Справа № 727/1251/26
Провадження № 2/727/1109/26
26 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого-судді: Одовічен Я.В.
за участю секретаря: Зінич О.М.,
представника позивача: Ринжук Г.М.,
відповідача: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги за опалення місць загального користування, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за надані послуги з опалення місць загального користування.
Посилався на те, що МКП «Чернівцітеплокомуненерго» надає послуги з постачання теплової енергії до будинку по АДРЕСА_1 , де розташована квартира АДРЕСА_2 , опалювальною площею 77,60 кв.м. Зазначений будинок вводився в експлуатацію із комплексом інженерного обладнання, до якого входять і прилади централізованого опалення. Квартира відключена від системи централізованого опалення.
Вказував, що внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного обладнання) житлового будинку і є його невід'ємною частиною, а тому всі співвласники будинку, в тому числі і ті, в яких влаштовано індивідуальне опалення, повинні брати участь у загальних витратах на опалення будинку пропорційно займаній площі житла.
Відповідачу відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 для проведення розрахунків. Між позивачем та відповідачем укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання відповідно до п.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VIII (далі договір) та розміщений на офіційному веб-сайті Чернівецької міської ради https://city.cv.ua/ та на офіційному веб-сайті Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» https://teplo.cv.ua/.
Зазначив, що на підставі ст.6 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» № 2119-VIII від 22.06.2017 року, витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування - за умови укладення індивідуальних договорів та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом і Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідач не сплачує за надані послуги з опалення місць загального користування, внаслідок чого у період з 01.10.2024 року по 31.12.2025 року у нього утворилась заборгованість у розмірі 1801 грн. 24 коп.
На підставі пункту 6 статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року №2189-VIII споживачами, які отримують послуги теплопостачання, здійснюється плата за абонентське обслуговування.
Відповідно до постанови КМУ від 21.08.2019 року №808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування» для одного абонента платіж не може перевищувати встановленого граничного розміру. Розмір плати за абонентське обслуговування не залежить від кількості комунальних послуг, що надаються одним виконавцем абонентові, у рахунках на оплату послуги з постачання теплової енергії виставляється як окремий платіж. Нараховується у фіксованому розмірі на один особовий рахунок, незалежно від кількості мешканців у квартирі.
Відповідач не здійснював плату за абонентське обслуговування, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у сумі 500 грн. 80 коп. за період з 01.05.2024 року по 31.12.2025 року.
На підставі наведеного з посиланням на норми права, які регулюють спірні правовідносини, просив позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з опалення місць загального користування у розмірі 1801 грн. 24 коп., інфляційні втрати у розмірі 78 грн. 02 коп. та три відсотки річних у розмірі 08 грн. 08 коп. Також просив стягнути з відповідача плату за абонентське обслуговування у розмірі 500 грн. 80 коп. та сплачений судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп.
Ухвалою суду від 13.02.2026 року було вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
У подальшому, ухвалою суду від 12.03.2026 року по справі було здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін в розгляд справи порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
05.05.2026 року представником позивача були подані додаткові пояснення у справі. У пояснення представник вказала, що 14.05.2015 року був прийнятий ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» № 417-VІІІ, який визначив особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку та регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Відповідно до пункту 6 статті 1 вище вказаного Закону, спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного обладнання) житлового будинку і є його невід'ємною частиною. Таким чином, всі співвласники будинку (власники квартир), в тому числі і власники квартир з індивідуальним опаленням, повинні брати участь у загальних витратах на опалення будинку пропорційно займаній площі житла.
Відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, що затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.12.2018 № 315, загальний обсяг спожитої теплової енергії, визначений за допомогою вузла комерційного обліку теплової енергії, складається з наступних основних складових: - обсягу теплової енергії на опалення приміщення Споживача; - обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень будинку; - обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення - обсягу теплової енергії, який надходить від ділянки транзитного трубопроводу.
Місця загального користування (далі - МЗК) - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень (пункт 2, розділ І Методики).
Пунктом 12 Розділу IV Методики передбачено, що обсяг теплової енергії , витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень.
МКП «Чернівцітеплокомуненерго» здійснює нарахування за послуги з теплопостачання місць загального користування та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та не здійснює додаткових нарахувань, а виставляє нарахування за ту частку теплової енергії, яка надійшла до будівлі (врахована вузлом комерційного обліку) та в середині була витрачена на опалення місць загального користування та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Ухвалою суду від 18.05.2026 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та підтвердила, викладені в позовній заяві та у відповіді на відзив обставини. Пояснила, що квартира АДРЕСА_3 від'єднана від системи централізованого опалення. Рішенням суду від 19.06.2026 року було стягнуто заборгованість з ОСОБА_2 за надані послуги з постачання теплової енергії за попередній період. Відповідач не бажає укласти договір про реструктуризацію наявної у нього заборгованості. Зазначила, що скарг від відповідача щодо надання ними послуг неналежної якості не надходило. Просив позов задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі. Вказав, що він пенсіонер. Інших доходів, окрім пенсії не отримує, тому неспроможний оплатити комунальні послуги. Субсидію не отримує. Зазначив, що позивачем не в повному обсязі надаються послуги з опалення. Розрахунок заборгованості не містить деталізації щодо методики розподілу обсягів теплової енергії, спожитої на опалення місць загального користування, що унеможливлює перевірку правильності та обґрунтованості нарахування.
Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом було встановлено наступні фактичні обставини справи та спірні правовідносини.
Так, згідно з інформацією Адресно-довідкового підрозділу УДМС України в Чернівецькій області, встановлено, що згідно наданих відомостей місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на даний час зареєстровано за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.21).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.05.2025 року ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 1/2 частки квартири АДРЕСА_3 . Загальна площа квартири 77,60 кв.м. (а.с.5.).
Правовідносини з приводу постачання теплової енергії регулюються нормами Законів України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про теплопостачання».
Згідно з статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Положеннями частини першої статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року №2189-VIII також передбачено, що договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.
Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2021 року набрав чинності укладений між МКП «Чернівцітеплокомуненерго» та відповідачем типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, в порядку, визначеному ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII, текст якого оприлюднений на офіційному веб-сайті позивача та на офіційному веб-сайті Чернівецької міської ради та типова форма якого затверджена постановами Кабінету Міністрів України №830 від 21 серпня 2019 року та № 1182 від 11 грудня 2019 року (а.с.19).
МКП «Чернівцітеплокомуненерго» на підставі Постанови КМУ №1209 від 10.11.2021 року внесено зміни до Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії (а.с.17).
Відповідно до абз. 1,2 ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» y разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Водночас, розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Отже, законодавством факт укладення вказаного договору пов'язується зі спливом 30-денного строку з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги, якщо протягом цього строку співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
У матеріалах справи відсутні докази того, що співвласники багатоквартирного будинку, в якому розташована квартира відповідача, приймали рішення про вибір моделі договірних відносин або уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що між сторонами договірні відносини врегульовані саме типовим індивідуальним договором від 01 жовтня 2021 року, копія якого додана позивачем по справі, що є публічним договором приєднання (а.с.19).
Статтею 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» №2119-VIII від 22.06.2017 передбачено, що витрати оператора (їх складових частин) відшкодовується споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування за умови укладення індивідуальних договорів та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом і Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ч.6 ст.10 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.
Статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.
Згідно з статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Таким чином, споживач, за умови отримання ним відповідних послуг, несе обов'язок щодо оплати отриманої теплової енергії.
Пунктом 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 року (далі - Правил) визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.
Відповідно до п.14 Правил № 830 відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку.
Згідно п.33 Правил плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.
Плата за послугу, абонентське обслуговування та плата за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкової системи теплопостачання багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однією сумою в порядку та розмірах, визначених договором. При цьому виконавець забезпечує деталізацію інформації щодо структури плати у рахунках споживачів.
Споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) (п.38 Правил).
Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» №417-VIII від 14.05.2015 року, визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку та регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Пунктом 2 ч.1 ст.1 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що допоміжні приміщення - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні та технічні приміщення).
У підпункті 13 пункту 45 Правил надання послуги з постачання теплової енергії зазначено, що у разі відключення приміщення індивідуального споживача від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку він зобов'язаний відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).
Об'єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку і житлових, і нежитлових приміщень. Тепло поширюється всередині будинку від усіх елементів системи опалення, від кожної її ділянки, і поширюється по всіх приміщеннях, незалежно від наявності або відсутності в конкретному приміщенні окремих елементів системи опалення. Теплоносій на вказаний будинок подається у повному обсязі для забезпечення нормативної температури внутрішнього повітря як в житлових, так і в нежитлових приміщеннях будинку.
Таким чином, співвласники квартир у багатоквартирному будинку повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла, а відключення (відокремлення) окремих квартир такого будинку від мережі централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення.
У п. 32 Типового договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
За умовами п. 34 Типового договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Згідно з п. п. 3 п. 41 Типового договору споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.
Постановою Верховного суду від 22 грудня 2020 року по справі №311/3489/18 визначено, що споживач, який відключений від системи централізованого опалення, зобов'язаний брати участь у загальних витратах на опалення, зокрема, місць загального користування.
Така позиція Верховного суду ґрунтується на тому, що спільним майном у багатоквартирному будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
МКП «Чернівцітеплокомуненерго» здійснює нарахування за послуги з теплопостачання місць загального користування та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та не здійснює додаткових нарахувань, а виставляє нарахування за ту частку теплової енергії, яка надійшла до будівлі (врахована вузлом комерційного обліку) та в середині була витрачена на опалення місць загального користування та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи опалення приймається, як частка від загального обсягу теплової енергії, спожитої на опалення будівлі при подачі теплоносія в опалювальні приміщення від центрального теплового пункту теплорегулюючої/когенераційної установки.
Законодавство не передбачає залежності від наявності приладів опалення у місцях загального користування для здійснення розподілу теплової енергії на такі місця. Нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини не передбачено звільнення споживачів від обов'язку з оплати теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування, у разі відсутності окремих опалювальних приладів, оскільки система опалення (теплопостачання) складається не лише з приладів опалення, а й трубопроводів та арматури.
Відтак, відсутність приладів опалення в окремому під'їзді багатоквартирного будинку не підтверджує відсутність системи опалення у місцях загального користування всього будинку.
Як було встановлено судом, рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 19.01.2026 року по справі №727/6033/25 за позовом Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, стягнуто з ОСОБА_1 на користь МКП «Чернівцітеплокомуненерго» заборгованість за надані послуги з опалення місць загального користування за період з 01.11.2021 року по 30.04.2024 року у розмірі 3576 грн. 83 коп.
Згідно наданих відповідачем квитанцій, останнім 31.01.2026 року було перераховано на користь МКП «Чернівцітеплокомуненерго» 1120 гривень у рахунок погашення заборгованості за період 2022-2024 роки.
31.01.2026 року також ним були перераховані кошти на рахунок позивача у розмірі 720 гривень, у рахунок погашення заборгованості за період з 2024-2025 роки.
Крім того, 31.03.2026 року ОСОБА_1 були перераховані кошти на рахунок позивача у розмірі 740 гривень, у рахунок погашення заборгованості за період з 2024-2025 роки.
Позивач у судовому засіданні пояснила, що грошові кошти які були сплачені ОСОБА_1 у січні та березні звернені на погашення заборгованості за рішенням суду від 19.01.2026 року, за попередній період.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року затверджено Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлях комунальних послуг №315, якою регламентовано визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень (розділ ІІІ Методики).
Ця Методика встановлює порядок визначення обсягів спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції); обсягів холодної, гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби; обсягів холодної та гарячої води, спожитої споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку; порядок розподілу обсягів спожитих комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), визначає вимоги до приладів-розподілювачів теплової енергії, поправкові коефіцієнти для розподілу обсягу спожитої теплової енергії між окремими споживачами у будівлях, оснащених вузлами комерційного обліку теплової енергії та/або гарячої, та/або холодної води, де налічуються два та більше споживачів.
У ч.2 Методики зазначено, що загальнобудинкові потреби на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення. Місця загального користування (далі - МЗК) - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень.
Згідно з пунктом 2.1.4 Методики загальна кількість теплової енергії на опалення місць загального користування складається з двох показників, які підсумовуються між собою, а саме: з кількості теплової енергії на опалення кожного окремого приміщення місць загального користування та утрат теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними у підвалі або на горищі. При ненаданні послуги з опалення місць загального користування залишається друга частина формули, згідно якої здійснюється нарахування за втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі. Тобто, якщо один з показників дорівнює нулю, то нарахована платня складається з другого показника.
Відповідно до розділу ІІІ Методики розподілу передбачено, що обсяг теплової енергії, витрачений на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень будівлі, визначається як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі: одноповерхова будівля - 20%; двоповерхова - 18%; триповерхова - 16%; чотириповерхова - 14%; п'ятиповерхова - 12%; шестиповерхова та вище -10%.
Для визначення обсягів використання теплової енергії в приміщеннях споживачів, які обладнані індивідуальним опаленням у будинках переважно використовується спрощений метод, згідно пункту 8 розділу IV Методики розподілу у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ місць загального користування (вестибюля, загальних коридорів, сходових клітин тощо) та допоміжних приміщень (колясочних, комор, сміттєкамер, шахт і машинних відділень ліфтів, вентиляційних камер та інших підсобних приміщень) та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення, може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку: для 1-5 будівлі/будинку 25 %; для 6-10 поверхової будівлі/будинку 20 %; для будівлі/будинку вище 10 поверхів 15 %; для будівель/будинків комбінованої поверховості відсоток, визначений як середнє арифметичне значення вищевказаних відсотків в залежності від поверховості частин будівлі/будинку.
Споживачі, власники житлових/нежитлових приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення, проводять оплату: за обсяг теплової енергії витраченої на загальнобудинкові потреби протягом опалювального сезону, за абонентське обслуговування, що нараховується щомісячно протягом року, з наявністю будинкового вузла комерційного обліку теплової енергії.
Отож, Методикою встановлено можливість визначення витрат теплової енергії на опалення місць загального користування за показами приладу обліку, лише у разі якщо системою будинкового обліку передбачено окремий прилад обліку теплової енергії, спожитої на опалення місць загального користування; у інших випадках - визначення кількості теплової енергії проводиться розрахунковим способом, за формулами, зазначеними у Методиці.
Суд зазначає, що відповідачу нарахування за надану комунальну послугу проводилось відповідно до тарифів на теплову енергію, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що підтверджується дослідженим помісячним розрахунком.
Тому, внаслідок невиконання своїх обов'язків, передбачених переліченими вище нормами законодавства, відповідач заборгував позивачу за надані послуги за опалення місць загального користування будинком за період 01.10.2024 року по 31.12.2025 року в сумі 1801 грн. 24 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.11).
Згідно з п.11 ч.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
Такі витрати підлягають відшкодуванню за рахунок плати за абонентське обслуговування всіма співвласниками багатоквартирних будинків, незалежно від того, чи підключено їхнє приміщення до систем теплопостачання виконавця комунальної послуги. Розмір плати за абонентське обслуговування встановлено відповідно до вимог постанови КМУ від 21 серпня 2019 року №808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами». Розмір плати за абонентське обслуговування не залежить від кількості комунальних послуг, що надаються одним виконавцем абонентів, у рахунках на оплату послуги з постачання теплової енергії виставляється як окремий платіж. Нараховується у фіксованому розмірі на один особовий рахунок, незалежно від кількості мешканців у квартирі.
Нарахування здійснюється щомісяця протягом року у фіксованому розмірі.
Заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01.05.2024 року по 31.12.2025 року за адресою: АДРЕСА_4 складає 500 грн. 80 коп. (а.с.10).
З огляду на зазначене, доведеним є наявність правовідносин із постачанням житлово-комунальної послуги теплової енергії між ОСОБА_1 та МКП «Чернівцітеплокомуненерго» та відповідно наявності у відповідача, як у споживача, зобов'язання по оплаті отриманих послуг у повному обсязі, враховуючи відсутність доказів не надання даних послуг або надання їх неналежної кількості або якості. Факт відключення вкартири від мереж централізованого опалення не звільняє від обов'язку власника та користувача квартири з індивідуальним опаленням, як співвласника будинку, брати участь у витратах на утримання будинку, в тому числі приймати участь в оплаті за фактично надані послуги.
Щодо решти заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.
Так, у відповідності до ч.3 ст.9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Суд враховує положення ч.1 ст.901, ч.1 ст.903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Таким чином, дані правовідносини за своїм змістом є грошовим зобов'язанням, тому серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Враховуючи те, що спірні правовідносини за своєю суттю є грошовим зобов'язанням, а отже на них поширюється дія ст.625 ЦК України.
Так, за змістом ст.625 Кодексу, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України суд, -
Позов Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), проживаючого в АДРЕСА_4 , на користь МКП «Чернівцітеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 34519280), яке розташоване в м.Чернівці вул.Максимовича, 19-А, заборгованість за надані послуги з опалення місці загального користування будинком за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.10.2024 року по 31.12.2025 року в сумі 1801 грн. 24 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), на користь МКП «Чернівцітеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 34519280) плату за абонентське обслуговування в розмірі 500 грн. 80 коп. за період з 01.05.2024 року по 31.12.2025 року.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь МКП «Чернівцітеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 34519280) втрати від інфляційних процесів в сумі 78 грн. 02 коп. та три відсотки річних в сумі 28 грн. 08 коп. та понесені судові витрати у розмірі 2662 грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Одовічен Я.В.