ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
26 травня 2026 рокум. ОдесаСправа № 915/754/21(915/1484/25)
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Павленко Н.А.
суддів - Богатиря К.В., Лічмана Л.В.
дослідивши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради в особі арбітражного керуючого, керуючого санацією - Фоменко Мілени Сергіївни
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2026, ухвалене суддею Адаховською В.С. м.Миколаїв
по справі №915/754/21(915/1484/25)
за позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю
до відповідача Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради
про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році
яка відповідно до ст. 7 КУзПБ розглядалась в межах справи №915/754/21
за заявою кредитора Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
до боржника Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради
про банкрутство,
В провадженні Господарського суду Миколаївської області знаходиться справа №915/754/21 про банкрутство Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.11.2023 у справі №915/754/21 про банкрутство Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» введено процедуру санації боржника - Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» (55000, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 8, код ЄДРПОУ 31948866), затверджено план санації Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» №1110/2023-3 від 11.10.2023, схвалений зборами кредиторів 16.10.2023; призначено керуючим санацією Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» (55000, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 8, код ЄДРПОУ 31948866) арбітражного керуючого Прохорова Володимира Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна керуючого санацією, ліквідатора) №1450 від 08.07.2013).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.03.2026 у справі №915/754/21 клопотання Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» задоволено, відсторонено арбітражного керуючого Прохорова Володимира Сергійовича (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1450 від 08.07.2013) від виконання повноважень керуючого санацією у справі №915/754/21 про банкрутство Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради; призначено арбітражного керуючого Фоменко Мілену Сергіївну (54004, м.Миколаїв, вул. 1 Інгульська 1-З, кімн. 5, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №2 від 08.02.2013) керуючим санацією у справі №915/754/21 про банкрутство Комунального підприємства Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство Південноукраїнської міської ради.
Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році у розмірі 190 619,00 грн, з яких: адміністративно-господарські санкції складають 189 293,90 грн, пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій складає 1 325,10 грн.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду в межах справи №915/754/21 про банкрутство Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради та відкрито провадження з присвоєнням справі №915/754/21(915/1484/25). Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2026 позовні вимоги Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році у розмірі 190619,00 грн, з яких: адміністративно-господарські санкції складають 189293,90 грн, пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій складає 1325,10, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, Комунальне підприємство «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради в особі арбітражного керуючого, керуючого санацією - Фоменко Мілени Сергіївни звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд відмовити у повному обсязі у задоволенні позовної заяви Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році в розмірі 190 619,00 грн. Разом з апеляційною скаргою апелянтом було подано клопотання про звільнення Комунальне підприємство «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2026.
06.05.2026 в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд» ЕСІКС безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради в особі арбітражного керуючого, керуючого санацією - Фоменко Мілени Сергіївни на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2026 по справі №915/1564/25, що відповідає приписам ч. 1 ст. 256 ГПК України, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2026, апеляційну скаргу Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради в особі арбітражного керуючого, керуючого санацією - Фоменко Мілени Сергіївни на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2026 по справі №915/1564/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Павленко Н.А., суддів: Богатиря К.В., Лічмана Л.В.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2026 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою скаргу Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської в особі арбітражного керуючого, керуючого санацією - Фоменко Мілени Сергіївни ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2026 по справі №915/754/21(915/1484/25) до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду, доручено Господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали справи №915/754/21(915/1484/25) на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
21.05.2026 матеріали справи №915/754/21(915/1484/25) надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, колегія суддів встановила, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам, які визначені ст. 258 ГПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Звертаючись до Південно-західного апеляційного господарського суду з даною апеляційною скаргою, апелянт, в описовій частині своєї скарги, вказує на необґрунтованість висновку місцевого господарського суду щодо стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році у розмірі 190 619,00 грн, з яких: адміністративно-господарські санкції складають 189 293,90 грн, пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій складає 1 325,10 грн та, відповідно на наявність правових підстав для його скасування, проте у прохальній частині скарги просить лише відмовити у повному обсязі у задоволенні позовної заяви Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році в розмірі 190 619,00 грн.
Судова колегія зауважує, що апелянту необхідно уточнити вимоги апеляційної скарги, з урахуванням, визначених статтею 275 Господарського процесуального кодексу України, повноважень суду апеляційної інстанції та змісту, а саме чітко вказати, що має суд апеляційної інстанції ухвалити відносно рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2026 за результатами розгляду апеляційної скарги.
Окрім цього, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Нормами ч. 2 п. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що документи, які підтверджують сплату судового збору надаються до суду у встановленому порядку та розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2025 року для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до п п. 3 п. 2-1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приписами пп. 6 п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Предметом апеляційного перегляду є вимога майнового характеру - про стягнення 190619,00 грн адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році.
Таким чином, за подання позовної заяви у даній справі підлягав сплаті судовий збір у сумі 3028,00 грн (190619,00 х 1,5 % = 2859,29 грн, що є меншим за 1 прожитковий мінімум).
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради в особі арбітражного керуючого, керуючого санацією - Фоменко Мілени Сергіївни було подано до Південно-західного апеляційного господарського суду в електронній формі через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС.
Таким чином, оскаржуючи рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2026, апелянтом мав би сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 3633,60 грн (3028,00 грн х 150% х 0,8).
Однак апелянтом не надано доказів сплати судового збору, чим порушено вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України.
З огляду на означене, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги апелянту необхідно сплатити судовий збір у сумі 3633,60 грн.
Разом з цим, апелянтом було подано клопотання про звільнення Комунальне підприємство «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради в особі арбітражного керуючого, керуючого санацією - Фоменко Мілени Сергіївни від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2026. Дане клопотання обґрунтовано тим, що 31.08.2021 Господарським судом Миколаївської області порушено справу про банкрутство Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.11.2023 введено процедуру санації, яка спрямована в тому числі на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.
Розглянувши дане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір».
Положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Частиною 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Аналіз наведених положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для (1) відстрочення (за умов, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір") або (2) розстрочення сплати судового збору, (3) зменшення його розміру чи (4) звільнення сторони від сплати такого (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 у справі №420/1582/19, від 17.09.2020 у справі №460/3138/19 тощо).
При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження підстав для звільнення або відстрочення / розстрочення / зменшення сплати судового збору.
Необхідно зазначити, що звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору, відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір.
Тобто право звільнення від сплати судового збору (виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності) перебуває у межах дискреції суду (судового розсуду), а не є його обов'язком, що випливає з вимог ГПК України та Закону України «Про судовий збір».
В той же час необхідно враховувати те, що судові процедури повинні бути справедливими, особа не може бути безпідставно позбавлена права, зокрема на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у судових справах (такий висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 08.03.2024 у справі № 910/14313/23).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №906/308/20 зазначено, що: «сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин цієї справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні, та чи мала розгляд судом. Враховуючи ці чинники, далі Суд має визначити, чи становила вимога сплати збору, зокрема за обставин цієї конкретної справи, обмеження, яке завдало шкоди самій суті права заявника на доступ до суду. Отже, судовий збір сам по собі не обмежує право особи на справедливий суд, однак при цьому такий збір повинен встановлюватись з урахуванням спроможності заявника його сплатити та стадії, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено».
Отже, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від сплати судового збору з урахуванням вимог, передбачених законодавством, та з урахуванням майнового стану скаржника, який оцінюється судом на підставі наданих доказів.
При цьому, ГПК України покладає на суд обов'язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.
Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/ відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 зробила висновок щодо застосування норм частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», зазначивши, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору поширюються на осіб, які не зазначені в статті 5 Закону України «Про судовий збір» (якою визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх судових інстанціях у силу закону відповідно до їх статусу або виходячи із чітко визначеного предмета спору), або у справах із предметом спору, не охопленим цією статтею.
В цій постанові Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію (враховуючи майновий стан), але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Колегія суддів зазначає, що за приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.
Судова колегія звертає увагу на пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.01.2026 у справі №925/1293/19, де зазначено: «Велика Палата Верховного Суду наголошує, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону №3674-VI до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист».
Зі статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що:
1) законодавець, застосував конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначивши, що питання, зокрема, щодо звільнення, зменшення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення, розстрочення;
2) умови застосування диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» (Kniat v. Poland) від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» (Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005, пункти 63, 64).
Колегія суддів зауважує, що «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке саме собою є таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).
Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Перебування боржника в процедурі банкрутства на стадії санації не є підставою для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.05.2020 у справі №917/1423/19).
Щодо майнового критерію заявника (через перебування боржника в процедурі банкрутства та необхідність витрат зі сплати судового збору у разі звернення до суду арбітражного керуючого від імені боржника) Суд зазначає, що перебування боржника в процедурі банкрутства не звільняє його від сплати судового збору, а відповідні втирати належать до витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність), відшкодування яких врегульовано положеннями статті 30 КУзПБ.
Відповідно до вимог частини четвертої цієї статті КУзПБ витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.
Згідно з частиною п'ятою статті 30 цього Кодексу кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Відповідно до частини шостої цієї статті КУзПБ арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, перед забезпеченим кредитором.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Джерелом ж відшкодування відповідних витрат є боржник, якщо:
- у боржника достатньо коштів для здійснення відповідних виплат арбітражному керуючому;
- цільове призначення цих коштів не містить обмежень (зокрема, для розрахунків у межах здійснення боржником господарської діяльності: оплата поточних рахунків (комунальні послуги, оренда, зарплати працівникам тощо));
- у боржника відсутні перешкоди для розпорядження цими коштами (арешти, інші обтяження тощо).
В іншому випадку джерелом відшкодування витрат арбітражного керуючого є фонд, що створюється та фінансується визнаними у справі кредиторами боржника.
Аналогічні правові висновки викладені у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.01.2025 у справі №904/11028/15 (904/5476/23).
За таких обставин, оскільки за суб'єктним та предметним критерієм підстави для застосування до клопотання скаржника приписів статей 5, 8 Закону України «Про судовий збір» відсутні, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради в особі керуючої санацією - Фоменко Мілени Сергіївни про звільнення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2026 по справі №915/754/21(915/1484/25).
Згідно з частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу у вигляді залишення апеляційної скарги без руху.
З урахуванням означеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради в особі керуючої санацією - Фоменко Мілени Сергіївни на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2026 по справі №915/754/21(915/1484/25) відповідно до ст. 260 ГПК України підлягає залишенню без руху з наданням апелянту строку з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків.
Керуючись Законом України «Про судовий збір», ст. ст. 174, 234-235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради в особі арбітражного керуючого, керуючого санацією - Фоменко Мілени Сергіївни про звільнення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2026 по справі №915/754/21(915/1484/25).
2. Залишити без руху апеляційну скаргу Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради в особі арбітражного керуючого, керуючого санацією - Фоменко Мілени Сергіївни на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2026 по справі №915/754/21(915/1484/25).
3. Встановити Комунальному підприємству «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради в особі арбітражного керуючого, керуючого санацією - Фоменко Мілени Сергіївни строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги, шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду з урахуванням, визначених статтею 275 Господарського процесуального кодексу України, повноважень суду апеляційної інстанції та змісту ,а саме чітко вказати, що має суд апеляційної інстанції ухвалити відносно рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2026 за результатами розгляду апеляційної скарги, а також надати докази сплати судового збору у сумі 3633,60грн;- протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
4. Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.А. Павленко
Судді: К.В. Богатир
Л.В. Лічман