Житомирський апеляційний суд
Справа №279/2014/26 Головуючий у 1-й інст. Івашкевич О. Г.
Номер провадження №33/4805/1014/26
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Кузнецов Д. В.
26 травня 2026 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Кузнецов Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04 травня 2026 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
Постановою судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду 14.03.2026 року о 13:10 год., в с.Ришавка, вул. Центральна, 33 Коростенського району Житомирської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2107 номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, виражене тремтіння пальців рук). Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Аlkotest Drager 6820 (тест №41). Результат огляду позитивний 1,41% проміле. Водій від керування транспортним засобом відсторонений.
Не погоджуючись із вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що в його присутності не складалися та не надавалися на підпис жодні процесуальні документи. Після проходження огляду за допомогою приладу «Драгер» не було з'ясовано його згоду з такими результатами, а подальший огляд у медичному закладі не пропонувався, письмове направлення не вручалося. Також заперечив факт керування ним транспортним засобом, оскільки на відеозаписі відсутній рух автомобіля під його керуванням.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, заяв про відкладення розгляду справи не подавав, про поважність причин неявки не вказував. За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у його відсутність, що відповідає ч.6 ст.294 КУпАП, зважаючи на стислі строки розгляду справ такої категорії.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції загалом дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п.2.9а ПДР, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає положенням статей 283, 284 КУпАП.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №614713 від 14.03.2026 вбачається, що 14.03.2026 року о 13:10 год., в с.Ришавка, вул. Центральна, 33 Коростенського району Житомирської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2107 номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, виражене тремтіння пальців рук). Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Аlkotest Drager 6820 (тест №41). Результат огляду позитивний 1,41%проміле. Водій від керування транспортним засобом відсторонений (а.с.3).
За змістом п.2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).
Відповідно до п.6 І-го розділу Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п.7 І-го Розділу Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Відповідно до ч.ч. 2-5 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.9а Правил дорожнього руху України, крім вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, підтверджується: розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст.268 КУпАП; розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу від 14.03.2026 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.03.2026 року; тестом №41 від 14.03.2026 технічного засобу «Drager Alcotest 6820», результат огляду 1,41% проміле; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; копією декларації про відповідність вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки; розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом; розпискою щодо передачі керування особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6832634 від 14.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП; рапортом інспектора СРПП ВП №2 Коростенського РУП Єрмійчука О.С. від 14.03.2026; наявним в матеріалах справи відеозаписом.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені і зібрані у визначеному процесуальним законом порядку.
З приводу апеляційних доводів про відсутність в матеріалах справи доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються вищевказаними доказами, зокрема, наявними у матеріалах справи відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції.
Так, з матеріалів справи та відеозапису вбачається, що в ході спілкування з водієм ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу, працівники поліції оголошують про наявні в нього ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Водій погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», результат огляду склав 1,41% проміле.
В ході спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 жодним чином не заперечував факт нещодавнього керування транспортним засобом.
Крім цього, згідно з наявним відеозаписом з нагрудних камер ОСОБА_1 не повідомляв працівникам поліції, що за кермом була інша особа, також такі особи були відсутні на місці події.
Саме такі первинні покази водія ОСОБА_1 , який жодним чином не заперечував факт нещодавнього керування транспортним засобом, на думку суду, є найбільш правдивими та достовірними, оскільки особливість психіки людини в перші секунди, хвилини після події не дозволяє їй за короткий проміжок часу вигадати чи спотворити дійсність життєвої ситуації та створити неправдиве алібі для себе, та не встигає сформувати у своїй уяві хибну версію минулої поведінки та правдоподібно повідомити про неї допитувача. Тому первинні покази водія ОСОБА_1 , які зафіксовані одразу на місці, на переконання суду, є найбільш правдоподібними та достовірними, та обґрунтовано враховано судом при розгляді справи.
Крім того, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується також даними постанови серії ЕНА №6832634 від 14.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП, за керування транспортним засобом, не користуючись паском безпеки, та не маючи при собі посвідчення водія. Доказів оскарження вказаної постанови апеляційному суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає безсумнівним та доведеним достатніми доказами факт виконання 14.03.2026 о 13 год. 24 хв функцій водія та керування ОСОБА_1 транспортним засобом ВАЗ 21070 номерний знак НОМЕР_2 .
Також судом першої інстанції вірно надано оцінку твердженням апелянта про те, що він не був присутній під час складання протоколу, та зазначено наступне.
Після проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 ознайомився з тестом на виявлення вмісту алкоголя, підписав його без зауважень, після чого поліцейській повідомив, що відносно нього будуть складатися матеріали про притягнення особи до відповідальності, на що ОСОБА_1 вказав, щоб протокол з постановою були надіслані йому за адресою місця проживання, тобто фактично погодився на оформлення протоколу про адміністративне правопорушення за його відсутності. Підстави для примусового утримання особи у поліцейських були відсутні. За таких обставин місцевий суд вважає, що поліцейськими не було допущено порушення вимог закону щодо складання протоколу у присутності особи, що підтверджується відеозаписом.
Таким чином, апеляційний суд зауважує, що працівники поліції гарантували процесуальне права водію бути обізнаним із текстом протоколу та отримати його копію, але через позицію водія та бажання отримання протоколу засобами поштового зв'язку, не змогли йому вручити копію протоколу, а тому вказані події не зафіксовані на відеозаписі, але їх відсутність не вказує про навмисне порушення прав водія.
Будь-яких обмежень в процесуальних правах водія під час складання протоколу з боку працівників поліції судом не встановлено та може бути компенсовано особою в ході судового розгляду справи, оскільки саме на даному етапі проводиться розгляд справи по суті та можуть бути в повному обсязі реалізовані права, передбачені статтею 268 КУпАП. Як під час складання протоколу, так і в ході судового розгляду водію в повному обсязі було забезпечено
Доводи ОСОБА_1 про відсутність його згоди із результатами огляду і що йому безпідставно не було запропоновано пройти обстеження в медичному закладі, є надуманими та спростовуються відеозаписом, долученим до матеріалів справи, з якого вбачається, що після проходження огляду за допомогою приладу «Драгер», результат огляду склав 1,41% проміле, на що водій сказав «зрозуміло», не висловлював жодних заперечень щодо результатів такого огляду.
Крім того, згідно з відеозаписом та матеріалами справи ОСОБА_1 без зауважень підписав чек №41 за результатами огляду, показники якого становили 1,41% проміле. Будь-яких усних побажань пройти огляд у медичному закладі водій не виказував.
Такі послідовні дії водія та його висловлення вірно були розцінені працівниками поліції як безсумнівна згода ОСОБА_1 з результатами такого огляду, а тому озвучення додаткової пропозиції пройти медичний огляд в закладі охорони здоров'я не потребувалося.
При цьому, помилковими є доводи апеляційної скарги про те, що працівник поліції не вручив ОСОБА_1 письмове направлення на огляд водія транспортного засобу, адже відповідно до вимог пунктів 8, 9 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015р. № 1452/735 з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Тобто саме працівники поліції мають доставити водія до закладу охорони здоров'я та передати направлення уповноваженому працівнику такого закладу, який в подальшому його заповнює відповідно до вимог Інструкції. При цьому видача письмового направлення особисто водію для самостійного проходження огляду чинним порядком не передбачена, а висловлення пропозиції водію пройти огляд здійснюється поліцейським в усній формі без одночасного вручення письмового направлення.
Наведені апелянтом доводи не впливають на правомірність дій працівників поліції та правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не надано.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04 травня 2026 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: