Справа № 130/1143/25
Провадження № 22-з/801/77/26
Категорія: 71
Головуючий у суді 1-ї інстанції
Доповідач:Сало Т. Б.
26 травня 2026 рокуСправа № 130/1143/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів Берегового О.Ю., Ковальчука О.В., розглянувши заяву Матищук Людмили Петрівни про виправлення описки в постанові Вінницького апеляційного суду від 12 травня 2026 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Жмеринський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту батьківства,
встановив:
На розгляді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Жмеринський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), Адміністрація Державної прикордонної служби України про встановлення факту батьківства.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27 березня 2026 року призначено у справі судову молекулярно-генетичну експертизу.
Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 12 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27 березня 2026 року - без змін.
19 травня 2026 року від ОСОБА_2 надійшла заява про виправлення описки, в якій вона просить виправити описки в постанові Вінницького апеляційного суду від 12 травня 2026 року по цивільній справі № 130/1143/25, а саме:
1) у вступній частині постанови апеляційного суду пропущено прийменник «на», а фактично правильно «на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27 березня 2026 …»);
2) у вступній частині постанови апеляційного суду зазначено найменування третьої особи - Жмеринський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а фактично правильне найменування третьої особи - Жмеринський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України;
3) в абзаці другому третьої сторінки постанови апеляційного суду (описова частина) пропущено слово «експертизи», а фактично правильно «…обласного бюро судово-медичної експертизи»);
4) в абзаці першому сторінки шостої постанови апеляційного суду (мотивувальна частина) зазначено найменування третьої особи - Жмеринський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а фактично правильне найменування третьої особи - Жмеринський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Хмельницького управління Міністерства юстиції України;
5) в абзаці третьому шостої сторінки постанови апеляційного суду (мотивувальна частина) зазначено «У тексті позовної заяви ОСОБА_4 », а фактично правильно « ОСОБА_1 »;
6) в абзаці третьому сторінки шостої постанови апеляційного суду (мотивувальна частина) пропущено слово «експертизи» (правильним має бути «обласного бюро судово-медичної експертизи»);
7) в абзаці п'ятому сторінки восьмої постанови апеляційного суду (мотивувальна частина) зазначено «Вирізка зі зразка крові від трупа ОСОБА_5 », а фактично правильним згідно ухвали суду першої інстанції є «Вирізна зі зразка крові від трупа ОСОБА_5 ».
За приписами ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження.
У п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 18 грудня 2019 року «Про судове рішення у цивільній справі» судом роз'яснено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвали), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Суд вправі здійснити технічну заміну елементу, яка є очевидною й такою, що в подальшому може ускладнити виконання судового рішення.
Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Отже, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.
У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 300/765/15-ц (провадження №61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
У постанові Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі №22-ц/354/11 (провадження № 61-13870св20) зазначено, що: «описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки. Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені, застосування неправильних методик підрахунку та неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2024 року у справі № 990/162/23 (провадження № 11-240заі24) зазначено, що вирішуючи питання про виправлення описок (очевидних арифметичних помилок), допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння). Суд лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо) або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення), які водночас впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.
Дослідивши зміст заяви апеляційний суд вважає, що обставини, які зазначені у пунктах 1, 3 та 6 заяви щодо пропущення прийменника «на» у вступній частині постанови апеляційного суду перед словом «ухвала», а також слова «експертиза» в абзаці другому третьої сторінки постанови апеляційного суду описової частини та абзаці третьому сторінки шостої постанови апеляційного суду мотивувальної частини після словосполучення «обласного бюро судово-медичної» не заслуговують на увагу і вимоги заяви в цій частині не підлягають задоволенню.
Пропуск прийменника «на» та слова «експертизи» у назві експертної установи у тексті судового рішення не спотворюють текст та зміст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття, і це само по собі не свідчить про неоднозначність розуміння написаного.
Надалі по тексту постанови, крім наведених заявником випадків, назва експертної установи вживається у правильній формі.
Що стосується вимог пунктів 2 та 4 заяви щодо найменування третьої особи, то апеляційний суд вважає, що вимоги в цій частині також не заслуговують на увагу.
Так, звертаючись до суду із позовом позивач третьою особою зазначив Жмеринський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Вказана назва третьої особи фігурує у всіх процесуальних документах суду першої інстанції.
У даному випадку апеляційний суд не переглядає остаточне рішення суду першої інстанції за результатами вимог позову, а переглядає лише процесуальне рішення - ухвалу про призначення експертизи і назву третьої особи вказував ту, яка зазначена судом першом інстанції в оскаржуваній ухвалі.
З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наявного у відкритому доступі встановлено, що 03 жовтня 2025 року, тобто в процесі розгляду справи судом першої інстанції, відбулася зміна назви юридичної особи з «Жмеринський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)» на «Жмеринський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України».
У п. 6 ч. 2 ст. 265 ЦПК України зазначено, що у вступній частині рішення зазначаються ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи.
У резолютивній частині рішення зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України).
У пунктах 9, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз'яснено, що у вступній частині рішення зазначаються, зокрема, імена (найменування) сторін та інших осіб, які брали участь у справі. При цьому вказуються всі ті особи, які належать до складу осіб, які беруть участь у даній справі, а не лише ті, які фактично брали участь у розгляді справи. Якщо сторонами є юридичні особи, то найменування такої особи слід наводити відповідно до документів про реєстрацію юридичної особи.
Відтак, із вказаною заявою слід звернутися до суду першої інстанції, щоб у подальшому у процесуальних документах найменування учасника справи зазначалося у відповідності до документів про реєстрацію юридичної особи.
Заявник не зазначає, як саме вказані неточності впливають на можливість реалізації постанови апеляційного суду, якою залишено без змін ухвалу суду першої інстанції про призначення експертизи, чи її правосудність.
Що стосується вимог пункту 7 заяви, то апеляційним судом об'єкт дослідження зазначено відповідно до його найменування, яке вказано ДСУ «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» у листі від 12 листопада 2025 року №02-06/3017 та на конверті (пакет опечатаний печаткою відділення судово-медичної імунології ДСУ «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» судово-медичним експертом Дорошенко К.О.) (а.с.30-31 т.2).
Оскільки суд першої інстанції, зазначаючи об'єкт дослідження, зробив відсилку до 30-31 сторінки 2 тому, відтак можна дійти висновку, що йде мова саме про «вирізку».
У разі, якщо в експерта виникнуть питання, він не позбавлений буде можливості звернутися до суду першої інстанції із відповідним клопотанням (про уточнення об'єкта дослідження).
У даному випадку описку допущено саме судом першої, а не апеляційної інстанції.
Зі змісту наведених вище норм слідує, що виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер і особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.
Заявником не мотивовано, як саме вказані ним вище обставини впливають на можливість виконання постанови апеляційного суду, якою залишено без задоволення його апеляційну скаргу, а відтак і без змін ухвалу суду першої інстанції про призначення експертизи.
Разом з тим, апеляційний суд вважає, що вимоги пункту 5 заяви є слушними, оскільки в абзаці третьому шостої сторінки постанови апеляційного суду (мотивувальна частина) помилково зазначено найменування позивача « ОСОБА_4 » замість правильного « ОСОБА_1 ».
Враховуючи вищенаведене, заява ОСОБА_2 про виправлення описок в постанові Вінницького апеляційного суду від 12 травня 2026 року підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 261, 269, 381 ЦПК України,
ухвалив:
Заяву ОСОБА_2 про виправлення описок в постанові Вінницького апеляційного суду від 12 травня 2026 року задовольнити частково.
Виправити описку, допущену в третьому абзаці шостої сторінки постанови Вінницького апеляційного суду від 12 травня 2026 року, вказавши правильно «У тексті позовної заяви ОСОБА_1 » замість помилково вказаного «У тексті позовної заяви ОСОБА_4 ».
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Т.Б. Сало
Судді О.Ю. Береговий
О.В. Ковальчук