Справа № 522/1076/16-к
Провадження №1-кп/522/1277/26
19.05.2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження №42015160000000454 від 21.07.2015 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Вороновиця, Вінницького району, Вінницької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч.1 ст. 353 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
суд -
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч.1 ст. 353 КК України.
16.02.2026 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи справу було визначено судді - доповідачеві ОСОБА_1 .
До суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_3 на підставі п.4 ч. 1 ст. 49 КК України від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч.1 ст. 353 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, та про закриття кримінального провадження відносно нього на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Захисник та обвинувачений в судовому засіданні підтримали клопотання у повному обсязі та просили суд його задовольнити.
У судовому засіданні прокурор не заперечував проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч.1 ст. 353 КК України, та про закриття відносно нього кримінального провадження.
Потерпіла ОСОБА_6 до суду не з'явилась, згідно поданої заяви просила проводити судовий розгляд справи без її участі.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Так, органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень:
-за ч.1 ст. 353 КК України з кваліфікуючими ознаками: самовільне присвоєння владних повноважень та звання службової особи, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь;
-за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України за кваліфікуючими ознаками: пособництво в одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-яких дій з використанням наданої їй влади та службового становища, предметом якого була неправомірна вигода у значному розмірі, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, скоєних при наступних обставинах.
Так, 16.07.2015 року прокуратурою Приморського району м. Одеси до ЄРДР внесено відомості за №42015160030000024 за ч.1 ст.367 КК України за фактом невиконання слідчим Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області молодшим лейтенантом міліці ОСОБА_7 та оперуповноваженими СКР того ж райвідділу: майором міліції ОСОБА_8 і лейтенантом міліції ОСОБА_9 ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 25.06.2015 року щодо дозволу на затримання підозрюваної за ч.3 ст. 186 КК України ОСОБА_10 з метою приводу її до суду для участі у судовому засіданні під час розгляду клопотання слідчого про застосування стосовно ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, внаслідок чого вказана підозрювана 15.07.2015 року об 11 год., у судове засідання не з'явилася.
З огляду на вищевикладене, керівництвом прокуратури Приморського району м. Одеси та Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_7 була попереджена щодо суворої відповідальності за неналежне виконання нею своїх службових обов'язків.
У той же час, капітан міліції ОСОБА_11 , призначений 13.11.2014 року наказом начальника ОМУ ГУМВС України в Одеській області №149 о/с на посаду слідчого СВ Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, який був службовою особою, що займає відповідальне становище та його дружина - старший сержант міліції ОСОБА_12 , призначена 11.11.2014 року наказом начальника ОМУ ГУМВС України в Одеській області №148 о/с на посаду помічника слідчого СВ Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи із користі, всупереч інтересам служби, вирішили скористатися зазначеними проблемами у службовій діяльності їх колеги - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка нетривалий час працювала в міліції, з метою отримання від неї неправомірної вигоди у великому розмірі за їх сприяння в уникненні ОСОБА_7 небажаних нею наслідків, у тому числі притягнення її до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 367 КК України, використовуючи для цього набуті ними під час їх тривалої роботи в правоохоронному органі зв'язки та створюючи відповідні умови для подальшої передачі їм неправомірної вигоди ОСОБА_7 , з приводу чого ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вступили поміж собою у злочинну змову.
Тоді ж, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , бажаючи приховати свою участь у вирішенні проблеми колеги ОСОБА_7 , з метою отримання від неї неправомірної вигоди, тобто свої корисні наміри та, одночасно, щоб убезпечити себе від можливого викриття та затримання співробітниками правоохоронних органів під час скоєння посадового злочину який планували, залучили до участі у ньому свою знайому непрацюючу ОСОБА_13 , та раніше незнайомого їм, непрацюючого співмешканця ОСОБА_13 - ОСОБА_3 , які, на відміну від ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , не мали необхідні зв'язки в правоохоронних органах та повноважень щодо вирішення виниклої проблеми у ОСОБА_7 , проте, спонукувані корисними інтересами, з метою отримання частини грошей від неправомірної вигоди, яку планували вимагати та отримати надали свою згоду ОСОБА_14 на участь у злочині стосовно ОСОБА_7
ОСОБА_3 та ОСОБА_13 , відповідно до відведеної їм ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ролі, приховуючи злочинну діяльність подружжя ОСОБА_14 , як колег по роботі ОСОБА_7 , повинні були безпосередньо отримувати від неї неправомірну вигоду, у той час як ОСОБА_11 та ОСОБА_12 повинні були вживати заходи щодо вчинення необхідних дій в інтересах ОСОБА_7 відповідними службовими особами, яких вони планували задіяти.
Окрім цього, для виправдання великого розміру неправомірної вигоди - 12 000 доларів США, яку ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , планували вимагати та отримати від ОСОБА_7 , а заодно для посилення тиску на свою колегу по роботі «високопосадовцем», з метою прискорення передачі їм зазначеної неправомірної вигоди, відповідно до досягнутої домовленості, ОСОБА_3 повинен був видавати себе за заступника прокурора Одеської області, для чого він самовільно присвоїть владні повноваження та звання вказаної службової особи, а ОСОБА_13 його дружину, яка, начебто, мала необхідні зв'язки в органах прокуратури та своєю присутністю, відповідними поведінкою та розмовами з ОСОБА_7 повинна була присипляти її пильність, гарантувати ОСОБА_7 виконання ОСОБА_3 як співробітником прокуратури взятих на себе зобов'язань в інтересах ОСОБА_7 та підтримувати ОСОБА_3 і співучасників злочину під час їх зустрічей з ОСОБА_7 з метою отримання від неї неправомірної вигоди, яку домовилися вимагати.
16.07.2015 року, близько 13 год., ОСОБА_11 , реалізуючи спільний з ОСОБА_12 , ОСОБА_3 та ОСОБА_13 злочинний намір, діючи із користі, зв'язавшись по телефону з ОСОБА_7 , пообіцяв їй шляхом залучення необхідних зв'язків, своє та ОСОБА_12 сприяння у вирішенні її службових проблем, у тому числі - уникнути кримінальної відповідальності. Одночасно, для координації її подальших дій, ОСОБА_11 вказав ОСОБА_7 на необхідність зателефонувати його дружині ОСОБА_12 , що ОСОБА_7 одразу ж і зробила.
ОСОБА_12 , під час телефонної розмови яка відбулася, завірила слідчого ОСОБА_7 в можливості уникнення нею кримінальної відповідальності за допущену нею службову недбалість, для чого вони з ОСОБА_11 задіють наявні у них зв'язки в правоохоронних органах, а на час вирішення ними її проблеми, та щоб унеможливити проведення з ОСОБА_7 слідчих дій, вказала останній на необхідність термінової госпіталізації за її та ОСОБА_11 сприяння до МКЛ №1 у м. Одесі.
Того ж дня, близько 15 год. 30 хв., ОСОБА_15 , відповідно до відведеної йому ролі, під час доставки на таксі ОСОБА_7 до МКЛ №1 у м. Одесі, яка знаходиться по вул. М'ясоєдівська, 32, де на них вже чекала ОСОБА_12 , створюючи умови для скорішої передачі їм неправомірної вигоди ОСОБА_7 , залякав свою колегу неминучістю її кримінальної відповідальності за ст. 367 КК України та додатково за ст.ст. 364 та 368 КК України, обранням стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тощо.
Прислухавшись до порад подружжя ОСОБА_14 у вирішенні її проблеми, налякана ОСОБА_7 , під контролем останніх, у тому числі через наявне у неї хронічне захворювання «гастрит», близько 16 год. 30 хв., того ж дня була госпіталізована до МКЛ №1.
Після чого, близько 19 год., ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , діючи відповідно до попередньої домовленості з ОСОБА_3 та ОСОБА_13 , які повинні були видавати з себе, відповідно, співробітника прокуратури Одеської області та його дружину, організували ОСОБА_7 зустріч з ними в кафе «Шу-Шу» на АДРЕСА_3 , поблизу якого, в будинку АДРЕСА_4 вони тоді винаймали квартиру АДРЕСА_5 .
Під час зазначеної зустрічі, яка відбувалася під контролем ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , самовільно, тобто в порушення встановленого порядку і за відсутності будь-яких підстав для цього, привласнивши владні повноваження і звання посадової особи. незважаючи на те, що таким він не являвся, скоюючи у складі групи злочин, передбачений ст. 368 КК України, представився ОСОБА_7 заступником прокурора Одеської області, а ОСОБА_13 - дружиною зазначеного «співробітника прокуратури», чим ввели ОСОБА_7 в оману.
При цьому. ОСОБА_3 , наголошуючи на свої авторитет та впливовість в прокуратурі Одеської області, підтвердив серйозність проблеми у ОСОБА_7 , яка у неї виникла в службовій діяльності та пообіцяв ОСОБА_7 свою допомогу в уникненні нею кримінальної відповідальності за ст.ст. 364, 367 та 368 КК України. У той же час, враховуючи те, які «високопосадовці» задіяні для вирішення питання ОСОБА_7 , ОСОБА_3 попередив її про необхідність бути готовою до передачі йому великої суми неправомірної вигоди, з чим ОСОБА_7 вимушена була погодитися, щоб уникнути негативних для неї наслідків.
Під час зазначеної зустрічі, ОСОБА_13 , діючи відповідно до відведеної їй ролі, пославшись на свої зв'язки в органах прокуратури, які вона, начебто, мала, також запевнила ОСОБА_7 щодо позитивного вирішення ОСОБА_3 , який видавав себе за заступника прокурора Одеської області, взятих ним в її ( ОСОБА_7 ) інтересах зобов'язань.
Після зустрічі з ОСОБА_3 та ОСОБА_13 , близько 19 год. 30 хв. 16.07.2015 року, ОСОБА_12 , у присутності співучасника злочину - ОСОБА_11 , який приєднався до них неподалік від кафе «Шу-Шу», заспокоюючи налякану ОСОБА_7 , запевнила її у позитивному вирішенні «заступником прокурора Одеської області» ОСОБА_3 її проблеми у службовій діяльності, у тому числі звернула увагу ОСОБА_7 на, начебто, наявні зрушення у цьому питанні, та порекомендувала їй терміново збирати гроші у родичів для надання неправомірної вигоди ОСОБА_3
17.07.2015 року, близько 20 год., ОСОБА_12 , під час наступної зустрічі з ОСОБА_7 поблизу кафе «Шу-Шу», переконала її у позитивних зрушеннях у вирішенні проблеми ОСОБА_7 та вказала на необхідність передачі у найближчі дні «заступнику прокурора Одеської області» ОСОБА_3 неправомірної вигоди у сумі 12000 доларів США, розміром якої приголомшила ОСОБА_7 , яка не очікувала, що за вирішення питання щодо не притягнення її до кримінальної відповідальності, у неї потребують саме таку велику суму неправомірної вигоди, зібрати яку вона не могла.
ОСОБА_7 , яку подружжя Міхови лякали неминучістю притягнення її до кримінальної відповідальності за ст.ст. 364, 367 та 368 КК України та обранням стосовно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, якого «високопосадовця» для вирішення її проблеми «задіяли» подружжя ОСОБА_14 , та через відсутність у неї грошей для передачі ОСОБА_3 , який, начебто, вже почав вирішувати її питання злякалася ще більше.
У зв'язку з викладеним, ОСОБА_12 , після попереднього узгодження по телефону даного питання із співучасниками злочину - знизила суму неправомірної вигоди до 10000 доларів США (219.900 грн. відповідно до діючого тоді курсу НБУ), з яких 2000 доларів США ОСОБА_7 повинна була забезпечити 18.07.2015 року. Проте, і зазначену суму ОСОБА_7 та її рідні, яким вона за вказівкою ОСОБА_16 зателефонувала з приводу грошей, зібрати їх так швидко не могли.
У той же час, ОСОБА_12 , яка не бажала відмовлятися від свого злочинного наміру, дії якої були узгоджені з ОСОБА_3 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , з метою посилення тиску на ОСОБА_7 , яка розгубилася та не знала як вчинити через велику суму неправомірної вигоди, яку у неї вимагали, для подальшого залякування своєї колеги, і далі створюючи умови для передачі учасникам злочину неправомірної вигоди, одразу ж нав'язала ОСОБА_7 зустріч поблизу кінотеатру «Родина» по вул. Мечникова, 104 у м. Одесі із ОСОБА_11 , куди вони з ОСОБА_7 прибули близько 20 год., 30 хв., 17.07.2015 року.
Під час зустрічі що відбулася, ОСОБА_12 повідомила ОСОБА_11 , дії яких були узгоджені з ОСОБА_3 та ОСОБА_13 про те, що ОСОБА_7 не в змозі зібрати 10000 доларів США в якості неправомірної вигоди для «заступника прокурора області» ОСОБА_3 , у той час як задіяні ними особи почали вирішувати питання в інтересах ОСОБА_7 щодо не притягнення її до кримінальної відповідальності, що розлютило ОСОБА_11 .
ОСОБА_11 , ще більше посилюючи тиск і на без того налякану та розгублену ОСОБА_7 , також не бажаючи відмовлятися від реалізації у складі групи їх злочинного наміру, став кричати на ОСОБА_7 та роздратовано смикати ОСОБА_7 за руки, докоряти її в тому, що вона їх з ОСОБА_12 та задіяного ними «заступника прокурора Одеської області», який очікує на неправомірну вигоду у розмірі 10000 доларів США «підставила», тоді як її проблеми стали вирішуватися, та притягуються до дисциплінарної відповідальності співробітники СКР Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України, які не забезпечили охорону ОСОБА_10 , тощо.
ОСОБА_7 , через відсутність у неї 10000 доларів США для неправомірної вигоди, остерігаючись помсти, видачі її ОСОБА_11 та ОСОБА_12 співробітникам правоохоронних органів з метою притягнення її до кримінальної відповідальності, пообіцяла ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які на неї тиснули, зібрати 18.07.2015 року частину від суми, яку у неї вимагали - 2000 доларів США, після чого від ОСОБА_11 та ОСОБА_12 втекла та припинила відповідати на їх численні телефонні виклики, у зв'язку з чим ОСОБА_11 , дій якого були узгодженими з ОСОБА_3 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , з метою реалізації злочинного наміру співучасників злочину до кінця, для здійснення подальшого тиску на ОСОБА_7 , став переслідувати її, для чого прибув за місцем її проживання до будинку АДРЕСА_6 , де став чекати ОСОБА_7
17.07.2015 року, близько 22 год., ОСОБА_11 , в очікуванні повернення додому ОСОБА_7 , зустрів поблизу будинку №23 по вул. Ковальській у м. Одесі її сестру ОСОБА_17 , яка поверталася додому.
Спонукуваний корисними мотивами, ОСОБА_11 став лякати ОСОБА_17 великими проблемами, що виникли у її сестри та пред'явив ОСОБА_18 претензії з приводу того, що ОСОБА_7 , яка була спочатку згодна на передачу їм неправомірної вигоди за допомогу їй в уникненні кримінальної відповідальності, в подальшому гроші їм не надала та зникла, чим «підставила» його з ОСОБА_12 , у той час як першу частину неправомірної вигоди у розмірі 10000 доларів США - 2000 доларів США ОСОБА_7 повинна була передати відповідним особам наступного дня, а решту 8000 доларів США, необхідно зібрати до 20.07.2015 року.
У зв'язку із втечею ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , дії якого щодо вимагання та отримання ОСОБА_12 , неправомірної вигоди у великому розмірі були узгоджені з ОСОБА_3 та ОСОБА_13 , потребував від ОСОБА_17 передати за сестру задіяному ними «заступнику прокурора Одеської області» неправомірну вигоду у розмірі 10000 доларів США.
Там же, ОСОБА_11 , здійснюючи тиск на ОСОБА_17 , з метою досягнення його та спільників злочинної мети, пригрозив ОСОБА_17 , яка не мала відповідних коштів кримінальним розшуком її сестри та обранням стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про що налякана погрозами ОСОБА_17 невдовзі по телефону попередила сестру, у той час як ОСОБА_11 , протягом наступних кількох годин продовжив очікувати на повернення ОСОБА_7 поблизу будинку №23 по вул. Ковальській у м. Одесі.
Враховуючи вищевикладене, налякана ОСОБА_7 , не витримавши подальший тиск на неї та реалізації погроз з боку ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , дії яких були охоплені спільним злочинним наміром з ОСОБА_3 і ОСОБА_13 та зумовлені корисними мотивами, остерігаючись притягнення й до кримінальної відповідальності та помсти з боку «заступника прокурора Одеської області» ОСОБА_3 , через її неспроможність зібрати 10000 доларів США в якості неправомірної вигоди, вночі 18.07.2015 року терміново вилетіла до свого батька до Російської Федерації.
В подальшому, ОСОБА_11 та зокрема ОСОБА_12 , дії яких були охоплені єдиним злочинним умислом з ОСОБА_3 та ОСОБА_13 , з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, протягом 17-28.07.2015 року неодноразово зв'язувалися по телефону з ОСОБА_17 та з її матір'ю - ОСОБА_19 (номер мобільного телефону якої встановили), у яких вимагали зібрати протягом кількох днів неправомірну вигоду у розмірі 10000 доларів США за вирішення питання щодо не притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за ст.ст. 364, 367 та 368 КК України, з яких 3000 доларів США відшкодувати їм ( ОСОБА_14 ), оскільки вони були вимушені передати їх «заступнику прокурора області» замість ОСОБА_7 яка переховується.
Під час зазначених телефонних розмов, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 погрожували ОСОБА_17 та ОСОБА_19 , що у разі не передачі їм неправомірної вигоди, яку вони у них вимагали, ОСОБА_7 буде оголошено в розшук, у тому числі із задіянням бюро Інтерполу - через виїзд ОСОБА_7 до Російської Федерації (що вони встановили), невідворотністю її притягнення до кримінальної відповідальності, 12 роками позбавлення волі, проведенням за місцем їх проживання обшуків, тощо, настання чого ОСОБА_17 та ОСОБА_19 не бажали.
24.07.2015 року, близько 18 год. 30 хв., під час організованої ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (під контролем останньої) зустрічі в кафе «Шу-Шу» ОСОБА_17 та ОСОБА_19 з ОСОБА_13 та ОСОБА_3 , який, відповідно до відведеної йому ролі і надалі видавав себе за «заступника прокурора Одеської області», що вирішував службові проблеми ОСОБА_7 , останній, прискорюючи передачу їм неправомірної вигоди, яку вони вимагали, та створюючи відповідні умови для цього, завірив ОСОБА_20 в отриманні ним від подружжя ОСОБА_14 замість ОСОБА_7 , 3000 доларів США - частини від 10000 доларів США неправомірної вигоди, яку вони вимагали, вказавши присутнім ОСОБА_19 та ОСОБА_17 на необхідність повернення ними зазначених коштів ОСОБА_14 , одночасно наголосивши на необхідності прискорення збору основної частини вищезазначеної суми неправомірної вигоди з метою запобігання настання для ОСОБА_7 , ОСОБА_17 та ОСОБА_19 вищезазначених негативних наслідків, у чому його підтримували присутні співучасники злочину ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , з чим ОСОБА_17 та ОСОБА_19 вимушені були погодитися.
28.07.2015 року, близько 15 год., ОСОБА_3 , який самовільно присвоїв владні повноваження та звання заступника прокурора Одеської області, та скоював у складі групи злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України ОСОБА_13 , а також помічник слідчого СВ Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_12 , які діяли відповідно до досягнутої домовленості з ОСОБА_11 , в приміщенні кафе-бару «Шу-Шу» на пр. Шевченка, 1-к у м. Одесі отримали від ОСОБА_17 та ОСОБА_19 неправомірну вигоду у розмірі 2000 доларів США (44120 грн., відповідно до курсу НБУ) першу частину від 10000 доларів США (220600 грн., відповідно до курсу НБУ, що у двісті і більше разів перевищували неоподаткований мінімум доходів громадян), які у них вимагали вирішення питання щодо не притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за ст.ст. 364, 367 та 368 КК України, щодо яких мали намір розділити їх поміж усіма співучасниками злочину та розпорядитися ними за власним розсудом, проте були затримані на гарячому співробітниками УВБ в Одеській області ДВБ МВС України.
Так, розглядаючи клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_5 , суд приходить до наступних висновків.
Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст. 49 КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 353 КК України є кримінальним проступком, за вчинення якого передбачене покарання у виді штрафу до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційний нагляд на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 368 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку і до дня набрання вироком законної сили минули три роки.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею тяжкого кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули десять років.
З обвинувального акту у вказаному кримінальному провадженні вбачається, що кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 353 та ч.5 ст. 27, ч.3 ст.368 КК України, які інкримінуються ОСОБА_3 вчинені останнім у період часу з 16.07.2015 року по 28.07.2015 року.
Тобто, з дати вчинення інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, зазначених в обвинувальному акті, минуло понад 10 років.
Згідно ч. 3 ст. 49 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Судом встановлено, що строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 не зупинявся та не переривався.
Таким чином, станом на 28.07.2025 року закінчився строк давності притягнення обвинуваченого ОСОБА_21 до кримінальної відповідальності за інкриміновані останньому кримінальні правопорушення.
Згідно зі статтями 284 - 288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 17.06.2020 року у справі №598/1781/17 звернуто увагу, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.
Крім того, згідно постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 18.02.2025 року у справі № 712/8174/23 закриття провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за ініціативою і згодою особи, що притягується до відповідальності, не зобов'язує суд констатувати факт вчинення особою кримінально караного діяння.
Таким чином, судом встановлені підстави для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 353 та ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України, у зв'язку з закінченням строків притягнення його до кримінальної відповідальності.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Крім того, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави та бажає бути звільненим від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 353 та ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі п.2,4 ч.1 ст.49 КК України, та про закриття кримінального провадження №42015160000000454 від 21.07.2015 року, у зв'язку із звільненням від кримінальної відповідальності за вчинення вказаних кримінальних правопорушень задовольнити.
Заходи забезпечення кримінального провадження №42015160000000454 від 21.07.2015 року, а саме ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 30.07.2015 року про арешт майна, необхідно - скасувати.
Питання речових доказів суд вирішує у порядку передбаченому ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експертів, які становлять 15312 (п'ятнадцять тисяч триста дванадцять) гривень віднести на рахунок держави.
Цивільний позов у вказаному кримінальному провадженні заявлено не було. Запобіжний захід, відносно ОСОБА_3 не обирався.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49 КК України, ст.ст. 100, 124, 174, 284-286, 350, 369-372, 376 КПК України, суд -
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч.1 ст. 353 КК України, на підставі п.2,4 ч.1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015160000000454 від 21.07.2015 року відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч.1 ст. 353 КК України, - закрити.
Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 30.07.2015 року про арешт майна, яке було вилучено у ОСОБА_3 в ході проведення огляду місця події 28.07.2015 року, а саме приміщення кафе-бару «ШУ-ШУ, розташоване за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, буд. 1-к, - скасувати.
Речові докази по справі після набрання ухвалою законної сили: серветку, якою ОСОБА_3 витирав свої долонні, ватний тампон зі змивом з лівої долоні ОСОБА_3 , блокнот ОСОБА_3 з написом «Escalada» на застібці, - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати на залучення експертів, які становлять 15312 (п'ятнадцять тисяч триста дванадцять) гривень 00 копійок, - віднести на рахунок держави.
Ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1