Слобідський районний суд міста Харкова
Номер провадження № 1-кп/641/453/2026 Справа № 619/650/26
26 травня 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221230001048 від 13.10.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України,
У провадженні Слобідського районного суду м. Харкова перебувають матеріали вказаного кримінального провадження.
По вказаному кримінальному провадженню призначено судовий розгляд.
Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 днів, при цьому зазначено, що ризики встановлені під час застосування обвинуваченому запобіжного заходу, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не перестали існувати.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили змінити запобіжний захід на більш м'який - домашній арешт або зменшити розмір застави, посилаючись на недоведеність ризиків, заявлених прокурором та міцні соціальні зв'язки обвинуваченого.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступного висновку.
Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 14.11.2025 року щодо ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави, який було неодноразово продовжено судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд також оцінює сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, у тому числі, у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до десяти років з конфіскацією майна; вік обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків; те, що обвинувачений має зареєстроване місце проживання та перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа; офіційно не працевлаштований; в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.
Врахування тяжкості кримінального правопорушення має свій раціональний зміст, оскільки така обставина свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжке кримінальне правопорушення підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від суду.
При цьому, суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, беручи до уваги суворість передбаченого покарання за інкриміновані кримінальні правопорушення, що є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування від суду.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд враховує, що судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні не почато, свідки не допитані, а тому існує певна ймовірність того, що обвинувачений може незаконно впливати на останніх з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, може вдатися до відповідних дій щодо переховування від органів досудового розслідування та/або суду чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Під час розгляду клопотання прокурора судом вивчалась можливість застосування щодо ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Однак, на теперішній час існування ризиків, що стали підставою для обрання зазначеного запобіжного заходу продовжують мати місце і не зменшились та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та оцінюючи сукупність обставин, що мають вагоме значення для вирішення цього питання, суд доходить висновку, що застосування більш м'якого запобіжного заходу є неможливим та не може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому вважає за необхідне продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Зважаючи, що спливає строк дії застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, за відсутності підстав для скасування або зміни запобіжного заходу, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та продовжити дію існуючого запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 у виді тримання під вартою, а у задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника слід відмовити.
При цьому, відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, даних про особу обвинуваченого, враховуючи ризики передбачені п. п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає можливим визначити заставу в розмірі 99 840 грн та вважає її достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 197, 201, 331, 369, 372, 395 КПК України,
Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника.
Задовольнити клопотання прокурора.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів до 24 липня 2026 року включно із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 99 840 (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сорок) грн, яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 обов'язки: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися з м. Харкова без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Роз'яснити заставодавцю, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом до суду, а також про наслідки не виконання цих обов'язків.
Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку, належно повідомленого обвинуваченого до суду; повідомляти суд про причини неявки обвинуваченого.
Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків щодо повідомлення суду про зміну свого місця проживання або перебування, обов'язку не відлучатися з м. Харкова без дозволу суду.
Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Строк дії ухвали встановити до 24 липня 2026 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Cуддя- ОСОБА_1