Справа № 523/6961/26
Провадження №2/523/5083/26
"25" травня 2026 р. м.Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси, в складі:
головуючого - судді Малиновського О.М.
за участю секретаря - Березніченко В.Є.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Свеа Фінанс»(колишня назва ТОВ «Росвен Інвест Україна») звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором позики №17/25216069 від 04.12.2019р. у розмірі 58 240грн., а також понесених судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, 04.12.2019р. між ТОВ «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №17/25216069 за умовами якого Позикодавець надав відповідачці грошові кошти у розмірі 7000,00грн., строком користування до 17.12.2019р., зі сплатою плати за користування коштами в розмірі 1960грн. із розрахунку 2% в день.
Позикодавець зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, передав позичальнику грошові кошти.
28.12.2023р. між TOB «Партнер Фінанс» та ТОВ «Росвен Інвест Україна», укладений Договір факторингу №01.02-91/23 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до боржників, у тому числі за Договором кредиту №17/25216069.
Боржник свої зобов'язання за Договором №17/25216069 не виконала, в зв'язку з чим, утворилась заборгованість, що складається із заборгованості за основною сумою боргу - 7000грн., заборгованості за відсотками - 1960грн., пені в розмірі 49 280грн.
Оскільки відповідачем кредитні зобов'язання не виконані, сума боргу підлягає примусовому стягненню. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
Ухвалою судді Пересипського районного суду м. Одеси від 10.04.2026р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін яку скеровано за місцем реєстрації відповідача, яка 08.05.2026року повернута до суду з позначкою «за відсутністю адресата за вказаною адресою».
Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 13.05.2024 року у справі № 755/4829/23, останній зазначив, що суд зробив правильний висновок, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відмітками ««адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи.
Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п.4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України).
Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У визначений судом строк відповідно до ст.ст. 191, 278 ЦПК України, відзив на позов відповідачем не подано, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи , що 04.12.2019р. між ТОВ «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір позики №17/25216069 за умовами якого Позикодавець надав відповідачці грошові кошти у розмірі 7000,00грн., строком користування до 17.12.2019р., зі сплатою плати за користування коштами в розмірі 1960грн. із розрахунку 2% в день.
Позикодавець зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, передав позичальнику грошові кошти.
28.12.2023р. між TOB «Партнер Фінанс» та ТОВ «Росвен Інвест Україна», укладений Договір факторингу №01.02-91/23 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до боржників, у тому числі за Договором кредиту №17/25216069.
Відповідач свої зобов'язання за Договором №17/25216069 не виконала, в зв'язку з чим, утворилась заборгованість, що складається із заборгованості за основною сумою боргу - 7000грн., заборгованості за відсотками - 1960грн., пені в розмірі 49 280грн.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Статтею 1079 ЦК України передбачено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
З боку відповідача не спростовані доводи та аргументи наведені позивачем у позовній заяві та доданих до неї документів.
За таких обставин, з огляду на встановлений факт односторонньої відмови від виконання кредитного зобов'язання, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтований та підлягає задоволенню в частині стягнення суми боргу за тілом кредиту в розмірі 7000грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 1960грн.
Відповідач правильність здійснення розрахунку невиконаного зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів не спростувала.
Разом з тим, позовні вимоги про стягнення суми пені в розмірі 49 280грн. не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Як слідує з розрахунку заборгованості за договором позики від 04.12.2019р., розрахунок заборгованості був проведений за період з 04.12.2019р. по 28.12.2023р. При цьому розмір пені на суму 49 280грн. нарахований за період з 18.12.2019р. по 03.12.2020р. із розрахунку 2% від суми простроченого грошового зобов'язання за кожен день прострочення (п.5.3 договору).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина перша статті 549 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Пеня є змінною величиною, оскільки її нарахування відбувається за кожен день прострочення ( постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 серпня 2023 року у справі № 709/1320/21 (провадження № 61-7203св22)).
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (абзац перший частини другої статті 551 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина третя статті 551 ЦК України) суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 серпня 2021 року у справі № 911/378/17 (911/2223/20).
Таким чином, з огляду на встановлений судом факт неналежного виконання основного зобов'язання з боку відповідача, розмір якого складає 8960грн., у тому числі тіло позики та проценти, приймаючи до уваги що заявлена до стягнення позивачем сума пені в шість разів перевищує суми боргу, суд дійшов висновку, що в силу частини третьої статті 551 ЦК України суму пені слід зменшити з 49 280грн. до 4928грн., тобто 10% від первісної суми.
На переконливу думку суду з огляду на невиконання відповідачем грошового зобов'язання, суд вважає, що стягнення пені у такому розмірі буде відповідати принципам виваженості, розумності та справедливості.
Зважаючи на викладене з відповідача на користь позивач слід стягнути тіло кредиту в розмірі 7000грн., проценти в розмірі 1960грн. та пеню в розмірі 4928грн., а всього 13 888грн.
Згідно ст.141 ЦПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам, які задоволені у розмірі 24% від первісної ціни позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 639грн.
Керуючись ст.ст.12,13,76,259,263-265,268,279 ЦПК України,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за тілом кредиту в розмірі 7000грн., заборгованість по процентам в розмірі 1960грн., заборгованість по пені в розмірі 4928грн., судовий збір в розмірі 639грн.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ 37616221, м. Київ, вул. Іллінська, буд.8;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення суду складено 25 травня 2026р.
Суддя