Справа №161/5337/26
Провадження №2/155/489/26
про зупинення провадження
26.05.2026 м.Горохів
Горохівський районний суд Волинської області
в складі:
головуючого судді - Яремчук С.М.,
при секретарі судового засідання - Задурській К.М.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м. Горохів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розмірів аліментів на неповнолітню дитину, -
У провадженні Горохівського районного суду Волинської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розмірів аліментів на неповнолітню дитину.
Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 25 березня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
25 травня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Савчин А.І. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №161/5337/26, яке обґрунтоване тим, що відповідач є військовослужбовцем та перебуває у складі Збройних Сил України. У клопотанні представник відповідача просить зупинити провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, переведених на воєнний стан чи залучених до проведення антитерористичної операції. Також представник відповідача просить здійснювати розгляд клопотання про зупинення провадження без його участі.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 заперечила щодо задоволення клопотання, зазначивши, що аліменти, які сплачує відповідач, є недостатніми для утримання дитини.
Розглянувши клопотання відповідача суд дійшов наступного висновку.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи (пункт 10 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Дотримання розумних строків розгляду справи є важливим та одним з пріоритетних принципів цивільного судочинства. Поряд із цим існують обставини, за яких суд має право або ж зобов'язаний зупинити провадження у справі.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.
Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом в інтересах виконання завдань судочинства.
Дотримання судом процесуальних норм під час зупинення провадження у справі сприяє дотриманню принципу юридичної визначеності, оскільки сторони мають право очікувати, що ці норми будуть застосовані.
У цивільному процесі підстави зупинення провадження регламентовані статтями 251 та 252 ЦПК України. Стаття 251 ЦПК України встановлює обов'язок для суду зупиняти провадження у справі на відміну від статті 252 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зазначені норми права забезпечують дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов'язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Отже, правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання "суд зобов'язаний" не дозволяє суду діяти на власний розсуд.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року в справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25) зазначено:
1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що "переведені на воєнний стан";
2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;
3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.
Відповідач ОСОБА_2 проходить військову службу під час загальної мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 з 09 серпня 2024 року по теперішній час, що підтверджується довідкою заступника начальника відділу - начальник відділення проходження служби особовим складом відділу кадрів військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_3 від 28 квітня 2026 року №08/2149.
Ураховуючи, що з 24 лютого 2022 року в Україні введено правовий режим воєнного стану, внаслідок чого Збройні Сили України як цілісна структура були переведені на організацію і штати воєнного часу, а також беручи до уваги факт проходження відповідачем військової служби в період дії воєнного стану, який є об'єктивною обставиною, що перешкоджає його участі в розгляді справи, і відсутність беззастережної волі військовослужбовця щодо продовження розгляду справи, суд вважає, що дане клопотання підлягає до задоволення.
Суд зазначає, що така підстава зупинення провадження у справі застосовується виключно з метою забезпечення можливості дотримання процесуальних прав учасників процесу, закріплених нормами ЦПК України, зокрема, на безперешкодну участь сторін у судовому процесі та з метою виконання обов'язку суду щодо повного та об'єктивного дослідження судом усіх обставин справи.
Керуючись ст. 251, 253, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд
Зупинити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розмірів аліментів на неповнолітню дитину до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, зобов'язати відповідача повідомити про це суд невідкладно.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернеті - http://gr.vl.court.gov.ua/sud0302/.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення суддею.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області С.М. Яремчук