вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" травня 2026 р. Справа№ 910/15747/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Спаських Н.М.
суддів: Горбасенка П.В.
Яценко О.В.
при секретарі судового засідання Кузьменко А.М.
за участі представників сторін згідно протоколу судового засідання від 21.05.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги
від 07.04.2026 Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2026
у справі № 910/15747/25 (суддя Плотницька Н.Б.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Інвест" (м. Київ)
до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (м. Київ)
про стягнення 129 960 грн 60 коп.,
Історія справи. Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.
17.12.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Інвест" з вимогами до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" про стягнення 129 960 грн 60 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору на виконання робіт по будівництву комплексу житлових будинків та об'єктів соціального, побутового призначення на вул. Бориспільській, 18-26 (Житловий будимнок № 3 (15й пусковий комплекс, секція 5) в Дарницькому районі м. Києва від 20.10.2020 № 1658/КБ, не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 129 960 грн 60 коп.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2026 у справі № 910/15747/25 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (код 23527052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Інвест» ( код 39534785) заборгованість в розмірі 129 960 грн 60 коп., судовий збір в розмірі 2 422 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн 00 коп.
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" 07.04.2026 через систему "Електронний суд" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (зареєстрована судом 08.04.2026), в якій просить прийняти дану апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2026 по справі № 910/15747/25 та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову ТОВ"УКРБУД ІНВЕСТ" до Приватного акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ «КИЇВМІСЬКБУД".
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Спаських Н.М., суддів: Горбасенко П.В., Яценко О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2026, після виправлення недоліків, відкрито апеляційне провадження, розгляд справи ухвалено здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що на переконання відповідача, в справу позивачем не було надано достатньо доказів, які б підтверджували факт існування заборгованості, не надано доказів, які б підтверджували факт виконання іншого обсягу робіт в межах Договору підряду та платіжні доручення (банківські виписки), які б підтверджували факт часткової оплати за Договором підряду. Не підтверджено понесення витрат позивачем на електроенергію та охорону будмайданчика для подальшого відшкодування їх позивачу.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.
Позивач відзивом від 24.04.2026 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва у даній справі без змін.
Вказує, що правові підстави позову були належним чином доведені та підтверджені матеріалами справи, з чим погодився суд першої інстанції, задовольнивши повністю позовні вимоги. Строк виконання зобов'язань за листом-вимогою №680 від 25.11.2025 щодо сплати заборгованості згідно підписаних актів за охорону об'єктів та використану електричну енергію між сторонами за Договором підряду №1658/КБ є таким, що настав. Зауважень і претензій з боку замовника у порядку п. 5.7 Договору підряду до позивача не надходило, що свідчить про прийняття відповідачем наданих послуг позивачем у відповідності до п. 3.4.9 Договору в редакції Додаткової угоди №3 від 30.10.2020.
Також у відзиві позивач у порядку ч. 1 ст. 124 ГПК України заявив про попередній розрахунок витрат з правничої допомоги адвоката в суді апеляційної інстанції у розмірі 5000,00 грн.
06.05.2026 до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «УКРБУД ІНВЕСТ» надійшла заява про долучення доказів про надання правової (правничої) допомоги в суді апеляційної інстанції у справі №910/15747/25, в якій позивач просить стягнути з відповідача 5000,00 грн витрат на професійну правову (правничу) допомогу.
Явка представників учасників справи.
Представники сторін у судове засідання 21.05.2026 не з'явились. Від представника позивача 21.05.2026 надійшла заява від 20.05.2026 про розгляд справи без його участі.
У зв'язку з неявкою представників сторін та наявністю у матеріалах справи доказів належного повідомлення учасників про дату та час судового засідання, суд ухвалив розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.
З матеріалів справи вбачається і сторонами не заперечено, що 20.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Інвест" (генпідрядник за договором, позивач у справі) та Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" (замовник за договором, відповідач у справі) укладено договір підряду № 1658/КБ на виконання робіт по будівництву комплексу житлових будинків та об'єктів соціального, побутового призначення на вул. Бориспільській, 18-26 у Дарницькому районі м.Києва. І черга будівництва. Житловий будинок № 3 (15-й пусковий комплекс, секція 5) (далі - договір). За умовами Договору Генпідрядник зобов'язується здійснити виконання робіт по будівництву комплексу житлових будинків та об'єктів соціального, побутового призначення, а Замовник зобов'язується здійснювати розрахунки за виконані роботи.
В подальшому між сторонами укладено ряд додаткових угод, якими вносилися зміни та доповнення до договору на виконання робіт по будівництву комплексу житлових будинків та об'єктів соціального, побутового призначення на вул. Бориспільській, 18-26 в Дарницькому районі м. Києва від 20.10.2020 № 1658/КБ.
Пунктом 3.4.9 в редакції додаткової угоди № 1 від 30.10.2020 до договору, сторони визначили, що замовник компенсує генпідряднику витрати, понесені на охорону об'єкта, використану теплову та електричну енергію та інші витрати пов'язані з обслуговуванням та утриманням об'єкту та підтверджені відповідними документами (договорами та рахунками відповідних служб).
Відповідно до пункту 8.10. в редакції додаткової угоди № 4 від 12.06.2023, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2025, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань.
Договір сторонами виконувався.
Доказів визнання Договору недійсним чи наявності підстав його нікчемності суду не подано.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору між сторонами були підписані акти компенсації витрат до договору № 1658/КБ від 20.10.2020, а саме: №20 від 31.08.2024 на суму 29 700 грн 00 коп., № 20 від 30.09.2024 на суму 10 288 грн 80 коп., № 19 від 31.12.2024 на суму 35 640 грн 00 коп., № 20 від 31.01.2025 на суму 18 691 грн 80 коп. та № 19 від 30.04.2025 на суму 35 640 грн 00 коп. (за використану тимчасову електроенергію, за охорону будівельного майданчика).
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повної та своєчасної компенсації витрат, понесених на охорону об'єкта та за використану електроенергію, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 129 690 грн 60 коп.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач посилався на те, що на відповідача розпорядженнями уряду було покладено обов'язок добудови 18 житлових об'єктів, на наявність підстав для застосування наслідків настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), ненадання позивачем належних доказів виникнення заборгованості (відзив а.с.85).
Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
У відповідності до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги виконавця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 627, 628 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивач просить стягнути з відповідача 129960,60 грн. своїх супутніх затрат на виконання умов Договору (охорона будмайданчика, електроенергія).
Так, пунктом 3.4.9 в редакції Додаткової угоди № 1 від 30 жовтня 2020 до Договору, Сторони визначили, що Замовник компенсує Генпідряднику витрати, понесені на охорону об'єкта, використану теплову та електричну енергію та інші витрати пов'язані з обслуговуванням та утриманням Об'єкту та підтверджені відповідними документами (договорами та рахунками відповідних служб).
Доказів неотримання від позивача таких послуг в період дії Договору, існування спору між сторонами з даного приводу, пред'явлення претензій відповідачем до позивача щодо ненадання таких послуг, відповідачем у справу до суду першої інстанції не було подано.
З матеріалів справи натомість вбачається, що на виконання умов договору між сторонами були підписані акти компенсації витрат до договору № 1658/КБ від 20.10.2020, а саме: №20 від 31.08.2024 на суму 29 700 грн 00 коп., № 20 від 30.09.2024 на суму 10 288 грн 80 коп., № 19 від 31.12.2024 на суму 35 640 грн 00 коп., № 20 від 31.01.2025 на суму 18 691 грн 80 коп. та № 19 від 30.04.2025 на суму 35 640 грн 00 коп. (а.с. 7-11).
Копії всіх актів знаходяться у матеріалах справи і були підписані з боку представника відповідача без зауважень, скріплені печатками обох сторін.
Отже ці Акти є належними доказами на підтвердження прийняття відповідачем послуг з постачання електроенергії та охорони будівельного майданчика.
Всі акти містять вказівку на місце надання послуги (Об'єкт будівництва), ціну послуги, періоди її надання та вказівку на відсутність претензій до об'єму, якості та строків виконання робіт (надання послуг) у Замовника-Відповідача.
Відповідачем не заперечено надання йому з боку позивача договору з ФОП Алілуйко Олена Сергіївна на охорону об'єкту та ТОВ "Ясно+" на електроенергію, копії яких знаходяться у справі та підтверджують надання послуги.
Як вже вказував суд, пунктом 5.7. в редакції Додаткової угоди № 1 від 30 жовтня 2020 року передбачено, що всі документи, які надходять від Генпідрядника, в тому числі акти, звіти, довідки та ін., повинні бути розглянуті, підписані та повернуті протягом 10 робочих днів, за умови відсутності претензій та виявлених недоліків. В разі виявлення суттєвих порушень та/або недоліків, Замовник направляє Генпідряднику вмотивовану відмову від підписання відповідних документів та визначає виявлені ним недоліки та орієнтовний строк для їх усунення. Отримавши таку відмову Генпідрядник зобов'язаний в узгоджений із Замовником строк усунути всі недоліки. Після цього, всі документи направляються у визначеному цим розділом порядку.
За доводами позивача, що не заперечено і відповідачем, в ході виконання умов Договору, ніяких зауважень щодо неналежного виконання Позивачем умов Договору, по оплаті яких і виник спір, з боку Замовника не надходило, що свідчить про прийняття Відповідачем наданих послуг Позивачем.
Однак всупереч умовам Договору, оплата за охорону будівельного майданчика та використану там електроенергію не здійснюється ПрАТ "ХК "Київміськбуд", що є його обов'язком як Замовника.
Про розмір спірного боргу позивач неодноразово направляв звернення-вимоги відповідачу, копії яких надано у справу, однак вони проігноровані відповідачем та залишені без задоволення. Заперечень проти неотримання цих вимог відповідачем не надано.
У відповідача немає належних та обґрунтованих заперечень проти того, що строки виконання всіх зобов'язань, щодо яких між сторонами виник спір, на час його вирішення судом першої інстанції вже настали і відповідач є порушником договірного зобов'язання.
З підстав викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 129 960 грн 60 коп. (за наявнми у справі актами на охорону будівельного майданчика та актами на використання тимчасової електроенергії).
Посилання відповідача на обставини форс-мажору обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки існування форс-мажорних обставин звільняє сторону договору саме від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, а не від обов'язку виконати це зобов'язання в натурі після припинення таких обставин. У випадку виникнення обставин непереборної сили, термін виконання зобов'язань сторін за договором може просто переноситись (продовжуватися) на строк, протягом якого діють такі обставини та їх наслідки.
У свою чергу, повідомлення Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 (на яке посилається відповідач) не є належним та допустимим доказом, що підтверджує наявність обставин непереборної сили, оскільки у ньому не зазначено, яким чином відповідні форс-мажорні обставини впливають на конкретне договірне зобов'язання між сторонами спору.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022 "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому воєнний стан продовжувався і є чинним на даний час.
Однак форс-мажор у вигляді військової агресії рф проти України повинен бути у доведеному прямому причинному зв'язку з негативними наслідками для підприємницької діяльності відповідача.
Сторона, яка посилається на вищезгадані обставини, повинна довести, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов'язань за конкретним господарським договором.
Відповідно до частини 1 статті 14-1 ЗУ "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
Листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, що розміщений в мережі Інтернет, та адресований "Всім кого це стосується", Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Однак незважаючи на те, що такий загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин стосується невизначеного кола осіб, це не означає, що такий лист звільняє від цивільно-правової відповідальності саме відповідача, як сторону Договору у виниклому спорі між сторонами.
Відповідач не звільняється від обов'язку доведення, що прострочення виконання ним зобов'язання по Договору сталося саме у зв'язку з воєнними діями.
Загальний лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зумовлених військовою агресією рф проти України, не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне господарське зобов'язання.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 13 вересня 2023 року по справі № 910/7679/22 з цього приводу зазначив наступне.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.1 ст.617 ЦК, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України та ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні").
Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія рф проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні.
У постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №910/8580/22 зазначено, що лист ТПП від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.
У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №912/750/22 викладено висновок про те, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не можна вважати сертифікатом у розумінні ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні", а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб'єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.
Отже, лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб'єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Кожен суб'єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
Згідно з ч.1 ст.14-1 Закону "Про ТПП в Україні" ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
Водночас сертифікат ТПП не є єдиним або обов'язковим доказом існування форс-мажорних обставин; наявність форс-мажорних обставин може доводитися й іншими доказами, якщо інше не передбачено законом бо договором.
Отже колегія суддів підсумовує, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 є документом загального інформаційного характеру та не може вважатися сертифікатом ТПП, виданим відповідно до положень ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" і не є доказом настання форс-мажору (обставин непереборної сили) для відповідача в межах виконання Договору між сторонами за основним боргом.
Інших належних доказів щодо даної обставини відповідачем в справу не подано.
За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що відповідачем не спростовано обставини виникнення у останнього обов'язку із компенсації позивачу витрат, понесених на охорону об'єкта, на електроенергію за Договором на виконання робіт по будівництву комплексу житлових будинків та об'єктів соціального, побутового призначення на вул. Бориспільській, 18-26 в Дарницькому районі м. Київ від 20.10.2020 № 1658/КБ.
Доказів проведення розрахунків у добровільному порядку відповідачем у справу не подано, тому вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 129 960 грн 60 коп.
В частині розподілу судових витрат, заперечень проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача у розмірі 5000 грн. за результатами вирішення спору судом першої інстанції, відповідачем не було заявлено у апеляційній скарзі.
Висновки суду апеляційної інстанції
Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2026 у справі № 910/15747/25 відповідає нормам процесуального та матеріального права, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається. В задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Розподіл судових витрат
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд покладаються на скаржника.
Щодо заяви позивача про розподіл витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
Згідно ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Згідно ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Послуги професійної правничої допомоги у справі надавалися позивачу з боку адвоката Маркової Тетяни Леонідівни (а.с.92).
За пунктом 4 ч.1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 цього Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначено в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховують складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 вказаного Закону).
Розмір гонорару визначають лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі N 910/12876/19).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тож одним із принципів господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, зокрема у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно ч. 1-3 статті 126 ГПК України передбачають, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частина 4 статті 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
Згідно з частиною восьмою статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлює суд на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подають до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У розумінні приписів частин 5-6 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі N 911/3312/21.
У постановах від 19 лютого 2022 року у справі N 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі N 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Отже, у разі недотримання вимог частини п'ятої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
У разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен (правові позиції ВС/КАС у справі № 640/18402/19 від 28.12.2020).
Відповідач не подав жодних заперечень проти вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. і не доводив їх не співмірності із складністю спору на стадії апеляційного провадження.
Зі свого боку позивач подав суду апеляційної інстанції копію Договору про надання правової (правничої) допомоги № 12/01 від 12.01.2026 між адвокатом Маркова Т.Л. та ТОВ "Укрбуд Інвест" (а.с. 99, 167). За умовами Договору адвокат зобов'язується за завданням клієнта надавати правничу допомогу, а Клієнт зобов'язався оплатити надання послуг та фактичні витрати Адвоката, необхідні для виконання цього договору.
До видів правничої допомоги по Договору віднесено представництво та захист інтересів клієнта в судах всіх рівнів та юрисдикцій, вчинення процесуальних дій, передбачених чинним ГПК України в межах та обсязі, передбачених законодавством.
Згідно розділу 3 Договору, за виконання зобов'язань, передбачених цим Договором Клієнт зобов'язується оплачувати послуги Адвоката на підставі відповідних актів приймання-передачі правничої допомоги (наданих послуг), а позивач оплачує послуги адвоката у строки, узгоджені додатково.
За правилами п1) ч. 2 ст. 126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
Актом № 14/1 приймання-передачі правничої допомоги від 06.05.2026 (а.с. 166) між адвокатом Маркова Т.Л. та ТОВ "Укрбуд Інвест" підтверджено факт надання в період з 14.04.2026 по 06.05.2026 правничої допомоги Клієнту, як позивачу у справі 910/15747/25, у Північному апеляційному господарському суді, що включали ознайомлення із наданими Клієнтом документами, проведення правового аналізу судової практики та консультацію щодо перспектив розгляду апеляційної скарги ПрАТ "ХК "Київміськбуд", підготовка правової позиції та відзиву на апеляційну скаргу, що подане клієнтом до електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Вартість послуг адвоката узгоджена в розмірі 5000 грн. без ПДВ.
Актом підтверджено відсутність претензій Клієнта до Адвоката щодо наданих послуг.
Отже наданими у справу доказами належним чином підтверджено понесення позивачем витрат на послуги адвоката при розгляді апеляційної скарги відповідача в Північному апеляційному господарському суді.
Заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. відповідає критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їх розміру і співмірності з обсягом та результатом виконаної роботи адвокатом для представництва інтересів позивача в суді апеляційної інстанції.
Рішенням у справі від 19.03.2026 Господарський суд м. Києва позов задовольнив повністю та поклав на відповідача витрати позивача на послуги правничої допомоги за вирішення спору в суді першої інстанції в розмірі 5000 грн., оскільки позов було задоволено.
З підстав викладеного витрати позивача на професійну правничу допомогу, понесені ТОВ "Укрбуд Інвест" в суді апеляційної інстанції також слід покласти на відповідача у справі повністю.
Керуючись статтями 74, 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу від 07.04.2026 Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2026 у справі № 910/15747/25 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2026 у справі № 910/15747/25 - залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (01010, місто Київ, вулиця Михайла Омеляновича-Павленка, будинок 4/6, ідентифікаційний код 23527052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Інвест" (01104, місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок 14А інше офіс 42, ідентифікаційний код 39534785) - 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Видачу наказу на виконання постанови доручити Господарському суду м. Києва.
5. Справу повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 25 травня 2026.
Головуючий суддя Н.М. Спаських
Судді П.В. Горбасенко
О.В. Яценко