25 травня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 926/2855/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (судді-доповідача) Прядко О.В.,
суддів: Рима Т.Я., Манюка П.Т.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Центральний" від 21.05.2026 про відвід судді Іванчук С.В. від розгляду справи № 926/2855/25
за позовом Приватного акціонерного товариства Чернівецький завод "Індустрія"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Центральний"
про визнання недійсними договорів та витребування майна,
Ухвалою від 18.05.2026 у справі № 926/2855/25 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Шаповала Д.В., суддів: Степанюк Н.Л. та Іванчук С.В. відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ТД "Центральний" на рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.04.2026 у справі № 926/2855/25 та призначив її розгляд у судовому засіданні на 11.06.2026.
21.05.2026 до апеляційного суду від ТОВ "ТД "Центральний" надійшла заява від 21.05.2026 про відвід судді Іванчук С.В. від розгляду справи № 926/2855/25 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України.
Заяву про відвід судді обґрунтовано тим, що Західний апеляційний господарський суд (головуючий суддя Іванчук С.В.) розглядав апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Чернівецької області у іншій справі № 926/2853/25 за позовом ПрАТ "Чернівецький завод "Індустрія" до ТОВ "Альмасен" про визнання недійсними договорів та витребування майна, яка є аналогічною справі № 926/2355/25, та відмовив у її задоволенні, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишив без змін. Відтак, заявник вважає, що ще до початку розгляду апеляційної скарги у даній справі у судді Іванчук С.В. наявна сформована позиція по суті спору, що свідчить про її упередженість та необ'єктивність.
Ухвалою від 22.05.2026 у справі № 926/2855/25 визнано необґрунтованим заявлений ТОВ "ТД "Центральний" відвід судді Іванчук С.В. та передано справу для вирішення питання про відвід судді у встановленому ст. 32 ГПК України порядку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2026, заяву про відвід судді Іванчук С.В. передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Прядко О.В., суддів: Рима Т.Я., Манюка П.Т.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відводу судді Іванчук С.В., колегія суддів виходить з такого.
Вимогами змісту ст. ст. 35, 36 ГПК України визначено підстави для відводу, (самовідводу) судді. Зокрема, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Чинним законодавством не визначено вичерпний перелік обставин, зазначених у п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, тому вирішення питання про визнання певних обставин тими, про які йдеться у вищенаведеній нормі, належить саме до повноважень суду. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді у стороннього спостерігача.
Відвід повинен бути вмотивованим (ч. 3 ст. 38 ГПК України).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У зв'язку з цим колегія суддів звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд апеляційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
"об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
"суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як: особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Колегія суддів підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід судді, колегія суддів також бере до уваги те, що, окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу a priori не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.
Зокрема, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 35 ГПК України).
Колегія суддів, враховуючи приписи п. 5 ч. 1 та ч. 4 ст. 35 ГПК України у контексті поданої ТОВ "ТД "Центральний" заяви про відвід, приходить до висновку, що фактично викладені заявником доводи зводяться до незгоди з процесуальним рішенням у справі №926/2853/25, ухваленим Західним апеляційним господарським судом, у склад колегії якого входила суддя Іванчук С.В., та суб'єктивних припущень стосовно об'єктивного розгляду цієї справи № 926/2855/25.
Частиною 1 ст. 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Доводи заявника суперечать найважливішому принципу судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема шляхом заявлення відводів тим суддям, правова позиція яких заявника не влаштовує.
Отже доводи заявника є такими, що не узгоджуються із наведеними вище нормами законодавства щодо наявності підстав для відводу, не підтверджені належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами, ґрунтуються на припущеннях та міркуваннях, які не містять об'єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликали б сумнів у об'єктивності або неупередженості судді і які могли б бути перевіреними; та/чи/або на переконливі факти, які могли б викликати сумнів у об'єктивності і неупередженості судді, а відтак є власним суб'єктивним тлумаченням і, з огляду на ч. 4 ст. 35 ГПК України, не можуть бути підставою для відводу судді Іванчук С.В. від розгляду справи № 926/2855/25 у розумінні ст. ст. 35, 36 ГПК України.
Інших підстав, визначених ст. 35, 36 ГПК України, які свідчили б про особисту упередженість судді Іванчук С.В. або її необ'єктивність під час розгляду справи №926/2855/25, заявник не вказав, а апеляційний господарський суд під час розгляду його заяви не встановив.
З огляду на викладене, у задоволенні заяви ТОВ "ТД "Центральний" про відвід судді Іванчук С.В. від 21.05.2026 слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 35, 39, 234- 235 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
Відмовити у задоволенні заяви ТОВ "ТД "Центральний" від 21.05.2026 про відвід судді Іванчук С.В. від розгляду справи № 926/2855/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (суддя-доповідач) Прядко О.В.
Суддя Рим Т.Я.
Суддя Манюк П.Т.