Справа № 513/1318/25
Провадження № 2/513/198/26
Саратський районний суд Одеської області
26 травня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Филипчук Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за позовною ОСОБА_1 в особі представника адвоката Давиденка Костянтина Вікторовича до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Саратська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Представник позивача адвокат Давиденко К.В. звернувся до суду з позовом в якому просить визначити позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк тривалістю 3 місяці для подання ним заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Зоря (нині Камчик), Білгород-Дністровського району Одеської області.
Позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 в селі Зоря (нині Камчик), Білгород-Дністровського району Одеської області у віці 61 року, що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого 27 липня 2021 року Саратським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис зроблено за №384 від 27 липня 2021 року.
За життя, а саме 09 грудня 2019 року спадкодавець вчинив заповіт на його ім'я посвідчений секретарем Зорянської сільської ради Саратського району Одеської області, зареєстрований в реєстрі за №10, яким заповів йому 0,43 частки земельної ділянки загальною площею 13,710 га, масив 60/2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, державний акт на право власності серії ОД №004193, земельну ділянку загальною площею 2,4183 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 51224581100:01:003:1318 та земельну ділянку загальною площею 0,5843 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 5124581100:01:002:0063. Отже зазначені земельні ділянки він має право успадкувати як спадкоємець за заповітом. З ОСОБА_4 він не перебував в родинних зв'язках, хоча у них однакове прізвище, але воно в селі Камчик (колишня Зоря) є дуже розповсюджене. Спадкодавцю він за життя в скрутні матеріально для нього часи допомагав та на його думку він вирішив йому віддячити, зробивши на його ім'я заповіт. Після того, як він дізнався про смерть спадкодавця також через спільних знайомих йому передали заповіт, який знайшли в його паперах після його смерті, про існування якого він раніше не знав. Про наявність заповіту він дізнався через чотири дні після спливу 6ти місячного строку для прийняття спадщини. Як тільки він дізнався він посвідчив у приватного нотаріуса заяву про прийняття спадщини, але коли він вже з цією заявою приїхав до нотаріуса за належним нотаріальним округом, він йому повідомив, що строк він вже втратив та далі його шлях, лише через органи судової влади для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Через місяць після складання вищезазначеної заяви про прийняття спадщини почалось повномасштабне вторгнення рф на територію України, після чого він як всі громадяни України перебував в дуже поганому емоційному стані, постійній тривожності та у відчутті невизначеності. Далі він вже офіційно звернувся до Приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова І.І. для прийняття спадщини, але йому було відмовлено з причини втрати ним шестимісячного строку для прийняття спадщини. Також нотаріус порекомендував йому звернутись до суду для захисту свої майнових прав, для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 08 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.
31 жовтня 2025 року від приватного нотаріуса Білгород-Дністровського нотаріального округу Одеської області Сулакова І.І. надійшла до суду копія спадкової справи №360/2021 до майна ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 01 грудня 2025 року залучено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 як співвідповідача до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Давиденка Костянтина Вікторовича до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Саратська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Давиденко К.В. будучи належним чином повідомленими про день, час та місце проведення судового засідання до суду не з'явилися, від представника позивача адвоката Давиденка К.В. надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позов підтримали, просили суд його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленою про день, час та місце проведення судового засідання до суду не з'явилася, надала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, не заперечувала проти задоволення позову.
Співвідповідач ОСОБА_3 будучи належним чином повідомленою про день, час та місце проведення судового засідання до суду не з'явилася, на електрону адресу суду надала письмову заяву про розгляд справи без її участі, не заперечувала проти задоволення позову.
Представник Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, належним чином повідомлений про розгляд справи до суду не з'явився, від нього надійшла письмова заява про розгляд справи без його участі, просив суд прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши письмові докази, суд дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.
Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із цивільного законодавства, пов'язані із спадковим правом, тому, при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися Цивільним Кодексом України.
Згідно копії паспорта громадянина України № НОМЕР_2 , виданого 09 грудня 2021 року органом 5114, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у с.Шабо, Білгород-Дністровського району Одеської області.
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , склав заповіт, посвідчений секретарем Зорянської сільської ради Саратського району Одеської області Сухаревською Т.І., зареєстрований в реєстрі за №101 згідно якого спадкоємцем 0,43 частки земельної ділянки загальною площею 13,710 га, масив 60/2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, державний акт на право власності серії ОД №004193, виданого на підставі розпорядження Саратської районної державної адміністрації від 16 вересня 2003 року №568/А-2003, земельну ділянку загальною площею 2,4183 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5124581100:01:002:0063, які розташовані на території Зорянської сільської ради Саратського району Одеської області, призначив ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Зоря, Саратського району Одеської області помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у віці 61 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 27 липня 2021 року Саратським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
ОСОБА_4 є власником 1/1 частки земельної ділянки, кадастровий номер 5124581100:01:002:0063, площею 0,5843, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, масив № НОМЕР_4 , ділянки № НОМЕР_5 , та 1/1 частки земельної ділянки з кадастровим номером 5124581100:01:003:1318, площею 2,4183 га, що підтверджується Витягами з Державного реєстру ре5чових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 122829013, № 165980170.
Як вбачається з довідки виданої Саратською селищною радою Білгород-Дністровського району Одеської області № 1416 від 15 грудня 2021 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 дійсно народився та був постійним мешканцем с. Зоря, та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Постановою приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова І.І., від 15 серпня 2025 року позивачу ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки площею 2,4183 га, кадастровий номер 5124581100:01:003:1318, та площею 0,5843 га, кадастровий номер 5124581100:01:002:0063, у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини, встановлений статтею 1270 ЦК України.
Судом досліджено спадкову справу № 360/2021 до майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності, вимоги про нотаріальне посвідчення правочину тощо); вживають заходів щодо охорони спадкового майна; видають свідоцтва про право на спадщину.
На нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій згідно із законом (частина друга статті 34 Закону України «Про нотаріат»).
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини суд визнав поважними.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Предметом спору є встановлення додаткового строку для прийняття спадщини позивачем, оскільки остання після смерті ОСОБА_4 , будучи спадкоємцем за заповітом, пропустив строк для прийняття спадщини. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує, що він не знав про існування вищевказаного заповіту, тому не звертався до нотаріуса з відповідною заявою протягом визначеного законом строку.
Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.
Отже, на нотаріуса покладено обов'язок щодо повідомлення спадкодавця про необхідність подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом чи про відмову від її прийняття, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини у такому випадку потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.
З вказаними висновками погодився Верховний Суд у постановах від 12 вересня 2018 року у справі № 484/3221/17 (провадження № 61-22510св18), від 10 січня 2019 року у справі № 263/1221/17 (провадження № 61-18261св18), від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц (провадження № 61-5609св19).
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 76 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окрему, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Застосування принципу змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно згаданий принцип не передбачає обов'язок суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Як вбачається із дослідженої спадкової справи № 360/2021, нотаріусом не було скеровано повідомлення про відкриття спадщини позивачу. Також, в матеріалах спадкової справи відсутні відомості про виклик позивача шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі. Доказів того, що позивач був присутній під час складання заповіту, або йому була вручена копія такого заповіту або доведено його зміст іншим чином, як за життя спадкодавця та в межах шестимісячного строку, після його смерті, матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене, суд вважає причину пропуску позивачем встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини поважною, оскільки він не був обізнаний про існування заповіту, про заповіт дізнався після спливу шестимісячного строку. Отже наведені позивачем причини є об'єктивними та істотними труднощами, у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини в межах визначеного законом строку.
Виходячи з досліджених в судовому засіданні доказів, з урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне визначити позивачу додатковий строк три місяці для подачі ним заяви про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки віна пропустив вказаний строк з поважних причини.
На підставі ст. 1272 ЦК України, керуючись 2, 7, 19, 48, 76-81, 200, 211, 247, 258-259, 263-265, суд, -
Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Давиденка Костянтина Вікторовича до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Саратська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Зоря (нині Камчик), Саратського (нині Білгород-Дністровського) району Одеської області у віці 61 року, тривалістю в три місяця.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений 26 травня 2026 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 09 грудня 2021 року органом 5114, РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Представник позивача: адвокат Давиденко Костянтин Вікторович, свідоцтво на право на заняття адвокатською діяльністю № 082979, видане 19 квітня 2017 року Радою адвокатів Одеської області, місцезнаходження: 68100, вул. Центральна, 37, м. Татарбунари, Білгород-Дністровського району Одеської області.
Відповідач: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Співвідповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Третя особа: Саратська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області Код ЄДРПОУ 04379189, адреса: вул. Крістіана Вернера, 84, селище Сарата, Білгород-Дністровського району Одеської області.
Суддя К. Ю. Рязанова