Справа № 761/51097/25
Провадження № 1-кс/761/634/2026
24 квітня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12018100100002563 від 21 квітня 2018 року,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 січня 2020 року (справа №761/3173/20) в рамках кримінального провадження № 12018100100002563, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 квітня 2018 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.190, ч.4 ст.190 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 січня 2020 року (справа №761/3173/20) в рамках кримінального провадження № 12018100100002563 від 21 квітня 2018 року, накладено арешт на нерухоме майно та заборонено відчужувати його, і будь-яким чином розпоряджатись ним, а саме квартиру АДРЕСА_1 .
Представник власника майна вважає, що відпала потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки ОСОБА_4 є добросовісним набувачем, не має жодного відношення до кримінального провадження № 12018100100002563 від 21 квітня 2018 року, а подальше застосування обтяжень на таке майно порушує конституційні права власника такого майна.
В судовому засіданні представник - адвокат ОСОБА_3 клопотання про скасування арешту майна підтримав та просив його задовольнити.
Уповноважений прокурор будучи належним чином та завчасно повідомленим в судове засідання не з'явився. Разом з тим, на адресу суду надійшов лист за підписом прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , просить відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , оскільки досудове розслідування в кримінальному провадженні триває і ризики відчуження майна залишаються актуальними.
Слідчий суддя заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_3 , вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, а також матеріали, які слугували підставою для накладення арешту, дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчими Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, за процесуального керівництва Шевченківської окружної прокуратури м. Києва, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018100100002563, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 квітня 2018 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.190, ч.4 ст.190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 січня 2020 року (справа №761/3173/20) в рамках кримінального провадження № 12018100100002563 від 21 квітня 2018 року, накладено арешт на нерухоме майно та заборонено відчужувати його, і будь-яким чином розпоряджатись ним, а саме квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді від 30 січня 2020 року, такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт майна застосовано на підставі ч.2 ст.170 КПК України, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Звертаючись із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України представник власника - адвокат ОСОБА_3 вказує, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, відпала потреба.
Відповідно до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Встановлено, що постановою слідчого від 28 січня 2020 року квартиру АДРЕСА_1 визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні № 12018100100002563 від 21 квітня 2018 року.
Таким чином, на переконання слідчого судді, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення можливої конфіскації як виду покарання, а слідчий суддя на даній стадії не наділений процесуальними повноваженнями вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним з яких і є накладення арешту на майно.
Отже, на час розгляду слідчим суддею даного клопотання про скасування арешту майна, встановлено, що обставини, якими обґрунтовувався арешт, не перестали існувати, та застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні на даний час.
Крім того, слідчим суддею враховано, що відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Враховуючи наведене, слідчий суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про скасування арешту майна.
Керуючись ст.ст.98, 170, 174, 372, 392 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 січня 2020 року (справа №761/3173/20) в рамках кримінального провадження № 12018100100002563 від 21 квітня 2018 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя