Ухвала від 25.05.2026 по справі 336/3300/26

Справа № 336/3300/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Чепка В.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої дії представник, адвокат Гайворонський Олексій Юрійович, до ОСОБА_2 , про визначення місця проживання дитини, відібрання дитини у батька, стягнення аліментів,

встановив:

позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої дії представник, адвокат Гайворонський Олексій Юрійович, звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якому просить:

-визнати місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю - ОСОБА_1 ;

-відібрати дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у батька ОСОБА_2 та поверненути її матері;

-визнати місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір'ю - ОСОБА_1 ;

-стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі 10 000 грн. починаючи з 25 березня 2026 року;

-стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) аліменти на утримання ОСОБА_1 в твердій грошовій сумі 5 000 грн. починаючи з 25 березня 2026 року. та судові витрати;

-стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Вивчивши подану позовну заяву, суддя прийшов до висновку, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як слідує з прохальної частини поданого ОСОБА_1 , в інтересах якої дії представник, адвокат Гайворонський Олексій Юрійович позову, в такому містяться три немайнові вимоги.

Позивачем до позовної заяви долучено документ, квитанцію про сплату №8711-8962-2047-7837 від 07.04.2026 на підтвердження сплати судового збору у розмірі 1 064,96 грн.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Відповідно до ч. 1 ст. 4 вказаного Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3328 гривень.

Відповідно до п.-п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" За подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір за за дві немайнові вимоги, що становить 2128 грн., або надати докази на підтвердження звільнення від сплати судового збору відповідно до ЗУ «Про судовий збір».

Нормами статей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Частиною 3 ст.175ЦПК України регламентовано вимоги, які повинна містити позовна заява, зокрема:

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини .

Згідно з ч. 1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15ЦПК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.19ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими ЦПК України, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Крім того, згідно ч.5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з вимогами ч. ч. 2, 4, ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Звертаю увагу на порядок засвідчення копій документів, а саме відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації» (затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту «підпис».

Окрім того, слід зазначити що засвідчити правильність перекладу документа з однієї мови на іншу можуть консульські установи України відповідно до ст. 38 Закону «Про нотаріат». Також засвідчити правильність перекладу має право нотаріус, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус (ст. 79 Закону України «Про нотаріат»).

Якщо документи, які необхідно перекласти, є документами іншої держави, то вони перекладаються нотаріусом в Україні лише за наявності апостиля або відмітки про їх легалізацію.

Переклад має бути зроблений з усього тексту документа і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу розміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.

Нотаріально завірити документи також можливо у разі пред'явлення нотаріусу документів, перекладених перекладачем. У такому випадку нотаріус повинен встановити особу перекладача та отримати від нього документ, який підтверджує його кваліфікацію, а також посвідчити справжність підпису перекладача на перекладі.

Як вбачається з доданих до позовної заяви документів на іноземній мові, такі належним чином не засвідчені, відтак позивачу слід подати належним чином засвідчені копії документів.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відтак, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.

Вказуючи на належність засвідчення копії суд зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печатки), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).

Разом з тим, доданий до позовної заяви документ під назвою «Зіскановане_20260324.pdf» всупереч вимогам ст. 95 ЦПК України, є неналежної якості (непридатний для прочитання), оскільки в ньому неможливо прочитати весь текст документа, що позбавляє суд можливості належним чином вивчити та дослідити вказаний доказ.

У відповідності до ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, п'ять днів, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для їх усунення.

Керуючись ст. 175, 177,185, 260, 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд

постановив:

позовну заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої дії представник, адвокат Гайворонський Олексій Юрійович, до ОСОБА_2 , про визначення місця проживання дитини, відібрання дитини у батька, стягнення аліментів - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити, що в разі не усунення ним вказаних недоліків, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області В. В. Чепка

Попередній документ
136818530
Наступний документ
136818532
Інформація про рішення:
№ рішення: 136818531
№ справи: 336/3300/26
Дата рішення: 25.05.2026
Дата публікації: 27.05.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (13.05.2026)
Дата надходження: 12.05.2026
Предмет позову: про визначення місця проживання дитини