Іменем України
21 травня 2026 року м. Кропивницький
справа № 404/2820/24
провадження № 22-ц/4809/666/26
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Чельник О. І.,
за участі секретаря - Бойко В. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкам»,
відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
третя особа - ОСОБА_3 ,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційними скаргами адвоката Репела Олександра Вікторовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 на рішення Фортечного районного суду м. Кропивницького від 12 листопада 2025 року у складі судді Мохонько В. В. і
Короткий зміст вимог позовної заяви
В березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Голден Коін» (далі - ТОВ «ФК «Голден Коін») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та просило:
-в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за договором про споживчий кредит № 437801/157/1/21 від 16.06.2021 в розмірі 6 364 474 грн 39 коп звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеним 19 червня 2021 року між ОСОБА_1 та АТ «Банк Січ», а саме: житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, загальною площею 162,5 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,0899 га, кадастровий номер 3510100000:50:437:0055, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
-в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за договором про споживчий кредит № 437801/157/1/21 від 16.06.2021 в розмірі 6 364 474 грн 39 коп звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеним 19 червня 2021 року між ОСОБА_2 та АТ «Банк Січ», а саме: цілий комплекс будівель, загальною площею 3026,14 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку площею 1,5388 га, кадастровий номер 3510100000:22:173:0001, цільове призначення якої - для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;
-стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 76 373 грн 70 коп;
-стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 50 000.
Позовна заява мотивована тим, що 16 червня 2021 року між АТ «Банк Січ» та ОСОБА_3 був укладений договір про споживчий кредит № 437801/157/1/21, за умовами якого позичальнику було надано кредит у сумі 5 416 300 грн строком до 15 червня 2031 року зі сплатою 17,99 % річних.
Виконання зобов'язань за кредитним договором було забезпечене іпотекою нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 , а також комплексу будівель і земельної ділянки по АДРЕСА_2 .
Між сторонами були укладені відповідні іпотечні договори із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, якими передбачено право кредитора у разі невиконання основного зобов'язання звернути стягнення на предмет іпотеки як у позасудовому, так і в судовому порядку.
Позивач зазначав, що позичальник належним чином не виконав свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 6 364 474,39 грн, з яких 5 195 096,46 грн - основний борг та 1 169 377,93 грн - проценти за користування кредитом. У зв'язку з простроченням виконання зобов'язань кредитор набув право вимагати дострокового повернення всієї суми заборгованості та звернення стягнення на предмети іпотеки.
23 серпня 2023 року між АТ «Банк Січ», який перебував у процедурі ліквідації, та ТОВ «ФК «Голден Коін» був укладений договір про відступлення права вимоги № 43, відповідно до якого до нового кредитора перейшли усі права вимоги за кредитним та іпотечними договорами, у тому числі право звернення стягнення на заставлене майно.
Позивач сплатив банку визначену договором суму та став належним кредитором і іпотекодержателем. Також відповідачі та позичальник були повідомлені про зміну кредитора та про наявність заборгованості шляхом направлення письмових вимог про усунення порушень та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Оскільки іпотека є чинною, записи про обтяження внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ТОВ «ФК «Голден Коін» як новий іпотекодержатель звернувся до суду з відповідним позовом за захистом порушених прав.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Фортечного районного суду м. Кропивницького від 17 жовтня 2025 року здійснено по справі процесуальне правонаступництво позивача - ТОВ «ФК «Голден Коін» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкам» (далі - ТОВ «ФК «Інкам»).
Рішенням Фортечного районного суду м. Кропивницького від 12 листопада 2025 року позов ТОВ «ФК «Інкам» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за Договором про споживчий кредит № 437801/157/1/21 від 16.06.2021 в розмірі 6 364 474 грн 39 коп, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 5 195 096,46 грн, заборгованості за процентами в сумі 1 169 373,93 грн, звернуто стягнення на:
- предмет іпотеки за Іпотечним договором із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, укладеним 19 червня 2021 року між ОСОБА_1 та АТ «БАНК СІЧ» та посвідченим приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Візняк Л.В. в реєстрі за № 298, а саме:
- житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, загальною площею 162,5 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі Договору дарування, посвідченого 04 травня 2018 року, Стоєвою Г. Ф., приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу за реєстровим № 321, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Стоєвою Г.Ф., номер запису про право власності 26004427, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 206133935101, загальна площа житлового будинку становить 162,5 кв.м., житлова площа 38,1 кв.м.,( матеріали стін: цегла керамічна, опис Б6263 - житловий будинок; Ж - навіс; Е - яма вигрібна; Д - альтанка; к4кб - ганок; І - вимощення; N-N1 - огорожа, Г - басейн), житловий будинок розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3510100000:50:437:0055, площею 0,0899 га;
- земельну ділянку площею 0,0899 га, кадастровий номер 3510100000:50:437:0055, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі Договору дарування, посвідченого 04 травня 2018 року Стоєвою Г.Ф. приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу за реєстраційним № 321, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Стоєвою Г.Ф., номер запису про право власності 26004674, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 186481335101, (земельна ділянка, має наступний опис меж: Від А до Б - землі комунальної власності Кіровоградської міської ради; Від Б до В - земельна ділянка по АДРЕСА_3 ; Від В до Г - земельна ділянка по АДРЕСА_4 ; Від Г до А - земельна ділянка по АДРЕСА_3 ; Експлікація земельних угідь: всього земель, гектарів - площа земельної ділянки 0,0899, у тому числі: за земельними угіддями, кв.м.: капітальна 108,85; капітальна 41,38; капітальна 748,67);
- предмет іпотеки за Іпотечним договором із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, укладеним 19 червня 2021 року між ОСОБА_2 та AT «БАНК СІЧ» та посвідченим приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Візняк Л.В. в реєстрі за № 301, а саме:
- цілий комплекс будівель, загальною площею 3026,14 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , виданого 20 жовтня 2003 року Кіровоградським виконкомом міської ради на підставі рішення Кіровоградського міськвиконкому від 13 лютого 2003 року № 206, в обмін рішення арбітражного суду м. Кіровограда від 22 червня 1999 року, право власності зареєстроване за Іпотекодавцем 27 лютого 2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором міської ради м. Кропивницького Стоян Т.А., номер запису про право власності 30507564, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1776385935101, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 01 березня 2019 року за індексним номером 158044171. (Опис: загальна площа 3026,1 кв.м., всього за літ “АА1А2» - 335,9 кв.м.; всього за літ. “ББ1» - 1932,5 кв.м.; всього за літ. “В» - 450,2 кв.м.; всього за літ. “Е» - 307,5 кв.м.). Комплекс розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3510100000:22:173:0011, площею 1,5388 га, яка належить ОСОБА_2 на праві власності;
- земельну ділянку площею 1,5388 га, кадастровий номер 3510100000:22:173:0001, цільове призначення якої - для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 655437, виданого 11 липня 2011 року Управлінням Держкомзему у м. Кіровограді, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 351010001000521, право власності за ОСОБА_2 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором міської ради м. Кропивницького Адаменко А.В. 26 березня 2019 року, номер запису про право власності 30917767, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1797474335101, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності сформованого 28 березня 2019 року за індексним номером 161422903. (Земельна ділянка, має наступний опис меж: Від А до Б - Знам'янської дистанції захисних лісонасаджень; Від Б до В - резервного фонду міста; Від В до Г - ТОВ “ЛЮКСБУДПРОЕКТ»; Від Г до А - землі загального користування; Експлікація земельних угідь: всього земель, гектарів - площа земельної ділянки 1,5388, у тому числі: за земельними угіддями, гектарів: землі промисловості 0,0417; землі промисловості 1,3950; землі промисловості 0,0429; землі промисловості 0,0147; землі промисловості 0,0444.).
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Інкам» судовий збір по 38 186,85 грн, з кожного.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Інкам» витрати на правничу допомогу в розмірі по 25 000 грн, з кожного.
Рішення суду мотивовано тим, щоперехід до позивача прав вимоги за кредитним та іпотечними договорами підтверджується договором відступлення права вимоги та державною реєстрацією зміни іпотекодержателя.
Оскільки ОСОБА_3 порушила умови кредитного договору, не повернула кредит та не сплатила проценти, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 6 364 474,39 грн, а також враховуючи чинність іпотечних договорів та наявність зареєстрованих обтяжень на нерухоме майно, суд першої інстанції визнав вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення Фортечного районного суду м. Кропивницького від 12 листопада 2025 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Інкам» відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що справа була розглянута за відсутності ОСОБА_2 , який не був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, чим порушено вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 128, 223 ЦПК України та принцип змагальності сторін, як наслідок, відповідач не отримував судових повісток і був позбавлений можливості надати пояснення, заявити клопотання та подати докази.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням ст. 39 Закону України «Про іпотеку», оскільки у рішенні не визначено спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу за ст. 38 Закону України «Про іпотеку», а позивач обрав неналежний та неефективний спосіб захисту.
Крім того, відповідач стверджує, що позов подано до неналежних відповідачів, оскільки відповідачі є лише іпотекодавцями, тоді як стороною кредитного договору та безпосереднім боржником є ОСОБА_3 , яка мала бути залучена як співвідповідач.
Окремо ОСОБА_2 заперечує правонаступництво ТОВ «ФК «Інкам» та вважає його неналежним позивачем, адже за договором відступлення права вимоги № 3148 від 10.10.2025 новий кредитор мав сплатити 5 473 000 грн до 31.12.2025, однак доказів такої оплати суду не надано, а тому, на думку апелянта, перехід прав вимоги фактично не відбувся.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позичальника та іпотекодавців про зміну кредитора, у зв'язку з чим, ТОВ «ФК «Інкам» не довело набуття статусу належного кредитора у спірних правовідносинах.
В апеляційній скарзі адвокат Репело О. В., який представляє інтереси ОСОБА_1 , просить рішення Фортечного районного суду м. Кропивницького від 12 листопада 2025 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Інкам» відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення Фортечного районного суду м. Кропивницького від 12.11.2025 є незаконним та необґрунтованим, ухваленим із порушенням норм матеріального та процесуального права.
Суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов ТОВ «ФК «Інкам» про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки позов було подано до неналежних відповідачів. Зокрема, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є лише іпотекодавцями за договорами іпотеки та не є сторонами договору про споживчий кредит від 16.06.2021, який був укладений із ОСОБА_3 . Саме ОСОБА_3 є позичальником та особою, яка, за твердженням позивача і висновками суду першої інстанції, порушила умови кредитного договору та допустила виникнення заборгованості.
Крім того, позивач обрав неналежний та неефективний спосіб захисту порушеного права, адже у позовній заяві ТОВ «ФК «Інкам» просило звернути стягнення на предмет іпотеки, однак не зазначило спосіб реалізації предмета іпотеки, як того вимагає стаття 39 ЗУ«Про іпотеку».
Також ТОВ «ФК «Інкам» є неналежним позивачем у справі, оскільки не довело належним чином свого правонаступництва після заміни первісного позивача - ТОВ «ФК «Голден Коін». Зокрема, позивач не надав належних доказів оплати ціни договору відступлення права вимоги, що є істотною умовою набуття прав нового кредитора, а тому відсутні підстави вважати, що ТОВ «ФК «Інкам» набуло статусу нового кредитора у спірних правовідносинах та мало право звертатися до суду з відповідним позовом.
Відзиви на апеляційні скарги
Від ТОВ «ФК «Інкам» надійшов відзив на апеляційні скарги, в якому позивач просить в задоволенні апеляційних скарг відповідачів відмовити.
Відзивів на апеляційні скарги від ОСОБА_3 не надходило, що згідно вимог частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції
В судовому засіданні апеляційного суду, проведеного в режимі відеоконференції, представник ОСОБА_1 адвокат Репело О. В. підтримав доводи апеляційних скарг, представник ТОВ «ФК «Інкам» адвокат Кузьмічов О. Д. заперечував проти доводів апеляційних скарг.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання апеляційного суду не з'явились про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином за зареєстрованим місцем проживання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення із зазначенням про причини невручення «адресат відсутній».
За змістом пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
За таких обставин, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в силу вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважаються належним чином повідомленими про розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Оскільки учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглядати справу без участі осіб, які не з'явились, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України.
Позиція апеляційного суду щодо апеляційних скарг
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Судом першої інстанції встановлено, що 16.06.2021 між АТ «Банк Січ» та ОСОБА_3 було укладено Договір про споживчий кредит № 437801/157/1/21, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у сумі 5 416 300 грн строком до 15.06.2031 зі сплатою 17,99 % річних. Умовами договору передбачено право банку у разі прострочення платежів вимагати дострокового повернення кредиту, а також право відступлення права вимоги іншій особі.
Виконання зобов'язань за кредитним договором було забезпечено іпотечними договорами від 19.06.2021, укладеними між АТ «Банк Січ» та ОСОБА_1 , а також ОСОБА_2 .. Предметом іпотеки виступали житловий будинок та земельна ділянка по АДРЕСА_1 , а також комплекс будівель і земельна ділянка по АДРЕСА_5 .
Умовами іпотечних договорів передбачено, що іпотекою забезпечуються вимоги кредитора за договором споживчого кредиту, у тому числі щодо повернення суми кредиту, процентів, штрафних санкцій та інших платежів. Також договорами передбачено право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом звернення до суду або вчинення виконавчого напису нотаріуса.
23.08.2023 між АТ «Банк Січ» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ТОВ «ФК «Голден Коін» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 43, відповідно до якого новому кредитору були передані права вимоги за кредитним договором та іпотечними договорами.
05.09.2023 ТОВ «ФК «Голден Коін» направило відповідачам та третій особі повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.
10.10.2025 між ТОВ «ФК «Голден Коін» та ТОВ «ФК «Інкам» було укладено договір № 3148 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК «Інкам» набуло права вимоги за кредитним договором та іпотечними договорами. Пунктом 4 договору передбачено, що новий кредитор набуває права вимоги у день укладення договору, а пунктом 7 визначено обов'язок сплатити ціну договору у сумі 5 473 000 грн до 31.12.2025.
Також 10.10.2025 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено зміни щодо заміни іпотекодержателя з ТОВ «ФК «Голден Коін» на ТОВ «ФК «Інкам» стосовно всіх предметів іпотеки, а саме житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 , а також комплексу будівель і земельної ділянки по АДРЕСА_5 .
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Обґрунтовуючи підстави апеляційної скарги, ОСОБА_2 посилався на те, що він не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в суді першої інстанції.
Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (частина перша статті 8 ЦПК України).
Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України).
Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог статтей 128-130 ЦПК України.
Відповідно до положень частин 1-4 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка не є обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Згідно з ч. 5 ст.128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом,- разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні з підстави неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
Згідно з приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).
Наприклад, Європейський суд з прав людини зазначив, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт. Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть упевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, inter alia, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи. Тому на національні суди може покладатися обов'язок з'ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами, та, у разі потреби, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (KHARCHENKO v.UKRAINE, № 37666/13, § 6, 7, ЄСПЛ, від 03 жовтня 2019 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Матеріалами справи підтверджується, що в березні 2024 року ТОВ «ФК «Голден Коін» правонаступником якого є ТОВ «ФК «Інкам» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки (том 1 а. с. 21).
Згідно відповіді № 520122 від 01.04.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру адресою реєстрації ОСОБА_2 є: АДРЕСА_6 (том 1 а. с. 98).
Про судове засідання, призначене на 10 годину 30 хвилин 12 листопада 2025 року відповідач ОСОБА_2 повідомлявся за адресою: АДРЕСА_7 (том 1 а. с. 33).
Наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з штрих-кодовим ідентифікатором R067017289737 (том 1, а. с. 34) підтверджує вручення ОСОБА_2 судової повістки на судове засідання, призначене на 17 жовтня 2025 року.
Проте, доказів вручення судової повістки ОСОБА_2 в судове засідання, призначене на 10 годину 30 хвилин 12 листопада 2025 року, матеріали справи не містять.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21) зазначено, що: «обов'язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання … є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов'язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення. Оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції. Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства».
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Тобто, розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов'язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Оскільки суд першої інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_2 , не повідомленого належним чином про дату час і місце розгляду справи, і останній обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою, рішення суду підлягає обов'язковому скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Частиною першою статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
Стаття 33 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Тобто законом передбачено чітко визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання.
Відповідно до статті 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.
Матеріалами справи підтверджується, що 16.06.2021 між АТ «Банк Січ» та ОСОБА_3 укладено договір про споживчий кредит № 437801/157/1/21, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 5 416 300 грн строком до 15.06.2031 зі сплатою 17,99 % річних, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплачувати проценти та інші платежі у строки й порядку, визначені договором (том 1 а. с. 22-31).
Умовами кредитного договору передбачено право банку у разі прострочення виконання зобов'язань вимагати дострокового повернення кредиту та звернути стягнення на предмет забезпечення, а також право банку відступити право вимоги за договором третім особам без згоди позичальника (п.п. 2.3, 3.2.2, 3.2.4, 3.2.8, 6.4 Договору).
Виконання зобов'язань за кредитним договором забезпечувалось, зокрема, іпотекою нерухомого майна та порукою фізичної особи ОСОБА_1 (п. 4.1 договору).
19.06.2021 між АТ «Банк Січ» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Візняк Л. В. за реєстровим № 298 (том 1 а. с. 32-43).
Відповідно до умов зазначеного договору іпотекою забезпечувалось виконання зобов'язань за кредитним договором № 437801/157/1/21, у тому числі щодо повернення кредиту, сплати процентів, неустойки та інших платежів (п. 1.1 договору).
Предметом іпотеки визначено: житловий будинок загальною площею 162,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,0899 га, кадастровий номер 3510100000:50:437:0055, за цією ж адресою (п. 1.2 договору).
Іпотечним договором передбачено право іпотекодержателя у разі невиконання забезпеченого зобов'язання звернути стягнення на предмет іпотеки, зокрема шляхом звернення до суду або вчинення виконавчого напису нотаріуса (п. 5.2 договору).
Також 19.06.2021 між АТ «Банк Січ» та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Візняк Л. В. за реєстровим № 301 (том 1 а. с. 44-54).
Предметом іпотеки за цим договором визначено комплекс будівель за адресою: АДРЕСА_5 , та земельну ділянку площею 1,5388 га, кадастровий номер 3510100000:22:173:0001.
23.08.2023 між АТ «Банк Січ», від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та ТОВ «ФК «Голден Коін» укладено договір № 43 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого новому кредитору відступлено права вимоги, зокрема за кредитним договором № 437801/157/1/21 та іпотечними договорами № 298 і № 301 (том 1 а. с. 56-60).
05.09.2023 ТОВ «ФК «Голден Коін» направило відповідачам та третій особі повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання та вимогу про усунення порушення (том 1 а. с. 63-65).
10.10.2025 між ТОВ «ФК «ГОЛДЕН КОІН» та ТОВ «ФК «ІНКАМ» укладено договір № 3148 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за умовами якого ТОВ «ФК «ІНКАМ» набуло права вимоги за кредитним договором № 437801/157/1/21 та іпотечними договорами № 298 і № 301. Пунктом 4 договору передбачено, що новий кредитор набуває усіх прав кредитора в день укладення договору (том 2 а. с. 9-11).
Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.08.2023 підтверджується наявність записів про іпотеку щодо: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , запис № 42598511 (том 1 а. с. 71-72); земельної ділянки кадастровий номер 3510100000:50:437:0055, запис № 42598626 (том 1 а. с. 73-74); комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_5 , запис № 42598995 (том 1 а. с. 75-76); земельної ділянки кадастровий номер 3510100000:22:173:0001, запис № 42599058 (том 1 а. с. 77-78).
Підставою внесення зазначених записів стали рішення приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Візняк Л.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.06.2021 (том 1 а. с. 71-78).
Разом з тим, звертаючись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, ТОВ «ФК «Голден Коін», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Інкам», не визначило у позовній заяві способу реалізації предмета іпотеки, зокрема шляхом проведення прилюдних торгів чи застосування процедури продажу, передбаченої статтею 38 Закону України «Про іпотеку». При цьому позивачем не було подано заяв про уточнення позовних вимог або усунення зазначеного недоліку, незважаючи на те, що визначення способу реалізації предмета іпотеки є обов'язковою складовою позовних вимог у справах цієї категорії.
Відповідно до статті 39 ЗУ «Про іпотеку» у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки суд зобов'язаний зазначити у рішенні, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки. Отже, визначення такого способу є не правом, а обов'язком позивача при формулюванні позовних вимог, оскільки саме від нього залежить порядок виконання судового рішення та реалізація способу захисту порушеного права. За відсутності відповідної вимоги суд позбавлений можливості самостійно визначати спосіб реалізації предмета іпотеки, оскільки це виходило б за межі заявлених позовних вимог та суперечило б принципу диспозитивності цивільного судочинства.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення позову, оскільки позивач не зазначив способу реалізації предмета іпотеки, що відповідно до статті 39 Закону України є складовою рішення суду у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, а суд, відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 626/2593/18 (провадження № 61-21386св19).
Доводи апеляційних скарг про те, що позов пред'явлено до неналежних відповідачів, оскільки належним відповідачем у справі мала бути ОСОБА_3 як позичальник за кредитним договором, суд відхиляє з таких підстав.
Предметом заявленого позову є звернення стягнення саме на предмети іпотеки, передані в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, а не стягнення заборгованості безпосередньо з позичальника. Відтак спірні правовідносини виникли з іпотечних договорів, укладених між АТ «Банк Січ» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які є іпотекодавцями спірного нерухомого майна.
Разом з тим, Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що у справах за позовом іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки належним відповідачем є саме іпотекодавець та/або особа, яка набула статусу іпотекодавця. Такий правовий висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі № 756/2298/18 (провадження № 61-3976св21) та від 19 жовтня 2022 року у справі № 712/19272/12 (провадження № 61-3836св22).
Отже, оскільки позовні вимоги спрямовані на звернення стягнення на майно, передане в іпотеку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , саме останні є належними відповідачами у цій справі. Та обставина, що ОСОБА_3 є боржником за основним зобов'язанням, не свідчить про неналежність відповідачів у спорі щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та не виключає можливості розгляду такого спору без залучення позичальника як співвідповідача.
Доводи апеляційних скарг про те, що ТОВ «ФК «Інкам» є неналежним позивачем у справі, оскільки не надало доказів сплати вартості договору відступлення права вимоги № 3148 від 10.10.2025, суд вважає безпідставними, з огляду на таке.
Матеріалами справи підтверджується, що 10.10.2025 між ТОВ «ФК «Голден Коін» та ТОВ «ФК «Інкам» укладено договір № 3148 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого до нового кредитора перейшли права вимоги за кредитним та іпотечними договорами. При цьому пунктом 4 договору прямо передбачено, що новий кредитор набуває усіх прав кредитора у день укладення договору, а згідно з пунктом 20 зазначений договір набирає чинності з дати його підписання сторонами (том 2 а. с. 9-10).
Таким чином, умовами договору сторони визначили момент переходу права вимоги та набрання договором чинності саме з моменту його підписання, а не з моменту здійснення оплати ціни договору, а встановлений договором обов'язок нового кредитора сплатити грошові кошти до 31.12.2025 є окремим договірним зобов'язанням між сторонами договору відступлення права вимоги та не впливає на факт переходу права вимоги до нового кредитора.
Доводи апеляційних скарг щодо відсутності доказів повідомлення боржника та іпотекодавців про заміну кредитора не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до статей 512, 514, 516 ЦК України неповідомлення боржника про відступлення права вимоги не впливає на дійсність переходу прав до нового кредитора та не є підставою для відмови у позові.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 278/1679/13-ц, де зазначено, що неповідомлення боржника про заміну кредитора за відсутності виконання зобов'язання первісному кредиторові не звільняє боржника від виконання зобов'язання перед новим кредитором.
Посилання ТОВ «ФК «Інкам» у відзиві на апеляційні скарги на положення статті 41 Закону України «Про іпотеку» не спростовують доводів апеляційної скарги, оскільки наведена норма визначає загальний порядок реалізації предмета іпотеки у виконавчому провадженні, однак не звільняє суд від обов'язку, передбаченого статтею 39 Закону України «Про іпотеку», зазначити у рішенні конкретний спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону. Відсутність у судовому рішенні такого способу реалізації свідчить про недотримання вимог закону.
Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг
Розглядаючи спір, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки розглянув справу за відсутності належних доказів повідомлення ОСОБА_2 про дату, час та місце судового розгляду, а також, ухвалюючи рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, не визначив у резолютивній частині рішення конкретний спосіб реалізації предмета іпотеки.
Неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права відповідно до п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог.
За таких обставин, апеляційній скарги відповідачів підлягають задоволенню, рішення Фортечного районного суду м. Кропивницького від 12 листопада 2025 року скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Інкам» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Щодо судових витрат
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
В порядку розподілу судових витрат з ТОВ «ФК «Інкам» на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає стягненню по 26 624 грн судового збору, сплаченого відповідачами за подання апеляційних скарг.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката Репела Олександра Вікторовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 , та апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Фортечного районного суду м. Кропивницького від 12 листопада 2025 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкам» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкам» (код ЄДРПОУ 44628749) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 26 624 (двадцять шість шістсот двадцять чотири) грн судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкам» (код ЄДРПОУ 44628749) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 26 624 (двадцять шість шістсот двадцять чотири) грн судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 25.05.2026.
Головуючий суддя С. І. Мурашко
Судді С. М. Єгорова
О. І. Чельник