Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Справа № 723/1403/18
Провадження № 6/723/2973/26
21 травня 2026 року м. Сторожинець
Сторожинецький районний суд Чернiвецької областi в складі:
головуючого судді Дедик Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Клапійчук Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сторожинець заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», стягувач Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа Сторожинецький відділ державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецько області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа,
встановив:
ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» звернулось до суду із заявою про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа, посилаючись на наступне.
Зазначали, що 17.10.2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н, відповідно до якого останній отримав у кредит грошові кошти на споживчі цілі та було встановлено графік їх повернення.
Також зазначали, що відповідач свої зобов'язання за договором не виконував, у зв'язку з чим ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості і в подальшому рішенням суду позов був задоволений та на виконання рішення видано виконавчий лист № 723/1403/18 від 11.06.2018 року про стягненя з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу за кредитним договором.
Вказують, що 22.08.2025 року ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» набуло право вимоги за укладеним кредитним договором б/н від 17.10.2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» на підставі договору факторингу № 8-22-08/2025, укладеного між ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» та ПАТ КБ «ПриватБанк».
Посилаються на те, що за змістом ст. 512, 514, 516 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Також вказують, що на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження ВП № 57520358 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа, яке 26.04.2019 року державним виконавцем ВДВС було завершено, а оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу.
Зазначають, що станом на теперішній час оригінал виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з ОСОБА_1 на підставі вищевказаного виконавчого листа немає, у зв'язку з чим ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» не може реалізувати свої права, як стягувача, що гарантовані законодавством України.
Просили замінити стягувача у виконачому листі № 723/1403/18 від 11.06.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу з ПАТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», а також видати дублікат виконавчого листа.
В судове засідання представник заявника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» не з'явився, в заяві просили провести розгляд справи у відсутності представника.
Представник стягувача ПАТ КБ «ПриватБанк», боржник ОСОБА_1 , представник заінтересованої особи Сторожинецького відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецько області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили.
Дослідивши письмові докази по справі суд вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 22.08.2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до якого ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» набуло право вимоги за укладеним кредитним договором б/н від 17.10.2012 року між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк», що також підтверджується витягом з реєстру боржників станом на 11.09.2025 року.
Сторожинецьким РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області 06.11.2018 року відкрито виконавче провадження ВП № 57520358, яке відповідно до витягу з АСВП станом на 28.03.2026 року перебуває в стані «Завершено».
З копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачу старшого державного виконавця Кривка В.В. від 26.04.2019 року вбачається, що виконавчий лист № 723/1403/18 від 11.06.2018 року, який виданий Сторожинецьким районним судом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 105488,32 грн. повернуто стягувачу.
Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Частиною 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425, провадження № 12-69гс21, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 727/9430/13-ц, провадження № 61-10801св21, щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є можливою.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначала, що заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
Разом із цим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, провадження № 14-197цс21, уточнила висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, щодо можливості заміни сторони виконавчого провадження, якщо таке закінчено.
Зокрема, у пунктах 80, 81, 84, 86, 90, 92, 94 та 97 указаної постанови Велика Палата Верховного Суду вказала, що на стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку норми статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з нормами статті 55 ЦПК України.
Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п'ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.
Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.
Наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» (абзац другий частини першої статті 40 цього Закону), зокрема, у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу буде визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку (частина перша статті 41 Закону України «Про виконавче провадження»).
Частиною першою статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється саме для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.
Для вирішення питання щодо заміни сторони у виконавчому провадженні вирішальним є встановлення наявності відкритого виконавчого провадження, в якому ставиться таке питання.
Судом встановлено, що на час розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа виконавче провадження № 57520358 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа 723/1403/18 від 11.06.2018 року є закінченим.
Зокрема, відповідно до витягу з АСВП станом на 28.03.2026 року виконавче провадження № 57520358 перебуває в стані «Завершено» та відповідно до копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачу старшого державного виконавця Кривка В.В. від 26.04.2019 року виконавчий лист № 723/1403/18 від 11.06.2018 року, який виданий Сторожинецьким районним судом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 105488,32 грн. повернуто стягувачу.
Відповідно до частини п'ятої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Оскільки виконавче провадження закінчено і заявником не надано доказів про вчинення дій, спрямованих на відновлення виконавчого провадження, то відсутні підстави для процесуального правонаступництва.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
При вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження суди мають встановити, чи не сплив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах: від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, провадження № 12-48гс20, від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14, провадження № 12-39гс20, від 18 січня 2022 року у справі № 34/425, провадження № 12-69гс21, від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, провадження № 14-197цс21, і неодноразово підтриманим Верховним Судом у постановах: від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17 (Касаційний господарський суд), від 10 серпня 2022 року у справі № 127/2-2509/09, провадження № 61-2001св22, від 31 серпня 2022 року у справі № 2-190/12, провадження № 61-1684св22, від 14 вересня 2022 року у справі № 1519/2-1141/11, провадження № 61-4323св22 та інших.
Таким чином, суд вважає, що вимога ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» як правонаступника ПАТ КБ «ПриватБанк» про заміну стягувача його правонаступником не підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про видачу дублікату виконавчого листа суд виходить з наступного.
Відповідно до приписів ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно із п. 4 «Перехідних та прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» № 2677 від 04 листопада 2010 року, який набрав чинності 09 березня 2011 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки встановлені на момент їх видачі.
У разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання (підпункт 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року у справі № 419/310/12 (провадження № 61-13084св21) викладено висновок, що «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено».
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 8 листопада 2023 року по справі № 196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21).
У пунктах 53-56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2024 року в справі № 186/871/14-ц (провадження № 14-97цс24) зазначено наступне:
«53. Аналіз підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (підпункт 19.4 підпункту 19 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України) дає підстави для висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого документа є його втрата.
54. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого документа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
55. Однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
56. Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку пред'явлення такого документа до виконання. Тобто якщо строк пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою у межах установленого пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє в задоволенні цієї заяви».
Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, а рішення про його поновлення відсутнє, суд дійшов висновку, що в задоволенні вимог щодо видачі дублікату виконавчого листа слід відмовити.
Керуючись ст. 512 ЦК України, ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 18, 55, 442, п.17.4 «Перехідних положень» ЦПК України, суд
постановив:
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», стягувач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа Сторожинецький відділ державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецько області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дублікату виконавчого листа №723/1403/18 від 11.06.2018 р. - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя