Справа № 159/8350/25
Провадження № 2-др/159/20/26
26 травня 2026 року Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі: головуючого судді Грідяєвої М.В.
при секретарі Скулинець І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ковель заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, припинення право власності та визнання права власності на рухоме та нерухоме майно, треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 30.03.2026 року провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, припинення право власності та визнання права власності на рухоме та нерухоме майно, треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 , ОСОБА_4 закрито. В відзиві на позов відповідач зазначала про понесення нею витрат на правничу допомогу, докази чого будуть надані до суду в встановленому порядку.
ОСОБА_1 звернулось до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання щодо розподілу судових витрат між сторонами по справі, а саме стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн..
Сторони в судове засідання не з'явились, згідно письмових заяв просять розгляд заяви здійснювати без їх участі, представник позивача просить зменшити розмір витрат, вказуючи на те, що вони завищені та не відповідають обсягу виконаних робіт, так як по справі було проведено два підготовчих судових засідання, представник відповідача приймав участь в режимі відеоконференції
Відповідно до ст.270 ЦПК України присутність сторін не є обов'язковою.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, заяву обґрунтованою частково та такою, що підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено при розгляді справи та ухвалені ухвали Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 30.03.2026 року судом питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу вирішено не було.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.1, 2 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, правову допомогу відповідачу у зазначеній справі надавав адвокат Деркач Д.В. на підставі договору про надання правничої допомоги від 09.12.2025 року, до заяви додано договір про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі до договору від 03.04.2026 року, квитанція та детальний опис витрат на правничу допомогу, згідно яких підтверджено виконання робіт та прийняття такої роботи позивачем та оплата витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
З врахуванням складності справи, співмірності та пропорційності понесених витрат щодо предмета спору, значення справи для сторін, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, те, що справу було розглянуто у підготовчому судовому засіданні, представник позивача приймав участь в режимі відеоконференції в двох засіданнях, суд дійшов висновку, що розмір вказаних відповідачем витрат на правничу допомогу, є не співмірним з виконанними адвокатськими роботами, а тому вимога відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню в розмірі 4000 грн.
Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.141, 137, 265, 270, 354 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, припинення право власності та визнання права власності на рухоме та нерухоме майно, треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення складене 26.05.2026 року.
СУддя:М. В. Грідяєва