Постанова від 25.05.2026 по справі 905/169/25

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Харків Справа № 905/169/25 (226/1433/24)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Жельне С.Ч., суддя Тихий П.В. , суддя Гребенюк Н.В.

за участю секретаря судового засідання Федорової Т.О.

за участю представників сторін,

апелянта - не з'явився;

кредиторів- не з'явився;

арбітражного керуючого - не з'явився;

боржника - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.№ 990 Д) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.10.2025 у справі №905/169/25 (226/1433/24) (суддя Величко Н.В., постановлену в м. Харків, дата складення повного тексту - 30.10.2025)

за позовом: ОСОБА_1 , Донецька область, м. Мирноград,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське", Донецька область, м. Краматорськ,

про визнання незаконним та скасування наказу від 01.05.2024 № 137к "Про застосування дисциплінарного стягнення", поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду на стадії розпорядження майном знаходиться справа №905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Краснолиманське»; на офіційній сторінці Верховного Суду веб-порталу Судова влада України опубліковано відповідне оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю “Краснолиманське» за №75623 від 26.03.2025.

Від Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшли матеріали цивільної справи № 226/1433/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" про визнання незаконним та скасування наказу від 01.05.2024 № 137к "Про застосування дисциплінарного стягнення", поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, для розгляду в межах справи № 905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" (вх.№ 5604/25).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.10.2025 у справі №905/169/25 (226/1433/24) повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Краснолиманське» про визнання незаконним та скасування наказу від 01.05.2024 № 137к "Про застосування дисциплінарного стягнення", поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

ОСОБА_1 з ухвалою місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 30.10.2025 у справі №905/169/25 (226/1433/24) та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.

Представника заявника не було долучено до справи в ЄСІТС “Електронний суд», усі процесуальні документи, в тому числі і оскаржувана ухвала - не були відомі представнику. Представник заявника не мав можливість, ані ознайомитися з ухвалою про залишення заяви без руху, ані своєчасно оскаржити ухвалу про повернення заяви.

Апелянт вказує на те, що РНОКПП у позивача відсутній, оскільки він відмовився від нього через релігійні переконання. Ціну позову позивач не зміг вказати, оскільки відповідачем не надано відомостей про заборгованість по заробітній платі; відомості про розмір середньоденної заробітної плати.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Донецької області від 30.10.2025 у справі №905/169/25 (226/1433/24).

Постановою Верховного Суду від 15.04.2026 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 у справі № 905/169/25 (226/1433/24) скасовано; справу № 905/169/25 (226/1433/24) направлено для продовження розгляду до Східного апеляційного господарського суду.

Суд касаційної інстанції, скасовуючи ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 у справі № 905/169/25 (226/1433/24) виходив з того, що встановивши пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження та визнавши неповажними підстави такого пропуску, однак безпідставно не залишивши при цьому апеляційну скаргу без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов неправомірного висновку про можливість відмови у відкритті апеляційного провадження за відповідною апеляційною скаргою заявника на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України. Також, Верховний Суд вказав на те, що висновки апеляційного господарського суду про те, що викладені у заяві причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнати поважними, в цілому є передчасними.

29.04.2026 на адресу суду з Верховного Суду надійшли матеріали справи № 905/169/25 (226/1433/24).

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, суддею - доповідачем у справі визначено суддю Жельне С.Ч. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Жельне С.Ч., суддя Тихий П.В., суддя Гребенюк Н.В..

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2026 прийнято справу № 905/169/25 (226/1433/24) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Донецької області від 30.10.2025 у справі до провадження; призначено апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.10.2025 у справі до розгляду на "25" травня 2026 о 13:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №131.

Представники сторін в судове засідання 25.05.2026 не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Представник апелянта - адвокат Трун О.В., ОСОБА_1 та відповідач були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку процесуальних документів до Електронного кабінету; явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Відповідно до частини п'ятої статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Східний апеляційний господарський суд 04.05.2026 склав акт про те, що ухвала від 01.05. 2026 ,не відправлена Східним апеляційним господарським судом в установленому порядку на адресу АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що тимчасово відсутній обмін з відділенням поштового зв'язку № 85340 в умовах воєнного стану.

Таким чином, на території місцезнаходження ОСОБА_1 поштові відділення не функціонують згідно з офіційною інформацією, розміщеною на сайті АТ “Укрпошта».

Крім того, учасники справи повідомлялися шляхом розміщення повідомлення-оголошення на сайті Східного апеляційного господарського суду.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вжив всі залежні від нього заходи для належного повідомлення учасників справи про хід розгляду судової справи.

Оскільки явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов'язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази їх належного повідомлення дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за їх відсутності.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (частина 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Суд першої інстанції встановив наступне.

Від Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшли матеріали цивільної справи № 226/1433/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про визнання незаконним та скасування наказу від 01.05.2024 № 137к "Про застосування дисциплінарного стягнення", поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, для розгляду в межах справи № 905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (вх.№ 5604/25).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.10.2025 залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» про визнання незаконним та скасування наказу від 01.05.2024 № 137к «Про застосування дисциплінарного стягнення», поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди; встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків позовної заяви у наступний спосіб: привести позовну заяву у відповідність із вимогами ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, зазначивши у ній між іншим реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України) позивача, ціну позову та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; надати докази на підтвердження своїх аргументів про наявність заборгованості відповідача та період її виникнення із зазначенням обставин, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; копію виправленої позовної заяви та доданих до неї документів надіслати на актуальну адресу відповідача (84320, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Хортицька, 87б) поштою з описом вкладення або в його зареєстрований електронний кабінет в системі "Електронний суд", докази надсилання надати суду у цей же строк. Роз'яснено позивачу, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 Господарського процесуального кодексу України. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Оскаржувану ухвалу Господарський суд Донецької області постановив 30.10.2025, з підстав викладених вище.

Повертаючи заяву ОСОБА_1 , господарський суд першої інстанції виходив з того, що станом на 30.10.2025 він недоліки позовної заяви не усунув.

Заслухавши доповідь головуючого у справі (суддю доповідача), дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне.

Так, предметом апеляційного оскарження є ухвала суду, якою повернуто позовну заяву, оскільки позивачем, у визначений судом строк, не усунуто недоліки поданої заяви.

Відтак, суд перевіряє дотримання господарським судом першої інстанцій норм матеріального та процесуального права під час повернення вказаної заяви.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Відповідно до частини 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

У частині 3 вказаної статті передбачено вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 1, 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, процесуальним законом передбачено вимог щодо форми і змісту позовної заяви, а також визначено перелік документів, які додаються до поданої позовної заяви, зокрема документи, які підтверджують сплату судового збору.

У випадку недотримання вимог щодо форми і змісту позовної заяви, а також неподання документів, визначених статтею 164 ГПК України, процесуальним законом встановлено порядок залишення позовної заяви без руху до усунення недоліків поданого позову, які відображаються в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.

Як убачається з матеріалів справи, в порушення пункту 2 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява не містить відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України) позивача - Альохіна Володимира Леонідовича, відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.

В пункті 3 частини 3 статті 162 ГПК України унормовано, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з частиною 1 статті 163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Позовна заява містить між іншим вимоги майнового характеру, а саме про стягнення грошових коштів - середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Втім, у позовній заяві не зазначено ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Частиною 2 статті 164 цього Кодексу унормовано, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Порядок залишення позовної заяви без руху та усунення недоліків позову визначений процесуальним законом, зокрема у статті 174 ГПК України.

Згідно із частиною 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Позивач, отримавши ухвалу про залишення позовної заяви без руху, повинен усунути недоліки поданої позовної заяви, які зазначені в ухвалі суду. Лише усунення позивачем недоліків, зазначених в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху, є підставою для відкриття провадження у справі.

Разом з тим, неусунення таких недоліків є підставою для повернення позовної заяви, як про це прямо вказано у частині 4 статті 174 ГПК України.

З матеріалів справи убачається, що позивачем не надано та матеріали справи не містять належних доказів виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 06.10.2025, тобто, позивач не дотримався положень статті 164 ГПК України, у зв'язку з чим позовну заяву було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

Про хід справи позивач повідомлений шляхом розміщення на офіційному сайті Господарського суду Донецької області веб-портала Судова влада України відповідного оголошення, роздруківка якого міститься в матеріалах справи. Відповідачу ухвала доставлена в його зареєстрований електронний кабінет в системі “Електронний суд».

Також, всі процесуальні акти суду у цій справі оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень веб-порталу Судова влада України в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними та загальнодоступними для безоплатного перегляду згідно Закону України “Про доступ до судових рішень», що свідчить про наявність додаткової можливості у сторін ознайомитись із судовими рішеннями у даній справі. Судова колегія зазначає, що з дня оприлюднення такого оголошення заявник вважається повідомленим про хід справи (ч. 4 ст. 122 ГПК України).

Також, всі процесуальні акти суду у цій справі оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень веб-порталу Судова влада України в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними та загальнодоступними для безоплатного перегляду згідно Закону України “Про доступ до судових рішень».

Разом з цим, телефонограмою від 16.10.2025 господарський суд Донецької області повідомив Альохіна В.Л. про те, що ухвалою суду від 06.10.2025 його позовну заяву було залишено без руху та встановлено відповідний строк на усунення недоліків.

Суд апеляційної інстанції виходить з того, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У рішеннях Європейського суду з прав людини, останній неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Також Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 у справі №2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою як контакт-центру суду так і за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

Більше того, позивач має цікавитись ходом розгляду справи судом, оскільки саме він ініціював вказане судове провадження.

Таким чином, суд першої інстанції вжив всі залежні від нього заходи для належного повідомлення апелянта та його представника про хід розгляду судової справи.

Доводи апелянта про те, що представника заявника не було долучено до справи в ЄСІТС “Електронний суд», усі процесуальні документи, в тому числі і оскаржувана ухвала - не були відомі представнику, не приймаються судовою колегією, оскільки всі процесуальні акти суду у цій справі оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень веб-порталу Судова влада України в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними та загальнодоступними для безоплатного перегляду згідно Закону України “Про доступ до судових рішень», що свідчить про наявність додаткової можливості у сторін ознайомитись із судовими рішеннями у даній справі.

Так само не приймаються аргументи апелянта на неможливість визначення ціни позову через ненадання відповідачем інформації про заборгованість із заробітної плати, оскільки обов'язок щодо визначення предмета та підстав позову, формулювання позовних вимог, а також наведення розрахунку заявлених до стягнення сум покладається саме на позивача.

При цьому, суд першої інстанції не зобов'язаний здійснювати збір доказів замість сторони чи витребовувати їх з власної ініціативи для усунення недоліків позовної заяви, оскільки обов'язок доказування та подання доказів покладається на учасників справи.

Згідно з вимогами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Апелянт не надав документального підтвердження того, що відповідне клопотання про усунення недоліків було не лише сформоване, але й надіслане до суду першої інстанції у встановлений строк. Доданий до апеляційної скарги файл лише свідчить про формування проекту клопотання, але він не підтверджує фактів його відправлення або надходження до суду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Господарського суду Донецької області від 30.10.2025 про повернення позовної заяви відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не підтверджуються належними доказами.

Відповідно до статей 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних та обґрунтованих висновків місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала без змін.

Усі інші доводи, обґрунтування, посилання враховані судом апеляційної інстанції, проте є такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції викладених у постанові.

Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до положень статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені господарським судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.10.2025 у справі № 905/169/25 (226/1433/24) залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 26.05.2026.

Головуючий суддя С.Ч. Жельне

Суддя П.В. Тихий

Суддя Н.В. Гребенюк