25 травня 2026 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/12560/25
Головуючий у першій інстанції - Рахманкулова І. П.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1389/26
Чернігівський апеляційний суд у складі
головуючої-судді Шитченко Н.В.,
суддів Висоцької Н.В., Луговця О.А.,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про надання їй представника з безоплатної правничої допомоги у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 25 травня 2026 року відкрито апеляційне провадження у цій справі.
Одночасно з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подала письмове клопотання, в якому просила надати їй представника з безоплатної правничої допомоги ОСОБА_3 для здійснення представництва її інтересів в ході розгляду справи про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання дитини.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що у задоволенні клопотання належить відмовити, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 60 ЦПК України). Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до ЗУ «Про безоплатну правничу допомогу».
Положеннями процесуального законодавства не передбачено права/обов'язку суду призначати стороні (учаснику справи) адвоката або іншу особу, що уповноважена надавати правничу допомогу. Водночас, якщо особа відноситься до вразливих категорій населення (наприклад, малозабезпечені, особи з інвалідністю, ветерани війни), держава гарантує їй безоплатну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про безоплатну правничу допомогу» безоплатна правнича допомога - це правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Правнича допомога - це надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення. Правничі послуги - надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правничої допомоги та медіації.
Згідно зі ст. 3 Закону право на безоплатну правничу допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правничу допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правничу допомогу у випадках, передбачених цим Законом.
За змістом ст. 13 Закону безоплатна вторинна правнича допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Безоплатна вторинна правнича допомога включає такі види правничих послуг: захист; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру.
Частиною 1 ст. 14 Закону визначено перелік певних категорій фізичних осіб, як мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, зокрема, на всі види правничих послуг, передбачених ч. 2 ст. 13 цього Закону.
Статтею 15 ЗУ «Про безоплатну правничу допомогу» передбачено, що суб'єктами надання безоплатної вторинної правничої допомоги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної правничої допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу.
Зважаючи на наведене вище, колегія суддів роз'яснює позивачці можливість реалізувати гарантоване їй державою право на отримання безоплатних правових послуг за рахунок Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел у разі наявності відповідних підстав. Для реалізації цього права ОСОБА_1 має особисто звернутися за отриманням безоплатної вторинної правничої допомоги до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги, отримавши інформацію про нього з відкритих джерел.
За наведених обставин у задоволенні клопотання позивачки належить відмовити.
Керуючись ст. 58, 60, 182 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про надання їй представника з безоплатної правничої допомоги у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - відмовити.
Роз'яснити ОСОБА_1 право особисто звернутися за отриманням безоплатної вторинної правничої допомоги до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги, отримавши інформацію про нього з відкритих джерел.
Копію ухвали направити позивачці.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча Н.В. Шитченко
Судді Н.В. Висоцька
О.А. Луговець