Справа № 632/1755/25
провадження № 2/632/127/26
іменем України
25 травня 2026 р. м. Златопіль
Златопільський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді Библіва С.В., за участю секретаря Кузьменко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Златополі Лозівського району Харківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач ТОВ «Коллект Центр» звернувся до Златопільського міськрайонного суду Харківської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Мотивуючи свої вимоги тим, що 16.05.2018 року між позичальником, яким є ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (далі ТОВ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК») було укладено договір про надання споживчого кредиту № 014/0498/82/0177524, відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 38893,21 грн. строком на 48 місяців, зі сплатою процентів з 16.05.2018 по 16.05.2022. Пунктом 1.1.8. Договору кредиту передбачено, що відсоткова ставка за договором є фіксованою, а розмір відсоткової ставки за кредитом залежить від періоду її встановлення та складає 49,9% річних. Відповідно до Додаткової угоди від 22.11.2019 термін кредитування збільшено на 14 календарних місяців з датою остаточного погашення кредиту 16.07.2023 року.
ТОВ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» належним чином виконало свої зобов'язання за договором кредиту, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору кредиту.
30.11.2021 між ТОВ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №114/2-47, відповідно до якого ТОВ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами кредитів, у тому числі, за договором про надання кредиту № 014/0498/82/0177524, що укладений між «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 , в сумі 80113,38 грн., з яких: 47567,89 грн. заборгованість за тілом кредиту; 31635,05 грн. заборгованість за відсотками станом на 30.11.2021. 10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ "Коллект Центр" відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023, в тому числі, за договором про надання кредиту № 014/0498/82/0177524 від 16.05.2018 року, що укладений між ТОВ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 . Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 169401,17 грн., яка складається з: 47567,89 грн. заборгованість за тілом кредиту; 58948,14 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 62885,14 грн. заборгованість за відсотками з моменту відступлення права вимоги та на час виготовлення розрахунку - по 02.09.2025 року; понесені судові витрати із сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на надання правової допомоги в розмірі 25000,00 грн.
Ухвалою судді від 06.10.2025 року провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначенням справи до підготовчого засідання на 18.11.2025 року, яке неодноразово відкладалося за заявою відповідача та через перебування судді у нарадчій кімнаті у кримінальній колегіальній справі.
Ухвалою суду від 19.02.2026 року підготовче провадження закрито та справу призначно до розгляду по суті на 30.03.2026 року, яке було відкладено за заявою відповідача за станом здоров'я на 25.05.2026 року
В судове засідання представник позивача не прибув, надавши заяву про розгляд справи без його участі на задоволенні позову наполягає.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, місце і дату судового засідання був повідомлений належним чином, причиною неявки вказав на стан здоров'я та відзиву на позов не надав. Через відсутність підтвердження поганого стану здоров'я відповідача суд констатує неявку останнього до суду у перше та друге судовеве засідання з розгляду справи по суті без поважних причин, а тому відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК, ст. 280-281 ЦПК України ухвалює заочне рішення.
З урахуванням положень ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання не здійснювалось.
Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, встановив обставини та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що 16.05.2018 року між позичальником ОСОБА_1 та ТОВ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» на підставі Заяви-анкети від 14.05.2018 року укладено договір про надання кредиту № 014/0498/82/0177524, відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 38893,21 грн. строком на 48 місяців, зі сплатою процентів з 16.05.2018 по 16.05.2022. Пунктом 1.1.8. Договору кредиту передбачено, що відсоткова ставка за договором є фіксованою, а розмір відсоткової ставки за кредитом залежить від періоду її встановлення та складає 49,9% річних. Відповідно до Додаткової угоди від 22.11.2019 термін кредитування збільшено на 14 календарних місяців з датою остаточного погашення кредиту 16.07.2023 року. Обов'язковою частиною кредитного договору та до додаткової угоди є їхній додаток №1 Графіки погашення кредиту (а.с.6-13).
ТОВ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» належним чином виконало свої зобов'язання за договором кредиту, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору кредиту, що підтверджується випискою по рахунку ОСОБА_2 (а.с.16-22), однак ОСОБА_2 не в повній мірі виконував свої зобов'язання і не погашав кредит, що підтверджується розрахунком заборгованості.
30.11.2021 між ТОВ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №114/2-47, відповідно до якого ТОВ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами кредитів, у тому числі, за договором про надання кредиту № 014/0498/82/0177524, що укладений між «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 , в сумі 80113,38 грн., з яких: 47567,89 грн. заборгованість за тілом кредиту; 31635,05 грн. заборгованість за відсотками станом на 30.11.2021 (а.с.27-32).
10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ "Коллект Центр" відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023, в тому числі, за договором про надання кредиту № 014/0498/82/0177524 від 16.05.2018 року, що укладений між ТОВ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 на суму 106516,03 грн., яка складається з: 47567,89 грн. заборгованість за тілом кредиту; 58948,14 грн. заборгованість за відсотками станом на 10.01.2023 року (а.с.37-39).
Судом, також, встановлено, що Відповідач порушував свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 02.09.2025 року утворилася заборгованість, яку позивач у своєму розрахунку (а.с.25-26) визначив в розмірі 169401,17 грн., яка складається з: 47567,89 грн. заборгованість за тілом кредиту; 58948,14 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 62885,14 грн. заборгованість за відсотками з моменту відступлення права вимоги та на час виготовлення розрахунку - по 02.09.2025 року.
Суд з таким розрахунком не погоджується та вважає доведеною сумою заборгованості - 80113,38 грн., з яких: 47567,89 грн. заборгованість за тілом кредиту; 31635,05 грн. заборгованість за відсотками станом на 30.11.2021, дату укладення договору факторингу між першим кредитором та відповідачем
Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такі висновки сформульовані Верховним Судом, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (пункти 53,54), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (пункти 6.22-6.25), від 19 травня 2020 року у справі №910/23028/17 (пункт 6.28) та постановах Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 361/4563/16-ц, від 15 липня 2020 року у справі № 176/3645/14-ц та ряді інших.
Так, відповідно до кредитного договору сторони погодили, що нарахування процентів здійснюється в межах строку надання кредиту.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, який відповідачем не спростовано, нарахування відсотків на кредит проводилося після укладення договорів факторингу за період з 01.12.2021 року по 02.09.2025 року, а саме:
26402,65 грн. нараховані ТОВ «Вердикт Капітал» відсотки за кредитним договором за період з 01.12.2021 по 10.01.2023 року;
62885,14 грн. нараховані ТОВ "Коллект Центр" відсотки за кредитним договором за період з 11.01.2023 по 03.09.2025 року.
Таким чином, загальний розмір відсотків за користування кредитом становить 121833,28 грн.
Детальний розрахунок заборгованості за кредитом, в тому числі за відсотками, надано за період з 16.05.2018 року по 30.11.2021 року включно в сумі 32545,49 грн. первісним кредитором ТОВ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (а.с.23-24).
Подальший розрахунок заборгованості за відсотками є не деталізованим, неконкретним та виходить за межі строку дії договору. Так, вказано, що заборгованість нарахована станом на 03.09.2025 року, тоді як термін повернення кредиту - 16.07.2023 року.
Положенням пункту 2.3 договору факторингу №114/2-47 від 30 листопада 2021 року передбачено, що за цим договором клієнт відступає факторові право грошової вимоги до боржників виключно в частині тих сум заборгованості, що визначені в реєстрі боржників. Фактор одержує (замість клієнта) право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових зобов'язань за кредитними договорами, право вимоги за якими передається.
Отже, умовами договору факторингу №114/2-47 від 30 листопада 2021 року узгоджено, що ТОВ «Вердикт Капітал» набуває від ТОВ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» право вимоги за договором про надання споживчого кредиту від 14.05.2018 року за № 014/0498/82/0177524 за всіма грошовими зобов'язаннями, проте лише в межах суми заборгованості, що визначена в реєстрі боржників.
Як вбачається із Реєстру боржників до договору факторингу №114/2-47 від 30 листопада 2021 року загальна сума заборгованості за кредитом становить 80113,38 грн., з яких:
47567,89 грн. заборгованість за тілом кредиту;
31635,05 грн. заборгованість за відсотками станом на 30.11.2021.
Таким чином, ТОВ «Вердикт Капатіл» не набув права нараховувати відсотки за вказаним кредитним договором після укладання договору факторингу №114/2-47 від 30 листопада 2021 року, і відповідно таке право не набуло і ТОВ «Коллект центр» на підставі договору відступлення права вимоги №10-01/2023, обсяг прав якого, як нового кредитора, також обмежений виключно правом грошової вимоги у межах суми заборгованості визначеної договором факторингу №114/2-47 від 30 листопада 2021 року.
За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч.1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи положення вказаних статей, ТОВ «Коллект Центр» є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем ОСОБА_1 .
Таким чином, враховуючи спірні цивільно-правові відносини між учасниками справи, які вирішуються тільки в судовому порядку, суд оцінивши достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку про стягнення з відповідача суми заборгованості на користь позивача: тіло кредиту в розмірі 80113,38 грн.: 47567,89 грн. заборгованість за тілом кредиту; 31635,05 грн. заборгованість за відсотками станом на 30.11.2021, про що вказано в реєстру боржників.
Задоволення позову в цій частині не порушує прав, свобод та інтересів сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам. Оскільки позов задоволено на 47,29%, то від суми судового збору 2422,40 грн. 47,29% становитиме - 1145,55 грн.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на оплату правничої допомогу в сумі 25000,00 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст.137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обґрунтованою. (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» 01.07.2024 року був укладений Договір про надання правової допомоги № 01-07/2024. До позову додано копію прайс-листа АО «Лігал Ассістанс»; копію заявки на надання юридичної допомоги № 254 від 01.08.2025 року про погодження наданих правових (юридичних) послуг на суму 25000,00 грн.; копію витягу з акту № 13 про надання юридичної допомоги на суму 25000,00 грн.
Вищенаведені документи судом можуть бути оцінені, як належні та достатні у розумінні положень ст.ст.77-80 ЦПК України, оскільки підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем ТОВ «Коллект Центр» витрат на професійну правничу допомогу.
Одночасно з цим, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі є співмірними зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт та наданих послуг, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що розмір витрати на правничу допомогу доведений, а від сторони відповідача клопотань про його розмір не надходило.
Між тим, суд доходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам на 47,29% від 25000,00 грн. - 11822,50 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 178, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 279, 280-281, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», заборгованість за Договором про надання кредиту № 014/0498/82/0177524 від 16.05.2018 року у розмірі 80113, 38 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1145,55 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 11822,50 грн.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів апеляційної скарги.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306, ЄДРПОУ: 44276926;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 26.05.2026 року.
Суддя: С. В. Библів