154/643/26
3/154/350/26
26 травня 2026 року Суддя Володимирського міського суду Волинської області Лутай А.М.,
розглянувши справу, яка надійшла з Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
06 лютого 2026 року о 15:12 по автодорозі Н-22 Устилуг-Луцьк-Рівне, 8 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «PEUGEOT PARTNER», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло), від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі, в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Погрібна Т.С. в суд не з'явилися. Проте, захисник звернулася до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності та відсутності ОСОБА_1 , в якій вона підтримала своє клопотання про закриття провадження у справі від 15.04.2026 та просила його задовольнити. Своє клопотання про закриття провадження у справі захисник обґрунтувала тим, що працівниками поліції при оформленні матеріалів справи допущено істотні порушення норм матеріального та процесуального права, які ставлять під сумнів наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: місця вчинення правопорушення та складення протоколу - різні; в протоколі ЕПР1 № 584663 зазначено, що подія сталася 06.02.2025, тобто рік тому; не були оголошені ознаки наркотичного сп'яніння; вплив працівників поліції під час вимкнення камери стосовно відмови від проходження огляду; відсутній акт огляду на стан наркотичного сп'яніння; в протоколі та направленні зазначена лише одна ознака наркотичного сп'яніння, тоді як огляд повинен ґрунтуватися на сукупності об'єктивних ознак сп'яніння; ознака наркотичного сп'яніння - зіниці очей не реагують на світло, яка зазначена працівником поліції в протоколі, наявним відео не підтверджена; відеозапис, долучений до матеріалів справи є неналежним та недопустимим доказом по справі; ОСОБА_1 не було ознайомлено з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 584663 від 06 лютого 2026 року; посвідчення водія у ОСОБА_1 не було вилучено, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався, що суперечить вимогам ст. 265-1 КУпАП та відомчих нормативно-правових актів; до матеріалів справи не долучено належних доказів щодо притягнення або непритягнення ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП. Сукупність наведених порушень, на думку захисника, свідчить про істотне недотримання працівниками поліції вимог законодавства під час фіксації обставин події, що унеможливлює визнання зібраних у справі доказів належними та допустимими. У зв'язку з викладеним, а також з огляду на відсутність належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 не визнає своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, захисник просила при розгляді справи врахувати особу ОСОБА_1 , який з 23.02.2026 працює в ТОВ «Західний Буг» на посаді тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, а отже право керування транспортними засобами є для нього невід'ємною складовою професійної діяльності; єдиним джерелом доходу, засобом забезпечення свого існування. Позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами фактично призведе до: втрати ним роботи; позбавлення джерела доходу; істотного погіршення його матеріального становища.
Вважаю можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника Погрібної Т.С. на підставі наявних у справі доказів, оскільки їх участь не є обов'язковою.
Вивчивши матеріали справи суд дійшов таких висновків.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, відповідно до п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На вимогу поліцейського водій повинен пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п.2.5 Правил Дорожнього руху).
Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП, за якою стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок огляду особи, яка керує транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, врегульовано ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735.
Так, відповідно до статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п.4 Інструкції).
Відповідно до п.п. 6, 7 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Згідно п.12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю встановлена сукупністю наявних у матеріалах справи та досліджених судом доказів.
Так, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 584663, складеним 06.02.2026 інспектором Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Гоменюком М.Л. по вул. Шпитальній, 20 в м. Володимирі, стверджується, що 06 лютого 2025 року о 15:12 по автодорозі Н-22 Устилуг-Луцьк-Рівне, 8 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «PEUGEOT PARTNER», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло), від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі, в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився.
Зміст протоколу відповідає вимогам ст.256 КУпАП. Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначені: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. Протокол підписаний особою, яка його склала. ОСОБА_1 відмовився підписувати протокол.
Судом встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення помилково зазначено дату вчинення правопорушення «06.02.2025» замість «06.02.2026». Разом з тим, із сукупності досліджених доказів, зокрема, направлення на огляд водія, матеріалів відеофіксації, достовірно вбачається, що подія адміністративного правопорушення мала місце саме 06.02.2026.
Суд оцінює зазначену невідповідність як технічну описку, яка не впливає на правильність встановлення фактичних обставин справи, не спростовує факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та не призвела до порушення права особи на захист чи неможливості реалізації нею процесуальних прав, передбачених КУпАП.
Різниця у місці вчинення правопорушення та складання адміністративного протоколу, на що звертає увагу захисник, пов'язана з тим, що ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння не на місці зупинки, а біля медичного закладу, де відповідно і був складений протокол про адміністративне правопорушення.
Доводи захисника про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено лише одну ознаку наркотичного сп'яніння, тоді як проведення огляду нібито повинно ґрунтуватися виключно на сукупності кількох ознак такого стану, суд відхиляє як безпідставні.
Відповідно до положень Інструкції підставою для проведення огляду є наявність у водія однієї або декількох ознак стану сп'яніння. Таким чином, чинне законодавство не ставить можливість направлення особи на огляд у залежність від обов'язкової наявності сукупності кількох ознак сп'яніння.
Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.02.2026 також стверджується, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я - КП «Володимирське ТМО». У вказаному направленні зазначено, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло.
Суд вважає безпідставними доводи захисника про те, що в матеріалах справи відсутній акт огляду на стан наркотичного сп'яніння зважаючи на таке.
Як було зазначено вище, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до пп.2, 14-19 розділу ІІІ Інструкції огляд водія транспортного засобу на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння), видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається у присутності поліцейського в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Отже, акт огляду на стан наркотичного сп'яніння складається лише у разі, якщо особа пройшла такий огляд в медичному закладі.
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується відеозаписами з нагрудних камер поліцейських та відеореєстратора, які містяться на CD-R диску, на яких зафіксовано факт зупинки поліцейськими 06.02.2026 автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , а також пропозиція поліцейського ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я. ОСОБА_1 на місці зупинки погодився пройти такий огляд, проте, як вбачається з відеозапису, перебуваючи біля медичного закладу, він в категоричній формі відмовився від проходження огляду, пояснюючи це зайнятістю та відсутністю у нього часу.
Твердження захисника про те, що долучений до справи DVD диск з відеозаписами є недопустимим доказом, оскільки вказані відеозаписи є не безперервним, як того вимагає Інструкція №1026 від 18.12.2018 не заслуговують на увагу. Відеозаписи, які містяться в матеріалах справи, дійсно є фрагментарними, водночас на них зафіксовано в повному обсязі обставини, що підлягають з'ясуванню та відображають обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вплив працівників поліції під час вимкнення камери стосовно відмови від проходження огляду, стороною захисту не доведений в судовому засіданні.
Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 не були оголошені ознаки наркотичного сп'яніння, суд також не приймає до уваги при ухваленні рішення, оскільки така обставина сама по собі не свідчить про незаконність дій працівників поліції та не є безумовною підставою для закриття провадження у справі. Нормами КУпАП та Інструкції не передбачено безумовного обов'язку працівника поліції повідомляти водію конкретний перелік виявлених ознак сп'яніння. Визначальним є наявність у працівника поліції достатніх підстав вважати, що особа перебуває у стані сп'яніння, та дотримання встановленої процедури направлення і проведення огляду.
Крім того, безпідставними є доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом та у нього не було вилучено посвідчення водія, оскільки з відеозаписів представлених працівниками поліції чітко вбачається, що ОСОБА_1 вказувалось на те, що останній відсторонений від керування автомобілем. Посвідчення водія у ОСОБА_1 не вилучалося, оскільки згідно протоколу таке посвідчення було показано у застосунку «ДІЯ».
З урахуванням наведеного, оцінивши кожний із зазначених доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, дослідивши всебічно, повно та неупереджено всі обставини справи про адміністративне правопорушення, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 , як особа, яка керувала транспортним засобом, всупереч п.2.5 Правил дорожнього руху України відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.
Вказані вище доводи сторони захисту суд розцінює як спосіб захисту направлений на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинене адміністративне правопорушення суд керується таким.
Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та вважає доцільним накласти на нього безальтернативне адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцяти тисяч) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, яке, за своїм видом і мірою є справедливим, необхідним і достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень.
При цьому суд не враховує при призначенні стягнення доводи захисника про те, що ОСОБА_1 працює в ТОВ «Західний Буг» на посаді тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, а отже право керування транспортними засобами є для нього невід'ємною складовою професійної діяльності, єдиним джерелом доходу, засобом забезпечення свого існування, оскільки на вказану роботу ОСОБА_1 влаштувався вже після вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 7, 130, 245, 266, 280 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Роз'яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн. судового збору за наступними реквізитами: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимир-Волинський міський суд Волинської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Постанова може бути оскаржена у Волинському апеляційному суді протягом 10 днів з дня винесення постанови.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Копію постанови протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої її винесено
Суддя: А.М. Лутай