61022, м. Харків, пр. Науки, 5
18.05.2026 Справа № 905/2439/19
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Зельман Ю.С., суддів Шилової О.М. та Паляниці Ю.О., розглянувши
заяву Волноваського відділу державної виконавчої служби у Волноваському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 12.05.2026
про зміну способу та порядку виконання рішення
по справі за позовом: Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (84307, Донецька область, м.Краматорськ, провулок Земляний, 2, код ЄДРПОУ 03337119)
до відповідача: Державного підприємства "Донська теплова мережа" (85772, Донецька область, Волноваський район, селище міського типу Донське, код ЄДРПОУ 40852792)
про стягнення у розмірі 4 033 126,92 грн.
та за зустрічним позовом Державного підприємства "Донська теплова мережа" (85772, Донецька область, Волноваський район, селище міського типу Донське, код ЄДРПОУ 40852792)
до відповідача: Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго (84307, Донецька область, м.Краматорськ, провулок Земляний, 2, код ЄДРПОУ 03337119)
про визнання договору недійсним,
Представники учасників справи
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від ВДВС: не з'явився
Рішенням Господарського суду Донецької області від 03.08.2021 позовні вимоги Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" до Державного підприємства "Донська теплова мережа" про стягнення 4 033 126,92 грн. задоволено частково; вирішено стягнути з Державного підприємства "Донська теплова мережа" на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі Виробничої одиниці Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" "Волновахаміжрайтепломережа" суму збитків від господарської діяльності в розмірі 2 998 565,19грн, 3% річних - 39 470,26грн, індекс інфляції - 29 820,04грн, пеню - 294 131,27 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 50 429,82 грн; в іншій частині заявлених вимог відмовлено.
У задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Донська теплова мережа" до Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" про визнання недійсним договору від 15.10.2018 № 26/176 про передачу в оперативне управління котельні з тепловими мережами смт. Донське відмовлено.
06.09.2021 на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 03.08.2021 видано відповідний наказ.
12.05.2026 на адресу Господарського суду Донецької області від Волноваського відділу державної виконавчої служби у Волноваському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява про зміну способу та порядку виконання рішення, в якій заявник просить визначити спосіб виконання рішення шляхом стягнення коштів за рахунок бюджетної програми, передбаченої для забезпечення виконання рішень суду відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
У зв'язку з призначенням головуючого судді Демідової П.В. на посаду судді Східного апеляційного господарського суду та перебуванням судді Аксьонової К.І. у відпустці з 07.05.2026 по 22.05.2026 включно розпорядженням керівника апарату Господарського суду Донецької області №02-01/98 від 13.05.2026 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2026 справу №905/2439/19 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Зельман Ю.С., суддів Шилової О.М. та Паляниці Ю.О.
Ухвалою Господарського суду від 14.05.2026 заяву призначено до розгляду на 18.05.2026.
18.05.2026 від представника Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" надійшли письмові пояснення, в яких він підтримав заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду.
Представник Волноваського відділу державної виконавчої служби у Волноваському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції 18.05.2026 надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник Державного підприємства "Донська теплова мережа" в судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про розгляд заяви шляхом направлення ухвали від 14.05.2026 на електронні адреси відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2), що підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з журналу обліку вихідної електронної пошти за 15.05.2026. Також в матеріалах справи наявна телефонограма від 15.05.2026, зроблена секретарем судового засідання Лушпай В.О., згідно якої у вказану дату вдалося встановити зв'язок з представником Державного підприємства "Донська теплова мережа" (телефон НОМЕР_1) та передати інформацію про розгляд вищезазначеної заяви.
Так, в обґрунтування зазначеної заяви Волноваський відділ державної виконавчої служби у Волноваському районі Донецької області посилається на те, що 14.07.2025 Волноваським ВДВС було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 згідно наказу Господарського суду Донецької області за №905/2439/19 від 25.08.2021 про стягнення з ДП "Донська теплова мережа" на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" боргу у сумі 3 412 416,58грн.
09.04.2026 начальником відділу Волноваського ВДВС було винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій за ВП НОМЕР_2, якою встановлено, що згідно запитів ДРОМ та РРП боржник не має майна, на яке можна здійснити стягнення. У зв'язку з тим, що органи ДВС не мають права стягувати з Казначейських рахунків, а з моменту відкриття минуло більше півроку, для захисту інтересів та прав стягувача керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів а саме до Державної Казначейської служби України, згідно з переліком, затвердженим КМУ, про що повідомляє в установленому порядку стягувача. Станом на дату подання цієї постанови рішення суду боржником не виконано. Постановлено зупинити вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу №905/2439/19, виданий 06.09.2021 Господарським судом Донецької області про стягнення боргу з ДП "Донська теплова мережа" у сумі 341 2416,58грн. до повного виконання.
Листом від 25.04.2025 Головним управлінням державної казначейської служби України у Донецькій області було повернуто дублікат наказу Господарського суду Донецької області по справі № 905/2439/19 на адресу стягувача на підставі п.п.3 п.9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 №845. Крім того повідомлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження" з урахуванням особливостей, встановлених ЗУ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Державна Казначейська служба України листом від 24.04.2026 повідомила Волноваський відділ державної виконавчої служби у Волноваському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що Постанову від 09.04.2026 про примусове виконання наказу Господарського суду Донецької області №905/2439/19 від 06.09.2021 повертає без виконання. В обґрунтування Державна Казначейська служба України зазначила, що електронні ПДВ-рахунки не є банківськими рахунками в розумінні Глави 72 Цивільного кодексу України та рахунками, якими платник податку може розпоряджатися самостійно. Кошти, які знаходяться на цих рахунках, носять "технічний" характер та спрямовуються на цілі, передбачені виключно приписами Кодексу. Крім того, пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 16.07.2015 № 643-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" передбачено, що на рахунки в СЕА ПДВ не поширюється дія Закону України "Про виконавче провадження", зокрема на кошти, що перебувають на таких рахунках, не може бути накладено арешт та звернуто стягнення.
04.05.2026 в.о. начальника ВДВС винесено Постанову про поновлення вчинення виконавчих дій, якою постановлено поновити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області по справі № 905/2439/19, виданого 06.09.2021.
Вищевикладене слугувало підставою для звернення Волноваського відділу державної виконавчої служби у Волноваському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції до Господарського суду Донецької області із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення, в якій заявник просить визначити спосіб виконання рішення шляхом стягнення коштів за рахунок бюджетної програми, передбаченої для забезпечення виконання рішень суду відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Розглянувши заяву про зміну способу та порядку виконання рішення, Господарський суд зазначає наступне.
Згідно приписів ст.331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Суд зазначає, що зміна способу виконання рішення, здійснена судом в порядку, визначеному статтею 331 Господарського процесуального кодексу України, не є прийняттям нового рішення, яке підлягає окремому виконанню, але означає прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, встановлений у рішенні та припинення здійснення тих заходів, які були визначені рішенням та здійснення їх у спосіб, встановлений ухвалою, винесеною відповідно до норм процесуального права. Отже, така ухвала є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення та спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу.
У частині 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Таким чином процедура зміни порядку та способу виконання остаточного судового рішення, визначена ч. 1, ч.3 ст.331 Господарського процесуального кодексу України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін, як і не передбачає при цьому зміни резолютивної частини рішення.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом відозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке стосується виконавчого провадження: «спосіб виконання» означає визначений рішенням суду зміст вчинення виконавчих дій, а «порядок виконання» - послідовність такого вчинення.
Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України також унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Умови й порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначається приписами Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).
Згідно зі ст. 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про виконавче провадження" у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, організаційно-правовою формою боржника є Державне підприємство, а засновником є центральний орган виконавчої влади - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.
01.01.2013 набрав чинності Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", нормами якого встановлені гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.
За змістом ч. 1 ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство).
Приписами ст.4 ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачені особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи. Зокрема, в ч.ч.1-3 ст.4 встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Перерахування коштів за рішенням суду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у тримісячний строк з дня надходження документів та відомостей, необхідних для цього, з одночасним направленням повідомлення про виплату коштів державному виконавцю, державному підприємству або юридичній особі. Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.
Державний виконавець протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення виносить постанову про заміну стягувача на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, з одночасним направленням повідомлення такому органу (ч. 7 ст. 4 ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»).
Державне підприємство або юридична особа, які визнані боржниками за рішеннями суду, зобов'язані протягом десяти днів з дня перерахування коштів відкрити рахунки в органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та проводити розрахунки виключно з цих рахунків (ч. 8 ст. 4 ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»).
Отже, визначальним для даного Закону є статус боржника. У разі, якщо боржником є державний орган (державне підприємство), то порядок стягнення коштів з державного органу (державного або місцевих бюджетів або боржників), прийнятих судами, регулюється положеннями Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" з урахуванням положень ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження".
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 затверджено «Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» (далі - Порядок). Цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Відповідно до п.3 Порядку, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Приписами п.24 Порядку встановлено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.
Безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках) (п.26 Порядку).
Пунктом 47 Порядку передбачено, що безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: органом Казначейства документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.
Орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачу у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (п. 9 Порядку).
Водночас Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не передбачено такого винятку щодо поширення його дії на виконання судового рішення про стягнення грошових коштів, боржником за яким є державне підприємство, як відсутність відкритих в органі казначейства відповідних рахунків боржника. Не передбачено такого винятку й іншим чинним законодавством України.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4, підпунктів 2 і 7 пункту 5 Порядку органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів і під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та / або розстрочку його виконання; вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.
Відповідно до положень пункту 15 Порядку виконання рішень, дії органів Держказначейства з виконання виконавчих документів можуть бути оскаржені до Держказначейства або суду.
Виходячи з норм Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Положення про Державну казначейську службу України, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи, діяльність яких з метою організації своєї діяльності контролює безпосередньо.
Оскільки боржником за судовим рішенням є Державне підприємство "Донська теплова мережа" яке згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за організаційно-правовою формою є державним підприємством, на яке поширюються вимоги ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ у цій справі має виконуватись органами Казначейства.
Отже, виходячи з аналізу вищенаведених нормативно-правових актів вбачається, що державою встановлений особливий механізм виконання судових рішень, за якими боржниками є державні підприємства, тому стягувач та державний виконавець мають діяти в рамках встановленого нормативними актами алгоритму та керуватися діючим законодавством. Суд не може своїм рішенням підміняти закон та втручатися в установлений порядок дій виконання судового рішення.
З урахуванням наведених вище обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Волноваського відділу державної виконавчої служби у Волноваському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Донецької області від 03.08.2021 у справі №905/2439/19.
Керуючись ст. ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Відмовити у задоволенні заяви Волноваського відділу державної виконавчої служби у Волноваському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Донецької області від 03.08.2021 у справі №905/2439/19.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).
Повний текст ухвали складено та підписано 26.05.2026р (у зв'язку з перебуванням члена колегії у відпустці).
Головуючий суддя Ю.С. Зельман
Суддя О.М. Шилова
Суддя Ю.О.Паляниця