Справа № 515/2020/15-а
Провадження № 6-а/515/1453/26
Татарбунарський районний суд Одеської області
26 травня 2026 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді Дем'янової О.А.,
за участю секретаря Унгурян Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари заяву Державної судової адміністрації України про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі №515/2020/15-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області про неправомірну відмову у призначенні пільгової пенсії, -
Представник стягувача Державної судової адміністрації України звернувся до Татарбунарського районного суду Одеської області із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі №515/2020/15-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області про неправомірну відмову у призначенні пільгової пенсії.
В обґрунтування своїх вимог представник заявника посилається на те, що постановою Татарбунарського районного суду Одеської області від 09 грудня 2015 року задоволено адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області про неправомірну відмову у призначенні пільгової пенсії. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року скаргу Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області залишено без задоволення, а постанову Татарбунарського районного суду Одеської області від 09 грудня 2015 року без змін.
09 березня 2016 року Одеський апеляційний адміністративний суд видав виконавчий листу справі №515/2020/15-а про стягнення з Управління пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області на користь держави судового збору у сумі 535,92 грн та направив його для подальшого виконання до ДСА України.
Рішення суду у справі №515/2020/15-а набрало законної сили 09 березня 2016 року, виконавчий лист по даній справі направлено до ДСА України на виконання 27 грудня 2017 року. Попередньо Одеським апеляційним адміністративним судом зазначений виконавчий лист направлявся до Головного управління ДФС в Одеській області для подальшого звернення до виконання, однак, був повернутий на адресу суду без виконання листом головного управління Державної Казначейської служби України в Одеській області. Після чого виконавчий лист був направлений до Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, але повернутий без прийняття до виконання. В силу об'єктивних причин ДСА України не мала змоги вчасно опрацювати виконавчий лист у справі №515/2020/15-а з огляду на велику кількість документів, які надходять та опрацьовуються. Також, ДСА України постійно здійснює претензійно-позовну роботу в частині усунення недоліків у виконавчий документах та поновлення строку на пред'явлення їх до виконання. Станом на дату подання заяви ДСА України здійснило підготовку та подачу понад 3 тис. процесуальних документів (заяв, скарг, тощо) при цьому зазначеним блоком питань у юридичному відділі займаються лише 3 особи.
Крім того заявник просив взяти до уваги негативні наслідки, пов'язані з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-9) та переор матуванням роботи в умовах воєнного часу, що ускладнило направлення виконавчого документа до виконання у строки, визначені законодавством.
У зв'язку з викладеним заявник вимушений звернутися до суду з вказаною заявою.
Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 21 травня 2026 року заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.
Учасники справи у судове засідання 21 травня 2026 року не з'явились, про дату час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Представник заявника Державної судової адміністрації України просив розглянути справу у його відсутність.
Представник Управління Пенсійного фонду України, повідомлений належним чином про розгляд справи, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали заяви, приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Татарбунарського районного суду Одеської області перебувала цивільна справа №515/2020/15-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області про неправомірну відмову у призначенні пільгової.
Відповідно до постанови Татарбунарського районного суду Одеської області від 09 грудня 2015 року адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області про неправомірну відмову у призначенні пільгової пенсії задоволено. Визнано незаконними дії Управління пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області щодо відмови в нарахуванні ОСОБА_1 пільгової пенсії. Зобов'язано Управління пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах на підставі п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення з 08 квітня 2015 року пенсії (а.с.80-82).
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року скаргу Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області залишено без задоволення, а постанову Татарбунарського районного суду Одеської області від 09 грудня 2015 року без змін (а.с.115-119).
09 березня 2016 року Одеський апеляційний адміністративний суд видав виконавчий листу справі №515/2020/15-а про стягнення з Управління пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області на користь держави судового збору у сумі 535,92 грн та направив його для подальшого виконання до ДСА України (а.с.146,147).
Листом №16-08/806-3424 від 16.05.2016 року Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області повернуло зазначений виконавчий лист Головному управлінню ДФС в Одеській області як такий, що не підлягає виконанню органом казначейства (а.с.148-149).
26 травня 2016 року Татарбунарський районний відділ державної виконавчої служби виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом №515/2020/15-а від 26.05.2016 року (а.с.151).
12 серпня 2016 року Головне управління ДФС в Одеській області повернуло Одеському апеляційному адміністративному суду вказаний виконавчий лист у зв'язку із винесенням Татарбунарським районним відділом державної виконавчої служби постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (а.с.152-153).
ДСА України, керуючись наданими повноваженнями, направила виконавчий лист Жовтневого районного суду м. Харкова, виданий у справі №639/4719/18, на виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Однак, згідно з повідомленням від 25.04.2019 року зазначений відділ ДВС повернув виконавчий документ у справі №639/4719/18 без прийняття до виконання, оскільки виконання даного рішення не підвідомче Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
При вирішенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд враховує таке.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 376 Кодексу адміністративного судочинства України, стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Приписами п.2 ч. 1, п.1 ч.2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 01.04.1999 № 606-ХІV (в редакції 28.12.2015) визначено, що інші виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом одного року.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
Відповідно до ч.6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання суд повинен перевірити, чи справді пропущений строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, а якщо є підстави так вважати, то чи були поважні причини для цього.
Отже, необхідною правовою підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, є наявність поважних причин такого пропуску. Такі причини (обставини) повинні бути об'єктивною перешкодою для особи, на користь якої винесено судовий акт, і яка вчиняє дії для отримання виконавчого документа та його пред'явлення до виконання.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 2а-12192/09/0470.
ДСА України у поданій заяві зазначає, що увесь передбачений законом строк пред'явлення виконавчих листів до виконання припав на період дії значного навантаження, встановленого карантину, воєнного стану та наявності лише 3-х осіб, які займаються таким блоком питань.
Проте, суд критично оцінює такі посилання.
Так, значне навантаження заявника, починаючи з 2018 року по день подання заяви, не є поважною причиною пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Суд зауважує, що поважними причинами пропуску строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання, вважаються об'єктивно непереборні обставини, які не залежали від волевиявлення особи, що звернулась із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та слугували дійсно істотними перешкодами чи труднощами в дотриманні нею строків пред'явлення виконавчого листа до виконання. А значне навантаження не є об'єктивно непереборною обставиною, яка не залежить від волевиявлення особи, що звернулась із відповідною заявою.
Варто також зауважити, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання закінчився 09.03.2017. Отже, опрацювання такого документа мало стояти у ДСА України в пріоритеті.
Крім того, суду не надано жодних доказів як на підтвердження обставин надмірного навантаження, так і того, що лише на 3-х осіб покладено обов'язки з опрацювання таких питань.
Щодо ж до посилання заявника на впровадження карантинних обмежень, то суд зазначає, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання сплив задовго до запровадження карантину. При цьому, заявником не надано жодного доказу та не зазначено, яким чином введення на території України карантину, який тривав з березня 2020 по червень 2023, вплинуло на своєчасне звернення до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення такого виконавчого листа до виконання.
Також є неприйнятними посилання заявника на Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, яким введено воєнний стан на території України та який діє на теперішній час, як на підставу несвоєчасного звернення щодо пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду у встановлені строки, у зв'язку із запровадженням такого, не може вважатись поважною причиною для поновлення строку. Жодних належних доказів поважності причин пропуску строку звернення саме через обмеження, впроваджені у зв'язку з введенням на території України воєнного стану, заявник разом із заявою до суду не надав.
Суд також звертає увагу і на таке.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вказані заявником обставини та докази не свідчать про наявність поважних причин, які б об'єктивно унеможливлювали пред'явлення виконавчого листа до виконання у встановлений законом строк. Тому суд вважає їх неповажними, а заяву необґрунтованою.
Враховуючи наведене, у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 376 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви Державної судової адміністрації України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі №515/2020/15-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області про неправомірну відмову у призначенні пільгової пенсії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя