції, що поставляється за цим договором, замовник для прийняття її за якістю може залучати третіх осіб за власним вибором, без погодження з постачальником (п. 6.4.1 Договору).
Відповідно до п. 6.4.2 Договору після здійснення перевірки продукції, у разі відсутності зауважень замовника до продукції, замовник підписує видаткову накладну та/або акт приймання продукції, що підтверджує перехід права власності на продукцію від постачальника до замовника, та повертає належні екземпляри постачальнику.
07 лютого 2025 року сторонами складено та підписано без заперечень та зауважень Акт приймання продукції № 1, відповідно до якого постачальник передав, а замовник прийняв Урготул у кількості 22220 шт. на загальну суму 18 689 908,60 грн.
Відтак, відповідачем за первісним позовом порушено строки поставки товару за Договором, що останнім не спростовано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 8.2 Договору у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) продукції, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % від ціни продукції, строк поставки якої порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданої (несвоєчасно переданої, повернутої) продукції, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за Договором, включаючи день виконання такого зобов'язання. За порушення строку поставки продукції понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни продукції, строк поставки якої порушено. При цьому, відібрані зразки серій продукції для проведення лабораторного аналізу не вважаються непоставленими (неприйнятими).
Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені, судом встановлено, що стягненню з відповідача за первісним позовом підлягає пеня в розмірі 130 829,37 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову та часткове задоволенні зустрічного позову, з покладенням судового збору в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, відповідно до ч. 11 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
Отже, в даному випадку, з огляду на задоволення первісного позову і часткове задоволення зустрічного позову наявні процесуальні підстави для зустрічного зарахування таких сум 133 251,76 грн (130 829,37 грн пені + 2 422,40 грн судового збору) - 385 415,33 грн. (44 426,83 грн 3% річних + 336 418,35 грн інфляційних втрат + 4 570,15 грн судового збору) та стягнення різниці між ними в розмірі 252 163,57 грн на користь позивача за зустрічним позовом.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Первісний позов задовольнити повністю на суму: 130 829,37 грн пені.
2. Зустрічний позов задовольнити частково на суму: 44 426,83 грн 3% річних та 336 418,35 грн інфляційних втрат.
3. Провести зустрічне зарахування грошових сум та судових витрат, що підлягають стягненню за первісним і зустрічним позовами.
4. Стягнути з Державного підприємства "Медичні закупівлі України" (01001, місто Київ, Кловський узвіз, 7; ідентифікаційний код: 42574629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пюбе Глобал" (Pube Global LLC) (00-867, Польща, Варшава, вулиця Яна Павла ІІ, будинок 27; ідентифікаційний код: 363197263) 252 163 (двісті двадцять дві тисяч сто шістдесят три) грн 57 коп.
5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 26.05.2026
Суддя О.А. Грєхова