вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"14" травня 2026 р. Cправа № 902/1745/25
за позовом: Фізичної особи - підприємця Гулеватої Наталії Іванівни ( АДРЕСА_1 )
до: Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістрацька, буд. 2, м. Вінниця, Вінницька обл., 21050)
про визнання рішення недійсним
Головуючий суддя Яремчук Ю.О.
Секретар судового засідання Надтока Т.О.
позивача: не з'явився
відповідача: Годун К.О.
22.12.2025 Фізична особа - підприємець Гулевата Наталія Іванівна звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про визнання рішення недійсним.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 22.12.2025 справу передано для розгляду судді Яремчуку Ю.О.
Ухвалою суду від 30.12.2025 відкрито провадження у справі № 902/1745/25. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 17.02.2026.
На визначену дату судом представник позивача не з'явився, при цьому останнім було подано клопотання (вх. № канц. 01-34/1618/26 від 17.02.2026) про відкладення розгляду справи на іншу дату, з огляду на перебування уповноваженого представника в іншому судовому засіданні.
В судовому засіданні 17.02.2026 був присутній представник відповідача.
За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника позивача, продовження підготовчого провадження на 30 днів та відкладення розгляду справи, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 17.02.2026 повідомлено учасників справи про підготовче судове засідання, що відбудеться 19.03.2026.
За результатами проведеного судового засідання 19.03.2026 суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду справи по суті на 21.04.2026, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
За результатами проведеного судового засідання 21.04.2026 суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи по суті на 14.05.2026, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
На визначену дату судом в судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчить розписка, яка наявна в матеріалах.
В судовому засіданні був присутній представник відповідача.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Представник відповідача проти позову заперечив.
14.05.2026 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що остання, є споживачем електричної енергії за адресою: с. Очитків, вул. Незалежності, 41А, ЕІС-код 62X02769978913 89.
11.02.2025 працівниками AT «Вінницяобленерго» CO Вінницькі СЕМ (провідним інженером Ліхоткіним І.М., інженером з ТА Солодовим О.М. та інженером з ТА ОСОБА_1 ) було здійснено перевірку засобу обліку електроенергії - лічильника № 008673045386625 (тип Енергомера СЕ 301). За результатами перевірки було складено Акт про порушення № 07198 від 11.02.2025. 27.02.2025, був складений Протокол № 836, в якому зафіксовано порушення п.п. 8, п.п. 6 п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ). Згідно з Протоколом № 836, лічильник було направлено на технічне обстеження, експертиза, проведена СФГ «Ескіт» за Актом про порушення № 07389 від 04-2025, встановила відсутність втручання в роботу приладу обліку.
За доводами позивача, незважаючи на висновок експертизи, 17.07.2025 відбулося засідання комісії CO Вінницькі східні ЕМ», що було оформлено Протоколом № 975, яким донараховано вартість спожитої електроенергії на суму 26 287,30 грн. Позивачем вказується, про неправомірність дій відповідача. Крім того зазначає, що під час розгляду акту комісією не було враховано факт виконання позивачем вимог припису, а саме - винесення точки обліку та встановлення нового лічильника, що робить донарахування за шість місяців необґрунтованим. Позивач вважає, що протокол засідання комісії № 836 по розгляді Акту порушення № від 07198 від 11.02.2025 підлягає скасуванню, з огляду на те, що підставою для нарахування необлікованої електричної енергії споживачу згідно оскаржуваного протоколу є п.п. 6, 8 п. 5.5.5, згідно якого споживач електричної енергії зобов'язаний: забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування, оскільки пошкодження приладів обліку електричної енергії не було виявлено, а тому висунуті у акті звинувачення є неправдивими та безпідставними, а сам акт складено із грубим порушенням, зокрема у відсутності власника та споживача.
Відповідач проти позову заперечує, позиція останнього викладена у відзиві на позовну заяву, де доводи зводяться до того, що Акт складений працівниками відповідача відповідно до вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, при проведенні технічної перевірки на об'єкті позивача. Відповідачем вказується, що діючим законодавством порядок визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії проводиться в залежності від причин внаслідок яких відбувся такий не облік. Так, якщо він відбувся внаслідок порушень передбачених п. 8.4.2 ПРРЕЕ (зокрема втручання в роботу приладу обліку) визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил відбувається на підставі п. 8.4.5 - 8.4.14 ПРРЕЕ Пунктом 8.6.18 Кодексу комерційного обліку електричної енергії (далі по тексту ККОЕЕ), затвердженого Постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018 із змінами та доповненнями визначено: «У разі тимчасового порушення роботи вузла обліку не з вини споживача обсяг спожитої електричної енергії від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань, визначається на підставі показів верифікаційних лічильників, а у разі їх відсутності розраховується відповідним оператором системи/ ППКО за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії таким споживачем». Оскільки в акті про порушення № 07198 від 11.02.2025 зафіксовано порушення в роботі лічильника Енергомера СЕ 301 № 008673045386625; в акті № 188/16/25 від 28.03.2025 проведення експертизи лічильника електроенергії відмічено, що ознак втручання в роботу приладу не виявлено; визначення обсягу та вартості спожитої електричної енергії проведено відповідно до зазначеного пункту ККОЕЕ - за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії за період з 11.08.2024 по 11.02.2025, відповідно до наданого Споживачу розрахунку.
Із наявних доказів в матеріалах справи судом встановлено наступне: ФОП Гулевата Н.І. є споживачем електричної енергії за адресою: с. Очитків, вул. Незалежності, 41А, ЕІС-код НОМЕР_1 .
11.02.2025 працівниками AT «Вінницяоленерго» CO Вінницькі СЕМ: провідним інженером Ліхоткіним І.М., пос. №189; інженером з ТА Солодовим О.М., посв. №31 та інженером з ТА Щербатюком О.М. посв. №92, було здійснено перевірку споживача електроенергії, а саме магазин (торгівельний комплекс), який знаходиться за адресою: с. Очитків, вул. Незалежності, 41 А в присутності продавця Павлінчук Н.М.
Так, за результатами проведеної перевірки (лічильника №008673045386625 тип Енергомера СЕ 301) було складено Акт про порушення № 07198 від 11.02.2025 в якому зафіксовано виявлене порушення п.п. 8, п.п. 6 п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), яке полягало у не забезпеченні збереження, цілісність установлених на його території та/або об'єктів (у й приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електроенергії та пломб (відбитки) їх та відповідно до акту про пломбування, а саме: при проведенні технічної перевірки засобу обліку виявлено, що при подачі навантаження похибка складає -72,296%, на ЖК екрані лічильника індика помилки Егг37. Є ознаки порушення голографічної наліпки Енергомера Україна №319871.
Згідно п. 2 (місце, кількість та тавро установлених пломб індикаторів, згідно з актом про пломбування та/або актом про збереження пломб, їх стан: оператор системи) Акту слідує - с808797 клемник лічильника не порушено, с 80767698 доступ до ВАВ не порушено, 53473545 - кнопка доступу потребує дослідження; крім того визначено, що лічильник Енергомера Україна 319871 потребує експертизи; 11/ІІ, ОТК потребують дослідження.
Пунктом 9 зобов'язано Споживача привести облік у відповідність до норм НТД, замінити лічильник ОСР.
У пункті 11 Акту зазначено, що засідання комісії оператора системи з розгляду складеного Акту про порушення ПРРЕЕ призначено на 17.02.2025 о 13:00 год за адресою: вул. Європейська, 33, м. Іллінці. На засідання комісії запрошується споживач або уповноважена ним особа.
В даному Акті міститься примітка, що Павлінчук Н.М. відмовилась від підпису.
Зі змісту Акту слідує, що лічильник був поміщений у сейф-пакет, та те що проводилась фото, відео зйомка.
27.02.2025 було здійснено розгляд Акту про порушення № 07198 від 11.02.2025, що оформлене Протоколом № 07198, у складі голови комісії та членів комісії директор Віталій Шмигельський, керівник групи формування корисного відпуску Людмила Щерба - інженер групи формування корисного відпуску Юрій Близнюк; юрисконсульт Костянтин Годун, без участі представника споживача.
Так, зі змісту протоколу слідує, що голова комісії Шмигельський В. повідомив, що у споживача ФОП Гулевата Н.І. за адресою: с. Очитків, вул. Незалежності 41А (ЕІС-код 62Z0276997891389) вияви порушення п.п. 8, п.п. 6 п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), полягає у не забезпеченні збереження, цілісність установлених на його території та/або об'єктів (у й приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електроенергії та пломб (відбитки їх те відповідно до акту про пломбування, а саме: при проведенні технічної перевірки засобу об/ виявлено, що при подачі навантаження похибка складає -72,296%, на ЖК екрані лічильника індикт помилки Егг37. Є ознаки порушення голографічної наліпки Енергомера Україна №319871.
За наслідками розгляду Акту № 07198 від 11.02.2025 комісія вирішила, направити лічильник № 008673045386625 тип Энергомера СЕ 301, що знаходиться у сейф-пакеті №10084130 до ЦРПО AT «Вінницяобленерго" за адресою:м. Вінниця, вул. Енергетична 5 для проведення технічного обстеження. Перенести засідання Комісії CO «Вінницькі східні ЕМ» по розгляду Акту про порушення №07198 від 11.02.2025 до отримання висновків експертизи. Після отримання експертизи запросити споживача на повторне засідання Комісії. Ознайомити споживача із протоколом засідання комісії.
19.03.2025 СО "Вінницькі східні ЕМ" АТ "Вінницяобленерго" було постановлено Акт - вимогу № 5 щодо приведення вузла обліку електроенергії до технічного стану згідно вимог нормативно технічних документів, а саме Точка приєднана електроустановок споживача до мереж ОСР не відповідає договору про надання послуг з розподіл) №ОР-719100 від 10.03.2020 р. (п.6.2. п.п. 1, п.п.4, дод.6, дод,7 Договору). Схему підключення необхідно привести до умов договору. Ввідний кабель не повинен мати пайок, пошкодження ізоляції, в т. ч. відновленої за допомогою ізолюючої стрічки. Ізоляція ввідного кабелю по всій довжині від точки з'єднання з відгалуженням до ввідного автоматичного вимикача повинна бути без зрізів або проколів, (п. 1.5.32; п.2.1.58 ПУЕ). Необхідна заміна ввідного кабелю на провід СІП; При установці приладу обліку електричної енергії повинна передбачатися шафа (ЗКО), двері якої закриваються на замок, із заскленим віконцем на рівні паспортної таблички не вище 1,7 м від рівня поверхні підлоги. Шафа повинна мати стаціонарні пристосування для пломбування, а відстань від лічильника до стінок і дверцят шафи обліку повинна бути не менше 0,05м.(п. 1.5.30 ПУЕ). Лічильник та АВ встановити в пластиковому коробі типу КДЕ; Встановити трифазний лічильник прямого увімкнення з держповіркою не більше року. Рекомендуємий тип NIK 2300 AP6.MC.il (5.5.1 1. ПРРЕЕ).
Згідно Акту 188/16/25 від 28.03.2025 проведення експертизи лічильника електроенергії від 28.03.2025 у присутності Споживача, представником експертної організації ПП «Науково-Виробничий Центр Оцінки відповідності ЮГ», встановлено та зазначено у акті експертом, що проведено експертизу лічильника зав. №009675045386629 типу Енергомера СЕ 301 покази ТІ 19064.29, Т2 47249.99, Е 66687.05, який був знятий при складані акту про порушення від 11.02.2025 №07198 та за результатами зовнішнього огляду встановлено: Упаковка лічильника, пломба №10084130- не пошкоджена; Пломба лічильника №1417617699, ПАТ ВОЕ 53478645, 319871, Є/ОТК, G11BXU/ - не пошкоджено.
Згідно висновку експерта лічильник зав. №009675045386629 типу Енергомера СЕ 301 покази ТІ 19064.29, Т2 47249.99, Е 66687.05, дата повірки, 11/11, визнано не придатним для подальшої експлуатації та вказано, що заниження показників лічильника здійснювалася таким чином: на час проведення експертизи лічильник не відповідає ГОСТР 52320-2005. По метрологічним характеристикам відносна похибка перевищує допустимі значення при Uhom та Іном покази змінилися на 0,22 кВт при необхідному значенні 1,1 кВт, що могло привести до недообліку. На РК дисплеї відображувався напис Егг37, що свідчить про програмний збій в роботі лічильника. В умовах цеху проведено виїмку архівних даних, додаток. Ознак втручання в роботу приладу не виявлено.
Згідно Протоколу № 975 засідання комісії СО "Вінницькі східні ЕМ" з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ віл 17.07.2025 по Акту про порушення № 07198 від 11.02.2025 комісією розглянуто Акт проведення експертизи лічильника електроенергії № 188/16/25 від 28.03.2025 з висновками про відсутність ознак втручання в роботу приладу обліку та вирішено врахувати висновки експертизи лічильника по Акту про порушення № 07298 від 11.02.2025 провести донарахування обсягу споживання електроенергії відповідно до вимог п.п. 8.6.18-8.6.22 ККОЕЕ за шість місяців.
СО "Вінницькі східні ЕМ" було здійснено розрахунок обсягу споживання активної електроенергії по ФОП Гулевата Н.І. відповідно до вимог п.п. 8.6.18-8.6.22 ККОЕЕ за шість місяців за період з 11.08.2024 по 11.02.2025, яким донараховано вартість спожитої електроенергії на суму 26 287,30 грн, з чим не погоджується позивач, що і стало підставою позову.
За результатами розгляду справи суд дійшов наступних висновків.
Приписами статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Реалізуючи встановлене статтею 55 Конституції України та статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17).
За змістом принципу диспозитивності господарського судочинства, визначеного у статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Господарський суд зауважує, що принцип диспозитивності покладає на суд обов'язок вирішувати справу в межах позовних вимог і підстав позову, визначених особою, яка звернулася за захистом до суду.
Предметом спору у цій справі є правомірність складання відповідачем Акта про порушення ПРРЕЕ № 07198 від 11.02.2025 у відношенні ФОП Гулеватої Н.І. та прийняття на його підставі рішення комісії Оператора системи розподілу, оформленого протоколом № 836 від 27.02.2025 про нарахування відповідачу необлікованої електричної енергії в розмірі 26 287,30 грн внаслідок порушення ним Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків у відповідності до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори та інші правочини.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 202 Цивільного кодексу України).
Надавши юридичну кваліфікацію спірним правовідносинам, суд визнає, що укладений між Сторонами у справі договір за своїм змістом та правовою природою є договором постачання електричної енергії споживачу.
13.04.2017 Верховною Радою України прийнятий Закон №2019-VIII «Про ринок електричної енергії», який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Відповідно до ч.4 ст.46 Закон України «Про ринок електричної енергії», оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.
Згідно вказаного Закону з 01.01.2019 відповідач має статус оператора системи розподілу, діє на підставі отриманої ліцензії, укладаючи з Споживачами публічні договори про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом приєднання Споживача до умов договору (акцептування договору).
Статтею 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпеку експлуатації енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1, 2 ст. 633 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Правове регулювання правовідносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії регулюються, зокрема Законом України "Про ринок електричної енергії" (далі Закон України "Про ринок електричної енергії").
Згідно приписів ст. 46, ч. 3 ст. 58, ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил, ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Оператор системи розподілу має право, зокрема: отримувати від учасників ринку інформацію, необхідну для виконання своїх функцій, у формі та порядку, визначених правилами ринку та кодексом систем розподілу; інші права, передбачені законодавством та укладеними ним договорами на ринку електричної енергії.
Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.
Споживач зобов'язаний, зокрема, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.
На час складання Акта про порушення та проведення засідання комісії з розгляду такого акта спірні правовідносини врегульовано Правилами роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312.
Так, пунктами 2, 6, 7 ПРРЕЕ визначено, що:
- укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови;
- до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб'єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо.
Відповідно до п. 1.1.1 ПРРЕЕ, вони регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
За змістом п.п. 2-3 п. 5.1. ПРРЕЕ оператор системи має право, зокрема, проводити (за пред'явленням представником службового посвідчення) на: безперешкодний доступ (за пред'явленням представником службового посвідчення) до розрахункових засобів вимірювання електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів та інших учасників роздрібного ринку, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності оператора системи; проводити (за пред'явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії.
Пунктом 8.2.5. ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення.
Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акту про порушення.
Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото - та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.
В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.
В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.
Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі.
Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.
Таким чином, пунктом 8.2.5. ПРРЕЕ визначено коло осіб, у присутності яких оформлюється відповідний акт про порушення, та коло осіб, якими такий акт про порушення підписується.
Такими особами згідно з підпунктами 1, 8 пункту 8.2.5. ПРРЕЕ є представник (представники) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживач (представник споживача) або інша особа, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
При цьому, визначення поняття "інша особа, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи)", вжитого у підпунктах 1, 8 пункту 8.2.5. ПРРЕЕ, надано у постанові Верховного Суду від 03.08.2021 у справі N 910/5998/20, відповідно до якої це "особа, яка має доступ до електрифікованої споруди, частини електрифікованої споруди, сукупності електрифікованих споруд на одній території, що належить на праві власності або користування споживачу, або має доступ до території, на якій розміщено електрифікована споруда, частина електрифікованої споруди, сукупність електрифікованих споруд, що належить на праві власності або користування споживачу; має можливість допуску представників оператора системи до електрифікованої споруди, частини електрифікованої споруди, сукупності електрифікованих споруд на одній території, що належить на праві власності або користування споживачу, або до території, на якій розміщено електрифікована споруда, частина електрифікованої споруди, сукупність електрифікованих споруд, що належить на праві власності або користування споживачу, для проведення перевірки; таку особу встановлено за документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо цієї особи".
Аналогічні вимоги містить і пункт 6.5.13. Кодексу комерційного обліку електричної енергії (ККОЕЕ), яким передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки порушень цього Кодексу або ПРРЕЕ, зокрема фактів безоблікового споживання електричної енергії, пошкодження чи зриву пломб тощо, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення відповідно до ПРРЕЕ.
При цьому, ПРРЕЕ не передбачено обов'язку зазначати у акті про порушення документ, за яким відбулось встановлення особи.
Відповідно до позиції Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, яка викладена в п. 16 постанови від 20.03.2019 у справі № 908/1865/17 представники оператора системи не мають права сумніватися в повноваженнях представника споживача, оскільки ця особа допустила їх до перевірки, чого не може зробити неуповноважена особа.
На підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.
Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.
Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Відповідно до п. 8.4.1. ПРРЕЕ, оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.
Відповідно до п. 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень:
1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки);
2) пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії);
3) пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо);
4) фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів);
5)самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку;
6)самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку;
7)самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку;
8) використання "штучного нуля", що призвело до споживання необлікованої електричної енергії;
9) пошкодження або відсутність пломб на засобах вимірювальної техніки, що вимірюють обсяг електричної енергії, розподіленої мережами споживача (основного споживача), пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) зазначених засобів вимірювальної техніки (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб), інші дії споживача, які призвели до зміни показів цих засобів вимірювальної техніки.
За вимогами п. 8.2.6. ПРРЕЕ, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Згідно з п. 8.4.4. ПРРЕЕ факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом.
У разі визнання споживачем факту пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факту втручання в роботу засобів вимірювальної техніки, про що окремо зазначається в акті про порушення, письмової відмови споживача від проведення експертизи або ненадання власником засобів вимірювальної техніки чи споживачем оператору системи документів, що підтверджують передачу засобів вимірювальної техніки на експертизу (з винесенням, у тому числі, питань від оператора системи) протягом встановленого цим пунктом строку (якщо оператором системи були передані засоби вимірювальної техніки їх власнику для направлення на експертизу), обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави без проведення відповідної експертизи.
Як уже встановлено судом 11.02.2025 працівниками AT «Вінницяобленерго» CO Вінницькі СЕМ (провідним інженером Ліхоткіним І.М., інженером з ТА Солодовим О.М. та інженером з ТА Щербатюком О.М. було здійснено перевірку засобу обліку електроенергії - лічильника № 008673045386625 (тип Енергомера СЕ 301). За результатами перевірки було складено Акт про порушення № 07198 від 11.02.2025, в якій зазначено про виявлене порушення п.п. 8, п.п. 6 п. 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії.
В акті зазначено, що його складено за участі іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача Павлінчук Н.М.
Враховуючи те, що Павлінчук Н.М. знаходилась на об'єкті позивача мала доступ до його приміщень та допустила представників позивача до перевірки, чого не може зробити неуповноважена особа, суд вважає, що акт про порушення складений за участю повноважного представника відповідача, як того вимагає пункт 8.2.5. ПРРЕЕ, у зв'язку з чим доводи позивача в цій частині є необґрунтованими.
Зі змісту акта про порушення слідує, що при проведенні обстеження електроустановок позивача представниками АТ "Вінницяобленерго" було виявлене порушення пп.8 п.п. 6 п.5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, яке полягає в наступному: "не забезпечення збереження і цілісність установлених на території на/ або об'єкті (у його приміщенні) Споживача розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування, а саме: при проведенні технічної перевірки засобу обліку виявлено, що при подачі навантаження похибка складає -72,296%, на ЖК екрані лічильника індикатор помилки Егг37. Є ознаки порушення голографічної наліпки Енергомера Україна №319871.
З пункт 2 Акту слідує, що с808797 клемник лічильника не порушено, с 80767698 доступ до ВАВ не порушено, 53473545 - кнопка доступу потребує дослідження; крім того визначено, що лічильник Енергомера Україна 319871 потребує експертизи ; 11/ІІ, ОТК потребують дослідження.
В пункті 11 акта про порушення № 03679 від 11.04.2023 зазначено: що засідання комісії позивача відбудеться 17.02.2025 об 13:00, за адресою вул. Іванівська, 33, м. Іллінці.
З матеріалів справи вбачається, що протокольним рішенням за №836 від 27.02.2025 керуючись вимогами п. 8.4.4 ПРРЕЕ було вирішено направити лічильник електроенергії типу № 008673045386625 тип Єнергомера СЕ 301, що знаходиться у сейф пакеті № 10084130 до ЦРПО АТ «Вінницяобленерго» за адресою: м. Вінниця, вул. Енергетична, 5 проведення технічного обстеження.
Так, зі змісту акту 188/16/25 від 28.03.2025, що проведено експертизу лічильника зав. №009675045386629 типу Енергомера СЕ 301 покази ТІ 19064.29, Т2 47249.99, Е 66687.05, який був знятий при складані акту про порушення від 11.02.2025 №07198 та за результатами зовнішнього огляду встановлено: упаковка лічильника, пломба №10084130- не пошкоджена; пломба лічильника №1417617699, ПАТ ВОЕ 53478645, 319871, Є/ОТК, G11BXU/ - не пошкоджена.
Згідно висновку експерта лічильник зав. №009675045386629 типу Енергомера СЕ 301 покази ТІ 19064.29, Т2 47249.99, Е 66687.05, дата повірки, 11/11, визнано не придатним для подальшої експлуатації та вказано, що заниження показників лічильника здійснювалася таким чином: на час проведення експертизи лічильник не відповідає ГОСТР 52320-2005. По метрологічним характеристикам відносна похибка перевищує допустимі значення при Uhom та Іном покази змінилися на 0,22 кВт при необхідному значенні 1,1 кВт, що могло привести до недообліку. На РК дисплеї відображувався напис Егг37, що свідчить про програмний збій в роботі лічильника. В умовах цеху проведено виїмку архівних даних, додаток. Ознак втручання в роботу приладу не виявлено.
Так, суд зазначає, що обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи:
- важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою;
- із внесенням 17.10.2019 змін до ГПК України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено у господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів";
- зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу;
- іншими словами, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були;
- одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);
- таким чином, з'ясування фактичних обставин справи, які входять до кола доказування, має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому, ураховуючи взаємозв'язок і вірогідність.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не
Відповідні приписи ГПК України мають загальний, універсальний характер, оскільки вони є нормами господарського процесуального права, та є обов'язковими при вирішення спору судом незалежно від правовідносин, які
Верховний Суд акцентує, що оцінка доказів - це визначення їх об'єктивної дійсності, правдивості та достовірності. Способи перевірки і дослідження доказів залежать від конкретного виду засобів доказування, що використовуються. Метою оцінки доказів з огляду на їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності - є усунення суперечностей між доказами, сумнівів у достовірності висновків, що випливають з отримуваної доказової інформації. Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому суд у кожному випадку повинен навести мотиви, з яких він приймає одні докази та відхиляє інші.
Приймаючи або відхиляючи будь-які доводи сторін суди повинні у мотивувальній частині судового рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи взято або не взято до уваги судом.
Як уже встановлено судом, зі змісту акта № 07198 від 11.02.2025 про порушення слідує, що при проведенні обстеження електроустановок позивача представниками АТ "Вінницяобленерго" було виявлене порушення пп.8 п.п. 6 п.5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, яке полягає в наступному: "не забезпечення збереження і цілісність установлених на території на/ або об'єкті (у його приміщенні) Споживача розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування, а саме: при проведенні технічної перевірки засобу обліку виявлено, що при подачі навантаження похибка складає -72,296%, на ЖК екрані лічильника індикатор помилки Егг37. Є ознаки порушення голографічної наліпки Енергомера Україна №319871.
Натомість, у відповідності до Протоколу № 975 засідання комісії СО «Вінницькі східні ЕМ» з розгляду актів про порушення ПРЕЕ від 17.07.2025 - враховуючи висновки експертизи лічильника по АК порушення № 07198 від 11.02.2025 (ФОП Гулевата Н.І.) проведено донарахування обсягу спожитої електроенергії відповідно до п.п. 8.6.18-8.6.22 ККОЕЕ за шість місяців.
У справі що розглядається, в експертному висновку в результаті аналізу ознак втручання в прилад обліку не встановлено.
При цьому підставою для нарахування необлікованої електричної енергії споживачу згідно оскаржуваного протоколу є пп.8 п.п. 6 п.5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018.
Отже, відповідно до вимог п.8.4.4. ПРРЕЕ факт втручання споживача в роботу засобу вимірювання техніки має бути підтверджений лише експертизою.
Разом з тим, експертним дослідженням не встановлено однозначно такого втручання.
Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 906/1214/20, та у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 908/1317/20, що за відсутності однозначного висновку та доказів, які б свідчили про явне втручання споживача в роботу розрахункового приладу, не є достатньою підставою вважати доведеною вину позивача у вчинення правопорушення.
З огляду на викладене, надані до справи експертний висновок, на підставі якого суд може встановити, наявність чи відсутність порушення, яке зазначено в Акті про порушення, оскільки факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки фактично не підтверджений в експертизі.
Таким чином, без підтвердження належними доказами факту втручання споживача в роботу приладу обліку енергопостачальник не має підстав для здійснення нарахувань відповідно до Методики без наявності відповідних висновків спеціалізованих організацій. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 19.07.2018 у справі № 923/832/17, від 31.07.2018 у справі № 911/1143/16, від 11.09.2018 у справі № 923/639/17 та від 23.04.2019 у справі № 906/600/18, від 12.09.2019 у справі № 918/664/18, відступати від яких суд правових підстав не вбачає.
Відповідно до п. 2.3.4 ПРРЕЕ відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.
Відповідно до підп. 9 п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання.
Відповідно до підп. 25 п. 5.5.5 ПРРЕЕ у редакції, що діяла станом на дату складання Акту про порушення ПРРЕЕ, споживач електричної енергії зобов'язаний оперативно повідомляти центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки та охорони праці, електропостачальника та оператора системи, а також тих учасників роздрібного ринку, які зареєструвались в адміністратора комерційного обліку як постачальники послуг комерційного обліку, відповідно до їх повноважень про:
порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, несправності в роботі автоматизованих систем обліку і розрахункових засобів комерційного обліку, що належать споживачу за ознакою права власності (користування) або встановлені на території споживача;
порушення, які пов'язані з відключенням ліній живлення, пошкодженням основного устаткування, ураженням електричним струмом людей і тварин, а також пожежі, викликані несправністю електроустановок споживача або електроустановок, розташованих на території споживача;
порушення умов використання договірного обсягу споживання електричної енергії, графіків обмеження споживання електричної енергії, обмеження споживання електричної потужності, аварійних відключень споживачів електричної енергії, спеціальних графіків аварійних відключень;
виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Відповідно до підпунктів 11.9.1 та 11.9.2 КСР, безобліковий відбір електричної енергії з системи розподілу, а також від технологічних мереж основного споживача не допускається. Користувач повинен оперативно повідомляти ОСР про виявлення несанкціонованого відбору електричної енергії від мереж системи розподілу, у тому числі від технологічних електричних мереж основного споживача.
Як встановлено судом, відповідач не довів допустимими доказами наявність не забезпечення збереження і цілісність установлених на території на/ або об'єкті (у його приміщенні) Споживача розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування.
Відтак, суд дійшов висновку, що, відповідач неправомірно на підставі акту про порушення здійснив нарахування позивачу вартості необлікованої енергії за період з 11.08.2024 по 11.02.2025.
Враховуючи вищенаведене, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення комісії Структурної одиниці "Вінницькі східні електричні мережі" Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" оформлене протоколом № 975 від 17.07.2025 з розгляду Акта про порушення № 07198 від 11.02.2025 є незаконним та підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Положеннями ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положеннями 13 Господарського процесуального кодексу України. судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що позовні вимоги підтверджені поданими доказами та матеріалами справи, не спростовані відповідачем належними, достатніми, допустимими, достовірними та вірогідними доказами, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, тому суд дійшов висновків про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Структурної одиниці «Вінницькі східні електричні мережі» Акціонерного товариства "Вінницяобленерго", з розгляду Акта про порушення №07198 від 11.02.2025, що оформлене протоколом №975 від 17.07.2025.
3. Стягнути з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістрацька, буд. 2, м. Вінниця, Вінницька обл., 21050, код ЄДРПОУ 00130694) на користь Фізичної особи - підприємця Гулеватої Наталії Іванівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 3 028,00 грн витрат зі сплати судового збору.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Примірник копії рішення надіслати до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Повне рішення складено 25 травня 2026 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи