Справа № 641/3169/26
Провадження № 2/641/2722/2026
25 травня 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі;
головуючого судді - Кожихової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання - Собченко В.С.,
розглянув у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
06.04.2026 ОСОБА_1 через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернувся до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 20.03.1999 Харківським міським відділом реєстрації актів громадянського стану, актовий запис № 228.
Позовна заява мотивована тим, що сімейне життя з відповідачем не склалося, кожен з них має різні погляди на життя та ведення спільного господарства, що унеможливлювало подальше спільне життя. Збереження шлюбу є неможливим, на примирення не згодний.
Виклад позиції відповідача
Відповідач надав заяву про визнання позовних вимог, де зазначив, що бажає розірвати шлюб, наслідки визнання позову зрозумілі.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 13.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у судове засідання не з'явилася. Надала до суду, через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, заяву з проханям розглядати справу у її відсутність.
Відповідач у судове засідання не з'явилася. Надав до суду, через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, заяву з проханям розглядати справу у його відсутність.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
20.03.1999 між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровано шлюб у Харківському міському відділі реєстрації актів громадянського стану, про що складено актовий запис № 228, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 6). Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_4 ».
Від спільного шлюбу у сторін є діти - повнолітній син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та неповнолітній син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження видане Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 673 (а.с. 7)
Позивач у позові зазначає, що сімейне життя з відповідачем не склалось, оскільки кожен з подружжя має різні погляди на шлюб та сім'ю.
Відповідач подав заяву про визнання позову.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
За приписом статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України (далі - СК України) суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Статтею 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частинами третьою та п'ятою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини другої статті 36 СК України шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України.
У частині першій статті 104 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов'язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є неможливим та право на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу одним із подружжя гарантується державою та забороною примушування до збереження шлюбних відносин (ст. 56 СК України).
Позивач скористалась даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Отже, враховуючи конкретні обставини справи, стосунки які склалися у подружжя, позицію відповідача, який погодився з наявністю підстав для розірвання шлюбу, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження родини стали неможливими та суперечить інтересам подружжя, що має вагоме значення, в зв'язку з чим позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
У межах цієї справи позивачка просила суд залишити її шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Висновки за результатами розгляду заяви
З огляду на вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу належить до задоволення.
Судовий збір
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 1 064,96 грн. (застосовується коефіцієнт 0,8), що підтверджується платіжною інструкцією № 5020-2047-2159-3358 від 06.04.2026.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 та 142 ЦПК України, а саме у зв'язку з визнанням позову до початку розгляду справи по суті суд повертає позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, решту стягує з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 49, 141, 223, 263-265, 353 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_3 ), зареєстрований 20.03.1999 Харківським міським відділом реєстрації актів громадянського стану, актовий запис № 228.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 532 (пятсот тридцять дві) грн. 48 (сорок вісім) коп..
Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_2 ) 50 відсотків понесених нею судових витрат зі сплати судового збору в сумі 532 (пятсот тридцять дві) грн. 48 (сорок вісім) коп., сплачених згідно платіжної інструкції № 5020-2047-2159-3358 від 06.04.2026.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 25.05.2026.
Суддя Г.В.Кожихова