вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХвала
"26" травня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/450/26
Суддя Господарського суду Закарпатської області Пляцко У. М., розглянувши матеріали справи
за позовом Хустської окружної прокуратури, м. Хуст, Закарпатська область в інтересах держави в особі
позивача 1 Хустської міської ради, м. Хуст, Закарпатська область
позивача 2 Управління освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради, м. Хуст, Закарпатська область
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут», м. Ужгород
про визнання недійсними угод та стягнення 353 125,67 грн
без повідомлення (виклику) учасників справи,
Хустська окружна прокуратура діючи в інтересах держави в особі Хустської міської ради, а також в особі Управління освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» в якій просить суд:
- визнати недійсною додаткову угоду №2 від 24.03.2021 до договору №250909 від 22.02.2021, укладену між Управлінням освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут»;
- визнати недійсною додаткову угоду №4 від 22.07.2021 до договору №250909 від 22.02.2021, укладену між Управлінням освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут»;
- визнати недійсною додаткову угоду №6 від 01.11.2021 до договору №250909 від 22.02.2021, укладену між Управлінням освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут»;
- визнати недійсною додаткову угоду №7 від 22.11.2021 до договору №250909 від 22.02.2021, укладену між Управлінням освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут»;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» на користь Управлінням освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради надмірно сплачені кошти в розмірі 353 125,67 гривень.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/450/26 визначено головуючого суддю Пляцко У. М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 квітня 2026 року.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 30.04.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників процесу, встановив сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті справи та клопотань з процесуальних питань.
18 травня 2026 року відповідач подав до суду в електронній формі через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву з долученими доказами надіслання його копії іншим учасникам справи.
19 травня 2026 року від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС надійшло клопотання від 18.05.2026 в якому заявник просить зупинити провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-78/2026 (178/26) за конституційною скаргою ТОВ «Укр Газ Ресурс» щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII зi змінами.
Крім того, також 19 травня 2026 року від відповідача до суду надійшло клопотання від 18.05.2026 про розгляд справи з викликом сторін.
22 травня 2026 року від прокурора до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява/заперечення №07.54-114-59-26 від 21.05.2026 на клопотання про зупинення розгляду справи, а також заява/відповідь на відзив на позовну заяву №07.54-113-340-24 від 21.05.2026. До вказаних заяв долучені докази надіслання їх копії сторонам у справі.
Cуд розглянув подане 19.05.2026 клопотання відповідача про зупинення провадження у цій справі та не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.
Обґрунтовуючи необхідність зупинення провадження у цій справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, заявник вказує на те, що ухвалою Першої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України від 06.05.2026 у справі № 3- 78/2026 (178/26) відкрито конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п'ятої статті 4l Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII зi змінами.
У поданому клопотанні заявник стверджує, що зі змісту вказаної ухвали КСУ випливає, що спір у господарській справі, де були застосовані оспорювані норми Закону України «Про публічні закупівлі» в остаточному судовому рішенні, як і у даній справі, виник у зв'язку з тим, що внаслідок укладення додаткових угод до договору про постачання електричної енергії вартість 1кВт-год електроенергії сукупно зросла, і це призвело до підвищення ціни на понад 10% від тієї, яка визначена основним договором, з одночасним зменшенням обсягів постачання.
За позицією заявника правозастосовна практика щодо п. 2 ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» наразі характеризується домінуванням обмежувального тлумачення (щодо 10-відсоткового ліміту), яке є предметом розгляду КСУ. Очікуване рішення КСУ у справі № 3-78/2026 матиме преюдиційне та фундаментальне значення для всієї категорії справ про зміну ціни у публічних закупівлях.
Відповідач вважає, що розгляд цієї справи є об'єктивно неможливим до вирішення Конституційним Судом України справи № 3-78/2026 (178/26), оскільки предметом позову у цій справі є правомірність укладення додаткових угод до договору про постачання електричної енергії, внаслідок чого вартість 1 кВт-год електроенергії сукупно зросла понад 10% від початкової ціни з одночасним зменшенням обсягів постачання.
У поданому до суду запереченні прокурор звертає увагу суду на те, що підставою для визнання додаткових угод недійсними та стягнення безпідставно надмірно сплачених коштів у справі № 907/450/26 Хустською окружною прокуратурою зазначається недоведеність належними документами коливання цін на ринку на електроенергію.
Крім того зупинення провадження у справі недоцільне, оскільки спірна норма законодавства втратить чинність лише з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх конституційність.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно зі частиною 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Водночас як верховенство права, так і розумність строків розгляду справи судом належать до основних засад (принципів) господарського судочинства за частиною 3 цієї ж статті.
Разом з тим, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20, зазначив, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов'язкова пов'язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:
- чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;
- чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.
Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному окремому випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Саме по собі твердження про неможливість розгляду цієї справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.
Вказаний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №910/12694/18, від 17.04.2019 у справі № 924/645/18, від 20.12.2019 у справі № 910/13234/18, від 13.09.2019 у справі № 912/872/18, від 21.02.2019 у справі № 910/974/18, 20 липня 2020 року у справі № 910/11236/19.
Одночасно п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України встановлює, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Оцінюючи доводи відповідача, суд враховує, що предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності укладення спірних додаткових угод, зокрема наявності чи відсутності передбачених законом підстав для зміни ціни за одиницю товару, дотримання сторонами вимог законодавства про публічні закупівлі, а також правових наслідків таких дій.
Зазначені обставини входять до предмета доказування у цій справі та можуть бути встановлені господарським судом самостійно на підставі наявних і поданих сторонами доказів.
Конституційне провадження у справі №3-78/2026(178/26) не спрямоване на встановлення фактичних обставин цієї господарської справи, не стосується оцінки доказів у ній та не вирішує питання щодо прав і обов'язків сторін у спірних правовідносинах. Саме по собі відкриття Конституційним Судом України провадження щодо перевірки конституційності пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі не позбавляє господарський суд можливості дослідити докази, встановити обставини справи та надати їм правову оцінку.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Це означає, що за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до події, факту застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.
За змістом частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У постанові від 18.11.2020 у справі № 4819/49/19 Велика Палата Верховного Суду наголосила: аналіз норм розділу ХІІ Конституції України ("Конституційний Суд України") та Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України" дає підстави дійти висновку про те, що рішення КСУ має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення КСУ, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення КСУ.
Тобто рішення КСУ поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення.
Подібний висновок наведений у п. 74 постанови КАС ВС від 14.03.2024 у справі №600/778/21-а та постанові КАС ВС від 03.04.2024 у справі № 120/14973/21-а.
Крім того, згідно з частиною третьою статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Отже, на даний час пункт 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є чинною нормою права, а саме лише відкриття конституційного провадження щодо перевірки її конституційності не зумовлює об'єктивної неможливості розгляду цієї справи.
Водночас необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчитиме про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18).
Зважаючи на наведене суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача від 18.05.2026 про зупинення провадження у цій справі, оскільки зібрані у справі докази дають змогу встановити та оцінити обставини, які входять до предмета доказування, а відповідачем не доведено наявності об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі №3-78/2026(178/26).
Розглянувши клопотання відповідача від 18.05.2026 про розгляд справи з викликом сторін, суд вбачає підстави для його задоволення з огляду на наведене.
Відповідач у поданому клопотанні звертає увагу суду на те, що у справі №907/450/26 позивач просить визнати недійсними Додаткові угоди №2 від 24.03.2021, №4 від 22.07.2021, №6 від 01.11.2021, №7 від 22.11.2021, а також стягнути суми коштів з відповідача, що нібито безпідставно були сплачені Товариству.
Відтак, на думку відповідача, у цій справі має бути здійснено ретельний аналіз та оцінка укладених додаткових угод, щодо яких заявлено вимоги про визнання таких недійсними, встановлення підстав укладення таких додаткових угод, зокрема збільшення ціни товару (електричної енергії) на ринку, перевірено розрахунки позивача щодо визначення суми коштів, що заявлені до стягнення з відповідача. Обсяг матеріалів у справі № 907/450/26 є достатньо значним, проте, підлягає дослідженню судом та з'ясування таким позиції сторін у справі щодо поданих доказів.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 13 березня 2018 року у справі "Mirovni Institut v. Slovenia" проте, що "... Судові розгляди мають гарантувати право на публічне слухання в розумінні § 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Винятки повинні бути виправдані особливими обставинами. Суспільний характер слухань захищає сторони від здійснення правосуддя таємно, без публічного контролю. Це також є одним зі способів підтримки довіри до судів. Відмова в проведенні усних слухань може призвести до порушення принципу справедливого судового розгляду, "гарантія якого є одним з основоположних принципів будь-якого демократичного суспільства...".
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. ч. 3, 5 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, враховуючи заперечення щодо позову наведені у відзиві, а також зважаючи на клопотання відповідача, з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача та призначити справу №907/450/26 до розгляду з повідомленням учасників справи в судовому засіданні, про яке повідомити учасників процесу.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 227, 234, 235, 242, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» від 18.05.2026 про зупинення провадження у справі - відмовити.
2. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» від 18.05.2026 про розгляд справи з викликом сторін - задоволити.
3. Призначити справу №907/450/26 до розгляду у судовому засіданні та повідомити учасників справи, що воно відбудеться 17 червня 2026 р. о 10:30 год. у приміщенні Господарського суду Закарпатської області за адресою: м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, зал судових засідань № 1.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя У. М. Пляцко