вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про відмову в забезпеченні позову
"26" травня 2026 р. Cправа № 902/536/26
Суддя Господарського суду Вінницької області Маслій І.В., розглянувши заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноторгова компанія "ДЕМЕТРА" про забезпечення позову у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноторгова компанія "ДЕМЕТРА" (вул. Каманіна, буд. 18Б, кв. 1, м. Одеса, 65016)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІКСИР УКРАЇНА" (Хмельницьке шосе, буд. 114-В, офіс 203-6, м. Вінниця, 21029)
про: стягнення 710205,48 грн
Господарським судом Вінницької області здійснюється провадження у справі №902/536/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноторгова компанія "ДЕМЕТРА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІКСИР УКРАЇНА" про стягнення 710205,48 грн заборгованості з яких, 500000,00 грн основного боргу, 210205,48 грн пені за договором про надання поворотної фінансової допомоги №12/12-25 від 12.12.2025.
25.05.2026 до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноторгова компанія "ДЕМЕТРА" надійшла заява (б/н від 24.05.2026) (вх.канц. №01-43/21/26 від 25.05.2026) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІКСИР УКРАЇНА" (код - 41054005), відкриті в будь-яких установах України на суму 710205,48 грн (з урахуванням можливих відсотків та судових витрат).
Суд розглянувши заяву про забезпечення позову, та додані до неї документи, відзначає наступне.
Згідно із ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
За приписами ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Аналіз змісту наведеного вище свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна (грошових коштів) тощо на момент виконання рішення.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.ст. 76-78 ГПК України).
Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач зазначає, що предметом позову є стягнення заборгованості за зобов'язаннями на суму 500000,00 грн та пені на суму 210205,48 грн у зв'язку із порушенням умов договору №12/12-25 від 12.12.2025 про надання поворотної фінансової допомоги.
Враховуючи відсутність наміру відповідача на мирне врегулювання спору, процесуальний загальний строк розгляду справи, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, існує очевидна небезпека відчуження, приховування або виведення коштів з банківських рахунків та іншого майна відповідача.
Невжиття зазначених заходів, на думку позивача, може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених майнових прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Надавши оцінку доказам, долученим до заяви про забезпечення позову в їх сукупності, суд з урахуванням вищевказаних приписів законодавства зазначає, що посилання заявника на можливе утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду мотивовані наведеними вище обставинами безумовно та переконливо не свідчить про наявність достатньо обґрунтованого припущення стосовно можливості невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі невжиття такого заходу забезпечення позову.
Суд виходить з того, що засоби забезпечення позову, підстави та мета їх застосування повинні перебувати у прямому причинно-наслідковому зв'язку з предметом позовних вимог.
Саме на заявника покладено обов'язок доведення належними доказами підстав та необхідності вжиття заходів забезпечення позову.
Однак, доводи позивача в силу вимог ст. ст. 73, 74, 77-80 ГПК України не обґрунтовано достатніми засобами доказування.
Самі лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання майбутнього судового рішення без наведення відповідного обґрунтування підтвердженого доказами не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
При оцінці доводів позивача суд враховує матеріали справи та зміст позовних вимог, які ґрунтуються на договірних відносинах.
Сам факт наявності заборгованості, її розмір, термін прострочення виконання грошових зобов'язань не може бути достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Таким чином, заяву про вжиття заходів забезпечення позову не обґрунтовано належним чином, суду не надано достатніх доказів на підтвердження фактів імовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення господарського суду в майбутньому у разі невжиття таких заходів.
Тому, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноторгова компанія "ДЕМЕТРА" (б/н від 24.05.2026) (вх.канц. №01-43/21/26 від 25.05.2026) про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто, на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 136, 140, 233, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноторгова компанія "ДЕМЕТРА" (б/н від 24.05.2026) (вх.канц. №01-43/21/26 від 25.05.2026) про забезпечення позову - відмовити.
2. Примірник ухвали надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий господарський суд.
Ухвала підписана 26.05.2026.
Суддя Ігор МАСЛІЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи