Справа № 728/330/26 Головуючий у 1 інстанції Сороколіт Є. М.
Провадження № 33/4823/426/26
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
22 травня 2026 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
за участю особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
захисника - адвоката Антоненка І.Є. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в порядку дистанційного судового провадження (в режимі відеоконференції) справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника - адвоката Антоненка І.Є. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 18 березня 2026 року,
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який проживає в АДРЕСА_1 ,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 665,60 грн.
Як встановив суд, 28 січня 2026 року о 17 год. 45 хв. в м. Бахмач, по вул. Робітничій, біля будинку № 23, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки OPEL, модель ASCONA, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, некоректна мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, захисник - адвокат Антоненко І.Є. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в діях його довірителя складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи. Акцентує увагу на тому, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, за обставин, викладених у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, а знаходився в автомобілі в якості пасажира.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника (в режимі відеоконференції), які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, допитавши свідків (в режимі відеоконференції), перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 577877 від 28.01.2026 року, ОСОБА_1 28 січня 2026 року о 17 год. 45 хв. в м. Бахмач, по вул. Робітничій, біля будинку № 23, керував транспортним засобом марки OPEL, модель ASCONA, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, некоректна мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху.
Відомості викладені у даному протоколі ОСОБА_1 власноручно підтвердив своїм підписом (а.с.3).
Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП.
Не заслуговують на увагу твердження апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не дав належної оцінки поясненням ОСОБА_1 , який вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнав, та пояснив що за кермом перебувала його дружина, а він був у якості пасажира.
Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, апеляційним судом було досліджено відеозаписи працівників поліції, на яких зафіксовано розвиток подій, що передували складенню протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (а.с.7).
Також, відомості викладені у протоколі про адмінправопорушення підтвердили допитані у якості свідків поліцейські Ніжинського РУП ГУНП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , надавши у судовому засіданні апеляційного суду (в режимі відеоконференції) відповідні пояснення по суті даної справи. При цьому, вони упевнено зазначили, що за кермом транспортного засобу перебував саме ОСОБА_1 , але зафіксувати дану обставину на нагрудну камеру не вдалось можливим з технічних причин, що також має місце і на відеозаписах працівників поліції (файл № 20260128174709_000034).
Враховуючи пояснення даних свідків та беручи до уваги зміст реєстрації повідомлення з лінії 102 та пасивну поведінку свідка ОСОБА_4 , на місці зупинки транспортного засобу, яка за весь час спілкування із працівником поліції жодного разу не вказувала, що саме вона перебувала за кермом транспортного засобу, а лише просила дати можливість продовжити рух транспортного засобу, оскільки у салоні автомобіля знаходились діти, і те, що ОСОБА_1 намагався неодноразово домовитись із працівниками поліції, за що був попереджений про кримінальну відповідальність, у апеляційного суду не виникає жодних сумнівів, що саме останній перебував за кермом транспортного засобу та виконував функцію водія.
Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не знаходився за кермом транспортного засобу вже були предметом розгляду суду першої інстанції і суд вірно визначився, що саме останній керував автомобілем, з чим також погоджується і апеляційний суд, враховуючи наявні у даній справі докази.
Суд першої інстанції правильно критично поставився до пояснень свідка ОСОБА_4 , оскільки її пояснення протирічать зібраним у справі доказам, до того ж, вона є дружиною ОСОБА_1 , і на думку апеляційного суду, остання намагається у такий спосіб допомогти своєму чоловіку уникнути відповідальності за скоєне.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Проте, ОСОБА_1 та його захисник не скористались процесуальною можливістю та не звертались зі скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі. Також, ОСОБА_1 та його захисником не надано відомостей про те, що останні звертались до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб працівників поліції. Цих відомостей не надано суду і під час апеляційного розгляду.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного Інструкцією. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію захисника слід розцінювати, як намагання його довірителем уникнути встановленої Законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, з чим погоджується і апеляційний суд.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Антоненка І.Є. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 18 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач