Справа №523/471/18
Провадження №1-кс/523/4339/26
22 травня 2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , розглянувши клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту в кримінальному провадженні, відомості щодо якого 19 грудня 2017 року внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017161490002181 року про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 239 ч. 1 КК України,-
До провадження слідчого судді надійшло клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту в кримінальному провадженні №12017161490002181 від 19.12.2017 року про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 239 ч. 1 КК України.
Судом встановлено, що Слідчий Хаджибеївського ВП Суворовського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , розглянувши матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12017161490002181 від 19.12.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.239 ч.1 КК України, звернулась до Суворовського районного суду м.Одеси із клопотанням, погодженим прокурором Одеської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_4 , про накладення арешту на спеціалізований вантажний самоскид марки «MAN», д/н НОМЕР_1 , червоного кольору, номер шасі НОМЕР_2 , та спеціалізований вантажний самоскид марки «Volvo» д/н НОМЕР_3 сірого кольору.
Відповідно до поданого клопотання 18.12.2017 року до чч Хаджибеївського ВП Суворовського ВП в м.Одеса ГУНП в Одеській області надійшло анонімне повідомлення телефону «102», про те, що за адресою: м.Одеса, вул.Хаджибеївська дор.32, вивозять сміття вантажні автомобілі (ЖЄО №17814). За даним фактом 19.12.2017 року слідчим Хаджибеївського ВП Суворовського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області відкрите кримінальне провадження №12017161490002181, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України.
Крім того в клопотанні вказано, що під час проведення огляду місця події по вул.Хаджибеївська дор., 32 в м.Одесі було виявлено та вилучено: спеціалізований вантажний самоскид марки «MAN», д/н НОМЕР_1 , червоного кольору, номер НОМЕР_2 та спеціалізований вантажний самоскид марки«Volvo», д/н НОМЕР_3 , сірого кольору, номер шасі НОМЕР_4 , які віддано під гарантійну розписку.
Разом з тим в погодженому прокурором клопотанні слідчий вказує, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 власником транспортного засобу марки «MAN», д/н НОМЕР_1 , червоного кольору, номер шасі НОМЕР_2 , є ОСОБА_2 . Однак, фактично зазначений транспортний засіб перебуває в розпорядженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно виписки з пошукової системи НАІС на транспортний засіб марки «Volvo», д/н НОМЕР_3 , сірого кольору, номер шасі НОМЕР_4 , власником є також ОСОБА_2 , фактично засіб перебуває у розпорядженні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, в клопотанні зазначено, що 26.12.2017 року кримінальне провадження №12017161490002181 від 19.12.2017 року за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України було об'єднано з матеріалами кримінального провадження №12017161490002205 від 21.12.2017 року за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України.
04.01.2018 року кримінальне провадження №12017161490002181 від 19.12.2017 року за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України було об'єднано з матеріалами кримінального провадження №12017161490002228 від 28.12.2017 року за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України.
Заявник обґрунтовує своє клопотання, тим що кримінальне провадження закрито та арешт автомобілей накладений ухвалою Суворовського районного суду від 26.01.2018 вже відпав.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Так на адресу суду надійшла постанова слідчого ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області від 05.09.2023, відповідно до якої кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Крім того, ЄСПЛ, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь.
ЄСПЛ вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.
Відповідно до пунктів 69, 73 рішення ЄСПЛ від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Як свідчить практика ЄСПЛ, найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до ЄСПЛ забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України під арештом майна слід розуміти тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Ухвалою слідчого судді накладений арешт на вищезазначене майно, що унеможливлює його відчуження.
У відповідності до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких спів мірні їх вартості, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню повертаються власнику (законному володільцю), або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження
Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що клопотання ОСОБА_2 , в рамках кримінального провадження №12017161490002181 року про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 239 ч. 1 КК України підлягає задоволенню, на підставі того, що на зазначене у клопотанні майно не може бути накладено арешт, оскільки провадження по справі закрито.
Керуючись ст.ст. 170 - 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту в кримінальному провадженні, відомості щодо якого 19 грудня 2017 року внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017161490002181 року про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 239 ч. 1 КК України, - задовольнити.
Арешт, накладений ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 26.01.2018, на спеціалізований вантажний самоскид марки «MAN», д/н НОМЕР_1 , червоного кольору, номер шасі НОМЕР_2 , та спеціалізований вантажний самоскид марки «Volvo», д/н НОМЕР_3 , сірого кольору, номер шасі НОМЕР_4 , - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1