Справа № 163/599/26
Провадження № 1-кп/163/149/26
26 травня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області кримінальне провадження № 22026030000000005 про обвинувачення
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища міського типу
Овідіополь Овідіопольського району Одеської
області, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 , українця,
громадянина України, середньої спеціальної
освіти, одруженого, водія міжнародних переве-
зень ПП «ІНТЕРВІД», раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення,
передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.305 КК України,
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він о 16 год. 35 хв. 03 січня 2026 року, слідуючи в якості водія спеціалізованого вантажного тягача марки «DAF», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «D-TEC», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на виїзд з України до Республіки Польща, смугою руху «червоний коридор» митного поста "Ягодин" Волинської митниці, що в селі Старовойтове Ковельського району Волинської області, намагався незаконно перемістити через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, способом, що утруднював виявлення, наркотичний засіб - канабіс, масою (в перерахунку на висушену речовину) 0,89 г., що знаходився у прозорому полімерному пакеті, який помістив до прозорого полімерного зіп-пакету, який у свою чергу приховав під продуктами харчування на дні пластикового контейнеру, поміщеного в холодильник, вмонтований в порожнину під нижнім спальним місцем кабіни транспортного засобу, однак свій намір до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки прихований ним канабіс був виявлений під час митного контролю працівниками Волинської митниці і військовослужбовцями НОМЕР_3 прикордонного Волинського загону ДПСУ та в подільшому вилучений слідчим УСБУ у Волинській області в ході огляду місця події.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч.1 ст.305 КК України.
У суд обвинувальний акт надійшов з укладеною між обвинуваченим та прокурором угодою про визнання винуватості.
Згідно з цією угодою ОСОБА_4 повністю визнає вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення за фактичними обставинами обвинувального акту.
Покарання між сторонами узгоджене з урахуванням обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також інших пом'якшуючих обставин.
В угоді сторони визнали, що обтяжуючі покарання обставини відсутні; до пом'якшуючих обставин віднесли щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; іншими обставинами, що пом'якшують покарання, визнали відомості про особу обвинуваченого, який раніше несудимий, позитивно характеризується за місцем роботи, перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, здійснив донат на Збройні Сили України в сумі 80 тисяч гривень, що у своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та свідчать про наявність підстав для призначення більш м'якого виду покарання, ніж передбачено санкцією ч.1 ст. 305 КК України, а саме у виді штрафу.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначене покарання за ч.2 ст.15, ч.1 ст.305 КК України, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, у виді штрафу в розмірі 2353 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40001,00 грн. (сорок тисяч одна гривня).
В угоді сторони підтверджують, що ознайомлені з наслідками її укладення та невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд бере до уваги таке.
За інкримінованим обвинуваченням ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні визнав себе винуватим повністю.
Передбачене ч.2 ст.15, ч.1 ст.305 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, згідно ст.12 КК України віднесене до категорії тяжких злочинів.
Міра покарання, погоджена сторонами угоди, більш м'якого виду, ніж передбачено санкцією ч.2 ст.15, ч.1 ст.305 КК України, однак достатньо обґрунтована наявністю підстав для застосування ч.1 ст.69 КК України, в тому числі, з огляду на фактичні обставини інкримінованого злочину, відсутність тяжких наслідків, а також на особу обвинуваченого, який щиро кається у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, до кримінальної відповідальності притягається вперше, позитивно характеризується за місцем роботи, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, здійснив донат на Збройні Сили України в сумі 80 тисяч гривень.
Суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, в тому числі, щодо права на судовий розгляд та щодо обмежень у правах, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди відповідно до ст.476 КПК України.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним. Про це заявили в судовому засіданні обвинувачений та захисник. Скарги стороною захисту під час досудового розслідування не подавались.
Таким чином, судом встановлено, що умови угоди відповідають положенням ст.472 КПК України, не суперечать іншим вимогам КПК України та КК України, зокрема, ст.ст.65, 69 КК України, а також інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.
В судовому засіданні прокурор вважав за необхідне затвердити угоду, обвинувачений та його захисник проти цього не заперечили і погодились на призначення узгодженого покарання.
Заслухавши учасників провадження, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди.
Долю речових доказів належить вирішити у відповідності до ст.100 КПК України, а накладеного арешту - згідно із ч.4 ст.174 КПК України.
Судові витрати на проведення експертизи згідно із ст.124 КПК України слід покласти на обвинуваченого.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовано, клопотання про застосування такого заходу не заявлено і суд не вбачає підстав для його застосування з власної ініціативи.
Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 474, 475, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,-
Угоду про визнання винуватості від 02 березня 2026 року у кримінальному провадженні № 22026030000000005, укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 , затвердити.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 1 ст.305 КК України, і на підставі ст.69 КК України призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 2353 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40001,00 грн. (сорок тисяч одна гривня).
Долю речових доказів та документів вирішити таким чином:
- 1 прозорий полімерний пакет та 1 прозорий полімерний зіп-пакет із фіолетовою застібкою, речовину рослинного походження зеленого кольору масою 0,74 г. (0,3 г. - використано у процесі проведення дослідження), що знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів слідчого відділу УСБУ у Волинській області, - знищити, скасувавши накладений 09.01.2026 року слідчим суддею Луцького міськрайонного суду Волинської області арешт;
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 , виданий на ім'я громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який передано на відповідальне зберігання його власнику ОСОБА_4 , залишити у володінні останнього;
- контрольний талон для проходження по «червоному коридору» серії УВА номер №1404431, на 1 арк.; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA 205020/2026/000033 від 03.01.2026, на 2 арк.; митну декларацію на ім'я ОСОБА_4 , на 1 арк., які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах провадження;
- спеціалізований вантажний тягач марки «DAF», р.н.з. НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 на спеціалізований вантажний тягач марки «DAF», р.н.з. НОМЕР_1 , ключі запалювання, блок сигналізації, два ключі від баку тягача марки «DAF», р.н.з. НОМЕР_1 , що передані на відповідальне зберігання представнику ПП «Інтервід» - ОСОБА_4 , залишити у володінні останнього, скасувавши накладений 09.01.2026 року слідчим суддею Луцького міськрайонного суду Волинської області арешт.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 копійок судових витрат за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення через Любомльський районний суд.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуюча: суддя ОСОБА_1